$500 млн Київ втратив на забудові земель агрокомбінату "Пуща-Водиця"

Аннабелла Моріна

На Оболоні може з'явитися новий мікрорайон із 19 житлових будинків, висотою до 26 поверхів. Місце забудови знаходиться на півночі Мінського масиву, поруч із Великою Кільцевою дорогою, вулицею Кондратюка та кінцевою зупинкою 99 автобуса. 

Раніше тут були теплиці та господарські споруди державного підприємства «Науково-дослідницький, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (далі– агрокомбінат), якому земля і зараз належить на праві постійного користування. 

На самому агрокомбінаті цю місцевість називають «5-м відділенням» або ж «полями зрошення», оскільки тутешній ґрунт багаторазово удобрювався природними матеріалами.

Сьогодні на 5-му нема теплиць, а залишки господарських споруд зрошують хіба що сумнівні елементи. Місцеві переконані, що територія прийшла в запустіння нещодавно. «Ще декілька років тому тут стояла крамничка агрокомбінату, де йшла торгівля овочами, фруктами, грибами, − згадує жінка похилого віку, що вигулює великого чорного лабрадора навпроти будинку поруч з Кільцевою. – Ми частенько там купували, наші кращі од турецьких та свіжі».

Насправді, керівництво «Пуща-Водиці» передумало вирощувати на цій ділянці сільгосппродукцію ще в листопаді 2011 року, оскільки уклало з ТОВ «Датоліт» інвестиційний договір № 2911-1-ІД/11 на будівництво житлових будинків на 32 гектарах «полей зрошення». Ця компанія входить у групу комерційних структур, афілійованих із відомим київським забудовником – ТОВ «СТОЛИЦЯ ГРУП» та його багаторічним керівником Владиславою Молчановою, яка, до того ж, вважається головним спонсором і керівником ВО «Батьківщина» в столиці (офіційно Владислава Борисівна покинула посаду керуючого партнера та бенефіціара ТОВ «СТОЛИЦЯ ГРУП» у 2017 році, поклавши управління на сина Івана, а ТОВ «Датоліт − в 2019 році).

Агрокомбінат «Пуща-Водиця» та вказані компанії пов'язують давні та теплі відносини. З 2006 року він передав їм під забудову близько 400 га земель у Києві (це практично всі землі аграріїв в місті, ринкова вартість близько $500 млн).

До того ж Київ за це не отримав нічого, а держпідприємство «Пуща-Водиця» – копійки.

Наприклад, у 2011 році агрокомбінат передав 101 га на Виноградарі ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» для будівництва нового мікрорайону, сьогодні відомого як ЖК «Варшавський квартал». 

З початку 2013 року ст. 24 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» заборонено змінювати цільове призначення земельної ділянки, якщо це не відповідає детальному плану території (ДПТ) або зонінгу. Тому без розробки ДПТ неможливо побудувати Окружний мікрорайон, оскільки його землі призначені для ведення сільського господарства.

А після 24 липня цього року забудовники не зможуть інвестувати в розробку ДПТ під себе, оскільки вступлять в силу відповідні зміни в вказаний Закон.

ЗАГАЛЬНІ ВТРАТИ агрокомбінату ПУЩА-ВОДИЦЯ:

• 1825 га земель сільськогосподарського призначення:
• 400 га в межах Києва (Подільський і Оболонський райони)
• 1425 га в Київській області (Києво-Святошинський район і Петропавлівська Борщагівка).
• ЗБИТКИ: більше за $ 1,5 млрд

ДЛЯ ЗАБУДОВИ ГОЛОВНЕ — ЗЕМЛЯ

Територія майбутнього Окружного мікрорайону: 33,5 га;

продовження великої кільцевої дороги − 1,7  га;

5-е відділення агрокомбінату «Пуща-Водиця» − 29,7 га;

кооператив по будівництву та експлуатації гаражів «Мінський» − 2 га: (землі агрокомбінату)

Земельні ділянки фігурують у діючому кримінальному провадженні: №12019000000001057 від 12.11.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, підслідність визначена за Державним бюро розслідувань.

Потім під забудовників був розроблений міський містобудівний документ, так званий «Детальний план території на перетині проспекту Правди і вулиці Маршала Гречка», яким була легалізована майбутня забудова на землях, які призначені для сільськогосподарських цілей. 

