Коли криза означає можливості: карантин і цифрова трансформація України
Фото practicebusiness.co.uk
Як змінить теперішня криза наше сприйняття світу та погляди на ті чи інші процеси? Про це зараз багато дискутують. Навряд чи вже можна стверджувати щось з упевненістю – побачимо згодом. Однак є одна особлива сфера, потреба в уважнішому ставленні до якої через пандемію очевидна уже.
Йдеться про електронне врядування, або ж цифрові трансформації. Пандемія коронавірусу та супутні їй карантин і самоізоляція підкреслюють, наскільки важливо рухатися в цьому напрямку. У випадку України — продовжувати розпочате останніми роками.
Розвиток електронних публічних послуг, різних форм онлайн взаємодії між громадянами та державою, органами місцевого самоврядування й бізнесами — звичайно, все це важливо та потрібно і за нормальних умов. Це означає заощадження часу для громадян та бізнесу, більший комфорт, меншу корупцію. Однак в умовах карантину та самоізоляції розвинене електронне урядування грає особливу роль — адже крім того що сприяє меншим економічним втратам держави і громадян, воно забезпечує соціальне дистанціювання без шкоди інтересам людей та, зрештою, їхню безпеку.
Нагадаю, що 2019 року слово "діджиталізація" стало найпопулярнішим в Україні за версією словника сучасної української мови та сленгу "Мислово". Це — свідчення інтенсивності відповідних процесів та швидкості руху в цьому напрямку, який набрала торік Україна. Помітно також, що на відміну від деяких інших реформ цифрові трансформації не викликають палких суперечок — адже вигоди для держави й людей очевидні.
Ця реформа триває зараз, навіть в теперішніх непростих умовах. Допомагає в цьому і наш проєкт EGOV4Ukraine, що фінансується Європейським союзом, Естонією та Швецією.
Його реалізує Академія електронного управління Естонії — країни, з якою в України склалася дуже добра взаємодія в сфері розвитку електронного урядування, яка багато досягла в цьому напрямку і може поділитися гарним досвідом.
В Естонії нині доступні онлайн понад 2,6 тисяч послуг! Власне, майже всі з можливих. Це заощаджує людям та бізнесам величезну кількість часу, грошей та ресурсів.
А ще в Естонії діє принцип "onсe only" ("лише один раз"). Тобто, людина не повинна надавати свої дані державі щоразу, коли їй потрібно отримати якусь послугу. Тільки раз, а далі державні органи самі обмінюються потрібною інформацією. Не треба брати в одній установі довідку й нести до іншої. Таким чином відбувається реалізація гасла "Бігати повинні дані, а не люди".
Основою для взаємодії публічних електронних реєстрів і забезпечення вищезгаданого принципу є в Естонії система обміну даними XRoad. До неї наразі підлючено і взаємодіють між собою понад 150 державних інституцій, а також більше 500 різних організацій та підприємств.
XRoad — і тут повертаємося до України — є прототипом системи безпечного обміну даними "Трембіта", створеної в рамках нашого проєкту. "Трембіта" має також забезпечити взаємодію між електронними реєстрами українських органів влади — аби вони самі обмінювалися між собою інформацією, потрібною для надання різних послуг людям чи бізнесу. Система вже майже рік працює — щоденно через неї здійснюється понад 2000 трансакцій, більше 50 владних установ підписали угоди на підключення до "Трембіти".
Переваги засвідчує приклад комплексної послуги єМалятко. За однією заявою, у багатьох випадках ще в пологовому будинку, батьки новонароджених можуть їх зареєструвати, отримати соціальні виплати, ідентифікаційний номер, унікальний номер запису в реєстрі та інше. Для цього їм не треба відвідувати окремо установи різних відомств. Це величезна перевага і за звичайних умов, а що вже казати за нинішні. Поки що єМалятко доступне в 11 містах, але поступово ця практика пошириться на всю країну.
При цьому згодом замовити послугу можна буде самостійно з порталу "Дія" , який було запущено вже під час карантину. Гарне свідчення того, як Міністерство цифрової трансформації — наш головний партнер в Україні — продовжує рухатися вперед і в теперішніх непростих умовах.
Загалом, Україна має можливості (та й нагальну потребу) пройти швидше шлях, який інші країни долали десятиліттями. В тому числі за допомогою іноземних партнерів та їхнього досвіду.
Звісно, завдання непрості. Країна зараз в процесі проходження відразу кількох етапів, які були послідовними в практиці інших — "оцифровуванні" міністерств та відомств; реінжинірингу послуг, тобто переведення їх з традиційних в електронні; підготовці якісних електронних реєстрів; поєднання їх через систему безпечного обміну даними "Трембіта"; підвищення цифрової грамотності серед населення тощо.
Потрібні зміни в законодавстві, і зараз на розгляді Верховної Ради перебуває надзвичайно важливий законопроект про публічні електронні реєстри. Помилково, до речі, думати, що цифрові трансформації — це суто технічна робота IT-спеціалістів. Насправді вона становить десь лише 20% від усього, що треба здійснити.
Отже, повертаючись до початку — пандемія коронавірусу вочевидь має дати поштовх розвитку електронного урядування та цифровим трансформаціям в цілому. Україні в цьому є на кого спертися щодо експертної та фінансової підтримки. Ну й найголовніше — цифровий розвиток на користь усім: державі, бізнесу та громадянам.
Марі Педак, Академія електронного управління (Естонія), керівниця проєкту EGOV4Ukraine програми "U-LEAD з Європою"
