Торгівля викидами: що це таке і чому Україні слід до цього придивитись
Війна в Україні прискорить реалізацію більш стійкої екологічної політики в Європі, — запевняють в провідних європейських ЗМІ. Радикальна зміна парадигми в контексті інтересів нашої держави та цікаві факти, які залишились поза широкою увагою.
Військовий злочинець зробив те, чого не змогли зробити покоління зелених активістів
Наприкінці 2022 року редакція провідного європейського видання "Politico" оприлюднила щорічний рейтинг видатних людей з позиції сприяння розвитку європейській "Зеленій угоді". Під першим номером фігурує президент країни-терориста. Це не помилка, військовий злочинець прискорив зелену революцію в Європі.
Пояснення просте. ЄС імпортує 90% споживаного газу, до початку вторгнення Росія забезпечувала 46% його загального споживання, 27% імпорту нафти й 46% імпорту вугілля (Джерело: European Commission 2022). ВВХ вдався до шантажу маніпулюючи постачанням енергоресурсів з метою змусити Європу відмовитись від підтримки України. Попри ризики політична реакція з боку ЄС стала приємною несподіванкою для нас:
- припинення постачання нафти, газу та вугілля з Росії;
- отримання викопного палива з інших місць;
- розгортання технологій відновлюваних джерел енергії та заходів з енергозбереження.
Тож нова парадигма енергетичної та кліматичної політики ЄС виникла в секретному бункері десь на території РФ. Черговий прорахунок диктатора поставив крапку у суперечках стосовно захисту довкілля, які тривали роками.
Напад на Україну змусив наш уряд та бізнес тимчасово відмовитись від багатьох соціальних ініціатив, виключивши питання екологічної безпеки із ряду пріоритетів. Водночас країни члени ЄС посилили увагу до кліматичного порядку денного. Попри рішучість, яку продемонстрували європейські країни у бажанні досягнення власних кліматичних цілей питання, щодо впливу подій в Україні на екологію регіону залишається відкритим. Чи можлива екологічна стабільність Європи без "Інтенсивної терапії" спрямованої на покращення ситуації в Україні?
Слон у крамниці посуду
ЗМІ та так зване світове "зелене" лобі, неодноразово намагалися привернути увагу до факту, відповідно якому кількість викидів від військової промисловості не можна ігнорувати навіть у мирні часи, не кажучи про військові дії. За оцінками, CEOBS (Conflict and Environment Observatory) військові відповідальні за 5,5% усіх викидів парникових газів у світі. Зазвичай під час збройних конфліктів оцінку стану навколишнього середовища не вважають пріоритетним напрямком. Але саме агресивна екологічна дипломатія української делегації на саміті ООН COP27 допомогла вивести обговорення кліматичних наслідків збройних конфліктів на міжнародний рівень. Це дуже важливий крок враховуючи, що об'єктивна картина екологічного стану на території країни викликає особливе занепокоєння.
За оцінками експертів викиди за перші сім місяців вторгнення склали 100 млн т CO2. Це еквівалент загальним викидам Нідерландів. Україна перша прирівняла викиди від вторгнення до розміру викидів цілих країн, підкресливши важливість такої оцінки для розуміння стану навколишнього середовища в цілому.
Сто мільйонів тонн надлишкового вуглецю, який нагріває атмосферу — не єдина проблема, пов'язана з екологією. Загалом погіршення стану навколишнього середовища під час війни відбувається через тисячі інцидентів на сотнях квадратних кілометрів, щодня. Більшість із цих інцидентів мають ознаки навмисної шкоди природному середовищу, яка у міжнародному праві вважається воєнним злочином.
Війна та її наслідки вже загрожують майбутньому, страждають повітря, вода, земля, рослини, тварини та люди.
За даними Бі-Бі-Сі, з початку війни задокументовано понад 2500 "екологічних злочинів", включаючи знищення лісів, викид токсичних газів і пошкодження водних споруд. За словами міністра захисту довкілля України, шкода, заподіяна російською навалою вже вимірюється десятками мільярдів доларів. Проте фінансова вартість збитків не відображає справжні наслідки для екосистем чи здоров'я людини.
Безпрецедентність та необхідність уваги до теми війни та екології підтверджує і кількість появи України у звітах міжнародної дослідницької групи CEOBS (Conflict and Environment Observatory), яка займається вивченням впливу збройних конфліктів на навколишнє середовище. Війні в Україні присвячено 8 оглядових дайджестів, 6 із яких вийшли за останні 11 місяців. Це важливий показник, бо загалом Україна в контексті війни та екології фігурує відносно регулярно, але переважна більшість публікацій просто констатуюсь факт впливу не заглиблюючись у питання.
Країна-відмінниця, треба нагадати партнерам
Україна завжди прагнула виглядати відмінницею у справах, які стосуються "зелених питань". Як приклад, директива 2010/75/ЄС, шляхи імплементації якої навіть при різних урядах напрацьовувались дуже активно.