22 травня 2013 року Київрада ухвалила цей документ. За спогадами очевидців, депутати проголосували за детальний план, як-то кажуть, не приходячи до тями, оскільки їм навіть не роздали роздруківки з його матеріалами. 

А в результаті знамениті яблуневі сади агрокомбінату на Виноградарі знесли, і на їх місці з'явився ЖК «Варшавський квартал». 

За підсумками операції, ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» компенсувало агрокомбінату 12 млн грн. Інакше кажучи, гектар землі в місті пішов за 118,8 тис. грн. (на нашу думку, це не комерційна  ціна, а майже «втрати сільгоспвиробництва»).

Сьогодні черга дійшла до 32 га земель «5-го відділення» на Мінському масиві. Запущено аналогічний процес. 22 квітня на сесії Київради розглядалось питання про прийняття «Детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова і західної сторони лісу в Оболонському районі міста Києва», офіційним спонсором якого є ТОВ «Датоліт». Депутати не підтримали ДПТ, але скоро його винесуть на Київраду знову. Якщо його приймуть, то новий мікрорайон, швидше за все, збудують. Яким він буде і чи виконає інвестор обіцянки з приводу будівництва соціальної інфраструктури (школи, садочки, лікарня), можна лише здогадуватися, порівнюючи з аналогічною історією з будівництвом Варшавського кварталу (там обіцяли, але не виконали). І це друге питання. Адже сама ситуація з масштабною житловою забудовою сільськогосподарських земель державного підприємства в Києві і області тягне на цілий букет статей Кримінального кодексу України.

Поки хтось балакає про мораторій на продаж земель сільгосппризначення (референдум, агов!) через різні схеми зникають сотні тисяч гектарів по всій країні. Історія із землями агрокомбінату «Пуща-Водиця» − чудова демонстрація цієї тези. Розібравшись у ній, ми були шоковані не так навіть розмахом корупції або різноманіттям її форм, скільки цілковитою безкарністю. З кінця 2013 року розслідуванням земельних махінацій навколо агрокомбінату «Пуща-Водиця» займалися різні слідчі органи. Усі вони ловили, а потім відпускали різних чиновників та діячів, після чого ті ж люди доїли аграріїв із ще більшою старанністю.

ОСТРІВ вирішив розповісти про те, хто і як забрав землі агрокомбінату «Пуща − Водиця» у Києві і області. Зрештою, це вже наша історія, яку не можна забувати, та й прощати просто так не варто.

Межигір'я

Вранці 3 квітня журналісти ОСТРОВа приїхали на вулицю Полкову, 57, де розташовано адміністративну будівлю філії «Межигір'я» державного підприємства «Науково-дослідницький виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (далі − агрокомбінат). 

Агрокомбінат був створений в кінці 90-х років XX століття на базі декількох радгоспів Києва та області («Совки», «Виноградар», «Музичанський»), які існували ще за радянської влади. У ті часи держпідприємство володіло багатьма землями сільгоспризначення. За словами Володимира Шевеля, багаторічного працівника підприємства, загальна площа становила понад 3 тис. га.

За офіційними даними, тільки в межах Києво-Святошинського району Київської області (сьогодні Бучанський) в постійному користуванні агрокомбінату було 1870 гектарів. А залишилося лише 400 га, тобто менше чверті земель, виділених державою для цілей ведення сільського господарства. У місті ситуація ще гірша. 

Адміністративна будівля агрокомбінату знаходиться в кінці довгої алеї, по обидва боки якої ростуть кипариси. Перед алеєю встановлена арка, стоїть шлагбаум і знаходиться будка охорони. Підійшли, почали розмову з охоронцем підприємства.

− Нічого вже вам тут дивитися, − кивнув він у бік адмінкорпусу. − Локдаун, а ми сільгосппродукцію не виробляємо, майже всі наші землі в місті забудували.

 − Там, − охоронець показав праворуч, − на місці яблуневих садів побудували «Варшавський квартал», там (він показав ліворуч) будується «Діброва парк», а там, де були горіхи (він повернувся назад), вишикувалася «Ліпінка». Але ж раніше навкруги сади були: 8 гектарів, 22 гектари, 60 гектарів, а ще — теплиці на 5-му відділенні, де «поля зрошення» (місце, призначене під забудову, згідно з новим ДПТ). Ми вирощували помідори, огірки, баклажани, цибулю, шампіньйони. Торгували з машин і в чотирьох магазинчиках на районі. Останні дерева вирізали роки три тому… 

  − Шкода, − засмучуємося. − Виходить, не працює вже агрокомбінат? 

