fbpx
Сьогодні
Фільм-репортаж 18:20 21 Січ 2020

"Чорне золото" на вітер. Чим забруднені українські ґрунти?

Найбільш обговорювана реформа зараз — відкриття ринку землі. Система правоволодіння зміниться кардинально — замість пайовиків і орендарів прийдуть справжні власники. Це на 100% давно назрілий крок в Україні, але наскільки в новому законі враховується природоохоронний аспект?

Забруднення землі — одна з п'яти найбільших екологічних проблем України. Складна і непопулярна тема, а наслідки — під носом. Від зсуву грунтових зон до важких металів в продуктах. Журналісти "ЕкоРубрики" взялися "копнути" глибше.

Три проблеми, про які необхідно знати — в відео. І що все-таки робити, щоб це виправити?

Віднесені вітром. Тільки це не назва романтичного фільму, а ситуація з українськими грунтами. Їх стан стає вже не аграрним питанням, а проблемою екологічної безпеки.

Грунти в Україні справді унікальні. Їх велика різноманітність. Близько 2000 різновидів. В Україні — близько 8% світового запасу чорнозему. Але все це дуже вичерпний ресурс. І що буде з грунтами, а значить і з нами, в найближчі роки — теж залежить від нас.

ПРОБЛЕМА №1. НАДМІРНА РОЗОРАНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ГРУНТІВ

Це може звучати алогічно з економічної точки зору. Але з екологічної — потребує озвучення. В Україні господарським використанням зайнято 92% території. Рівень розораності становить понад 54%, в той час як в розвинених країнах Європи — не перевищує 35%. Фактична лісистість території України складає 16%, що недостатньо для забезпечення екологічної рівноваги (середній показник європейських країн — 25-30%).
Особливо розорані землі — на Півдні і в центральній Україні — під 90%. Але проблема навіть не у розораності, а проблема у правильному використанні, щоб ми відновлювали родючість грунту. Для того, щоб не відбувалося зниження вмісту гумусу. Наприклад, в цілинних чорноземах в верхньому горизонті 10% гумусу. А в наших чорноземних грунтах, у нас середній вміст по Україні 3,7-4% гумусу. Тобто ми виснажуємо землю. Це потім, це потім все призводить до парникового ефекту, до парникових газів. Здорові грунти є найбільшим сховищем вуглецю земної кори. А їх нераціональне використання призводить до колосальних викидів СО2 в повітря — навіть більшим, ніж від промисловості. Наслідки часто не видно неозброєним оком. Але екологи вже говорять про зміщення ґрунтових зон. Степ стрімко розширюється.

ПРОБЛЕМА №2. ДЕГРАДАЦІЯ ЧОРНОЗЕМУ КОЛОСАЛЬНИМИ ТЕМПАМИ 

Ми вичавлюємо зі своїх ґрунтів все, що тільки можемо. Навіщо дотримуватися правила сівозміни, якщо можна з року в рік вирощувати найприбутковіші культури — соняшник, кукурудза, соя. Виснажені ґрунти легко піддаються ерозії — їх просто відносить вітром. За оцінками екологів, за останні 100 років ми втратили третину гумусу. А темпи його відтворення — 10 см за 2 тисячоліття.

ПРОБЛЕМА №3. ХІМІЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ

У гонитві за врожаєм, земля щедро поливається пестицидами. Причому особливість українських грунтів — їх високобуферність, що означає терпимість. Вони багато в себе вбирають, а потім сотнями років будуть віддавати продукцію. Тобто їжі у нас за столом. Це і проблема важких металів в грунті — перш за все, навколо промислових міст, на узбіччях доріг і в зонах екологічних катастроф. В Україні досі немає належного обліку отруєнь хімічними засобами для рослин — пестицидами. На 95% вони потрапляють в організм людини саме через продукти харчування. В Україні використовуються іноді пестициди ті, які заборонені в Європі.

* * *

#ЕкоРубрика — медіа-проект видання "Рубрика". В його рамках реалізується серія фільмів з українських міст про їх екологічні проблеми і способи вирішення. Щомісяця на YouTube-каналі з'являються нові випуски. Підписуйся на Рубрика TV, щоб не пропустити. Також щотижня публікуються caption-відео — короткі ролики з титрами — про еко-френдлі способи життя.

Знай більше про екологію: підписуйся на ЕкоРубрику в Facebook и Telegram

Дивись також:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: