Як зрозуміти та збалансувати власні професійні ролі?
Мама, син, керівниця, проектний менеджер, державний діяч. Протягом одного дня свого життя кожному з нас доводиться перебувати, як мінімум, у 2-3 соціальних ролях. Проте, не так часто ми аналізуємо, наскільки кожна роль є комфортною для нас й чи не переносимо ми формат поведінки в ролі, наприклад, матері, на свою професійну роль, чи навпаки.
Соціа́льна роль — це очікувана поведінка людини відповідно до її певного соціального статусу. Залежно від того, із ким ми спілкуємося, спектру завдань, посади, статусу, ми обираємо той чи інший тип поведінки, який цю роль унаочнює й окреслює. Кожна роль є важливою, а їх сукупність — це і є ви. Тому відхрещуватися від будь-якої з них не варто. Головне чітко розуміти, які ролі присутні в нашому житті й наскільки комфортно відбувається їх почергова зміна.
Ролі та робота
Якщо говорити про професійні ролі, то найчастіше складнощі виникають у працівників малих компаній чи проєктних команд. Кожен член невеликої команди поєднує у своїй діяльності декілька ролей. Керівник чи керівниця організації протягом години можуть відіграти роль проєктного менеджера/менеджерки, ментора чи HR-спеціаліста.
Із появою організацій, які працюють за проектною системою, можливість мати одну усталено професійну роль стає розкішшю. У багатьох організаціях вже давно немає відділів (або вони є тільки на папері). Натомість формуються тимчасові команди для реалізації певного проекту, учасники якої чітко розуміють, що після завершення проєкту їхні ролі знову зміняться. Таке різноманіття ролей поширюється на все більшу кількість організацій. Воно охоплює бізнес, стартапи та громадський сектор і навіть починає з'являтися в державному секторі, наприклад, у школах. Багато державних шкіл мають елементи проектної організації. Наприклад, одна зі шкіл, із якою працювала наша організація, функціонує за системою SCRUM. На початку навчального року вони формують стратегію школи, яка складається декількох річних проектів. Команда школи розподіляється по проектах залежно від особистої зацікавленості, досвіду, набору навичок. Наступного навчального року все повторюється. У школі є частина сталих проектів, але кожний рік виникає 2-3 нових.
Така багатогранність дає можливість кожному з нас проявити свою індивідуальність, інколи, поєднати те, що до цього було просто неможливо. Але є і зворотна сторона "рольової медалі". За кожною роллю стоїть певна модель поведінки.
Наприклад, коли ви поєднуєте роль керівника та спеціаліста, дуже важко розмежувати відповідальність. Керівник організації/компанії, може застосувати контролюючу модель поведінки та проговорити з членами команди його відповідальність. Така поведінка в межах цієї ролі буде абсолютно очікуваною. Проте перебуваючи в ролі спеціаліста (проєктного менеджера, аналітика), контролюючу модель поведінки застосовувати абсолютно недоцільно, навіть якщо ви чітко бачите потребу саме в конкретний момент часу. Не менш поширеною є помилка змішування поведінки особистих і професійних ролей. Наприклад, керівник розуміє, що член команди (і близький друг) регулярно прострочує дедлайни, але замість того, щоб говорити з ролі керівника щодо цієї ситуації, говорить з позиції друга.
Часто трапляється так, що ми "переносимо" у собі одну й ту ж поведінкову модель із ролі в роль, що може призводити як до непорозуміння чи конфліктів, так і до емоційного вигорання.
Що робити?
Найбільш оптимістичний сценарій передбачає наявність культури зворотного зв'язку у вашій організації, сім'ї й колі друзів. Можливість відверто поділитись власним станом й чітко окреслити особисті кордони в будь-якому середовищі запобігає більшості конфліктів. Адже коли власну роль та її межі розумієте не тільки ви, а й люди з якими відбувається щоденна взаємодія, недорозумінь й образ стає дедалі менше.
Якщо ж мова йде тільки про налагодження розуміння професійних ролей, почніть з їх аналізу.
- Зафіксуйте всі свої діючі професійні ролі. Проаналізуйте, яка поведінкова модель властива саме вам у кожній з цих ролей. Існує багато упереджень і стереотипів щодо професійних ролей. Наприклад, яким має бути "хороший" керівник, "мудрий" вчитель, "ефективний" комунікаційний менеджер… Відкиньте всі зовнішні кліше й аналізуйте винятково себе та свою поведінку.
- Візьміть за звичку відслідковувати, як зі зміною ролі змінюється ваша лексика. Мова — це невід'ємна частина ролі, вона впливає на те, як вас сприймає людина/команда, з якою ви спілкуєтесь.
- На початку кожного нового проекту прописуйте свою роль та задачі. Робіть це на старті будь-якої нової діяльності, до якої ви плануєте бути залученими.
- Намагайтесь отримати змістовний зворотний зв'язок від колег чи керівництва. Це допоможе зрозуміти, як вас сприймають інші, як ваше бачення ролі та бачення інших людей співпадає/відрізняється і знаходити спільні рішення. Ми часто не чуємо себе, а те, що ми говоримо та маємо на увазі, може значно відрізнятися від сприйняття іншої людини.
Розуміння своєї ролі та поведінки, яка є притаманною саме вам в цій ролі, значно спростить комунікацію в команді і для вас, і для ваших колег. Ви уникните конфліктів через непорозуміння або зрозумієте корінь тих, які вже розв'язані, що значно збільшить якість вашої роботи та задоволення від процесу. Зрештою, розібравшись із професійними ролями, ви зможете перейти до вирішення більш складних питань про ролі в особистому житті.
Публікація підготовлена в рамках проєкту «Механізми кооперації в школах у кризовий час», який реалізує Центр Інноваційної Освіти «Про.Світ» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю авторки і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
