Інформаційний ліміт: чому українці відмовляються від новин та який контент на часі
Перші дні повномасштабного вторгнення росії до України стали справжнім шоком для усього світу. Ситуація була настільки нетиповою для сучасного суспільства, що кожен намагався знайти пояснення та простежити події фактично в режимі онлайн. Щоб задовольнити раптовий попит на інформацію, провідні медіагрупи обʼєдналися і створили спільний інформаційний телемарафон "Єдині новини". А соціальні мережі, Telegram-канали та місцеві групи у месенджерах — стали фактично платформою для обміну інформацією з державними органами та громадянами.
Люди обговорювали новини в чергах, бомбосховищах, чатах тощо. Усім на той момент видавалося, що до дня перемоги жодна інформація окрім новин про війну, цікавити вже не буде.
Однак вже у травні, фокус українців змістився з новинних ресурсів до онлайн-покупок. А до п'ятірки найпопулярніших сайтів знову повернувся маркетплейс Rozetka. І причин у такій зміні багато, починаючи від того, що людям для життя все одно потрібні певні товари, відпочинок тощо до емоційного виснаження від постійного інформаційного потоку та адаптації. Тож пропоную більш детально розібратися, чому ми все частіше відмовляємося від новин та яка інформація і канали комунікації наразі залишаються актуальними.
Від шоку до шопінгу: як змінювалися digital-уподобання українців
Цілком логічно, що з кінця лютого-початку березня найбільш популярними стали платформи, де можна було швидко отримати найактуальнішу інформацію щодо війни, нововведень, прогнози експертів та коментарі від представників влади.
З кінця березня настрої дещо змінилися. Частка тих, хто постійно читає або переглядає новини, знизилася. Здебільше люди почали звертатися до стрічки новин — кілька разів на день. Найпопулярнішими інформаційними каналами стали офіційні Тelegram-канали, телемарафон та соціальні мережі.
Але вже в травні, новинні ресурси, соціальні мережі та месенджери втратили в охопленні. Власне як і частота контакту з новинними ЗМІ, на перегляд яких українці почали витрачати вдвічі менше часу ніж на початку повномасштабного вторгнення.
Разом з тим, сайти маркетплейсів знову почали відновлювати свої показники охоплення. Зокрема сайт онлайн магазину Rozetka увійшов до п'ятірки найпопулярніших у травні. Повернулася і зацікавленість навчанням. Одразу три навчальні ресурси – Naurok.com.ua, Znanija.com та Vseosvita.ua, повернулися до топ-25 найпопулярніших сайтів. Разом з ними піднявся у рейтингу й ресурс з пошуку роботи — Work.ua.
Тож як ми бачимо, з травня українці почали поволі повертатися до своєї звичної активності в інтернеті. Новини перестають супроводжувати нас 24/7, натомість ми знову цікавимося буденними речами: шопінгом, освітою тощо. Пишучи про шопінг, зауважимо, що ми говоримо про купівлю не лише подарунків чи нових капелюшків до сумки іншого кольору, але й про базові речі: товари для дому, одяг, побутові речі. Оскільки багато людей були змушені покинути домівки без запасу необхідних речей або обживатися на новому місці. Тобто можна сказати, що це був "шопінг воєнного стану".
Ні, не байдужі: чому нам потрібна інформаційна пауза
В травні президент Володимир Зеленський висловив свої побоювання щодо того, що світова спільнота "стомиться" від новин про війну в Україні та перестане чинити тиск на своїх політиків з метою допомогти перемогти росію.
І такі страхи мають своє підґрунтя, оскільки лише в перший тиждень війни було опубліковано понад 520 тис. статей у світових ЗМІ. Однак, на початок червня цей показник впав до 70 тис.
На відміну від закордонних медій, українські, звичайно, продовжують активно тримати інформаційний фронт, але самі українці дещо збавили темп споживання новин. Ні, ми не стали байдужими. По-перше, ми перевищили свій власний інформаційний ліміт. Згідно з дослідженням, через збільшення виробництва та споживання контенту терміни його "життя" та актуальності знижуються. Річ у тім, що люди просто фізично стомлюються від постійного стресу, очікувань, обговорень тощо та втрачають цікавість до інформації.
До речі, як приклад, сюди можна віднести й спроби деяких компаній вести комунікацію та рекламу з військовим контекстом. Якщо на початку повномасштабного вторгнення заяви типу "10% на допомогу ЗСУ", принти-жарти про Чорнобаївку (які геть не жарти, бо там загинуло багато наших військових і цивільних) та листівки з Арестовичем швидко знаходили своїх прихильників, то наразі це більш виснажує.
По-друге, ми адаптуємося. Це наша біологічна особливість, яка допомагає нам вижити в складних умовах та зберегти здоровий глузд. Тож перші тижні, коли ми засинали з гаджетами в руках, щоб не пропустити нічого — минули. Далі жити в такому інформаційному навантаженні неможливо та й просто шкідливо для здоров'я.
Не новинами єдиними: чим цікавляться українці
Розпочнемо так само з аналітики. У червні зацікавленість українців покупками так само тримається. Серед найпопулярніших ресурсів — маркетплейси, на яких можна придбати гаджети, техніку, товари для дому та будівництва.
Новинні сайти віддали провідні позиції розважальному ресурсу Rezka.ag. Фактично вдвічі збільшилося й охоплення Booking.com, сайту з бронювання готелів та апартаментів.
У липні українці продовжили активно цікавитися кіно, до топ-25 найпопулярніших сайтів України потрапили одразу три онлайн-кінотеатри. Значних змін зазнали й соціальні мережі. Facebook вперше з початку 2022-го повернувся на третю позицію в рейтингу найпопулярніших сайтів, а Instagram в охопленні обігнав Telegram.
Тож, як бачимо, життя триває, а українці потроху адаптуються до нових умов. І це не про байдужість, це – фізіологічний процес, який неможливо і не варто зупиняти. Новинні сайти та канали, залишаються провідними, але разом з тим українці знову повертаються до легшого контенту.
Тож якщо ви власник компанії чи бренду — саме час повертатися до активностей в соціальних мережах (якщо ви цього ще не зробили). Використайте це як вікно комунікаційних можливостей:
- Розповідайте про свій бізнес та цінності (зараз активізувався попит на українське, тому розповідайте про себе – повірте, ваші клієнти вас шукають),
- Пишіть про роботу та людей (як ви живете під час війни та адаптовуєтеся; у чому є складнощі, а з чим краще справляєтеся),
- Запустіть лінію/товар, які будуть актуальні окремим категоріям населення або матимуть цінність саме під час війни (ліхтарики, які довго тримають заряд; шкарпетки, які вміють трансформуватися в ковдру; чат-бот, який допомагає з вивченням української тощо),
- Запускайте соціальні та креативні проєкти (читачі, користувачі соцмереж, ваші потенційні клієнти чи партнери хочуть креативу – він саме зараз відгукнеться).
Наразі люди хочуть купувати, читати та споживати саме українське. Головне тримати баланс: не варто вдавати ніби війни не існує, але й спекулювати цією темою не варто.
А якщо, ви один або одна з тих людей, які стомилися від новин — зробіть паузу. Не соромтеся цього. За нинішніх обставин, слідкувати за інформацією важливо, теза "Я поза політикою" вже не працює, у нас у країні війна, цього неможливо не помітити. Але споживати інформацію варто дозовано, з розумом і контролем. Якщо ми вже біжимо марафон, то маємо навчитися дихати та рухатися відповідно – щоб добігти до фінішу. Це – наш обов'язок.