  − Ну, у нас ще ж область є, − каже він. − У них начебто ферма залишилася, земля якась. Правда, я там не буваю. 

Вийшов на зустріч з нами генеральний директор агрокомбінату Юрій Іонанов. Він розповів набагато менше, жаліючись, що лише 18 лютого цього року призначений на посаду і повністю підтримує політику Фонду держмайна України, якому, мабуть, і розгрібати запущену ситуацію з землями і фондами «Пуща-Водиці». На думку ОСТРОВа, до вирішення цієї проблеми тепер може докласти руку і Віталій Кличко. Нинішній гендиректор агрокомбінату — шкільний друг мера Києва, а також колишній керівник благодійної організації Klitschko Foundation (Фонд Кличка) і ТОВ «Північна інвестиційна група» (кінцевий бенефіціар — Володимир Кличко).

А працювати буде над чим: минулого року агрокомбінат, можна сказати, здав свої землі, відмовившись відстоювати старі державні акти у суді. Тому тисячі гектарів  земель «Пуща-Водиці» скасував власник невеличкої ділянки. 

У КИЄВІ агрокомбінат володів близько 419 га землі, які були йому передані 24 квітня 1998 року, згідно з рішенням Київради № 891 «Про оформлення агрокомбінату «Пуща-Водиця» права користування земельними ділянками для ведення сільськогосподарської діяльності у Мінському, Подільському та Шевченківському районах». З них: у Шевченківському районі (межі сучасного Подільского району) − 335 га, у Подільскому – 50,5 га, у Мінському (межі сучасного Оболонського району) – 33,5 га. В тому числі 373 га сільскогосподарських земель (ягідники, горіхоплідні, пасовища) та майже 6 га водного дзеркала озера «Синє».

Сьогодні в місті агрокомбінат використовує для ведення статутної діяльності ділянку під адміністративною будівлею його філії під назвою «Межигір'я». 

• ВТРАТИ: 400 га 
• ЗБИТКИ: $500 млн

В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ агрокомбінат володів 1870 га, які були йому передані 1 грудня 2002 року, згідно з розпорядженням Києво-Святошинської державної адміністрації № 427. 

У тому числі: 

• 1448,5 га в межах Софіївсько-Борщагівської сільради, згідно з Актом на право постійного користування землею ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 року
• 421,5  га в межах Петропавлівсько-Борщагівської сільради, згідно з Актом на право постійного користування землею ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002 року  

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2019и р. по справі № 320/1419/19 обидва акти скасовано (рішення вступило в  законну силу).

У 2019 році, за даними технічної інвентаризації, в зазначених районах області залишилося лише 49 земельних ділянок загальною площею 445 га у постійному користуванні агрокомбінату «Пуща-Водиця».

• ВТРАТИ В ОБЛАСТІ: 1425 га
• ЗБИТКИ: $1 млрд

СІЛЬСЬКА СХЕМА

Вперше про махінації із землями агрокомбінату «Пуща-Водиця» заговорили у 2013 році на початку Революції Гідності.

Тоді і з'ясувалося, що ще навесні 2010 року аграрії відмовилися від 62 га в південно-західній частині села Софіївська Борщагівка, де розташовувалися теплиці і ферма держпідприємства. Слідчі підняли листування між агрокомбінатом і сільрадою. 

31 травня 2010 року Юрій Денисенко, голова Софіївсько-Борщагівської сільради, звернувся до агрокомбінату з проханням передати селянам, серед яких є і працівники комбінату, близько 62 га земель «під індивідуальне будівництво та ведення особистого сільського господарства». Турбота про людей, як відомо, − святе. Рівно через два тижні до сільради прийшла відповідь, підписана громадянином Мостицьким, заступником директора з виробництва і земельних питань, у якій він повідомив, що держпідприємство готове відмовитися від землі, оскільки на агрокомбінаті відбулося різке «скорочення поголів'я великої рогатої худоби і звільнення частини сільськогосподарських угідь». 

Очевидці тих подій розповідали, що поголів'я худоби скоротилося після того, як за розпорядженням керівника Державного комітету ветеринарної медицини України Івана Бісюка з відділення «Совки» під приводом «падучої» хвороби вивезли на скотобійню всіх корів. 

