Виробляти від 40% до 50% енергії за рахунок ВДЕ: амбітні плани громади з Харківщини
Продовжуємо знайомити вас із учасниками проєкту DiXi Group із зеленого відновлення українських громад. І цього разу запрошуємо вас на віртуальну подорож до Краснокутської громади, що на Харківщині.
З початку повномасштабного вторгнення населення Краснокутської селищної громади збільшилось майже вдвічі. Громада, де проживає 26,7 тисячі жителів, прихистила ще 19 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Втім, зі зрозумілих причин,навантаження на енерго- та тепломережі, комунікації, комунальну сферу у громаді зросло. Тож розвиток енергоефективних технологій став не просто питанням "на часі", а вимогою для комфортного життя її мешканців і наявності ресурсів.
Працювати над підвищенням енергоефективності тут почали від самого початку створення громади у 2020-му році. Що саме втілили в життя?
- виготовили енергопаспорти на заклади бюджетної сфери;
- провели модернізацію систем опалення в закладах бюджетної сфери;
- утеплили школи, дитячі садки, будинки культури, медичні заклади.
Наразі одна з ключових проблем Краснокутська – повна відсутність на території громади відновлювальних джерел енергій. У громаді прагнуть використовувати сонячну чи вітрову енергію, адже знають наскільки це екологічно та економічно вигідно. І хоч окремі мешканці вже почали встановлювати сонячні електростанції для власних потреб, на рівні громади відповідної програми поки немає. Краснокутську бракує ресурсів, зате є потенціал. Окрім можливості встановлення сонячних чи вітрових електростанцій у громаді є підприємства, наприклад, цукрові заводи, які могли б виробляти біогаз. Його можна використовувати для виробництва електроенергії.
"Ми вдячні DiXi Group за можливість долучитись до проєкту із зеленого відновлення. Дуже сподіваємось на досвід, експертні знання та допомогу аналітичного центру у розробці МЕПу, поетапна реалізація якого обов'язково приведе нас до успіху в підвищенні енергоефективності", – розповідає Ірина Карабут, голова Краснокутської громади. – Наше завдання – провести глибокий аналіз і з'ясувати: що ми маємо, які наші можливості та відповідно до цього спланувати подальші кроки. Якщо говорити про ідеальний варіант, то ми б хотіли виробляти від 40% до 50% необхідної нам енергії за рахунок ВДЕ, – наголошує голова громади.
Розвиток енергоефективності для Краснокутська має ще й дуже вагому економічну складову. Зараз значна частина місцевого бюджету витрачається на оплату вартості енергоносіїв. Натомість енергоефективні інструменти допомогли б зекономити та вивільнити додаткові кошти на соціальні проєкти, освіту, охорону здоров'я, комунальну сферу тощо. Це 100% позитивно б вплинуло на екологію, добробут та комфорт мешканців громади.
Краснокутськ сміливо можна назвати прогресивним. Тут постійно шукають шляхи для розвитку та вдосконалення, над чим працює місцевий відділ стратегічного розвитку. Попри війну, у 2023 році Краснокутську вдалося залучити біля 7 млн грн інвестицій на реалізацію різних проєктів, зокрема екологічних. Завдяки тісній співпраці з посольством Словенії в Україні громада залучила 1,5 млн грн фінансування на розвиток та функціонування Національного парку "Слобожанський", розташованого у Краснокутському районі. Разом із міжнародними партнерами реалізували унікальний культурно-екологічний проєкт "HLYNA-hub". Ідея з відбудови традиційної української хати-мазанки у селі Чернещина переросла у щось значно більше. Тепер тут функціонує простір для спілкування та спільнотворення "preKRASNOkut" – місце, де навчають традиційних українських ремесел та навичок. Зокрема вчать виготовляти саманні блоки – екологічно чистий невипалений будівельний матеріал із суміші глини, соломи та піску.
"Ми дуже багато працюємо над тим, аби зберегти досвід предків і передати його нашим дітям. Нашу українську ідентичність знищували роками. Роблять це і сьогодні. Хочемо, щоб наші діти знали – є суто українська культура, традиції, сильна українська нація, яка переможе все", – пояснює Ірина Карабут.
Проєкт реалізується громадською організацією DiXi Group за підтримки уряду Нідерландів (програма MATRA) та Європейського кліматичного фонду (ECF).
