Чим українцям замінити одноразовий пластик?

Крістіна Брігіда

менеджерка з комунікації ГО "Еколтава"

Ви коли-небудь замислюватися, чи є життя без пластику? Звичайно, є. Попри те, що в останні кілька десятків років він рішуче укорінився в нашій буденності, жити без нього можна. І навіть потрібно! При чому альтернативні матеріали для тих же пластикових пакетів чи одноразового посуду мають набагато приємніший вигляд, а головне є екологічними, тобто тим, що не шкодять довкіллю.

Тільки уявіть собі: маленький пластиковий стаканчик, той, який ви взяли з собою на пікнік і викинули на сміттєзвалище, буде там розкладатися цілих 50 років. А пластикова трубочка з коктейлю поруч із ним – аж 200!

За даними морфологічного дослідження відходів у Полтаві, яке ГО "Еколтава" проводила спільно з ГО "Нуль відходів. Львів", друге місце серед усієї кількості сміття, що мешканці викидають до контейнерів зі змішаним сміттям, займають саме пластик та полімери. Попри те, що у місті є контейнери для роздільного збору відходів, пластикові пляшки, упаковка від їжі на винос, одноразовий посуд мешканці все одно скидають в один бак. І як наслідок – на звалищі опиняються матеріали, термін розкладання яких сягає кількох сотень років.

Полегшуючи собі життя сьогодні, ми не думаємо про наше завтра. І не тільки про наше, а й майбутнє всієї планети.

Пластик не є настільки безпечним, як це здається на перший погляд. І от кілька аргументів не на його користь:

• Пластик виготовляється із невідновлюваних ресурсів – викопне паливо або первинна сировина. Вуглецевий слід пластику (LDPE або PET, поліетилену) становить приблизно 6 кг CO2 на кг пластику. Існують онлайн-калькулятори розрахунку вуглецевого сліду від використання пластику. Значна частина викидів парникових газів від виробництва пластику пов'язана з виробництвом пластикової смоли, проте кількісна оцінка впливу пластику на викиди парникових газів повинна враховувати багато змінних таких як метод виробництва, тип використовуваного матеріалу, методи утилізації.
• Пластик має довгий термін розкладання. Пластик не піддається біологічному розкладанню.
• Близько половини всього виробленого пластику призначено для одноразових цілей, по суті використаний один раз та викинутий потім на сміттєзвалище або полігон;
• Вироби із пластику мають низький рівень переробки.

Не слід забувати, що будь-який пластик, навіть найякісніший, є продуктом нафтопереробки. При взаємодії з кислотами, які містяться в окремих продуктах, і при високих температурах, такі вироби можуть виділяти небезпечні речовини, які, в свою чергу, при потраплянні в організм, завдають серйозної шкоди. Хімічні речовини, які містить побутовий пластик, потрапляючи в організм людини, можуть викликати  низку хвороб: можуть призвести до підвищення ризику захворювань серця й діабету, виникнення захворювань печінки, вроджених дефектів та проблем росту.

Пластик може нашкодити не тільки людині, а й навколишньому середовищу. А в глобальному сенсі – клімату всієї планети. Пластик виготовляється із переробленої сирої нафти та природного газу. Під впливом сонячної радіації предмети з нього виділяють домішки парникових газів метану та етилену. Метан, до речі, має навіть більший парниковий ефект, ніж вуглекислий газ. 

Яка ж може бути альтернатива, наприклад у використанні одноразового пластикового посуду? Пропонуємо вам добірку його екологічних замінників: 