Отже сільрада прийняла від агрокомбінату і передала в запас села 62 га, потім порізала їх на шматочки, роздала 236 громадянам, змінивши цільове призначення, після чого пазли знову склали, скупивши ділянки і забудувавши. 

У 2014 році прокуратура Київської області довела, що сільрада не мала права передавати громадянам державні, тим більше орні, землі, і через суд змусила повернути їх агрокомбінату. Але 77 осіб вже встигли отримати держакти, які підтверджують право приватної власності на землю, і продати «наділи». Зараз у південно-західній частині села Софіївська Борщагівка побудований житловий комплекс «Софія Київська», а суди за землю йдуть дотепер.

Далі − більше. 11 вересня 2012 року в агрокомбінат «Пуща-Водиця» з проханням «відсипати земельки» звернулася вже не сільрада, а Києво-Святошинська райдержадміністрація Київської області, обов'язки керівника якої виконував Микола Шкаврон. І він же, до речі, очолював і місцевий осередок Партії регіонів. Цього разу земельні апетити райдержадміністрації склали 350 га.

Агрокомбінат підтримав райдержадміністрацію, і вже наступного дня його гендиректор Олександр Мазурко звернувся до Мінагрополітики України (якому підпорядковується це держпідприємство). 

Тоді це міністерство очолював знаний регіонал і кум Президента Віктора Януковича − Микола Присяжнюк, а першим заступником у нього був уже відомий нам Іван Бісюк. Підкреслимо, що Іван Бісюк ніколи не був випадковим гостем у «пущанській» історії, адже він розпочинав свою трудову діяльність у 80-х роках XX століття ветеринаром в радгоспі «Совки». Звичайно, він дав добро на землю. 

Восени 2012 року Олександр Мазурко надіслав у Києво-Святошинську райдержадміністрацію Київської області три листа, у яких держпідприємство відмовлялося від земельних ділянок площею 100, 150 і 100 га, посилаючись на те, що вони не мають особливої цінності. 

А Микола Шкаврон підписав розпорядження про припинення права користування агрокомбінатом земельних ділянок 100, 150 і 100 га. Потім він, як випливає з матеріалів кримінального провадження, «перебуваючи у власному кабінеті, під час виконання посадових обов'язків», підписав більше сотні розпоряджень райдержадміністрації про надання громадянам дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельних ділянок у власність та його прийняття. 350 гектарів, що належали держпідприємству, перейшли в міцні господарські руки численних громадян, кожному з яких дісталося по 2 га для ведення особистого сільського господарства. 

За ст. 121 Земельного Кодексу, кожен громадянин України має право отримати у власність від держави або територіальної громади ділянку площею 2 га для ведення особистого сільського господарства. Але по всій країні цю норму використовують зовсім не для городів. 

Роман Лещенко, будучи головою  Держгеокадастру, розповідав, що через схеми «безоплатної приватизації» в країні зникло 5 млн га земель. Випадок агрокомбінату демонструє, куди саме вони поділись.

Практично всі громадяни, яким райдержадміністрація щедро відсипала земельки, виявилися підставними. Слідство виявило факти підробки заяв фізичних осіб, які нібито зверталися в адміністрацію з проханням надати землю для ведення особистого сільського господарства. Тому 10 вересня 2015 року Печерський районний суд міста Києва за клопотанням Генпрокуратури наклав арешт на 109 земельних ділянок, які раніше були землями агрокомбінату. 

Цікава логіка: землі сільгосппризначення продавати не можна, бо на них діє мораторій. А по 2 гектари привілейованим громадянам можна.

Однак пізніше земельна справа розсипалася на порох. Прокуратура Київської області програла суд про скасування розпоряджень райдержадміністрації та держактів на право власності. В результаті власники земельних ділянок, які раніше належали аграріям, пішли до суду і скасували арешт.

У грудні 2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області розглянув матеріали кримінального провадження № 633123 від 28.03.2011 року та оголосив вирок Мостицькому О.К. за статтею 365-1 КК. Але чоловік був старенький (75 років), тому його не посадили, а весною взагалі скасували вирок у зв'язку зі скасуванням цієї статті Кодексу та амністією.

У травні 2015 року Святошинський районний суд м. Києва розглянув матеріали кримінального провадження № 42015000000000919  та оголосив вирок Миколі Шкаврону за п.2 ст. 364 КК. Він був засуджений на п'ять років тюремного ув'язнення. Але співпрацював зі слідством, тому його не посадили у в'язницю. 

