Логістичне забезпечення армії: чому в сучасних війнах все вирішує швидкість
Фото: Міноборони
Будь-яка армія є сучасною і здатною на «адекватну швидкість» дій, реагування та мобільність у розподілі ресурсу, якщо вона має передове логістичне забезпечення. Таке, як у НАТО. Не сумніваюся, що саме Альянс є для нас тим багатогранним «маяком», який вказує правильні та вдалі приклади. Для багатьох непосвячених військова логістика є «темною конячкою», проте без якої весь цей військовий «віз» не помчить і не поїде туди, куди слід. Україна теж публічно виголосила, що для своїх Збройних сил вона ось-ось збудує таку життєве необхідну, навіть незалежно від пануючих воєнних загроз, систему логістичного забезпечення армії. Так чому б не поговорити про те, наскільки наш оборонний «організм» наблизився до повноцінного утвердження прийнятної для поточних і прогнозованих безпекових викликів моделі військово-логістичного сервісу.
ЗЛИТТЯ ДВОХ «ЯДЕР» ДАЄ НОВУ ЯКІСТЬ
Але спершу короткий лікнеп: чим опікується згадана підгалузь логістики? Звісно, передусім плануванням потреб і подальшого забезпечення всього, що відбувається у війську. Від підготовки та функціонування у поточному стані і до супроводу бойових операцій різного масштабу. Кожен такий сегмент військової діяльності потребує визначеної шляхом моделювання кількості озброєння, спеціальної техніки, транспортних засобів, особового складу, пального, медикаментів, харчів, форми, боєприпасів тощо. І для того, щоб ці потреби задовольнити, потрібна система закупівлі, постачання, зберігання, ремонту, технічного обслуговування, контролю експлуатації, утилізації надлишків, планування і здійснення військових перевезень всього того, що ми перерахували вище. А ще – сервіс військового побуту і квартирування та обслуговування об'єктів військової інфраструктури. Це і є той немалий обсяг критично важливого функціоналу, який бере на себе військова логістика, яка у натовській архітектурі «J-структур» має власний кластер «J-4», себто, забезпечення й підтримки операцій.
Нині в ЗСУ також номінально створено структуру «J-4» (Головне управління логістики), зараз триває етап набуття нею спроможності. У процесі відбувається розмежування стратегічних і оперативних функцій логістичного забезпечення органів військового управління, а також прийняття системи класів постачання НАТО. Тобто, відбувається злиття напрямів тилового забезпечення і забезпечення озброєнням в одну чітку структуру. Ця ж архітектура матиме відповідники, умовно кажучи, і на рівні бригади («О-4»), батальйону («S-4»). Ця трирівнева вертикаль повністю відповідатиме за забезпечення військ всім необхідним через постачання, закупівлі, зберігання і переміщення. Так відбувається структурна стандартизація на натовським взірцем – поки ЗСУ не досягнуть повної сумісності у цьому та решті інших сегментах.
Днями начальник Головного управління логістики-заступник начальника Генштабу ЗС України генерал-майор Іван Гаврилюк запевнив: до кінця 2020 року завершиться створення Командування Сил логістики. Вони мають набути всіх ознак і спроможностей, як єдина військово-організаційна структура, що відповідає стандартам НАТО. Як ми і зауважували, це стане результатом злиття Тилу та Озброєння ЗСУ. Проте тут йдеться не про фізично «просту» дифузію певних двох сегментів у «щось одне». Будь-яке елементне злиття у природі (синергія, поєднання атомів, молекул, зарядів, потенціалів тощо) у підсумку дають нову якість і народжують цілком унікальний, відмінний від «батьківської бази» суб'єкт реальності. Щось подібне має відбутися і з вітчизняною військовою логістикою. Замість заснованої на ще радянських алгоритмах і технологіях неповороткої системи забезпечення у безпековий сектор приходить сучасний військовий сервіс. Вершина поетапного процесу – ефективне логістичне забезпечення, спроможне підтримувати всі компоненти сил оборони.
АВТОМАТИЗАЦІЯ ДАЄ ВИГРАШ У ЧАСІ І ЗМЕНШУЄ «РУЧНУ» РОБОТУ
У Генеральному штабі ЗСУ зараз напрацьовують проекти настанов з логістичного забезпечення, керівні документи нижнього рівня. До кінця 2020-го потрібно сформувати нові органи управління логістичним забезпеченням, розширити можливості відповідних сил і засобів, підготувати профільних фахівців, автоматизувати управління в цій галузі та створити нормативну бази з урахуванням стандартів НАТО. Зокрема, йдеться про автоматизовані процеси управління та обліку озброєння та військової техніки, майна, ракет і боєприпасів, матеріально-технічних засобів. Починаючи з 2016 року, в Збройних Силах за підтримки країн-партнерів і уряду США, впроваджується автоматизована система управління логістичним забезпеченням. В її рамках розроблена логістична інформаційна система обліку та руху матеріальних засобів (LIS), передача дослідного зразка якої планується ближчим часом. Також впроваджено автоматизовану систему кодифікації військового майна (BULCOD). За фінансової допомоги американського уряду, одна з компаній із США запроваджує у так званій «пілотній зоні» згадану логістичну інформаційну систему, що оперуватиме всією лінійкою заходів з отримання майна, обліку, утримання та доставки його до кінцевого споживача. Автоматизація оптимізує процеси і вивільняє гігантський обсяг часу, який витрачався на «ручну роботу». А ще вивільнить, власне, ці самі «руки» – тобто дозволить зменшити штати, зокрема, облікової та інших ланок.
Завдання це без зайвих помилок та у конструктивнішому алгоритмі пошуку оптимальних рішень нам допомагають виконувати іноземні радники від партнерських держав і організацій. Так, недавно свою роботу при Міністерстві оборони України та ЗСУ розпочав новоприбулий радник – полковник у відставці американець Девід Колледа. Його місія –якраз надавати дорадчу допомогу в створенні ефективної системи логістики української армії. На його думку, пріоритетом натепер є навчання українських користувачів послугування інформаційною системою логістики НАТО, координація дій на міжнародному рівні і розробка змін законодавчої бази. До речі, Міноборони ініціативно розробило законопроект, що передбачає внесення змін до законів: «Про національну безпеку України» і «Про оборону України» щодо визначення терміну «логістичне забезпечення» й наділення Кабміну повноваженням визначати порядок виконання заходів логістичного забезпечення сил оборони.
ВЧИМОСЯ, БО МИ ТОГО ВАРТІ
Важливий практикум офіцери логістичного забезпечення ЗСУ здобувають, беручи участь у логістичних навчаннях НАТО і вирішуючи разом із іноземними колегами завдання багаторівневої складності. Наприклад, найближчим часом українських військових логістів залучать до проведення багатонаціонального командно-штабного навчання з логістики «LOGDEV-2019», що відбудуться 6-17 травня в Грузії. А також у подібному форумів Польщі («CAPABLE LOGISTICIAN-2019», що триватиме 20 травня – 21 червня. Там вони випробують здобуті раніше знання і наберуться досвіду від партнерів у царині планування й забезпечення формування, злагодження, переміщення підрозділів у райони виконання завдань. Також цікавим буде і тестування та розробка колективних рішень для логістики, оцінка оперативної сумісності логістичних систем, послуг та обладнання в поточних і майбутніх операціях.
Зауважимо, що на сьогодні провадиться інтегрована підготовка фахівців логістичного забезпечення для ЗСУ у Військовій академії в Одесі, де створено логістичний курс. До викладання залучені спеціалісти Військової технічної академії ім. Ярослава Домбровського з Варшави та інструктори ЗС Канади. А за програмою «ORBITAL» британські інструктори ведуть поглиблений вишкіл за напрямком забезпечення матеріальними засобами. У вереснів Національному університеті оборони стартує підготовка офіцерів-логістів.
Весь майбутній логістичний механізм нині відпрацьовується у межах експерименту, що триває на базі ОК «Захід» та повітряного командування «Захід». Його результати розкриють можливості створення логістичної мережі на оперативному рівні. Йдеться про стаціонарні об'єкти зберігання для утримання запасів озброєння, військової техніки, ракет, боєприпасів, матеріальних засобів, розгортання автономного польового табору. А також про бригади логістики оперативного командування, спроможні розгорнути мобільні елементи в польових умовах і забезпечити своєчасне підвезення матеріальних засобів, ремонт техніки. Та про авіаційні бази, які забезпечуватимуть комплексне обслуговування літальних апаратів незалежно від їх типу.
Отже, амбітна мета керівництва Міноборони досягнути повної сумісності із НАТО, зокрема і в аспекті логістичного забезпечення до кінця 2020-го, є цілком здійсненною. Головне, не втрачати темпу і збиватися із обраного курсу…
