Холодний Яр: нацпарк, якого немає, але він мусить бути
Упущення, непорозуміння чи небажання. Саме у цих трьох словах, найімовірніше, криється відповідь чому досі територія одного з найбільших і останніх лісових масивів Черкащини – урочища Холодний Яр – залишається не захищеною повною мірою національним природоохоронним законодавством.
Багато хто з нас чув про Холодний Яр як яскраву сторінку української історії. Згадати хоча б гайдамаків та повстанців у період національно-визвольних змагань після УНР, героїв яких можна зустріти на сторінках Тараса Шевченка та Василя Шкляра. У багатьох він також асоціюється з дубом Максима Залізняка, у когось – з Мотронинським монастирем, а від недавнього часу і з національно-патріотичними фестивалями.
Але в першу чергу Холодний Яр – це великий лісовий масив на території Кам'янського та Чигиринського районів Черкаської області, унікальне природне урочище, багате на рідкісні види рослин і тварин. І, незважаючи на те, що це місце є першим кандидатом на те, щоб створити тут національний природний парк, туристичну перлину України, аналог американському «Єллоустон», це місце залишається звичайним собі лісом, який час від часу вирубують і у найкращому випадку засаджують «лисини» молодими саджанцями. Заїхавши навіть у найдальші куточки цього унікального лісу можна зустріти сліди від вантажівок і пеньки, на яких ще нещодавно росли дерева.
Лише 8% території Холодного Яру включені до пам'ятки природи загальнодержавного значення «Холодний Яр», ще частина є об'єктами місцевого значення: «Зубівський», «Оля», «Білосніжний», «Сквер учасників партизанського руху», «Залізнякова криниця», «Дуб красень», «Тюльпан дібровний», «Монастирське джерело». Всі ці об'єкти створені для збереження рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України, історичних та природних пам'яток, але цього недостатньо.
Особливу увагу заслуговує наявність на території Холодного Яру сотень унікальних і рідкісних видів рослин та тварин. Ось лише деякі факти. На його території зростає 150 видів рослин, деякі з них занесені до Червоної книги, а саме: бруслина карликова, в'язіль стрункий, підсніжник білосніжний, підсніжник складчастий, цибуля ведмежа, булатка довголиста, гніздівка звичайна, коручка чемерникоподібна. Лише на території Холодного Яру є галявини, суцільно вкриті рослинами барвінку малого.
У Холодному Яру гніздяться 140 видів птахів, 10 з яких занесені до Червоної книги. На території Холодного Яру містяться унікальні місця гніздування птахів, яких немає більше ніде в Україні.
Починаючи з 2014 року громадськість та активісти вимагають створити національний природний парк «Холодний Яр». Однак, на даний час, зусилля, докладені для його створення були мінімальні. Клялися про допомогу міністр екології Остап Семерак та президент Петро Порошенко, але для останнього, очевидно, питання одного лісу є менш важливим, ніж решта питань.
Місцеві лісівники запропонували варіант, який, на думку екологів, є лише способом позбутися екологів, адже на деяких ділянках, стверджують вони, замість лісу – поля. За їх версією, до складу нацпарку повинні увійти найбільш цінні ділянки лісу, які мають найбільшу природню та історико-культурну цінність, в тому числі ліси поблизу дуба Максима Залізняка – тобто центральна частина масиву.
Той факт, що на даний момент лише частина території Холодного Яру захищена природоохоронним законодавством, та ще й не повною мірою, негативно впливає на його розвиток та екологічну стійкість.
Однією з головних перешкод для створення НПП «Холодний Яр» є спротив місцевого населення, оскільки місцеві жителі побоюються втратити робочі місця. Однак, згідно з Законом «Про природно-заповідний фонд», територія нацпарку поділяється на зони і лише частина його території відведена під заповідну, решта – під господарську, рекреаційну тощо.
Станом на 2018 рік в Україні 49 національних природних парків. Найбільша кількість нацпарків створена в Карпатських горах. Лідерами за площею територій відведених під природно-заповідний фонд є Хмельницька, Івано-Франківська та Закарпатська області. Немає жодного нацпарку у Дніпропетровській, Кіровоградській та Житомирській областях. Черкаська область також мало представлена – лише 0,43% території відведена під нацпарки. Окремі території області включені до НПП «Нижньосульський» і «Білоозерський».
Загалом, в Україні площа нацпарків становить 11% площі країни, тоді як, наприклад, у Німеччині – 28%. Окрім цього, якщо заповідна зона в національних парках ФРН сягає 60-70%, в Україні у найкращому випадку 10-20%. Наприклад, за даними одного з нещодавніх досліджень господарська зона у НПП «Подільські товтри» сягає 91%.
Створення національних парків є гарною міжнародною традицією. Їхня ефективність доведена як природоохоронною діяльністю закордоном, так і в Україні. Вони сприяють збереженню лісів і водних об'єктів, покращенню стану місцевої екосистеми, мають позитивний вплив на біорізноманіття, а також є візитівкою країни, що позитивно впливає на її імідж у світі.
Ще у 2006 році уряд затвердив Концепцію розвитку заповідної справи на період до 2020 року, згідно з якою у 2016-2020 роках мають бути створені 12 національних природних парків. Хотілося б вірити, що Холодний Яр буде одним із них.