Поради: Якщо, подорожній, приїдеш у Будапешт...
...будь готовий до всього.
Ну, добре, може, не зовсім аж до всього, але все ж траплятимуться речі, яких ви не сподівалися. Наприклад, дядько, що видає раптово правдоподібне до воронячого "кар", а тоді застрибає на небезпечно нахилений в бік урвища парапет на одній із гірок у Буді (Дунай розділяє місто на Буду і Пешт) й прогулюється ним. А його жінка в цей час незворушно крокує поруч – як прості смертні (див. – туристи) банальним тротуаром – з кам'яним виразом обличчя.
У свої вихідні в цьому місті ми бачили багато подібних дивацтв. Бачили, як угорці (усі!) неквапливо переходять дороги в чотири смуги на червоне світло, а за їхніми спинами проносяться вантажівки і автобуси, а перед їхніми обличчями – легкові автомобілі, поки чемні китайці стоять біля світлофора і несхвально зітхають (ми тут приєдналися до китайців). Бачили, яким бурхливим є Дунай, який гомонить ледь не як гірська річка і біжить майже з такою ж швидкістю. Бачили, як люди лежать на ланцюгових кріпленнях мостів і привітно кричать і вимахують пасажирам катерів на річці. Бачили фотосесії для собак, хостели у старовинних будинках, секс-шопи поруч із магазинами товарів для дітей, мирно сплячих на матрацах по всьому місту добре вдягнених безхатьків, імперську велич в архітектурі, широких вулицях та плануванні поруч із вуличними співаками, жебраками і вже згаданими матрацами під магазинами і офісами.
Ми бачили не все і для цього мали лише власні очі – тож і враження, звичайно, є суто особистими. Але ось те, що я могла б порадити тим, кому на кілька днів трапиться потрапити до Будапешту (перемішане, суб'єктивне – все, як у житті).
- Взувайте дуже зручне взуття. А ще краще – візьміть із собою ще одну пару кросівок! Так, це моя порада номер один, яка здається очевидною, але менше з тим. Мені ніколи не натирали кеди. Будапешт же змусив переоцінити цей взуттєвий досвід повністю. Я вас попередила 🙂
- Будьте готові до того, що за якихось незрозумілих причин відстані у Будапешті – це зовсім не ті самі відстані, що і (скажімо) в Києві. Ми жили майже в центрі – усі головні "туристичні" місця в пішохідній доступності, але чомусь звичні загалом відстані даються там важче, ніж в інших містах та місцинах. Тож втомлюватися ви теж будете швидше (якщо ви схожі на мене хоч трошки).
- Не покладайте великих надій на ранки. Ранок – це той час, коли майже нічого ще не працює, а в самому місті ще не встигли прибрати після нічних гулянок. Хоча саме в цей час можна відчути справжню атмосферу пост-нічного сонного Будапешту (коли мафія вже поснула, а місто ще не прокинулося), яке ще не встигло оговтатися та наповнитися туристами 🙂
- Покладайте великі надії на вечори – на мій погляд, ввечері та вночі це місто найбільш красиве. Якщо це тепла пора року – то надвечір спадає спека (ура!). Вмикається підсвітка парламенту, мостів, замку, церков – усе, що і вдень дуже красиво вночі перетворюється на суцільну магію. Особливо на тлі оксамитового неба. І все це ще й віддзеркалюється у хвилях Дунаю… Словом – краса, не прогайте!
- І обов'язково покатайтесь на катері вздовж берегів міста. Їх там купа (катерів), знайти – дуже просто: причали знаходяться вздовж набережної, що тягнеться від парламенту. Дорослий квиток коштує в середньому дев'ять євро і воно того варте до останнього центу! Ми були на вечірньому "круїзі" і це найкраще, що сталося з нами в Будапешті. Якщо теж захочете на вечірній – купляйте квиток заздалегідь (їх можна придбати на набережній, наприклад), адже під вечір до причалів стоять величезні черги, з яких ви ризикуєте не потрапити на палубу зовсім.
- Ще один маст особисто від мене – оглядове колесо в Будапешті. Знаходиться воно біля готелю Рітц. Квиток коштує десь так, як і на прогулянку Дунаєм, але воно теж цілком того варто! Звідти відкриваються дуже класні види на місто. До того ж, оглядові колеса – це завжди фан, фан, фан!
- До речі, про гроші. Ціни там не сильно відрізняються від київських, хіба трохи вищі, тому можна особливо не переживати з цього приводу 🙂
- Мова! Опановуйте мову жестів 🙂 Якщо у закладах в центрі міста, у туристичних точках ви без проблем поспілкуєтеся англійською, то наприклад, біля аеропорту (на зупинці шатлів до міста) англійською е говорить ніхто. На мінімальне розуміння угорської взагалі не розраховуйте: вона ні на що не схожа. Хіба на фінську
- Про те, які пам'ятки потрібно побачити у Будапешті, можна прочитати будь-де в інтернеті, тож тут нічого нового я вам не скажу. Парламент, мости, церква святого Матьяша (до речі, прямо поруч з нею можна скуштувати штрудлі і гуляш – з прекрасним видом на парламент), замок Буда, гірки – вилазьте на всі, на кожній є щось цікаве, з кожної відкривається фантастичний вид, купальня Сечені (ми до неї так і не дісталися – але знаємо, що там дуже ок), парки, церкви та собори, пам'ятники… Ну, ви зрозуміли. А ще ходіть пішки: у непримітних на перший погляд провулках та вуличках можуть ховатися справжні скарби.
Загалом місто цікаве. Для мене виявилося дещо іншим, ніж я очікувала (чомусь я думала, що воно буде більш камерно-затишним; л – логіка), але не розчарувало. Варте того, щоб переконатися на власні очі!
