Торговельне перемир'я США і Китаю: чи припиниться протистояння двох наддержав?
Президент США Дональд Трамп окреслив перший етап угоди про припинення торговельної війни з Китаєм. Ця попередня угода, досягнута між віце-прем'єр-міністром Лю Вінем і торговим представником США Робертом Лайттайзером, є другою спробою двох наддержав досягнути перемир'я і передбачає значний прорив у 18-місячній торговій війні, яка завдала шкоди економіці обох країн.
Наразі угода передбачає значне посилення Китаєм закупівлі американських сільськогосподарських товарів і зобов'язання вирішувати питання щодо інтелектуальної власності, доступу на фінансовий ринок і валютного курсу. Натомість Вашингтон призупиняє введення додаткових тарифів на китайський експорт, які повинні були набути чинності у жовтні цього року. Чи зможе це перемир'я стати основою повноцінної угоди і покласти край торговельному протистоянню наддержав?
У чому суть економічного протистояння?
Торговельна війна між США і Китаєм бере свій початок у 2018 році, коли 100-денні переговори, що мали на меті вирішити підняті Дональдом Трампом питання торгового дефіциту між двома державами, який на той момент вже складав 419,2 млрд. доларів, зазнали невдачі. Невдовзі після провалу переговорів, пан Трамп ініціював розслідування щодо випадків крадіжок Китаєм інтелектуальної власності і технологій американських компаній, що може розцінюватися як перший конфронтаційний захід зі сторони США. Однак, загальноприйнятим початком економічного протистояння вважається підвищення Сполученими Штатами тарифів на імпорт сталі й алюмінію. У відповідь на такі дії, Пекін запровадив нові мита на ввезення значної кількості американських товарів.
Так, за півтора роки торговельного протистояння двох найбільших економік світу, загальна сума тарифів, введених США на китайський експорт, наразі становить 550 млрд. доларів, у той час, як сума тарифів, що були запроваджені Китаєм на ввезення американських товарів, складала 185 млрд. доларів.
Переговори держав протягом усього протистояння мали перемінний успіх. Найбільш значним проривом у цьому процесі була зустріч Дональда Трампа з президентом Китаю Сі Дзіньпінем на саміті G20 у серпні 2018 року, однак, після двох днів невдалих переговорів сторони так і не дійшли згоди.
Що не так з новою попередньою угодою?
На даному етапі нове перемир'я є досить поверхневим. Домовленості сторін не були затверджені офіційно, а самі положення попередньої угоди стосуються короткострокових питань і не дають ніяких ґрунтовних підстав вважати, що торговельна війна буде припинена. Вирішення усіх найгостріших питань, що виступали приводами розв'язання війни адміністрацією пана Трампа, серед яких можна виділити звинувачення Китаю у крадіжках інтелектуальної власності, практику примусової передачі іноземних технологій в обмін на доступ до ринку і скарги на китайські промислові субсидії, було перенесено на другий етап, який, за словами Дональда Трампа, повинен розпочатися найближчим часом.
Окремо варто розглянути питання тарифів. Перший етап угоди не передбачає не лише зниження тарифів на експорт, але і відмову від їх додаткових підвищень, оскільки введення нових зборів на низку китайських товарів, заплановане на грудень цього року, поки не було скасоване. Однак, на другому етапі, якщо він відбудеться, певні тарифні зниження все ж можуть бути здійснені.
Такий поетапний підхід повинен змусити Китай вирішити питання дисбалансу в торгівлі між США та КНР. Зважаючи на складність майбутньої угоди, поетапний підхід також спростить механізм примусового виконання, оскільки сам тариф виступатиме як стимулом, так і правозастосуванням. З іншого боку, неповна відмова від підвищених тарифів є ознакою того, що адміністрація пана Трампа не вірить цілком в успіх перемир'я і залишає собі шляхи для відступу.
Дональд Трамп зазначив, що може підписати повноцінну торговельну угоду з президентом Китаю Сі Дзіньпінем на майбутньому саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у середині листопада. Однак, для цього обидві сторони повинні узгодити усі суперечності і дійти згоди менш ніж місяць, що є практично неможливим завданням і піднімає ризик зірвання угоди.
Чому США пішли на перемир'я?
У 2016 році під час виборчої кампанії Дональд Трамп, активно використовував агресивну протекціоністську риторику та обіцянки повернути Америці колишню могутність. У рамках цієї політики було розпочато торговельну війну з Китаєм. Однак, її наслідки, врозріз з очікуваннями адміністрації Трампа, виявилися досить руйнівними для американської економіки. Торговельні суперечки призвели до підвищення цін для бізнесу, руйнування глобального ланцюга поставок і невизначеності для компаній, які вимушені відкладати на невизначений термін свої інвестиції і набір нового персоналу.
Необхідно також враховувати той факт, що наразі в Америці починає набирати обертів політична гонка, в якій пан Трамп готовий боротися за переобрання. Однак, здобути прихильність більшості виборців йому буде складно через низку обставин, які спричинюють нестабільність і хвилюють американських громадян. Серед них можна виділити три найголовніші.
По-перше, підвищення тарифів на експорт виявилося обоюдогострим мечем і зачепило не лише китайські, а й американські підприємства, за що доводиться розплачуватися, власне, споживачам.
