fbpx
Сьогодні
10:07 26 Кві 2018

Три заповіді медіаграмотності: як не пошитися в дурні

«Наближається метеорит…», «Екстрасенс у шостому коліні розповів, чого чекати українцям…», «Шок! Верблюжий грип наступає на Україну…» Впізнаєте стиль? Такими «гучними» заголовками зараз заповнений чи не весь інформаційний простір.

Прагнення завжди бути «в курсі», навіть якщо ти до цього взагалі не причетний –хвороба сучасного суспільства. Щоранку я прокидаюся і замість того, щоб варити собі каву, перевіряю пошту та соціальні мережі. Впадаю у ступор, коли закінчується інтернет. Я цілком чесно визнаю, що залежна від цих мегабайтів інформації. Мій мозок не здатен насититися і постійно вимагає ще і ще.

Щодня ми стикаємося з безліччю проблем, пов'язаних з отриманням та обробкою інформації. А виною всьому інформаційне забруднення. З чим його їдять і що з ним робити? Спробуємо розкласти все по поличках.

Інформаційне забруднення — засмічення інформаційних ресурсів непотрібними, невідповідними та низькоякісними даними. В умовах інфолюції таке «сміття» є вже не просто проблемою, а катастрофою. Кожен з нас отримує стільки інформації, скільки за століття отримали декілька поколінь наших предків разом узяті. Чи здатний наш мозок сприйняти та обробити таку кількість сигналів? Безумовно, ні. А враховуючи, що більшість інформації, яку ми отримуємо, не відповідає вимогам корисності, то і поготів. А ще ці «інформаційні жуйки» мають здатність проникати в усі «щілини» нашого віртуального життя та зберігатися там подовгу.

Фейкові новини, псевдолідери думок, таргетована реклама, big data… Щодня ми піддаємося маніпуляції, і розпізнавати її – базове вміння для сучасної людини. В оману може вводити і загальнонаціональний телеканал, і місцеве радіо, і районна газета, і улюблена сторінка в соцмережах. Уникнути відвертої маніпуляції допоможе критичне мислення та медіаграмотність — два чи не найбільш життєво необхідні навики сьогодні.  От, наприклад, зовсім нещодавно українські ЗМІ наперебій писали про зміни економічної ситуації в Україні і упс… кому ж вірити?

медіаграмотність

Зрозуміло, що для того, щоб розрізняти фейки потрібні місяці тренувань, але для початку  потрібно запам'ятати три заповіді медіаграмотності.

Перша заповідь. Довіряй, але перевіряй

Сьогодні дуже важко знайти об'єктивне джерело, тому, щоб впевнитися в достовірності інформації, хоча б оціни, що про це написали інші. Декілька джерел – менше шансів пошитися в дурні. Кілька фальшивих новин від abcnews.com.co стали вірусними перед тим, як було розкрито шахрайський сайт.

медіаграмотність

А ще пам'ятай, що усе суб'єктивно. Тому ти і твій сусід по-різному сприймаєте одну і ту ж новину. Не варто рвати собі волосся, доводячи йому щось. Будь пильним і тоді тобою не можна буде маніпулювати.

Друга заповідь. Не панікуй

Усе пропало або #зрадаforever – такі публікації є найбільш популярними у соціальних медіа, бо хто ж з нас не любить покритикувати. Але прочитавши сенсаційну новину, що закликає до рішучих дій – причому вже і негайно (аляяяярм, горимо!!!) – зупинися і проаналізуй. Поспішиш – людей насмішиш.

І навчися читати новинну стрічку свідомо. "Шок! Сенсанція!"… Гучні заголовки не завжди виправдані. Зазвичай їх використовують, щоб привернути увагу. І це працює. Не ведися на такі трюки.

Особливо це важливо в умовах гібридної війни, від якої потерпає Україна. Уся інформація повинна перевірятися (дивись заповідь першу!) і фільтруватися.

Мабуть, хрестоматійний зразок – фільм «Хвіст крутить собакою» (раджу!): незадовго до чергових виборів Президент США виявився втягнутий в сексуальний скандал. Його радник Конрад Брін зрозумівши, що настав час відволікати населення і відроджувати в ньому віру в голову держави, знаходить витончене рішення проблеми – звертається за допомогою до кінопродюсера Стенлі Мотсса. Мотсс, який давно мріє про славу, винахідливо втілює запропоновані ідеї: засобами ЗМІ створює ілюзію загрози з боку Албанських терористів, знімає фальшиві відеоролики про військові операції і змушує всю націю об'єднатися в часи важких випробувань … і що найцікавіше – це працює!

фейк

А тепер згадай, скільки разів ти вірив гучним заголовкам і  потрапляв у пастку? Звісно, не всі сенсаційні новини є відвертою брехнею, але справді «breaking news» трапляються не так вже й часто.

Заповідь третя. Брехня ніколи не буває на благо

В умовах інформаційної війни ми часто чуємо, що єдиною зброєю проти пропаганди є… пропаганда! Ні, і ще раз ні. Чи може бути маніпуляція заради шляхетної мети? Питання морального вибору.  Але чи справді це принесе користь? Навряд. Ми не завжди можемо передбачити наслідки наших дій, а обман все одно рано чи пізно стане явним.

медіаграмотність

Вирішувати нам. Інтернет і соціальні мережі дали нам можливість кожному стати засобом масової інформації. Кожен з нас сьогодні є «рупором інформації». Але це не тільки бонус, але й відповідальність.

Будьте уважними. Вимогливими. Пильними. І буде вам щастя. Пам'ятайте: ЗМІ потрібна дезінфекція.

 

48
2072

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: