Конгрес Рад ВПО: як нова організація допоможе розв'язувати питання переселенців
Рада ВПО — це платформа, через яку переселенці можуть взаємодіяти з місцевою владою, повідомляти про свої потреби, надавати пропозиції. Крім того, Рада ВПО може виступати як представницький орган на заходах, присвячених проблемам переселенців.
Сьогодні в Україні зареєстровано понад 800 Рад, у складі яких майже 10 000 людей. Дві третини цих Рад активно працюють, більшість — вже понад рік. І хоча обласні вже мають свої стратегічні плани, на рівні громад ця робота лише починається.
Чому Радам ВПО потрібні навчання і підсилення? Хто і яким чином має координувати їхню роботу? Чи готові ці об'єднання активних переселенців стати частиною більшої спільноти, щоб їх голос почули не лише на регіональному, а й на національному рівнях? Про це — далі.
Ради ВПО в Україні: як працюють і в чому їхня користь
До Рад долучаються активні ВПО, які мають бажання об'єднатися та діяти разом. До складу Ради має входити до 30 людей, половина з яких – переселенці. Ще 30% — представники органу влади чи самоврядування, при якому утворено Раду, і троє представників громадських організацій та благодійних фондів. Їхнє спільне завдання — забезпечення захисту прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб. Крім того, Ради ВПО допомагають громадам розвивати ефективні механізми їхньої адаптації та інтеграції. Члени Ради виконують свої обов'язки на громадських засадах, тобто не отримують заробітної плати.
Дієвість Рад ВПО підтверджена реальними фактами. Маємо багато успішних кейсів роботи цих консультативно-дорадчих органів по всій Україні. У Рівному створили та подали на розгляд проєкт цільової програми для інтеграції ВПО у Рівненську міську територіальну громаду. У Запорізькій і Харківській областях є суттєві зрушення в житловому питанні. Там провели адвокаційну кампанію щодо включення ВПО до міських програм будівництва доступного житла на 2020–2025 роки. А на Полтавщині ініціювали оздоровлення дітей ВПО у межах міської програми.
В інших регіонах є просування, приміром, у комунікаційних програмах. Як-от у Хмельницькій області, де створили Єдину базу ВПО задля постійного моніторингу потреб переселенців. Або на Івано-Франківщині, де розробили довідник корисних посилань для ВПО. І таких історій багато.
Конгрес Рад ВПО: для чого потрібна ще одна організація?
Про об'єднання Рад ВПО ми почали говорити ще у 2019 році, одночасно із розробкою самої концепції Рад. Обираючи формати та області для пілотних Рад, ми були впевнені, що колись виникне питання їх координації.
Підтримуючи створення Рад ВПО, ми багато дискутували про майбутній формат коаліції чи асоціації. Основне питання полягало в тому, коли Ради відчують потребу в мережуванні. Справжній поштовх до створення Рад ВПО стався у 2023 році після затвердження Примірного Положення про Ради ВПО. Відтоді з кожною зустріччю з Радами, з кожною новою проблемою, яку вони намагалися вирішити, з кожним новим засіданням Штабу з питань захисту прав ВПО ставало зрозуміло, що Радам потрібна підтримка. Їм бракувало відчуття приналежності до більшої спільноти, якісного навчання та експертної допомоги.
Більшість Рад існували менше ніж рік, коли виник суспільний запит на підтвердження їх досягнень. Від Рад ВПО вимагали успіхів вже за кілька місяців після заснування. Деякі діячі намагалися втягнути Ради в політичні процеси, а бувало і так, що з найкращих міркувань Ради ВПО намагались залучити до сервісної діяльності, роздачі гуманітарної допомоги, проведення заходів для людей, які постраждали. І хоча ці заходи важливі, але вони суперечили меті діяльності Рад ВПО, зводячи їх функції до роботи громадських організацій чи змушуючи конкурувати з органом влади, при якому вони створені й з яким мають працювати у партнерстві.
Саме тому у 2023 і на початку 2024 року ми приділяли багато уваги розробці стратегічних планів і визначенню пріоритетів діяльності Рад ВПО. Адже корабель повинен розуміти, куди він прямує і що буде на шляху.
Регулярні стратегічні сесії для Рад ВПО, організовані командою благодійного фонду "Стабілізейшен Суппорт Сервісез"
Як виникла ідея Конгресу?
У листопаді 2023 року про потребу в координаційному органі Ради говорили вже дуже впевнено. Після I Всеукраїнського Форуму Рад ВПО стало зрозуміло, що координацію має здійснювати не держава. Цей процес має бути частиною самоорганізації Рад ВПО, їх власним вибором та інструментом. Восени 2024 року ми з командою БФ "ССС" фасилітували дискусію про те, яким має бути механізм самоорганізації. На запит Рад ВПО, які зазначали, що потребують платформи для обміну досвідом, адвокації та підсилення власного голосу на регіональному та національному рівнях, напрацювали перші документи.
Так з'явилася ідея створити Конгрес Рад ВПО — організацію, яка б об'єднала лідерок і лідерів Рад ВПО з усієї країни, щоб вони могли працювати разом і розвивати свої громади. Найбільше дискусій велось навколо юридичного статусу організації. Але було і багато інших питань.
Де знайти ресурси для роботи? Значна частина Рад зазначає, що вже зараз перевантажена і має складності з пошуком фінансування. З цим допомагають громадські організації й благодійні фонди. Наприклад, БФ "ССС" залучає ресурси міжнародних організацій, які фінансують різні заходи для Рад ВПО. Ці кошти йдуть на напрацювання методичних документів, освітні програми та стратегічні сесії для Рад ВПО, навчання молоді, інтеграційні заходи, дослідження місцевих політик і програм стосовно потреб ВПО, інформаційні кампанії для переселенців, створення сайту для Рад ВПО тощо.
Як справедливо сформувати керівні органи? Чи буде кожна Рада мати однакову вагу голосу, незалежно від кількісного складу, чи мають бути квоти? Адже до діяльності Рад ВПО вже залучені тисячі людей, тож важливо врахувати їх бачення. Активна робота в цьому напрямку триває.
На сьогодні Конгрес Рад ВПО зареєстровано як громадську організацію без статусу юридичної особи. Розпочато напрацювання статутних документів, плану робіт на 2025 рік. Готується до виходу онлайн-курс для Рад ВПО.
Підписання установчих документів ГО "Конгрес Рад ВПО" під час II Всеукраїнського форуму Рад ВПО 27-28 серпня 2024 року
Що далі?
Ми плануємо, що самоорганізація Рад допоможе систематизувати їхню роботу, підвищувати професійний рівень їхніх членів та членкинь, створювати адвокаційні кампанії та залучати міжнародних партнерів. Втім це не відбудеться в один момент. До кінця 2024 року плануємо запустити освітній курс для Рад ВПО на Дія.Освіта. Також з'явиться інформаційний портал з даними про всі Ради ВПО та корисними матеріалами.
Зараз Конгрес тільки починає свою діяльність, учасники та учасниці активно формують керівні органи й обговорюють пріоритети. Наступними кроками стане реєстрація юридичної особи та пошук партнерів задля підтримки тих Рад, що потребують організаційного розвитку.
Які ризики та виклики?
Ми намагаємось говорити про розвиток і працювати із перспективою на кілька років. У 2022 році, коли частина територій була окупована, ми терміново знищували дані про Ради ВПО в Луганській області, видаляли зі своїх ресурсів інформацію про їх учасників та учасниць, розуміючи в якій небезпеці опинились люди. Зараз здається, що ми всі вже адаптувались. Але небезпека досі тут. На наш погляд, вона найбільша для людей з Рад ВПО, створених у громадах біля лінії бойових дій.
Якщо говорити про Конгрес Рад ВПО, то найбільший ризик, мабуть, — це професійне вигорання людей. Є побоювання, що координація буде суто формальною, або що запропоновані інструменти не допомагатимуть. Єдиний спосіб уникнути цього, на нашу думку, — відмовитись від бажання зробити щось швидко і працювати з Радами ВПО виключно на основі їх запиту.
З іншого боку, самі Ради часто відчувають брак впевненості. Вони питають: чи справді нас почують? А якщо не почують, чи є сенс продовжувати? Це складні питання, і саме для їхнього вирішення створено Конгрес — щоб Радам було куди звернутися за підтримкою, щоб вони знали, що є спільнота, яка про них подбає.
Презентація проведення моніторингу діяльності та оцінки ефективності Рад з питань внутрішньо переміщених осіб на II Всеукраїнському форумі Рад ВПО
Чи стане Конгрес рушієм змін?
Це, мабуть, одне з найчастіших питань. Ми розуміємо, що сам факт створення Конгресу не означає, що він стане ефективним інструментом підтримки Рад ВПО. Та й за якими критеріями оцінювати його ефективність: за кількістю організованих зустрічей, проведених тренінгів чи за відсотком залучених Рад?
На наш погляд, ефективність Конгресу залежатиме від багатьох чинників: наскільки будуть активні самі представниці та представники Ради, наскільки вони готові працювати разом і чи зможемо ми знайти спільну мову з місцевими органами влади.
Успіх Конгресу буде вимірюватися впливом на реальні зміни у громадах. Ми розглядаємо цей шлях як великий виклик, але і як велику можливість.
Сподіваємось, що Конгрес стане тією платформою, яка перетворить Ради ВПО на справжніх агентів змін, і зробить їх впливовим партнером як для держави, так і для громад.
