Корпоратизація НАЕК "Енергоатом" − завдання на вчора, яке потрібно нарешті виконати
Ухвалення закону про перетворення ДП НАЕК «Енергоатом» у акціонерне товариство закладає підґрунтя для покращення функціонування одного з найбільших державних стратегічних підприємств. Однак успішність цієї реформи буде залежати від цілої низки факторів, перш за все прозорості відбору членів наглядової ради і правління, відсутності політичного втручання у діяльність органів управління компанії і надмірних зобов'язань щодо забезпечення суспільних інтересів.
«Енергоатом» залишається одним з небагатьох крупних державних підприємств, шлях якого до корпоративного управління розпочався ще у 2002 р., але «віз ще й досі там». Основними причинами цього слід вважати вплив (про)російських сил, зацікавлених у контролі над українською ядерною енергетикою, інтерес вітчизняних політиків та бізнесменів до отримання фінансової і політичної вигоди від збереження багаторічної практики використання компанії для забезпечення перехресного субсидування різних категорій споживачів електроенергії.
Невдалий досвід корпоратизації
Ще у 2002 р. НАЕК «Енергоатом» залучив 1,5 млн євро в межах програми TACIS з метою реалізації проекту підвищення якості системи управління компанією та підготовки до проведення корпоратизації. Підрядником проекту виступив консорціум компаній British Energy (Великобританія) і Mercer Management Consulting (Іспанія), однак подальшої інформації про результати в публічному просторі знайти не вдалося, а корпоратизація була відкладена на довгий період.
«Енергетична стратегія України на період до 2030 року» від 2006 року також передбачала корпоратизацію НАЕК «Енергоатом», однак не була реалізована навіть на законодавчому рівні. Пізніше це питання знову було включене в Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", а на відповідні процеси відводилося не більше 9 місяців, включно з підготовкою до можливої приватизації. За основу пропонувалося взяти досвід корпоратизації російського «Росатому», при цьому ухвалити закон, який би обмежував участь іноземних інвесторів у акціонерному капіталі та управлінні стратегічним підприємством.
Корпоратизація НАЕК «Енергоатом» неодноразово обговорювалася в рамках переговорів між Україною та ЄС, міжнародними кредиторами (Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародний валютний фонд та Світовий банк) після початку російської агресії проти України у 2014 р. Однак попри процеси корпоратизації у низці державних компаній («Нафтогаз України», «Укргідроенерго», «Укрпошта», «Укрзалізниця»), «Енергоатом» продовжував залишатися державним підприємством з величезним переліком викликів і навантаженням спеціальними обов'язками.
Однією з найбільш одіозних фігур, яка ймовірно чимало зробила для збереження складної і непрозорої системи управління «Енергоатомом», був Андрій Деркач, політик і бізнесмен, якого 10 вересня 2020р. Міністерство фінансів США внесло у санкційний список за причетність до спроб вплинути на виборчий процес в США і якого вважають багаторічним агентом, що працював у інтересах російських спецслужб. А.Деркач неодноразово фігурував у журналістських матеріалах, пов'язаних із спробами впливу на діяльність «Енергоатому», зокрема, збереження контрактів із «Росатомом», протидії спробам диверсифікації постачання ядерного палива, співпраці з «Westinghouse» тощо.
НАЕК на фоні найближчих європейських партнерів
Атомна енергетика є складовою енергетичного балансу багатьох сусідніх з Україною країн. При цьому структура управління значно відрізняється в кожній компанії, що в свою чергу відображається в особливостях їх функціонування і досягненнях за пост-радянський період експлуатації.
