Еко відновлення. Стратегії для подолання екологічних наслідків війни

Анна Заскальна

PR-менеджерка Connection Agency

Екологічні наслідки війни

Для розробки стратегій подолання екологічних наслідків війни, перш за все, необхідно усвідомлювати їхні масштаби. Станом на серпень 2024 року, протягом повномасштабної війни Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України було зафіксовано 5531 фактів негативного впливу на навколишнє середовище. Збитки, завдані довкіллю, оцінюються у 2,562 трлн грн.

Негативного впливу зазнають земельні ресурси: площа забруднених ґрунтів становить понад 859 тис. квадратних метрів, а засмічених земель – 19 млн квадратних метрів. Через мінування відбувається пошкодження ґрунтів та втрата родючості. Станом на липень 2024 року понад 144 тис. квадратних кілометрів України вважаються потенційно замінованими.

Значні збитки завдано водним ресурсам. Внаслідок бойових дій значно постраждали або були повністю знищені очисні споруди, водопроводи, каналізаційні мережі, насосні станції та інші об'єкти критично важливої водної інфраструктури. Це спричинило скидання забруднених стічних вод у водойми, а також витоки токсичних речовин. У воду потрапляє значна кількість забруднюючих речовин, включаючи нафтопродукти від пошкоджених нафтосховищ та важкі метали з промислових підприємств.

Атмосферне повітря зазнало сильного забруднення через вибухи, пожежі та викиди шкідливих речовин. У результаті військових дій у повітря потрапляють токсичні гази, пил, що спричиняє погіршення його якості. Зростають обсяги викидів парникових газів.

"Викиди парникових газів, спричинені 24 місяцями війни, зросли до 175 млн тонн вуглецю. 175 мільйонів млн тонн – це більше за річні викиди парникових газів від таких індустріально розвинених країн, як Нідерланди, це еквівалентно використанню на дорогах 90 млн бензинових автомобілів або будівництву 260 вугільних електростанцій потужністю по 200 МВт кожна", – йдеться у звіті "Кліматичні збитки, завдані російською війною в Україні за 24 місяці", підготовленому Ініціативою з обліку викидів парникових газів від війни.

Флора та фауна України також зазнає масштабних втрат. Військові дії, включаючи обстріли та пожежі, знищили тисячі гектарів лісів, що призводить до втрати біорізноманіття, загибелі рідкісних видів флори і фауни. Деякі з лісів є частиною природоохоронних територій, що ще більше ускладнює ситуацію.

За оцінками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, за час повномасштабної війни знищено та пошкоджено понад 9 млн дерев і рослин. Площа пошкодженого рослинного світу становить 21 тис. гектарів, знищено майже 75 тис. об'єктів тваринного світу. Під загрозою зникнення опинилися понад 600 видів тварин, 750 видів рослин та грибів, у тому числі занесених до Червоної книги України.

Однією з найбільших техногенних катастроф у Європі став підрив дамби Каховської ГЕС. Як наслідок, було затоплено понад 63 тис. гектарів лісів та постраждало 1144 домогосподарств.

Стратегічний вимір подолання екологічних наслідків війни

На національному рівні Україна вже займається розробкою та впровадженням ряду стратегій для подолання екологічних наслідків війни та забезпечення повоєнного відновлення. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України працює над оцінкою завданої шкоди та розробкою планів відновлення. Один з перших кроків – моніторинг завданої шкоди та здійснення оцінки збитків, завданих довкіллю.

В Україні діє платформа "ЕкоЗагроза", створена за ініціативи Міндовкілля у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації. На платформі оприлюднюються дані щодо наслідків воєнних дій для навколишнього середовища і кожен, хто став свідком загрози довкіллю, може повідомити про це онлайн. Крім цього, працює чатбот Державної екологічної інспекції України "Екошкода", завдяки якому можливо також надати інформацію про екологічні злочини.

Щодо стратегічного рівня – у липні 2022 року Національна рада з відновлення України від наслідків війни представила Проєкт Плану відновлення України, який є напрацюванням відповідної робочої групи "Екологічна безпека". Стратегічною ціллю повоєнного відновлення визначається чисте та безпечне довкілля. У Плані відображено необхідні кроки для досягнення цілей щодо забезпечення екологічної безпеки, зокрема, наголошується на впровадженні таких ключових реформ:

• інтегрована кліматична політика;
• екологічна безпека (хімічна та радіаційна);
• реформа регулювання промислового забруднення;
• ефективне управління відходами;
• збалансоване використання природних ресурсів;
• управління природоохоронними територіями для збереження ландшафтного та біологічного різноманіття;
• ефективне державне управління в галузі охорони довкілля;
• екологічний контроль та юридична відповідальність;
• комплексний моніторинг довкілля.

Втім, робота щодо розробки комплексного Плану у сфері екологічної безпеки досі триває. У лютому 2023 року відбулася дискусія з обговорення проєкту за ініціативи громадянського суспільства.

