ХарківПрайду не дозволили розмістити рекламу. Команда прагне змінити ситуацію з контролем реклами у місті
Картинка: instagram.com/kharkivpride
З 23 серпня по 2 вересня у Харкові відбулась найбільша ЛГБТ+ подія на сході України — "ХарківПрайд-2023". Попри ризики, пов'язані із безпековою ситуацією, організаторам вдалось провести марш і при цьому уникнути масового скупчення людей. Марш відбувся у форматі арт-інтервенції із залученням майже 100 учасників. Водночас організатори "ХарківПрайд" зіткнулися із низкою проблем, пов'язаних із проведенням рекламної кампанії.
Цього року Connection Agency допомагала ХарківПрайду з комунікаціями. Тож ми вирішили розібрати причини, чому організатори на постійній основі зіштовхуються з проблемами у реалізації своїх заходів та кампаній у Харкові.
У чому проблема?
Організатори "ХарківПрайду" планували розмістити у місті рекламну кампанію з роботами українських мисткинь. Для реалізації цього завдання організатори звернулись до рекламної агенції "Megapolis" — це відома харківська компанія, яка користується популярністю серед замовників.
Про прайд мали дізнатись пасажири 14 станцій харківського метрополітену. Початок кампанії було заплановано на 21 серпня, проте матеріали так і не були розміщені. Лише за два дні представниця рекламної агенції "Megapolis" прокоментувала ситуацію та повідомила про відмову від метрополітену. Представниця агенції повідомила, що офіційної відмови вони не зможуть надати, оскільки "все це узгоджується з метрополітеном неофіційно".
З боку рекламної агенції організаторам запропонували переорієнтуватись на зовнішню рекламу. Усе, що отримали організатори "ХарківПрайду" — реклама на одному з лед-екранів. З невідомих причин, за декілька днів після цього розміщення рекламна агенція відмовила "ХарківПрайду" у співпраці. На додаток представниця агенції видалила усе листування.
Всі дозволи на розміщення носіїв зовнішньої реклами затверджуються виконкомом міської ради Харкова, тож формально будь-які агенції та оператори вимушені враховувати побажання місцевої влади.
Реклама, яку не дозволили розмістити "ХарківПрайду"
Це далеко не перший проблемний випадок, із яким організатори прайду стикаються у Харкові. Винятком став 2021 рік, тоді організаторам вдалось провести рекламну кампанію. Проте агенція, з якою співпрацював "ХарківПрайд", також повідомляла про "100 кіл відмов" у процесі реалізації. Представниця агенції на своїй Facebook сторінці зазначала, що власники рекламних площин висували вимоги до відсутності слів "гей"/"лесбійка" або відмовляли під приводом потенційних актів вандалізму щодо рекламних конструкцій.
Організатори "ХарківПрайду" наголошують, що доступ до рекламних майданчиків не має контролюватись владою у ручному режимі. Місцева влада вирішила відмежуватись від обговорень прав ЛГБТ+ спільноти, проте така поведінка лише загострює проблему. Права ЛГБТ+ людей, ймовірно, просто занесли до переліку так званих "стоп-тем", аби не провокувати додаткові дискусії серед електорату.
Вплив на розміщення зовнішньої реклами став ще одним інструментом формування та підтримки вигідного для місцевої влади образу. Окрім впливу, який дає контроль над рекламними майданчиками, ця сфера ще й доволі прибуткова. Такі надзвичайні можливості влада отримує за рахунок ігнорування демократичних цінностей, зокрема, свободи слова.
Яке рішення?
Аби захистити свої права, представники "ХарківПрайду" звернулись за юридичною допомогою. Разом із юристкою розроблено та направлено звернення до харківського міського голови щодо розміщення соціальної реклами, а також адвокатські запити до ТОВ «"А МЕГАПОЛІС" і до КП "Харківський метрополітен" щодо причин, що стали на заваді в розміщенні соціальної реклами.
Команда "ХарківПрайду" сподівається, що даний кейс може стати відправною точкою у зміні поточної ситуації з рекламою у місті.
Глобально ж вирішити проблему можливо завдяки усуненню численних законодавчих прогалин в аспектах контролю реклами. Неабияка кількість законів, постанов та правил досі потребують доопрацювання. Наявні у законодавстві шпарини створюють можливості для місцевої влади впливати на процес видачі дозволів, встановлення правил розміщення реклами тощо.
Реклама, яку не дозволили розмістити "ХарківПрайду"
Контроль за розміщенням реклами — сфера із підвищеними корупційними ризиками. І питання тут далеко не лише у видачі необхідних дозвільних документів. Залученість у цей процес великого кола організацій та структур може також сприяти штучному створенню перепон.