Директива пояснює шляхи екомодернізації виробництва і вважається однією з найскладніших реформ, яку Україна має провести у рамках інтеграції до ЄС. Але за даними видання Європейська Правда (яке посилається на проєкт APENA2), тематика довкілля не перебуває у топі запитів європейців. Цікаво, що в контексті війни та екології найбільше про Україну писали у США, що виглядає дивно, відштовхуючись від територіальної близькості та участі ЄС у зовнішніх та внутрішніх соціально-політичних подіях.
Промислові викиди скоротились — сумний факт
З моменту нападу на нашу державу обсяги викидів скоротились майже в половину. У будь-який інший час це була б добра новина, але скорочення сталося внаслідок злочинних дій окупаційних військ, а не завдяки впровадженню зелених технологій та новим проєктам. KSE Institute (аналітичний центр при Київській школі економіки) наприкінці року оприлюднив наступні дані.
Промисловість — майже 500 пошкоджених або зруйнованих підприємств та заводів. Енергетика — майже 50% інфраструктури зруйновано. Теплопостачання — понад 400 об'єктів критичної інфраструктури, із яких три вщент зруйновані ТЕС, сім пошкоджених та чотири зруйнованих ТЕЦ, майже чотири сотні котелень. Знищено Сєверодонецьку ТЕЦ, пошкоджено Криворізьку, Курахівську, Зміївську ТЕЦ, зупинена Слов'янська ТЕС, в окупації — Херсонська ТЕЦ та Старобешівська ТЕС. Певні вціліли заводи тимчасово зупинили діяльність, а решта, через обмеження спричинені війною, працюють із завантаженням не більшим ніж 30-50% від власної потужності.
Це єдина причина, чому промислові викиди скоротились. Промисловість та енергетика більше не основні емітенти надлишкового вуглецю в атмосферу України. Але шкода навколишньому середовищу та кількість викидів спричинена діями агресора у декілька разів перевищують показники навіть самих депресивних років.
Дивний та перспективний для України товар — викиди
Система торгівлі викидами (СТВ) розташована в Європі й має єдину місію: зменшити викиди для досягнення кліматичних цілей. На СТВ ЄС припадає більшість транзакцій на вуглецевому ринку по всьому світові. За даними Refinitiv, (London Stock Exchange Group), найбільшого у світі постачальника даних та інфраструктури фінансових ринків, попри те, що кількість транзакцій скоротилася більш ніж на 20% порівняно з минулим роком, глобальні угоди склали 865 мільярдів євро, що на 14 відсотків більше, ніж у 2021 році.
Чому це важливо для України? Тим, що більшість компаній, які купують кредити на добровольчих засадах, могли б вкладати їх в проєкти, які розташовані в Україні. За рік спротиву окупанту Україна перетворилась на головний регіон, який потребує соціальної та екологічної допомоги. Власники вуглецевих сертифікатів могли б вкладати їх в проєкти, спрямовані на відновлення та сприянню розвитку післявоєнної України. Саме для цього й створені проєкти компенсації надлишкового вуглецю в атмосфері.
Через війну та низку інших чинників вартість однієї тонни викидів складає у середньому 80 євро, що на 50% більше, ніж у попередньому році, і шостий рік поспіль аналітики фіксують новий рекорд вартості тонни вуглецю.
Це величезний ринок, основна ціль якого забезпечити досягнення кліматичних цілей по всій планеті. Європа продовжує спалювати вугілля, бо за поточних ринкових умов ціна на вуглець не впливає на негайне скорочення викидів. Для того, щоб газ був рентабельнішим від вугілля, потрібна ціна близько 200 євро/т. Але ситуація може змінитись в будь-яку мить.
Через дії ворога наша держава знаходиться у найбільш вразливому становищі, перетворюючись на величезну запалену інфіковану екологічну рану, яка загрожує всій Європі. Повітря, водойми, втрата біорізноманіття, кількість мін, психічні та фізіологічні хвороби, спричинені війною. Здорова країна під загрозою. Без швидкого та ефективного втручання "лікування" неможливе. Ми не втомлюємось повторювати: урядовим та незалежним бізнес-експертам слід звертати більше уваги на цей динамічний та неймовірно швидко зростаючий ринок.
Наша команда саме зараз і займається проєктами створення та залученню компенсаційних вуглецевих кредитивів, спрямованих на відновлення України.
Як пов'язані всі викладені фактори
На тлі дій загарбників, які принесли в сучасну, квітучу, незалежну країну смерть, проблеми пов'язані із навколишнім середовищем сприймаються, не як ті, що мають бути вирішені першочергово. Але це хибна думка.
