Конфіскація російських активів та відшкодування Україні: що вдалося зробити
Фото: slovoidilo.ua
Повномасштабне вторгнення росії призвело до найбільших збитків економіці з часів Другої Світової війни – знищені цілі міста та села, скоєні тисячі воєнних злочинів, зруйновані підприємства, гибель людей, біженці. Крім цього, на території України окупанти влаштовують екологічні злочини, що також призводить до багатомільярдних збитків. Тому Україна закликає світ вже зараз передавати заморожені російські активи та активи російських злочинців вже раз, а не очікувати закінчення війни.
Близько 280 мільярдів доларів заморожених державних російських активів знаходяться в країнах "Великої сімки". Україна розраховує, що вони стануть основним джерелом коштів, що будуть залучатись для повоєнної відбудови.
Але на зустрічі G7 у жовтні цього року Україна побачила для себе "жовту картку" – представники країн не прийняли рішення щодо передачі цих активів України, проте зобовʼязались тримати активи рф замороженими, поки держава-агресор не погодиться на виплату репарацій Україні.
Проте шанс для України отримати заморожені російські активи вже зараз, не чекаючи завершення війни та компенсацій рф, залишається, якщо буде створено відповідний правовий механізм такої передачі. Базисною умовою для запуску такого правового механізму є прийняття відповідного законодавства, створення уповноважених інституцій, або наділення відповідними правами вже наявних, фіксація та документальне підтвердження збитків, що були нанесені агресором, формування відповідного реєстру тощо.
Всі ці задачі Україні та міжнародній спільноті необхідно вирішувати вже зараз.
Політична воля та правові механізми: Які кроки для отримання репарацій вже здійснила міжнародна спільнота та Україна?
В листопаді 2022 року спеціально створена робоча група з розробки та впровадження міжнародно-правових механізмів відшкодування шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації розробила концепцію створення Міжнародного компенсаційного механізму. Поділяється вона на три покрокові компоненти та передбачає створення:
- Міжнародного реєстру збитків який буде всеохоплюючою платформою, базою даних щодо постраждалих на території України від дій РФ станом на і після 24.02.2022 р. Такими особами є як фізичні та юридичні особи, так і сама держава Україна.
- Міжнародної компенсаційної комісії, яка власне і буде згодом розглядати заявки, внесені до реєстру збитків і присуджувати суму компенсацій до виплат.
- Компенсаційного фонду – джерела виплат і компенсацій, присуджених компенсаційних сум. Саме цей фонд має наповнюватися в першу чергу коштом заморожених російських активів.
Що ми маємо загалом? За концепцією створення Міжнародного компенсаційного механізму особи, що стали жертвами російської агресії зможуть подавати відповідні документи та доказу до реєстру з метою отримання подальшої компенсації. Компенсаційна комісія стане адміністративним органом, який розглядатиме заяви з реєстру та визначатиме розмір відшкодування для кожного заявника. І останнє найважливіше компенсаційний фонд, який стане джерелом усіх виплат та компенсацій, який першочергово потрібно наповнювати.
Спрощено принцип роботи компенсаційного механізму можна було б порівняти з механізмом роботи страховою компанією.
Українці та держава Україна, які постраждали від російської агресії, є "страхувальниками". Вони подають заявку в реєстр – "страховий поліс" і отримують компенсацію, аналогічну страховій виплаті. Компенсаційна комісія є "страховою компанією". Вона перевіряє та відслідковує збитки та наслідки, спричинені російською збройною агресією та визначає розмір компенсацій. А ось зі "страховиком", що має сплатити збитки — найцікавіше, адже ним є країна-агресор. Країна зобовʼязана сплатити компенсації, оскільки саме вона їх завдала. Над методом як змусити зробити це агресора — потрібно працювати. Формально визнавати відповідальність росії за воєнні злочини не потрібно, але необхідно знайти спосіб її примусити виплатити компенсації.
Чи достатньо докладає зусиль Україна?