Наразі, через недосконалу процедуру контролю реклами, залишаються ризики обмеження свободи слова та спостерігається монополізація ринку. Низка формальних та неформальних механізмів дозволяє місцевій владі та компаніям обирати тих, чию рекламу побачать у містах, хто з політиків отримає площі для піару, а хто ніколи не буде представлений на ринку.
Як це працює?
Наразі команда "ХарківПрайд" веде юридичну роботу для вирішення даного кейсу. Разом із юристкою розроблено та направлено звернення до харківського міського голови щодо розміщення соціальної реклами, а також адвокатські запити до ТОВ "РА МЕГАПОЛІС" і до КП "Харківський метрополітен" щодо причин, що стали на заваді в розміщенні соціальної реклами.
"Отримавши деталі ситуації, яка склалася з Харківським Жіночим Об'єднанням «СФЕРА», мною прийнято рішення, спочатку отримати офіційну відмову, або ж пояснення від ТОВ «РА «МЕГАПОЛІС» – компанією, яка надає послуги з розміщення реклами щодо причин, що стали на заваді в розміщенні соціальної реклами. Враховуючи те, що ТОВ «РА «МЕГАПОЛІС» надав усну відповідь Харківському Жіночому Об'єднанні «СФЕРА» щодо причин відмови, а саме: через відмову самого метрополітену Харкова розміщувати на станціях метро рекламу відповідної тематики, мною було надіслано Адвокатський запит як до ТОВ «РА МЕГАПОЛІС», так і до КП «Харківський метрополітен»", – коментує юристка Оксана Павлюк.
Реклама, яку не дозволили розмістити "ХарківПрайду"
КП "Харківський метрополітен" надав відповідь у строк передбачений законодавством, у якій констатував, що вони не займаються розміщенням реклами, а лише надають місця для розміщення рекламним агентствам. Відповіді від міського голови м. Харкова та ТОВ "РА МЕГАПОЛІС" ще не надійшли. Відповідно до законодавства у міського голови ще є час надати відповідь вчасно.
Юристка Оксана Павлюк зазначає, що говорити про порушення можна буде лише після отримання усіх відповідей на звернення та запити. "Ми ще не маємо офіційної відмови, щоб мати можливість оскаржувати відповідні дії місцевої влади", – коментує вона.
Наразі організатори "ХарківПрайд"у очікують відповіді від місцевої влади та рекламної агенції. Подальші кроки будуть залежати від їх змісту та строків надходження.
Причина – у гомофобії?
"Ми змушені витрачати багато сил та часу, аби пояснювати, що перешкоджати просвітницьким та соціальним акціям – неправильно. Ми не будемо залишати все напризволяще", — розказує Софія Єніна.
Безперешкодна організація заходу була б справжнім подарунком для "ХарківПрайду". Проте поки місцева влада не готова відмовитись від дискримінації та почати поважати права та свободи. Хоча вже й пройшло п'ять років з моменту організації першого прайду, ситуація не змінюється:
2019 рік. Цього року "ХарківПрайд" відбувся вперше. На той час подібні заходи уже відбувались у Києві та Одесі, але залишались сумніви щодо готовності Харкова до події. Такі очікування виявились не марними, адже Геннадій Кернес, який на той час обіймав посаду мера, одразу ж заявив про наміри звернутись до суду з метою заборони маршу. Причиною, звичайно, назвали не гомофобні погляди, а безпеку та перешкоджання руху транспорту. "ХарківПрайду" відмовили усі рекламні майданчики. Із застереженнями організатори зустрілись із боку компаній з оренди апаратури, транспортних послуг тощо.
Реклама, яку не дозволили розмістити "ХарківПрайду"
2020 рік. Пандемія COVID-19 внесла суттєві зміни у проведення будь-яких масових заходів. Попри обмеження "ХарківПрайд" вирішив не відмовлятись від маршу, а змінити формат на "АвтоПрайд". Того року "ХарківПрайд" стикнувся із погрозами та агресією з боку представників деяких радикальних об'єднань. Через це маршрут та час автопробігу до останнього тримали у таємниці. Уже звичною стала відмова у розповсюдженні реклами заходу.
2021 рік. "ХарківПрайд" вперше отримує доступ до рекламних майданчиків. Водночас як потім розповідала рекламна агенція, яка того року співпрацювала із організаторами, пройти «сто кіл відмов» все ж таки довелося. Ігнорування, абсурдні відмовляння, акти вандалізму, погрози учасникам та організаторам – усе це залишилось реальністю.
