Заповідник "Єланецький Степ" / Фото: Денис Кривой
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я навколишнє середовище у світі критично забруднене. У Пекіні та Каїрі дихати «під відкритим небом» цілий день – все одно, що викурити пачку цигарок для організму. А в Індії частим явищем є щільний смог. Більш того, дослідження американських та китайських вчених засвідчило, що 80% населення земної кулі живе в місцях з небезпечно високим рівнем забруднення повітря.
Україна намагається рухатися на шляху до зменшення викидів, а головне – тішить збільшення числа українців, які долучаються до місцевих та всеукраїнських еко-рухів. «Екорубрика» зібрала 5 українських заповідників, які вразили нас природним комплексом, що знаходиться під охороною.
«Ґорґани»
Де: південно-західна частина Івано-Франківської області, район Довбушанських Ґорґан.
Дата заснування: 1996 рік
Опис: розташований на площі 5344 га. Спочатку заповідник був створений для збереження реліктової сосни кедрової європейської (Pinus cembra), а сьогодні тут ростуть та живуть більше 30 представників флори та фауни, які занесені до Червоної Книги України.
Цей заповідник становить велику цінність для збереження, відтворення і вивчення біорізноманіття району та Українських Карпат загалом. У 2005 році йому було надано статус «державний заповідник», а з 13 липня 2017 року ділянка заповідника «Ґорґани» площею 753,48 га входить у світову спадщину Юнеско як один з масивів Букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини.
«Древлянський»
Де: Народицький район Житомирської області, на південь і схід від смт Народичі, вздовж річки Уж та її правих приток — Лозниця, Ослів і Звіздаль.
Дата заснування: 2009 рік
Опис: природний заповідник «Древлянський» займає площу майже 30 873 га. Створений з метою збереження унікальних лісових і водно-болотних природних комплексів Українського Полісся, охорони реліктових та ендемічних рослин і тварин та відтворення і збагачення природних лісів регіону.
Територія заповідника охоплює значні площі лісів, сильно забруднених радіонуклідами, тобто зони безумовного відселення, розділені невеликими масивами колишніх сільсько-господарських угідь. Антропогенний вплив на лісові та інші природні екосистеми, а також колишні агроекосистеми понад 20 років після Чорнобильської катастрофи був мінімальний.
Природна флора Древлянського природного заповідника налічує близько 800 видів судинних рослин, що складає близько 53% флори Українського Полісся.
«Єланецький Степ»
Де: в межах Миколаївської області, недалеко від смт Єланець
Дата заснування: 1996 рік
Опис: природний заповідник «Єланецький Степ» призначений для збереження та відтворення степових природних комплексів Правобережної України. Він охороняє найбільшу у Північно-Західному Причорномор'ї ділянку цілинного степу й є першим і, поки що, єдиним степовим заповідником у Правобережній Україні. Його мета – збереження та відновлення типчаково-ковилового степу, не представленого на інших заповідних територіях України.
Фото: Денис Кривой
У заповіднику створена одна екологічна стежка завдовжки 1,2 км, маршрут якої проходить біля вольєру зоопарку. Відвідувачі можуть ознайомитися з історією появи заповідника, його рослинним і тваринним світом, побачити на власні очі спосіб життя мешканців вольєру. Маршрут по стежці діє з початку квітня до середини жовтня.
«Медобори»
Де: в межах Гусятинського та, частково, Підволочиського районів Тернопільської області
Дата заснування: 1990 рік
Опис: заповідник «Медобори» створено з метою збереження у природному стані унікальних природних комплексів Подільських Товтр (Медоборів), генофонду рослинного і тваринного світу та використання їх у наукових цілях.
На території заповідника «Медобори» функціонують екологічні стежки «Гостра Скеля», «Пуща відлюдника», «Богит».
У рельєфі Подільської височини чітко виступає смуга Товтр — вузького горбистого пасма, ізольованих горбів, гребенів, які піднімаються над прилеглою територією на 60—100 м. Товтри є унікальною пам'яткою природи та геологічного минулого, не тільки Поділля, а й Європи. Вони формувалися 15—20 млн років тому в прибережних водах теплого Галіційського (Сарматського) моря, що розміщувалося уздовж зовнішнього краю Карпат.
Завдяки осадовим відкладам рифоутворювачі добре збереглися у прижиттєвому положенні з характерними ознаками та формами. В цілому це ще одна відмінність, що визначає унікальність Товтр для цілої Європи.
«Розточчя»
Де: у Яворівському районі Львівської області
Дата заснування: 1984 рік
Опис: природний заповідник «Розточчя» займає площу 384,81 га і створений у 1984 році з метою збереження та наукового вивчення унікальних ландшафтів Українського Розточчя. З 2017 року ділянка заповідника «Розточчя» площею 384,81 га входить у світову спадщину ЮНЕСКО як один з масивів Букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини.
Сучасний рельєф Розточчя складається з горбистих пасом і горбів. Абсолютна висота окремих горбів становить 380–390 м, найбільша — 395 м (Середній Горб), відносна висота над дном долини — 60 м. Обриси пасом і горбів заокруглені. Найвищою відміткою заповідника є гора Гострий Горб (350 м).
Особливістю рослинності заповідника є те, що тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників. На долю лісових масивів припадає 92%, а на лучну, болотну і прибережно-водну рослинність лише 8 %.
Тут живуть 17 видів тварин і ростуть 28 видів рослин, які занесені до Червоної книги України.
У заповіднику також функціонує Музей природи Розточчя, проводиться активна еколого-освітня робота з молоддю, влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками для відвідувачів.