По-друге, у Вашингтоні розгортається процес імпічменту Дональда Трампа, який був спричинений численними політичними скандалами і некомпетентністю чинного президента.
По-третє, у нових прогнозах Міжнародний валютний фонд знизив свої очікування з глобального росту у 2019 році до 3%, що є найнижчим показником з моменту фінансової кризи. Причиною такого результату було визначено зростання торговельних бар'єрів і невизначеності у торгівлі – тенденції, поширення яких було спричинено, зокрема, торговельною війною США і Китаю.
Таким чином, можна стверджувати, що запуск процесу переговорів щодо торговельного перемир'я з Китаєм було націлено, у першу чергу, на відновлення довіри електорату. Це твердження пояснює красномовні заяви пана Трампа щодо цієї угоди, яка наразі є вкрай поверхневою, і збільшує вірогідність того, що перемир'я є лише тимчасовим засобом. З іншого погляду, президент усвідомлює, що тимчасової угоди буде недостатньо для того, щоб покращити економічну ситуацію і отримати більшість голосів виборців на майбутніх президентських виборах.
У чому неоднозначність перемир'я для Китаю?
Китай, у свою чергу, має досить вагомі причини залишатися скептичним щодо торговельного перемир'я з адміністрацією пана Трапма. Як вже було зазначено, шанси чинного президента США на переобрання є досить сумнівними. Для Пекіну це означає, що якщо пан Трамп не повернеться до Білого дому у 2020 році, другий і третій етап торговельної угоди, якщо вони коли-небудь трапляться, можуть затягнутися на певний час. Враховуючи, що обидва лідуючі кандидати від демократів, Джо Байден та Елізабет Уоррен, відкрито виступають проти тарифів, Пекіну буде значно вигідніше вирішувати питання про торговельну угоду з новою адміністрацією.
Однак, Пекін не може дозволити собі затягувати з укладанням угоди, що пов'язано не лише з величезними збитками, які КНР несе як економіка, що розвивається, але й з діяльністю транснаціональних компаній у Китаї. Чинні тарифи на китайський експорт є серйозною перешкодою для значної кількості підприємств з мінімальною націнкою, особливо у часи, коли поширюється тенденція зростання витрат на робочу силу у Китаї. Поки відтік цих компаній з Китаю не набув масового характеру, однак не відомо, чого можна очікувати у далекостроковій перспективі, адже питання про вихід вже розглядається багатьма компаніями. Так, для припинення цих процесів Пекіну необхідно якомога швидше перейти до наступних етапів переговорів і підписати угоду, щоб позбавити іноземні компанії усіх невизначеностей, пов'язаних з торговельною війною.
Чому торговельне протистояння виявилося неефективним?
Розв'язана паном Трампом торговельна війна з Китаєм виявилася вкрай неефективним способом врегулювання торговельно-економічних суперечок, оскільки тарифи за своєю природою є ворогами вільної торгівлі. Їхній сукупний вплив, особливо у поєднанні з поширенням тенденції до протекціонізму в усьому світі, значно знижує економічне зростання, зайнятість і рівень життя не лише у безпосередньо залучених у конфлікт державах, а й в усьому світі. Таким чином, це економічне протистояння є невигідним для обох сторін. Економіка Китаю несе величезні збитки через торговельну війну, що вже призвела до різкого сповільнення темпів економічного зростання держави. Однак, накладених паном Трампом тарифів виявилося недостатньо для здобуття Сполученими Штатами важелів впливу на Пекін. У свою чергу, економіка США наразі починає стикатися з такими негативними наслідками протистояння, як підвищення цін на споживчі товари, скорочення робочих місць, нестабільність на фондових ринках і невизначеність у сфері бізнесу.
Деякі країни, серед яких можна виділити В'єтнам, Чилі, Малайзію й Аргентину, отримали економічну вигоду від торговельної війни завдяки збільшенню експорту у Сполучені Штати і Китай, що стало можливим через скорочення торгівлі між цими двома країнами. Однак, можливість отримувати економічну вигоду цими країнами існує лише у короткостроковій перспективі, адже продовження торговельного протистояння між США і Китаєм є вкрай загрозливим для світової економіки і у майбутньому може призвести до глобальної економічної кризи.
Висновки
На даному етапі торговельне перемир'я між США і Китаєм є досить нестабільним. Враховуючи те, що більшість проблемних питань залишилися невирішеними, а другий етап переговорів ще не було розпочато, підписання повноцінної угоди відтягується на невизначений термін.
Переобранню адміністрації пана Трампа на майбутніх президентських виборах могло б значно посприяти підписання вигідної для Сполучених Штатів угоди з Китаєм. Складність полягає у тому, що за дуже короткий термін має бути підготовлена повноцінна взаємозадовільна угода, що є вкрай складним завданням за обставин, що склалися.
Перемир'я необхідно Пекіну, проте наспіх підписувати угоду з адміністрацією, яка може втратити владу найближчим часом, є досить ризикованим вчинком, що змушує китайську сторону поводитися досить стримано і не робити гучних заяв.
Зважаючи на деструктивність протистояння двох наддержав і усі загрози, які несе у собі його продовження, угода між Сполученими Штатами і Китаєм повинна бути підписана найближчим часом.