«27 жовтня на саміті лідерів країн ЄС прийнято політичне рішення про те, що прибутки, які можуть генерувати фінансові установи, де знаходяться заморожені кошти російської федерації, можуть бути передані Україні. Також на цьому саміті було заявлено, що протягом грудня юристи Єврокомісії повинні розробити покроковий план… Це передбачатиме і зміни в європейське законодавство. Перш за все, це має бути рішення Ради ЄС, яке має внести верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, Жозеп Боррель. Це має бути рішення комісії Європейського Союзу про зміну законодавства і це має бути рішення Європарламенту про затвердження цього законодавства. Тому коли ми кажемо, що в грудні щось буде, то буде цей покроковий план. Не буде ще рішень, їх тільки будуть розробляти», – пояснила ситуацію заступниця Міністра Ірина Мудра.
За словами премʼєр-міністра, Україна готує відповідний механізм, який зміг би дозволити конфіскувати до близько 500 мільярдів доларів, що заморожені на Заході.
Але для відкриття цього процесу — політичної волі та напрацьованих правових механізмів з українського боку — мало. В країнах заходу повинна бути правова база для конфіскації та передачі цих коштів Україні, адже без відповідних законних підстав таке рішення стане порушенням міжнародного права.
Саме тому тісна співпраця України та країн, де знаходиться велика кількість заморожених російських активів — ключ для успіху.
Країни G7 неодноразово наголошували, що вивчатимуть усі можливі шляхи надання допомоги Україні відповідно до правових систем та міжнародного права, у тому числі з використанням заморожених суверенних активів росії.
Речник установи Крістіан Віґанд стверджує, що лише на території Євросоюзу наразі заморожені понад 200 мільярдів євро державних російських активів.
Рух на Заході: США, Бельгія, Канада, Британія
В Сполучених Штатах Америки довго тривають дебати про конфіскацію російських активів, заморожених у зв'язку з війною в Україні. Та перші проєкти законів були визнані неконституційними, оскільки не передбачали належної правової процедури.
22 грудня 2022 року Сенат США підтримав поправку до Закону про консолідовані асигнування. Якщо закон буде ухвалено — він дозволить Міністерству юстиції конфіскувати активи російських олігархів за рішенням суду.
15 червня 2023 року на розгляд Сенату було подано проєкт закону "Про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців", який пропонує конфіскувати російські суверенні активи та передати їх Україні.
Серед основних положень проєкту закону "Про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців" теза, що конфіскація російських суверенних активів має розглядатися як контрзахід відповідно до міжнародного права.
До категорії суверенних активів пропонується віднести:
- Кошти і власність Центробанку РФ, Російського фонду прямих інвестицій та Міністерства фінансів РФ;
- Будь-які суверенні активи РФ, які знаходять у фінансових установах повністю чи частково контрольованих урядом РФ;
- Будь-які інші кошти чи власність, які прямо або непрямо контролюються урядом РФ.
Законопроєкт також передбачає додаткові повноваження Управлінню з координації санкцій Державного департаменту для роботи з партнерами та союзниками за кордоном для досягнення мети конфіскації додаткових російських суверенних активів в інших країнах на користь України.
Постає питання, що робити з цими активами? Експерти говорять про два можливі сценарії:
Перший — це реінвестування в Україну. Він передбачає, що заморожені активи будуть використані для відшкодування завданих війною збитків Україні. Такі відшкодування можуть включати відбудову інфраструктури, надання гуманітарної допомоги та підтримку економіки.
Другий говорить про введення спеціального податку. Тобто, заморожені активи будуть продані, а отримані кошти будуть використані для інших цілей, як, наприклад, підтримка військових зусиль та потужностей України або допомога іншим країнам, які постраждали від війни.
Уряд Бельгії вже вдавався до другого сценарію. У червні 2023 року він перерахував на допомогу Україні 92 мільйони євро податкових надходжень, що були зібрані з заморожених активів РФ. Половину з цієї суми країна спрямувала саме на воєнну допомогу Україні.
В Бельгії додатково був створений фонд для підтримки України, обсяг якого сягає 1,7 млрд євро, які поповнюватимуться з надходжень від заморожених російських активів. Фонд буде використаний на військову та гуманітарну допомогу та для проєктів Європейського фонду миру.
Канада стала першою країною, яка законодавчо узаконила конфіскацію російських активів. Новий механізм дозволяє конфіскувати активи будь-якого типу, які знаходяться в Канаді, належать, утримуються або контролюються прямо чи опосередковано іноземною державою або громадянином іноземної держави.