В результаті Шкаврон виплатив штраф в розмірі 10 тис. грн, і все. 

МІСЬКИЙ ДЕРИБАН

В одній із господарських будівель агрокомбінату «Пуща-Водиця» на території його колишнього 5-го відділення, де передбачається побудувати новий житловий мікрорайон (див. стор. 2-3), журналісти ОСТРОВа знайшли купу роздрукованих матеріалів слідства по захопленню земель держпідприємства, а серед них копії державних актів на право постійного користування землею, виданих агрокомбінату (І-КВ № 003916 та І-КВ № 003918), датованих 25 серпня і 15 липня 1998 року і підписаних Олександром Омельченком.

 З'ясувалось: 

В межах сучасного Подільського району столиці агрокомбінат «Пуща-Водиця» мав 383 гектара землі (схожі дані у рішенні Київради № 891 від 24 квітня 1998 р.).

Але потім хтось почав кромсати цей пиріг. У 2004 році вирізали перші 6 га — знамените Синє озеро. Саме тоді, згідно з рішенням Київради № 908/2318, водойму разом із прилеглими територіями передали ТОВ «Каштанове місто». До речі, тоді директором цієї компанії був Денис Москаль, який сьогодні очолює фракцію «Батьківщина» в Київраді. Пізніше до складу її засновників увійшла і Владислава Молчанова (подейкували, що пан Москаль передав їй свою частку). Але на запитання ОСТРОВу Денис Москаль відповів, що не має ніякого відношення до земель агрокомбінату «Пуща-Водиця».

Потім агрокомбінат розпочав цілу кампанію із підписання інвестиційних договорів на житлову забудову земель, наданих йому у постійне користування на Подолі та Оболоні. Усе це відбувалось під прапором підтримки «сільськогосподарського підприємства, розширення та модернізації виробничих потужностей по створенню сільськогосподарської продукції». 

Перший договір агрокомбінат уклав у 2006 році і знов із «Каштановим містом», директором якого все ще був Денис Москаль. Втім, згідно з цією угодою «часткової участі в будівництві» під забудову потрапляв всього 1 гектар на вулиці Полковій, 76б. Небагато. Але наступними роками ще сім компаній (див. с.12), які, за інформацією слідства, пов'язані з ТОВ «СТОЛИЦЯ ГРУП» (за даними youcontrol.com.ua, у шести з них Владислава Молчанова є або була засновником, а в одній простежується зв'язок із Максимом Микитасем), підписали інвестиційні договори з державним підприємством.

Загалом, за цими угодами, агрокомбінат «Пуща-Водиця»  передав під забудову 342 га на Подолі та 32 га на Оболоні. До речі, більшу частину інвестиційних договорів від імені підприємства підписував перший заступник генерального директора агрокомбінату Федір Судніцин, який, за деякими даними, був заступником Дениса Москаля як голови Партії зелених України, і навіть сам балотувався від «Батьківщини». Про пана Судніцина розповідали, як про великого винахідника та провідника «столичних» інтересів в агрокомбінаті.

30 жовтня 2014 року слідчі Головного слідчого управління Генпрокуратури в рамках розслідування кримінального провадження № 12013110000001049 від 17.10.2013 року вилучили в агрокомбіната «Пуща-Водиця» оригінали інвестиційних договорів. З'ясувалось, що вони ідентичні, а за їх умовами по закінченню будівництва агрокомбінат отримував майнові права на 5% житлової площі об'єкта будівництва. Надалі держпідприємству пропонувалося викупити побудовані квартири за заниженою вартістю або просто «взяти грошима». 

Врешті-решт, суми компенсацій агрокомбінату були набагато нижчими за вартість ділянок, а сама земля залишалась у постійному користуванні державного підприємства. Єдиний виняток – це підписання у 2008 році інвестиційного договору на будівництво ТРЦ «Ретровіль», заради якого агрокомбінат «Пуща-Водиця» відмовився від права постійного користування ділянкою площею 25 га на користь ТОВ «Мартін». Інвестор скористався нормою ч.2. с.123 Земельного Кодексу, яка дозволяє вилучати та передавати земельну діляку за письмовою згодою землекористувача, засвідченою нотаріально. 

Цього разу інвестор виплатив агрокомбінату компенсацію розміром  20,6 млн грн, це трохи більше, ніж по 8 тис. грн за сотку у столиці України. Гарна ціна − мабуть, за дуже красиві очі. 

