Фото Reuters
Вуличне мистецтво як завжди швидко реагує на гучні політичні заяви.
Свіжий стріт-арт, на якому зображено президента США Дональда Трампа, з'явився в східному Лондоні.
People walk past a new piece of street art by Pegasus depicting U.S. President Donald Trump on hoarding at a building site in east London, Britain, April 11, 2018. REUTERS/Henry Nicholls
Світ в очікуванні дій США: паніка у Росії, Трамп у соцмережах, війна в Україні
Трамп попередив Росію щодо Сирії: Готуйся, прилетять наші ракети
Графіті – своєрідний індикатор настроїв та реакції окремих верств населення на те, що відбувається навколо.
У перекладі з італійської graffito означає «надряпане». Поширення графіті на вулицях міст у наш час набуло значних масштабів – від звичайних слів до вишуканих малюнків, та охоплює широкий спектр тем.
Ставлення до графіті завжди було неоднозначним. Дехто вважає графіті мистецтвом, культурою «вуличного самовираження», інші – вандалізмом, бо далеко не завжди прикрашають місто.
Безперечно, мова графіті здебільшого – це мова протесту. Графіті нерідко носять політичний характер, представляючи собою форму ненасильницького опору. Міські стіни виконують роль своєрідної трибуни, на якій кожен може висловити свою думку, при цьому, не перекрикуючи іншого. Адресати цих графічних послань – прості громадяни, звичайні жителі, особливо молодь – як найбільш світоглядно мобільна і пластична група громадян. Культура графіті взагалі розповсюджена більш за все серед молоді та відображає цінності, думки, емоції молодого покоління.