Конфіскаційний механізм є досить збалансованим з точки зору впливу державних суб'єктів та юридично продуманим: до конфіскації можуть бути притягнуті активи будь-якого типу, які знаходяться в Канаді, належать, утримуються або контролюються прямо чи опосередковано іноземною державою або громадянином іноземної держави.
І ми вже бачимо перші приклади провадження: Канада вже почала використовувати нові повноваження щодо російських активів. У грудні 2023 року канадський уряд арештував 26 мільйонів доларів США у компанії Granite Capital Holdings Ltd., яка належить російському олігарху Роману Абрамовичу.
За досвідом Канади, Велика Британія наближається до конфіскації російських активів, що зберігаються під її юрисдикції. Цей процес розпочався ще влітку 2022 року, коли прем'єр-міністр Ліз Трасс заявила про наміри країни наслідувати приклад Канади та конфіскувати активи російських олігархів для відшкодування збитків, завданих Україні.
У лютому 2023 року до британського парламенту було подано законопроєкт, який зобов'язує Державного секретаря подавати до парламенту пропозиції щодо конфіскації російських державних активів. Документ пройшов перше читання в Палаті громад, але для набуття законної чинності він має бути прийнятий Палатою лордів та затверджена Королем.
У травні член Палати лордів Девід Олтон подав на розгляд проєкт поправки, яка б дозволила конфіскувати російські приватні активи. Поправка зобов'язувала б олігархів, які потрапили під санкції, декларувати всі активи, що зберігаються у Великій Британії, за шість місяців до того, як на них наклали санкції.
Якщо виявиться, що росіяни не задекларували все майно або ж подали недостовірну інформацію, це кваліфікуватиметься як ухилення від санкцій. Таким чином, це дозволить Британії конфіскувати ці активи відповідно до чинного законодавства про доходи, одержані злочинним шляхом.
Влітку уряд Великої Британії анонсував роботу над проєктом закону, що дозволить їй зберігати санкції проти Росії, доки Москва не виплатить Україні відшкодування, і оголосила створення нового механізму передачі заморожених активів на відновлення України.
ЄС в цей час шукає шляхи, як допомоги Україні та не порушуючи при цьому міжнародного права та не провокуючи міжнародні суперечки. Зараз ми спостерігаємо рух — Європейська комісія продовжує розглядати шляхи для використання заморожених російських активів. А 12 грудня, за інформацією Bloomberg, ЄК готується опублікувати остаточний проєкт плану з використання суверенних російських активів, заморожених на території ЄС, на користь України.
Чому це важливо для України?
Це дозволить посилити санкційний тиск на Росію. Конфіскація російських активів є ефективним інструментом, який дозволяє завдати удару по російській економіці та підірвати фінансову базу російської військової машини.
Це допоможе відшкодувати збитки, завдані Україні. Кошти від реалізації конфіскованих російських активів можуть бути використані для відновлення України.
Це створить прецедент для майбутнього використання конфіскації активів як інструменту міжнародного права. Конфіскація активів може бути використана для покарання держав, які порушують міжнародне право, наприклад, шляхом агресії або воєнних злочинів.
***
Підсумовуючи, в питаннях конфіскації є два ключових фактори — це правові механізми, що дозволять вилучати та конфісковувати активи не всупереч, а завдяки міжнародному праву та політична воля країн-субʼєктів, де ці активи безпосередньо знаходяться й Україна має враховувати ці аспекти.
Чітко розроблена та сформована правова дорожня карта щодо вилучення та передачі коштів (або ж відсотків від використання цих активів), яку Україна може запропонувати та представити міжнародній спільноті — найкращий варіант для відстоювання своєї позиції та відкриття обговорень цього питання вже на найвищих політичних рівнях.
Подальші кроки України мають бути спрямовані на постійне нагадування світу, що ця війна є загрозою міжнародній системі безпеці, тому якщо світ не хоче повторення жахливих трагедій XX сторіччя, то він має прикласти максимум зусиль для зупинки й покарання агресора. А це питання оперативної військової допомоги та питання притягнення відповідальності росії за вчинені нею злочини.
Матеріал створений у рамках проєкту АНТС "Російські активи як джерело відновлення української економіки", що реалізується в співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).