2022 рік. Рік повномасштабного вторгнення. Харків знаходився під постійними обстрілами. Тоді не йшлось про жодний промоут і масові зібрання. "ХарківПрайд" — єдиний, який тоді відбувся на території України. Близько 25 учасників проїхались харківським метро. Гаслом обрали "Єдині як ніколи". Учасники хотіли показати, що попри все Україна поважає права людини. У нашій країні, на відміну від рф, справжня демократія.
Хоча у 2023 році безпекова ситуація у Харкові дещо стабілізувалась, місцева влада вирішила відмежуватись від подібних акцій. Для мера міста тема ЛГБТ+ та заходів щодо прав людини — табу. Ігор Терехов відмовляється говорити із медіа на цю тему.
Цілком ймовірно, що таке відмежування пов'язане зі створенням певного образу, або ж прагненням заслужити та зберегти прихильність консервативно налаштованих виборців. Проте для сучасного суспільства, у якому поважають права людини та демократію, така стратегія може виявитись хибною.
Гомофобія та дискримінація — неприпустимі. Принаймні міжнародна спільнота та громадяни, для яких "права людини", "рівність", "повага" не просто слова, це питання поза увагою не залишать.
Як контролюють рекламу у Харкові?
Пошукова система рясніє пропозиціями щодо розміщення реклами. Аналіз ринку у Харкові вказує на наявність компаній-старожилів, для яких присутність "чиновницького сліду" у керівництві звичайна історія. Як правило, саме такі компанії контролюють основні рекламні майданчики.
Договори на розміщення реклами на майданчиках комунальної власності надає КП "Міський інформаційний центр", що підпорядковується міській раді. З інформації у публічних джерелах відомо, що керівником КП є Колмик Олена Вікторівна, яка з 2016 по 2020 рр. працювала у Харківській ОДА, обиралась депутатом облради, а у 2022 році претендувала на посаду радника Харківського міського голови Ігоря Терехова. Ольга Вікторівна очолила КП уже після повномасштабного вторгнення.
Реклама, яку не дозволили розмістити "ХарківПрайду"
Працюють на ринку і приватні компанії, серед яких такі старожили як, наприклад, "Мегаполіс" та "Віал-медіа". Попри харківське коріння компанії доволі впевнено почувають себе на ринку інших українських міст. А зв'язки їх керівництва із місцевими бізнесменами та чиновниками вражають.
Компанія "Мегаполіс" зареєстрована у Харкові у 2015 році. Власником значиться Ольга Васильєва. Окрім зовнішньої реклами компанія розміщує рекламу у харківському та київському метрополітенах, а також працювала у харківському аеропорту.
Компанія "Віал-Медіа" вперше отримала реєстрацію ще у 2000 році. Окрім рекламної діяльності є активним учасником державних тендерів на поставку різного виду продукції, але за цінами, що значно перевищували ринкові. За даними YouControl засновниками компанії є Віктор Манжос та Наталія Яцкевич. Раніше "Наші гроші" писали, що директором цієї компанії значився Антон Яцкевич, брат Сергія Яцкевича колишнього начальника відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міськради. Навряд такий збіг прізвищ випадковість. Цікавим фактом є також те, що однакову адресу ТОВ "Віал-Медіа" має із ТОВ "РА «Макс»". Останню пов'язували із Яною Макавець дружиною колишнього місцевого чиновника Максима Макарець.
Це лише невеликі фрагменти глобальної системи. На всеукраїнському рівні впливовість подібних компаній надвисока, а Держпродспоживслужба та її територіальні органи не завжди помічають порушення. Навіть діджиталізація не впоралась із встановленням прозорих правил гри. У місцевої влади все одно залишилась спокуса видачі дозвільних документів «правильним» людям із близького оточення. Адже разом із цим місцеві чиновники мають можливість порадити, якою має бути реклама у населених пунктах.
Звичайно є випадки, коли контроль та заборона розміщення реклами цілком об'єктивні. Перш за все це стосується ігнорування прямо закріплених законодавством про рекламу норм. Наприклад, порушення правил безпеки розміщення або взагалі відсутність дозвільних документів.
Законодавством заборонено розміщувати рекламу, що містить елементи жорстокості, насильства, приниження людської честі та гідності; порушує права інтелектуальної власності; містить неповагу до державних символів або вводить споживачів в оману; інформує про товари та послуги, забороні на території України тощо. Особливі вимоги висуваються для реклами лікарських засобів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.
Чи була принижувала соціальна реклама "ХарківПрайду" людську честь та гідність? Чи містила елементи насильства? Чи реклама для ряду осіб виявилася просто незручною? Питання риторичне.
