Введення обов'язкових касових апаратів загрожує малому бізнесу
Законопроект №6376, яким передбачено відтермінування на рік обов’язкового застосування РРО (ПРРО), потрібно прийняти якнайшвидше.
Протягом останніх років ведеться боротьба з ухиленням від сплати податків та "тіньовою" економікою. Місія, здавалось би, шляхетна, одак під важкий удар потрапив малий бізнес, який і так в Україні на межі зникнення, а особливо в часи коронакризи.
За 2021 рік кількість ФОПів зросла на 83 257 або на 4%. Зараз їх майже 2 млн (1 983 269). Це найкращий результат за останні 5 років. Для порівняння, у 2020 році зростання становило 22 455 фопів або 1,2%.
Динаміка зростання підприємницької діяльності прослідковується, але є певні виклики, з якими не може впоратися малий і середній бізнес в Україні. У часи економічної нестабільності, всіх інформаційних атак щодо можливого нового вторгнення РФ, спалахом пандемії коронавірусу та карантинами, значна частина малих підприємців не витримуючи конкуренції, або через відсутність рентабельності – зачиняються. І, здавалося, держава повинна всіляко допомагати бізнесу, бо зараз така допомога їхній чи не єдиний спосіб залишатися на плаву.
Втім, починаючи із січня цього року держава зобов'язала підприємців проводити всі безготівкові розрахунки та операції з еквайрингу з використанням касових апаратів або програмного РРО. (РРО – це обладнання, яке зберігає та передає інформацію до податкової служби про всі операції з продажу товарів, надання робіт і послуг). Переходити на РРО з 1 січня повинні були усі ФОПи 2 — 4 груп, які працюють на спрощеній системі оподаткування й отримують оплату готівкою або банківською карткою. Сюди потрапляє весь ресторанний бізнес, готелі, салони краси, СТО, туристичні агентства та ритейл, включно з інтернет-магазинами.
Головною метою введення касових апаратів стала ініціатива відокремити ФОПів від великого бізнесу, який зловживає спрощеною системою оподаткування. Самі ж ФОПи таку ідею не підтримують. У ГО «Save ФОП» вважають, що внаслідок цього виникнуть додаткові складнощі та витрати, що ляжуть на плечі підприємців.
Результати обраного Україною шляху тотальної фіскалізації будуть помітні вже незабаром. Тільки за перші два тижні січня форуми та Facebook-спільноти українських підприємців переповнюються повідомленнями про те, що ФОПи йдуть в "чорний нал", відмовляються співпрацювати з державою, яка не здатна їх почути й зробити крок назустріч, або і зовсім закриваються.
Внаслідок масових протестів, які сколихнули столицю, все ж відбулися певні "поблажки". 23 грудня 2021 року КМУ звільнив підприємців, що здійснюють роздрібну торгівлю в сільській місцевості від обов'язкового застосування РРО. Згідно з рішенням Уряду від обов'язкового застосування РРО звільняються суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних товарів), при умові не перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (167 розмірів мінімальної заробітної плати). Однак, на моє переконання, цього замало. Адже наразі важливо, аби працювало якомога більше малого і середнього бізнесу.
Тому вважаю, що парламент не повинен відкладати в довгий ящик прийняття законопроєкту №6376 щодо відтермінування на рік обов'язкового застосування РРО (ПРРО).
Як депутат-мажоритарник, я постійно перебуваю на окрузі й знаю не з чуток ситуацію в регіонах. На сьогодні податкова інспекція не зробила елементарних роз'яснень, немає підготовлених фахівців, немає жодної підготовленої електронної послуги. Тому перекладати все на плечі підприємців, як мінімум несправедливо.
Тому має бути перехідний період, наприклад, до кінця поточного року. І за цей час податкова повинна справитися зі своєю роботою, Мінцифри має дійсно зробити цю послугу прозорою і доступною, щоб кожен підприємець міг легко, як відкрити свою діяльність, так і налаштувати послугу РРО.
Таким чином, парламент може показати, що в умовах пандемії ковіду та постійної збройної агресії РФ, ми розуміємо наскільки потрібні малі підприємці та турбота про них!