Інші землі агрокомбінату ненадовго залишились в його користуванні. Судячи з Меморандума № 9 від 2.06.2014 року, укладеного між КМДА та Асоціацією «СТОЛИЦЯ ГРУП»,  на території подільського ДПТ (с. 2-3) «СТОЛИЦЯ ГРУП» виконувала функції замовника будівництва (виходить, вона керувала забудовою усіх компаній усіх «партнерів»),  а КМДА у співпраці з забудовником повинна була «вирішувати питання припинення агрокомбінатом права постійного користування земельною ділянкою на забудованих територіях» (інакше кажучи, працювала на бізнес).

Решта землі Подолу пішла в приватну власність. У 2007 році Київрада передала близько 15 га земель агрокомбіната трьом підприємствам, серед яких було і ТОВ «Столиця» (за даними держакту № 003916). За рік компанії  уклали договори оренди на земельні ділянки загальною площею 29,3 га (земель вдвічі більше), а у 2009 році чомусь відмовилися від наданих ділянок на користь обслуговуючого кооперативу «Індивідуальних забудовників «Новосел». Гарна приватизація, еге ж? Втім, ця історія часів Леоніда Черновецького, тому могло бути все. Зараз на цих землях будується ЖК «Ліпінка», поруч ЖК «Діброва парк», а Степана Черновецького вважають власником землі останнього.  

ПОСТФАКТУМ

 17 листопада Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України було винесено постанову про закриття кримінального провадження   №12013110000001049 та знято звинувачення у зловживанні службовим становищем з керівників  агрокомбінату «Пуща-Водиця» Олександра Мазурка, Федора Судніцина, а з  Владислави Молчанової — у заволодінні земельними ділянками цього підприємства за попередньою змовою з вказаними особами та заступником міністра Мінагрополітики Івана Бісюка. 

Але процес не зупинився, весь цей час відкривались нові справи та згадувались старі. От і сьогодні ДБР розслідує кримінальне провадження №12019000000001057 щодо розкрадання земель та фондів агрокомбінату,  розпочате 12.11.2019  року Головним слідчим управлінням Національної поліції України.  

Останнім часом з'ясувалися нові важливі факти, зокрема, про те, що в агрокомбінату було багато нерухомості, але в ході земельних афер доля будівель залишились невідомою для Фонду держмайна України, більш того, слідчими було встановлено факт незаконного списання 89 об'єктів, спроби підпалів та знищення.  

З огляду на описану детективну історію агрокомбінату, ми розуміємо, що й це розслідування можуть прикрити. Та треба вже зупинити цю некрасиву ситуацію. Хоч для Оболоні.

МОЛЧАНОВА ЯГНЯТ

22 квітня на сесію Київради під номером «13» Порядку денного було винесено Детальний план території, який передбачає будівництво нового мікрорайону на Оболоні поруч з Великою Кільцевою дорогою на землях агрокомбінату «Пуща-Водиця».

Взагалі-то передбачалося, що в цей день депутати зберуться, щоб вирішувати бюджетні питання. Під час жорстких карантинних обмежень громада Оболоні не встигла та й не змогла б дістатися до будівлі на Хрещатику, 36. Тим не менш нам вдалося не допустити прийняття ДПТ і будівництва нового мікрорайону. Проект забудови не був підтриманий!

Того дня в сесійній залі Київради були присутні 83 депутати, з яких «за» ухвалення ДПТ проголосувало 57. Для прийняття рішення не вистачило всього чотирьох голосів. Ми впевнені, що це були 4 голоси совісті, яку депутати почули, коли дізнались про величезні земельні втрати агрокомбінату «Пуща-Водиця» та діючі кримінальні провадження, що стосуються різних схем розкрадання державних земель, у тому числі шляхом укладення інвестиційних договорів з групою компаній, афілійованих із забудовником «СТОЛИЦЯ ГРУП».

За прийняття ДПТ повним складом проголосувала фракція «Батьківщина», а найбільше бився за це рішення глава фракції Денис Москаль. 

Втім, це зовсім не дивно, як і у випадку ОПЗЖ. Інше питання − це позиція провладної фракції «УДАР» та опозиційної «Європейська Солідарність», які дали найбільше голосів за прийняття Детального плану території. В ЄС «проти» ДПТ проголосували тільки Владислав Турець та Ярина Ар'єва, а в «УДАРі»  − оболонські депутати   Мирослава Смірнова та Богдан Чорний.