| Slovenské elektrárne, a.s. (Словаччина), акціонерне товариство | Власник і оператор АЕС Atómové elektrárne Mochovce потужністю 1411 МВт та АЕС Atómové elektrárne Jaslovské Bohunice потужністю 942 МВт. Належить на 34% державі та на 66% Slovak Power Holding BV з двома співвласниками – чеським Energetický a průmyslový holding та ітелайським Enel. Будуються два нових ядерних реактори на АЕС Mochovce потужністю 471 МВт кожен, один з них має почати роботу в 2023 р. |
| České Energetické Závody (Чеська Республіка), акціонерне товариство | Власник і оператор АЕС Jaderná elektrárna Temelín потужністю 2056 МВт та АЕС Dukovany Nuclear Power Station потужністю 1878 МВт. ČEZ Group на 70% належить державі, решта акцій фінансовим інституціям і приватним власникам ČEZ Group працює в низці інших європейських країн як виробник і постачальник електричної енергії Планується будівництво принаймні одного ядерного реактора до 2035 р. |
| MVM Group (Magyar Villamos Művek Zártkörűen működő Részvénytársaság (Угорщина), акціонерне товариство | Власник і оператор АЕС Paksi atomerőmű потужністю 2000 МВт. MVM Group належить майже на 100% державі з незначним пакетом акцій місцевих органів влади. MVM Group за розпорядженням уряду планує добудову двох ядерних реакторів за російські кредитні кошти і російських технологіях |
В Угорщині уряд має значний вплив на формування стратегії діяльності MVM Group, зокрема, утримання регульованих цін на електроенергію для населення, що використовується правлячими політичними силами для підтримки своєї популярності. «Енергоатом» також багато років розглядався і продовжує розглядатися українськими урядовцями як джерело дешевої електроенергії, яку можна використати для отримання політичних дивідендів серед населення. Однак такий підхід погіршує фінансову стабільність компаній-власників АЕС, їх здатність формувати довгострокову стратегію сталого розвитку та підтримувати безпеку атомних станцій.
Зокрема, «Енергоатом» вже тривалий період часу відчуває значні фінансові труднощі через борги своїх контрагентів, численні спеціальні зобов'язання та недоліки нової моделі ринку електроенергії, запровадженого з 1 липня 2019 р. На сьогодні компанія залишається основним постачальником ресурсу з регульованою ціною для населення через ДП «Гарантований покупець» та постачальників універсальних послуг на роздрібному ринку електроенергії. Компанія також несе збитки через специфіку своєї операційної діяльності, зниження попиту серед споживачів через воєнні дії, деякі недоліки у правилах функціонування ринку електричної енергії, а також через можливі зловживання окремих своїх керівників при укладанні контрактів на постачання електроенергії із корпоративними клієнтами.
Надія на зміни
6 лютого 2023 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"», який має визначати правові, економічні та організаційні засади утворення та функціонування акціонерного товариства як 100% державного підприємства, що не підлягає приватизації. Фінальний текст законопроекту станом на 23 лютого не оприлюднений на сайті ВРУ та ще потребує підпису Президента України, перш ніж набуде чинності. Тим не менше, за відсутності президентських зауважень, він стане першим кроком на шляху корпоратизації, тривалість якої в подальшому буде залежати від Кабінету Міністрів України як засновника акціонерного товариства.
КМУ має прийняти рішення про перетворення НАЕК "Енергоатом" у акціонерне товариство протягом двох місяців після набуття чинності законом та ініціювати утворення комісії з перетворення, яка має розробити відповідний план і подати його на затвердження засновнику. Найбільш затратним по часу стане проведення повної інвентаризації майна НАЕК "Енергоатом", а також його незалежної оцінки. Далі має відбутися визначення розміру статутного капіталу товариства, схвалення передавального акта майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, статуту товариства, рішення про емісію акцій товариства та формування органів управління товариства, державна реєстрація припинення діяльності ДП НАЕК "Енергоат" та державна реєстрація акціонерного товариства, реєстрація емісії акцій товариства.
Які переваги отримає держава і споживачі?
В умовах війни збереження 100% контролю держави над акціями НАЕК «Енергоатом» може бути виправданим, особливо з огляду на існування потужного проросійського лобі і багаточисленні можливості отримання контролю через афілійовані з російським «Росатомом» структури з різних країн світу. В подальшому акціонерне товариство матиме право створювати дочірні підприємства, до яких можна буде запрошувати іноземних партнерів, зокрема тих, хто в майбутньому розглядається як постачальник палива і технологій, наприклад, модульних реакторів.
Перетворення «Енергоатома» на акціонерне товариство та передача йому майна всіх АЕС дозволить вчиняти юридичні дії в Україні та за кордоном як проти "Росатому", так і проти Росії за спричинені збитки, як це вже робить «Нафтогаз» і низка інших державних акціонерних товариств.
Успішність корпоратизації буде залежати від професійності, чесності та неупередженості майбутніх членів наглядової ради, більшість яких мають бути незалежними, а також правління, взаємодії між цими органами та якості реалізації стратегій розвитку компанії. Крім того, фінансова стійкість «Енергоатома» буде значною мірою залежати від рішень КМУ щодо перегляду регульованих цін для окремих категорій споживачів, запровадження ринкових механізмів стимулювання відновлюваної енергетики та запровадження європейських практик прозорості функціонування оптового ринку електроенергії в рамках REMIT.
Публікація здійснена в рамках Програми MATRA за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать лише авторам і не повинні розглядатися як відображення офіційної позиції Посольства.