• біорозкладні тарілки та стаканчики із кукурудзяного крохмалю. Цей матеріал упродовж 5 місяців розкладається у компості. Він не шкодить ані людині, ані навколишньому середовищу. Нині в асортименті є такі еко-френдлі тарілки на будь-який смак будь-яких кольорів. 
•  посуд із переробленої соломи. Після використання тарілки із неї стають добривом для грунту. Солома належить до так званих "відновлюваних матеріалів": щороку сіють хліб, отже, щороку утворюється величезна кількість соломи, яка може стати сировиною, наприклад, для цілих наборів: тарілки, виделки та ложки.
• їстівний посуд. Той випадок, коли з'їдається не тільки їжа, а й сама тарілка. Це може бути ложка із борошна, або стаканчик з рослинного желатину, тарілка з буряка чи чашка із печива. А якщо поєднати зернові культури та щіпку солі, можна отримати смачні підставки для їжі та навіть столові прибори. Насправді, варіантів багато. Усе залежить від фантазії та майстерності кухарів, які готують страву.
• посуд з грибів та конопель. Тарілки, чашки, інші речі створюються з мікоматеріалу, в основі якого міцелій грибів (грибна тканина) та стеблі технічних конопель. Такий матеріал дуже екологічний, адже розкладається у ґрунті буквально за місяць-півтора та може повністю замінити пластик.
• посуд із цукрових буряків. Він на 100% є біорозкладним, не шкодить навколишньому середовищу, безпечний для тварин та корисний для грунту.
• стаканчики і тарілки з опалого листя. Правильніше сказати, такий посуд роблять із паперу, який у свою чергу виготовляють із опалого листя. Цей природний матеріал є екологічним та безпечним для довкілля.
• посуд із кавової гущі. Такі чашки і тарілки після їхнього використання стають добривом для грунту, є цілком екологічні та за своїми основними функціями нічим не поступаються пластиковим аналогам.
• металевий посуд.

Є екорішення і щодо заміни поліетиленових пакетів. 

• Екосумки є універсальною заміною пластиковим пакетам. Вони можуть виготовлятися з тканин натурального походження чи вторинної сировини. Це на 100% екологічний вибір. Окрім решти своїх переваг, сучасні екосумки мають привабливий і стильний зовнішній вигляд.
• Біорозкладні зіп-пакети – хороший варіант і для навколишнього середовища, і для споживацького комфорту. Вони підходять для пакування круп, спецій, заморожених овочів чи ягід (такий пакет не дає можливості продукту розсипатись). 
• Скляна тара. Скляний контейнер можна взяти з собою на шопінг, якщо плануєте купувати кисломолочною продукцію на вагу, м'ясні чи рибні вироби. 
• Паперові пакети. Вони підійдуть для упаковування продукції невеликої ваги (випічка, кисломолочний сир, солодощі, ковбаси). –
• Пакети з кукурудзяного крохмалю.
• Тканинні торбинки.

Теж саме стосується і заміни для пластикових контейнерів. Для їжі на винос нині також є чимало екорішень. 

• Контейнери з біорозкладного матеріалу. Це можуть бути кукурудзяний чи пшеничний крохмаль. Існують різні форми, розміри та модифікації таких ємностей: круглі, квадратні, великі, маленькі, з відсіками або без них. 
• Ємності з цукрової тростини. Це один із найекологічніших видів паковання, оскільки він виготовляється з побічного продукту, який інакше потрапляв би на звалище. З нього виробляють також підноси, миски, чашки для супів та напоїв. 
• Паковання з картону. Такі контейнери можуть бути білого або коричневого (вважаються більш екологічними) кольору. Із картону виготовляють коробки для обіду, миски, чашки для супу, коробки для локшини та спеціальні контейнери для картоплі фрі чи бургерів, обгортки тощо.

Поряд із традиційними видами пакування на сучасному ринку є ще низка варіантів, які співзвучні з екологічними поглядами. Використання скляних банок, власних контейнерів клієнтів, вакуумних пакетів, алюмінієвих лотків (для страв барбекю) тощо.

Тож, як бачимо, виробам із пластику є. Вже сьогодні можна відмовлятися від одноразових тарілок, пластикових стаканчиків, поліетиленових пакетів, РЕТ-пляшок та ставати на бік свідомого споживання. У такий спосіб, піклуючись про майбутнє нашої планети.

Стаття створена в рамках Проєкту «Дослідження стану сектору управління твердими побутовими відходами під час російської агресії в Україні у приймаючих громадах», який реалізується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом "Відродження" за фінансової підтримки Швеції.