Порадувала позиція «Єдності», які «не утримуючись», проголосували чітко «проти». «Голос» зробив так само, а фракцію «Слуга Народу» на засідання Київради прийшла підтримати Мар'яна Безугла, народний депутат (мажоритарник від Оболоні), яка в боротьбі проти ДПТ проявляє дієву позицію. Ми раді, що її колеги не підтримали ДПТ. А завдяки позиції позафракційного депутата Костянтина Богатова, нам, власне, і вдалося в цей раз перемогти.

За законом Київрада може ще раз розглянути ДПТ і прийняти його. Можливо, це станеться найближчими днями. Щоб цього не допустити, зверніться до своїх депутатів. Вони повинні не допустити зробити з містом те ж саме, що вже було зроблено із агрокомбінатом «Пуща-Водиця».

Костянтин Богатов, депутат Київради (позафракційний):

—  Державна або комунальна земля дійсно повинна використовуватися з максимальним ефектом, але тільки для міста, а не для забудовників. Як би мало бути за законом та якби Київ був європейською столицею не тільки з точки зору географії? Порядок десь такий:

Агрокомбінат відмовляється від права постійного користування землями не на користь якоїсь компанії (бо тут є корупційний інтерес), а на користь територіальної громади міста (тоді наданими землями розпоряджається Київрада) чи держави (КМДА). Водночас Київ за свій рахунок розробляє детальні плани території з якісними рішеннями, які влаштовують громаду районів (тобто з балансом парки / школи / транспорт / житло), з чітко прописаною поверховістю, щільністю, інфраструктурою. Місто самостійно прокладає комунікації і дороги по цих ділянках, а потім виставляє їх на чесні аукціони під забудову, де «ринок» сам визначає їх максимальну вартість. Найпростіший розрахунок показує, що один гектар такої землі з виконаним переддевелопментом і комунікаціями в Подільському і Оболонському районах коштував би $1,5 млн, а в радіусі кількох кілометрів від нової окружної на Оболоні не менш $0,7 млн. Підкреслю, що надходження від аукціонів з лишком перекрили б витрати на інфраструктуру, будівництво шкіл, садочків і лікарень. Ось так би мало б поступати Місто зі своїми активами. Так робить влада в Польщі, Чехії, Прибалтиці, Туреччині — всюди, де в пріоритеті наповнення бюджету, а не особистий інтерес дорвалися до годівниці. Це стосується також не тільки міста, а й самого «державного» агрокомбінату. Він теж наш, і його збитки — це наші з вами збитки.

Владислав Турець, депутат Київради (Європейська Солідарність):

— Спочатку ДПТ передбачалось влаштування дороги з нового мікрорайону до Мінського масиву. Цю дорогу вели по зеленій зоні, з неї автівки потрапляли на вулицю маршала Рокоссовського, де односторонній рух. Міг відбутись транспортний колапс. Ми надали офіційний статус Олександрівському скверу, і вони прибрали цю дорогу. В ДПТ було два дитячих садочка на 120 місць, не було школи, а частина багаторівневої розв'язки заходила на лісопаркову територію. Ми підняли протест, розробники вирізали шмат розв'язки із ДПТ, з'явилась школа, додали місць у садочках до 450. Зрозуміло, що це не врятує, більш того, нам досі не відповіли, за чий кошт буде побудовано соціальну інфраструктуру (у «Варшавському мікрорайоні» її немає досі, не дивлячись на те, що вона була передбачена ДПТ. – ОСТРІВ). 

При розгляді ДПТ на Постійній комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин ми внесли правку щодо заборони здійснювати будь-які дії по забудові до вирішення усіх правових питань. ДПТ передбачена побудова багаторівневого паркінгу на місці кооперативу по будівництву та експлуатації гаражів «Мінський», у якому 450 гаражів, а на 350 з них оформлено право власності. Ніхто не дозволить будувати паркінг поверх власності людей. Потрібно викупати ці гаражі, але ніхто не буде цього робити. Тому побудова багаторівневого паркінгу – це фікція! Без нього в ДПТ на 11,5 тис. нових мешканців залишається 1,8 тис. паркомісць.  Взагалі-то я зовсім не розумію, як можливо так планувати та будувати, це ж просто злочин. Треба інший підхід.

Джерело: газета "Острів Оболоні"