"З початку обговорення Плану відновлення ми отримали величезну кількість пропозицій. Загалом близько 400. Усі вони були узагальнені в окремому розділі. На останньому з обговорень до робочої групи надійшло близько 170 коментарів, які в основному стосувалися крос-секторальних питань "зеленого відновлення" щодо енергетичної безпеки, аграрної політики, будівництва, містобудування, модернізації міст та регіонів, відновлення та розвитку інфраструктури, розвитку військово-промислового комплексу тощо. Усі вони були опрацьовані та більшість з них відображені у проєкті плану. Коментарі надходять і досі, тож ми плануємо чергове засідання робочої групи для їх розгляду", – зазначала Тетяна Тимочко, радниця Міністра, голова Всеукраїнської екологічної ліги.

Україна визначає питання екології у якості одного з пріоритетів у процесах відновлення. Серед 10 пунктів Формули миру восьмий присвячено екологічній безпеці. У документі Україна наголошує на важливості підтримки міжнародного співтовариства у напрямках забезпечення екологічної безпеки та протидії екологічним наслідкам війни:

• оцінці шкоди навколишньому середовищу;
• притягненні до відповідальності за шкоду;
• відновленні та реконструкції, включаючи перехід до зеленої економіки.

Співпраця з міжнародними організаціями та державами є ключовою для ефективного реагування на екологічні виклики війни, а також для підтримки України в її зусиллях по відновленню екосистем і протидії екологічним наслідкам війни. Так, було створено Міжнародну робочу групу щодо екологічних наслідків війни. У лютому 2024 року було презентовано Екологічний договір для України, підготовлений групою під головуванням керівника  Офісу Президента України Андрія Єрмака та Маргот Вальстрем, колишньої міністерки закордонних справ Швеції. 

Документ складається з 50 рекомендацій, які охоплюють:

• моніторинг збитків та зменшення ризиків притягнення росії до відповідальності;
• забезпечення відповідальності;
• зелену реконструкцію та відновлення довкілля.

Наступний крок – затвердження плану заходів з реалізації розроблених рекомендацій. Він містить 66 заходів, виконання яких планується здійснити до 2027 року, проте допрацювання плану ще продовжується.

На думку експертів, наразі план перетворився на 50 формальних завдань, виконання яких не допоможе ані зменшити екологічні наслідки військової агресії росії, ні забезпечити екологічне відновлення України.

"Заплановані заходи подекуди й прямо суперечать рекомендаціям. В Екологічному договорі чітко зазначено, що прикладом проєкту, що потребує прозорої оцінки із залученням незалежних експертів є можлива відбудова Каховської ГЕС. Але в Плані прямо написано, що можливу відбудову Каховської ГЕС слід виключити з усіх можливих оцінок. Очевидно, під час розробки Плану в міністерстві забули про пріоритет довкіллєвих питань, які є наскрізними темами всіх рекомендацій Екологічного договору для України", – повідомляє Українська природоохоронна група.

Ефективні стратегії. Що робити далі?

Одним із першочергових кроків має стати інтеграція екологічних стандартів у всі відновлювальні процеси. Під час реконструкції інфраструктури слід дотримуватися сучасних екологічних норм, впроваджувати енергоефективні та екологічно чисті технології. Крім того, особливу увагу необхідно приділити відновленню природних ландшафтів, які зазнали значних руйнувань через військові дії. Рекультивація (реабілітація) земель, заліснення, очищення річок і озер – це ті напрями, які потребують першочергового втручання.

Важливим у цих процесах є впровадження принципів зеленого відновлення. Йдеться про заходи з пом'якшення зміни клімату, боротьби з виснаженням водних ресурсів, збереження біорізноманіття, забезпечення чистого повітря, води та ґрунту, а також загального сталого та інклюзивного розвитку країни. Зелене відновлення сприяє економічному зростанню та створює нові робочі місця й сприятливі умови життя.

Задля екологічного відновлення потребується забезпечення співпраці влади та громадянського суспільства. Вже зараз, аналізуючи поточні плани та стратегії ми бачимо, що експертні рекомендації можуть посилити наявні документи та рішення, щоб забезпечити їхню ефективну реалізацію у майбутньому.

Яскравий приклад – руйнування Каховської ГЕС, коли Кабінет міністрів України вирішив повністю її відновити, без проведення обов'язкової оцінки впливу на навколишнє середовище. Це викликало обурення серед екологів, науковців та громадськості. Для того, щоб протистояти цьому, екологічні організації створили коаліцію, яка закликає уряд відмовитися від ризикованого та передчасного рішення.

У процесах відновлення України перед нами стоїть велике завдання – не тільки відновити зруйновану інфраструктуру та екосистеми, але й забезпечити стійкий і екологічний розвиток. Це можливо лише за умови тісної співпраці між урядом, міжнародними організаціями та громадськістю. Ключовим є об'єднання зусиль усіх зацікавлених сторін у боротьбі з екологічними наслідками війни та в реалізації зеленого відновлення.