Лідери та їх виборці. Маніфест відповідальності для українців
Україна стоїть на порозі нової віхи історії. Хто з кандидатів у президенти найкраще захистить інтереси країни?
Чи є серед 40 кандидатів один, який представлятиме мої інтереси? Вибори без вибору? Схожі запитання задають собі у ці дні усі, хто 31 березня готується піти до виборчих дільниць. Ці запитання ключові, бо вибори 2019-го року продемонструють три риси українського суспільства – стан його дорослості, якість лідерства та готовність громадян взяти відповідальність за свій вибір – які закладуть засади його подальшого сталого розвитку.
Подібні запитання ставлю собі і я. Можливо, саме тому своє навчання у Гарварді, поряд з питаннями національної безпеки та міжнародної політики, я присвятила вивченню та дослідженню питань лідерства і лідерів та відповідальності суспільства, як за тих кого ми обираємо, так і за ефективність реформ. До звичних викликів для суспільства та лідерів треба додати те, що ці вибори проходять у країні, яка перебуває у стані війни, захищає свою територію від агресора та відвойовує своє право на місце в європейській родині. Багато країн у світі проходили через кризи, які Україна переживає сьогодні, і щоб зрозуміти, як і куди рухатись, і навчитись на чужих помилках та успіхах, я пропоную нам заглянути в історію і взяти на озброєння дослідження науки.
Відповідальність лідерів
У 1933 році минулого сторіччя США перебували у Великій Депресії. Домінування промислових монополій, розвал банківської системи і крах ринку цінних паперів, бідність, корупція, високий рівень злочинності – такою була Америка 30-х. Під час цієї, як тепер пишуть, найбільшої в історії США економічної кризи, американці абсолютною більшістю обирають собі харизматичного та сильного духом, але слабкого тілом, в інвалідному візку, Франкліна Деланора Рузвельта. Історики наголошують на його неймовірних лідерських якостях: цікавість та здатність до швидкого перетравлення інформації; блискучі ораторські здібності; впевненість у власних силах і переконаннях та здатність перебороти себе і вчитись на помилках.
У перші сто днів свого президентства Рузвельт проштовхнув, у великій мірі шляхом президентських указів, законодавчі ініціативи, які в подальшому назвали "Нова Угода" "New Deal". "Нова Угода" забезпечила комплексну реформу державної служби, громадського сектору та фінансової системи. Згодом, після атаки Японії на американську землю, щоб захистити США та допомогти Європі побороти фашизм, незважаючи на шалену внутрішню опозицію, вступив у Другу Світову війну. ФДР, ім'я, з яким він увійшов в історію, можна з впевненістю стверджувати, заклав засади США. Саме завдяки його політиці, Сполучені Штати стали такими, якими ми їх знаємо сьогодні.
Водночас він – єдиний президент США, який порушив правило двотерміновості і пішов на третій термін президентства. Критики також звертають увагу на те, що в середині свого другого терміну ФДР рухався в напрямку диктатури, намагаючись паралельно з президентством, контролювати як законодавчу, так і виконавчу гілку влади.
І цьому є чітке наукове пояснення. Психологи стверджують, що люди при владі мають тенденцію змінюватися, особливо, коли не зустрічають серйозної критики та опозиції. З часом люди на верхівці ієрархії починають вірити, що мають право претендувати на владу за будь-яких обставин. Влада спричиняє до ігнорування перспектив, поглядів та емоцій інших, призводить до їх об'єктивізації та віри у стереотипи, робить людей самовпевненими.
Водночас, проблема не у владі як такій, а у тому, як і з якою метою люди використовують владу, яку вони мають над іншими. "Корупція не у владі, а у нас самих," – писав мислитель і засновник ідеї модерного суспільного руху Сол Алінській у своїй відомій праці "Правила для радикалів". Мати владу і правильно нею розпорядитись на благо інших – не проста справа. Отож, для лідера є ключовим не втратити розуміння заради чого він прагне влади.
Відповідальність громадян
Характер лідера та його трансформація є лише частиною успіху чи провалу справи чи країни. Велика відповідальність лежить саме на нас з вами, громадянах, хто цих лідерів обирає.
Джон Гарднер, професор, дослідник, урядовець США, у своїй відомій книзі про лідерство переконує, що поведінка та дії лідера є цілком у наших руках. На нас, як виборцях, лежить відповідальність знати, як підтримувати та сприяти сильним та моральним лідерам та як виявляти тих, хто експлуатує нас, грає на наших страхах та упередженнях чи веде нас небезпечним шляхом.
"Не варто шукати простих рішень – їх не існує"
У людській природі є потреба, щоб нас врятували. Ми шукаємо батьків, які вирішать наші проблеми. Такі фантазії для дорослих дітей автоматично ведуть до розчарувань. Бо лише власними самостійними рішеннями і діями ми можемо вирішити наші проблеми.
Якщо ми ліниві, дбаємо лише про власні інтереси;
Якщо ми добровільно обираємо собі в лідери тих, хто обіцяє прості рішення;
Якщо ми готові до обмеження власних свобод;
Якщо ми віддаємо наше особисте право вибору і рішень –
Ми заслуговуємо і отримуємо найгірше.
Тому важливо поряд зі своїми інтересами думати про інтереси громад і не варто шукати простих рішень – їх не існує. Захищаючи свої інтереси, треба робити виважений та усвідомлений вибір. Вибір – це дія і крок на зустріч особистій відповідальності.
Відповідальність взаємна
Наш вибір є лише частиною нашої відповідальності як громадян. Не менш важливим є наша активність, організована підтримка та невпинний контроль за тими, кого ми обрали собою керувати. У свою чергу відповідальний лідер має бути відкритий та готовий до критики і опозиції, бо лише так можна вдосконалити і покращити результат.
І тут я знову хочу повернутись до президента Рузвельта та його неординарних якостей. На початку президентства коаліція реформаторів прийшла до ФДР, щоб переконати його провести низку реформ. Він уважно їх вислухав і відповів: "Ви мене переконали, тепер підіть і організуйте тиск на мене". Рузвельт шукав спротив, розуміючи, що це триматиме його в тонусі і змушуватиме діяти.
Ще сорок років тому, вже згаданий мною Сол Алінській писав: "Недостатньо просто обрати свого кандидата. Необхідно тримати його під постійним тиском".
"Час як лідерам, так і громадянам взяти на себе відповідальність"
Отож, маємо просту схему взаємозалежності та взаємної відповідальності лідера та виборців. Лідер має чітко розуміти, для чого він прагне влади, та бути відкритим до критики. Ми, громадяни, маємо робити усвідомлений вибір, розуміючи, якого лідера обираємо, і, не зважаючи на його характер чи обіцянки, тримати його під контролем заради досягнення змін.
31 березня ви підете до виборчих дільниць обирати лідера для України. 40 кандидатів у президенти шукатимуть вашої підтримки.
Час як лідерам, так і громадянам взяти на себе відповідальність. У ваших руках сьогодні розірвати існуюче українське зачароване коло – Революція – надія – розчарування – стагнація – протест – Революція – надія – розчарування – стагнація – протест – Революція.
Час творити нову парадигму для України.
Революція – надія – реформи – прогрес – сталий розвиток.
Колонка опублікована в блогах на сайті Української служби Голосу Америки. Думки, висловлені в рубриці "Моя Америка", передають погляди самих авторів і не відображають позицію "Голосу Америки".
Опубліковано в рамках співпраці "Голоса Америки" та "Рубрики".
