Яка ж в Україні насправді відповідальність за недотримання умов карантину?
Фото Reuters
Поки інтернет розриває від численних відео, де італійці чи іспанці під час карантину влаштовують концерти чи навіть дискотеки на власному балконі, а в Австрії за відмову від самоізоляції встановлений штраф до 2 тисяч євро, вітчизняний карантин більше схожий на чергові канікули чи, подекуди, на травневі свята.
Українці веселяться, відпочивають, «дихають свіжим повітрям» – а чому б власне ні? Весна ж пришла!
І хоча влада оголосила карантин: заборонила проведення масових заходів, змусила закритись кафе та навіть оголосила надзвичайне становище по всій країні, деякі громадяни, на жаль, не звернули на це увагу. Про яке «обмеження соціального контакту» чи сценарій «придушення» розповсюдження коронавірусу тоді може йти мова?
Хіба що така ситуація лише в столиці.
Декілька тижнів тому народні депутати ввели адміністративну та посилили кримінальну відповідальність за порушення умов карантину. Давайте розберемось, що ж насправді ухвалила Верховна Рада.
Почнемо з адміністративної відповідальності
Так, з 18 березня в Кодексі про адміністративні правопорушення з'явилась нова стаття: «Порушення правил щодо карантину людей». Нею передбачено, що порушення правил, що містяться у Законі «Про захист населення від інфекційних хвороб», інших актах законодавства, а також рішеннях органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами тягне адміністративну відповідальність.
У результаті можуть призначити покарання у вигляді штрафу:
- для громадян – від 17 тис. до 34 тис. гривень
- для посадових осіб – від 34 тис. до 170 тис. гривень
Документами, що встановлюють такі заборони і за порушення яких встановлена відповідальність, є офіційні акти органів влади – укази Президента, постанови Кабінету Міністрів, акти Верховної Ради, розпорядження обласних державних адміністрацій чи рішення органів місцевого самоврядування.
Найактуальнішу інформацію про такі документи із переліком відповідних заборон рекомендую шукати на офіційних сайтах обласних державних адміністрацій, місцевих рад та інших органів влади.
Яка процедура?
Тепер Національна поліція, працівники місцевої влади, інспектори державної санітарно-епідеміологічної служби чи посадовці місцевих органів охорони здоров'я можуть скласти на будь-яку людину протокол про адміністративне правопорушення
Після цього, протокол направляються в місцевий суд, що має вирішити, з огляду на тяжкість порушення та характеристику вашої особистості, яку конкретну суму штрафу до вас застосувати.
Фото Reuters
Зрозуміло. А що з кримінальною відповідальністю?
Тепер за порушення «санітарних правил запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням» встановлений штраф від 17 тис. до 51 тис. гривень (раніше було всього 1700 грн), арешт до 6 місяців чи навіть обмеження або позбавлення волі до 3 років (раніше позбавлення волі взагалі не передбачалось).
Звертаю увагу, що ключовою відмінністю між адміністративною і кримінальною відповідальністю є наслідки від такого правопорушення.
Наприклад, якщо людина не дотримується карантинного режиму і це «спричиняє поширення епідемічних та інших інфекційних захворювань», то встановлена кримінальна відповідальність.
Варто пам'ятати, що у випадку настання тяжких наслідків, зокрема загибелі людей, правоохоронці зобов'язані застосувати до Вас ще більш серйозне покарання – позбавлення волі від 5 до 8 років.
А яка ж тут процедура?
Досудове розслідування проводять слідчі Національної поліції, які навіть можуть одразу затримати людину, якщо:
- її застали під час вчинення злочину або після вчинення злочину
- сукупність ознак вказує, що саме вона вчинила злочин
Звісно, причинно-наслідковий зв'язок між злочинними діями і «тяжкими» наслідками ще слід дуже добре обґрунтувати і довести, але ця процедура вже існує, а її застосування – питання часу і ресурсів.
Підсумок
Людина вважається ознайомленою з офіційними розпорядженнями влади одразу після їх опублікування. З цього моменту Ви зобов'язані їх виконувати, а незнання правил чи заборон не може звільняти нас від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції).
Загалом, станом на 26 березня в Україні розпочато 19 кримінальних справ та складено понад 2 тис. протоколів про адміністративні правопорушення, тобто держава починає дисциплінувати людей більш жорсткіше та притягувати правопорушників до відповідальності.
Наприклад, 20 березня Шевченківський суд міста Києва присудив штраф у розмірі 17 тис. гривень (мінімально) громадянці, яка «здійснювала продаж продуктів харчування з рук у невстановленому місці чим допустила порушення санітарно-протиепідемічних правил у період дії карантину».
Заради справедливості, більшість таких справ судді все ж таки відмовляються розглядати. Вони знаходять різні причини: порушення, які допускають працівники поліції під час оформлення протоколу (очевидно, через новизну цієї статті), малозначність порушення, недоведеність вини.
Проте радимо бути свідомими, обережними та дотримуватись вимог карантину. Невдовзі все закінчиться, а, як відомо, здоров'я – чи не єдина річ, яку неможливо придбати за гроші і, на жаль, пандемія COVID-19 в усьому світі в котре це доводить.