Війна, викликає каскадні наслідки для світової економіки. Зміни клімату, серйозно порушуючи продовольчі, енергетичні та фінансові ринки. За рік ми зіткнулися із величезними екологічними проблемами та безпрецедентними викидами парникових газів. Порівняно з 2021 роком загальна площа лісових пожеж зросла в 100 разів. Ми маємо пам'ятати та намагатися не дати забути демократичній спільноті, що наслідки загарбницької війни відчуватимуться в Україні та за її межами ще десятиліттями, навіть після перемоги.
Фінансові потреби на реконструкцію та відновлення в Україні становлять 349 мільярдів євро і цифра продовжує зростати щодня. (за даними спільно Європейської Комісії, Світового банку та Уряду України). На додаток, вартість впровадження відновлюваних джерел енергії знижується, водночас такі проєкти мають вагому інвестиційну привабливість і західні партнери це розуміють. Крім цього по всьому світу існує багато охочих стати свідками останнього подиху Росії як енергетичної держави та держави взагалі.
Де взяти гроші на екологію
Тематика російсько-української війни розглядається переважно у контексті фінансових проблем людей та держави, впливу на навколишнє середовище приділяється менше уваги. Але шкоду довкіллю можливо перевести в фінансовий еквівалент.
Майже всі без виключення великі промислові та енергетичні об'єкти зазнали руйнувань, тож під час їхнього відновлення цілком можливо було б орієнтуватися не лише на відбудову, а і на відбудову із врахування сучасних вимог до екології. Тобто, ми все одно б мали робити це для вступу в ЄС, але належно сформована та представлена концепція таких екопроєктів відбудови набагато полегшить залучення структурних фондів. Для цього нам потрібно вже сьогодні бути дуже активними в екологічному експертному середовищі. Це допоможе підготувати якісну законодавчу базу, яка б дозволила нарешті запустити реформу, гарантуючи безпеку та інші заохочувальні заходи для сторонніх інвесторів або донорів.
Країни ЄС почали екологічну модернізацію ще у 80-90-х роках минулого століття. Це був довгий шлях, але саме він дозволив європейській промисловості знизити енергоспоживання та зменшити вплив отруйних речовин на довкілля. Їхній досвід може стати нам у пригоді та значно пришвидшить термін реалізації таких проєктів.
До слова, лише протягом 2000-2020 років підприємства ЄС отримали приблизно 610 млрд євро державної допомоги зі структурних фондів ЄС на заходи з охорони довкілля та енергоефективності. Це говорить про те, що ЄС дійсно уважно слідкує за екологією регіону і має бюджетні резерви саме для "зелених" проєктів.
Також великі сподівання на Генасамблею ООН, яка могла б ухвалити резолюцію про арешт та перепрофілювання російських коштів, що зберігаються за кордоном. До речі, частина цих коштів могла б піти, власникам пасажирських літаків, які Росія вкрала в інших держав.
Торгівля викидами. Відносно новий, але досить привабливий ринок. Експертам варто приділити більше уваги саме цьому напрямку тому, що територія Україна цілком імовірно може стати об'єктом реалізації інноваційних екотехнологій. Взагалі тема заслуговує на окрему статтю.
Висновки
Іноземці не живуть у парадигмі війни, у них свої буденні справи, свої проблеми на місцевому та державному рівні. Наше завдання донести до них тези про те, що без здорової України досягнення кліматичних цілей в Європі неможливе. Екологічна шкода, завдана Росією в Україні, є більш помітною, ніж в інших збройних конфліктах. Радіаційні ризики, глобальна незахищеність викопних джерел енергії, ризик експорту продовольства, глобальне потепління. Світ вже відчув трансконтинентальний та взаємопов'язаний вплив цієї війни.
Оптимістичні заклики та переконання в тому, що "все буде гаразд" не мають ввести українців в оману і без рішучих дій на всіх рівнях: від пересічних громадян до дипломатичних представництв, ми маємо пам'ятати, що відбудова нашої країни та подолання руїни нікому так непотрібне, як нам самим. Тож ми маємо гарні шанси уникнути потенційних недоліків замислюючись про майбутнє вже сьогодні.
Держави та недержавні суб'єкти повинні порушувати екологічні аспекти війни в Україні під час обговорень на всіх відповідних багатосторонніх форумах і міжнародних угодах, а також у рамках більш широких обмінів питаннями миру, безпеки та захисту населення.
365 діб підтримки один одного — сучасний світ ще не був свідком такої солідарності в межах однієї країни. Інтенсивність підтримки українців українцями — це імпульс, який не втихає вже понад рік. Якщо нам вдасться зберегти таку тенденцію і після нашої перемоги, то ми зможемо розраховувати на значне скорочення періоду відновлення попри всі перешкоди.
Автор: Сергій Дубіневич, СЕО & Founder, FuelWell – технологія зменшення вуглецевого сліду та інших небезпечних викидів від транспорту. Експерт з розробки та впровадження проєктів компенсації надлишкового вуглецю.
