Загрози безпеці Канади і уроки для України
Канада як країна із коротким історичним багажем у 153 роки, ніколи не призначала собі такі грандіозні імперські плани як «Москва – Третій Рим», «Імперія від Заходу до Сходу» чи інші. Така філософія позиції держави спричинена демократичними цінностями та наявністю елементів правової держави, де справді діє верховенство закону, що підтримується потужним громадянським суспільством. Воно має свою унікальну форму, тому що дбає за розвиток державних інституцій, а не формує категоричну опозицію до влади.
Проте з багажу інформаційного простору можна знайти цікавий концепт «Сполучених Штатів Канади та Землі Ісуса». Це ідея зміни державного кордону США на користь Канади. Річ у тім, що після виборів президента США у 2004 році карта виборців поділилася на два різні кольори у рівномірному об'ємі без розривів: синій – прихильників демократичних ідей, та червоний – консервативних. Відтоді на одному з політичних форумів з'явився такий концепт, у якому передбачено приєднання Штатів Америки із демократичними настроями до Канади, яка є більш демократичною та ліберальною. А решта, тобто Штати Америки із консервативними поглядами та поширеним протестантизмом мали утворити «Jesusland», тобто так звану державу «Земель Ісуса».
Хоч така ідея була лише інтернет-вірусом і не більше, свою підтримку та резонанс в інтернеті вона отримала. Тому сьогодні, базуючись на жорстокій консерватизації Сполучених Штатів Америки, це може привести до деяких хвиль соціального занепокоєння «демократично-лояльних» округів країни, зокрема у таких штатах як Вашингтон та Орегон.
«Проект Незалежності Каскаду». Ще один відголос «проторегіону» Північної Америки у центрально-західних територіях. Якщо перший проект відігравав позитивну роль для національної безпеки кордонів Канади за умови їх розширення, то проект «Каскаду» – це загроза для кленової країни.
«Cascadian Independence» – це рух на території штатів Британської Колумбії, Вашингтону та Орегону, який бажає відокремитись від США та Канади на засадах незалежності. Ця проблема також має своє місце в процесі формуванні стратегії безпеки країни.
«Проект незалежності Квебеку». Один із найбільш небезпечних та, водночас, суспільних проектів, що може привести до загрози національній безпеці країни: відділити франкомовний штат Квебек від англомовної частини Канади.
Як уряд Канади підходить до розв'язання цих проблем? – механізмом формування єдиної ідентичності усвідомленого канадця. Утворюючи різнобічну площину свободи поглядів та розвинене громадянське суспільство, яке вони називають ідентичною канадською спільнотою, державна політика спирається на неможливість зміщення державних кордонів, якщо це не буде на користь власної держави. Держава інвестує в освіту та її якість, а громадяни відповідають їй відповідно. Крім того, таким зворушенням протистоїть не держава і не національні силові структури (хоча вони також відіграють свою роль), а навпаки саме суспільство, цим самим унеможливлюючи сценарії розвитку таких «проектів» розвитку змін кордонів в майбутньому.
Біобезпека: етап коронавірус
Сьогодні однією із найбільш актуальних тем в медіапросторі є глобальна небезпека COVID-19. Застосовуючи трішки аналізу теорії стратегічної безпеки від біологічних атак, заражень, пандемій і тому подібного, можна сформувати чітку візію ролі коронавірусу в системі координат «біополітики» країни кленового листа.
Спираючись на досвід в історії, політикум Канади дав серйозну відсіч H1N1 у недалекому 2009 році. Тому досвід Канада в проблемах такого масштабу вже має. І хоч потрібно визнати, що такі країни як США та Канада та простір Європейського Союзу менш стійкі до загроз такого типу, на відміну від Китаю, але, як вище зазначалось, держава Канада має сильне розвинене та головне – усвідомлене громадянське суспільство. Якщо уряд прийматиме рішення у формі законів щодо обмеження руху транспорту, публічних заходів та просто пересування, безсумнівно, канадці будуть дотримуватись верховенства права. Оскільки в ідеології цінності сприйняття держави в очах пересічного канадця, директиви держави спрямовані тільки на реалізацію та забезпечення благ її же громадян.
Досвід для України
Сьогодні, коли увесь світ потерпає від впливу наслідків COVID-19, ми маємо змогу спостерігати ефективність внутрішнього державного адміністрування у різних країнах світу. Чому Китай як країна, з якої все почалося, змогла зупинити такий приріст захворюваності? Відповідь знаходиться у принципах управління суспільством. Китай як держава із недемократичним урядом змогла побороти розповсюдження коронавірусу через директиви примусового характеру. Власне, саме страх перед державою та потужний апарат примусу вимусив китайців слідувати правилам карантину. Однак, демократичні держави Західного Світу, такі як Канада, не можуть собі дозволити таку манеру управління громадянами. Вони навпаки покладаються на свідомість громадян та їхню відповідальність перед державою. Тому міжнародний досвід для України пропонує два шляхи вирішення проблеми дотримання карантину, а свою дорогу до світу демократії Україна обрала ще у 2014 році. Виходячи з цінностей нашої держави та необхідності ефективного карантину, Україна повинна сприяти розвитку громадянського суспільства та переймати в цьому досвід від Канади. Окрім того, це дасть змогу унеможливити проведення «російських сценаріїв» та проявів сепаратизму на території України. Розвинене та потужне громадянське суспільство – основи сильної та демократичної держави.
Отже провівши риску підсумків: вирішення загроз національній безпеці такого рівня в першу чергу покладається на самих громадян та на їхню свідому громадянську позицію. З боку механізмів державотворців вони докладають максимальні зусилля, щоб побудувати, підтримувати й постійно вдосконалювати громадянське суспільство: якісна освіта, демократичні засади, забезпечення свобод та невідворотність від покарання. Оскільки, як відомо, проблеми такого масштабу та рівня вирішуються в першу чергу за допомогою самого суспільства, що дбає про цінності власної держави.
