Алергія в домашнього улюбленця: як визначити причину та як підібрати для нього нове харчування
Часом, у домашніх тварин не менше алергічних проблем, ніж у нас самих. Постійний свербіж, розчухування та втрата шерсті можуть бути ознаками того, що чотирилапий стикається з алергією. Її причинами можуть бути різноманітні фактори: паразити, пил, цвіль, лупа та пір'я. Крім того, алергічні реакції можуть виникати через певні ветеринарні препарати, корм та побутову хімію. Цікаво, що за останні роки кількість тварин з ознаками алергії значною мірою зросла. Так, за даними Американської ветеринарної медичної асоціації (AVMA), з 2008 до 2018 року, кількість алергічних реакцій у собак збільшилася на 30,7%, у котів — на 11,5%.
Сучасні методи діагностики алергій у тварин швидко розвиваються. Встановлення алергену потребує часу та терпіння, проте визначивши його, ми можемо ефективно зменшити вплив алергії на самопочуття та якість життя улюбленців.
Причини та симптоми алергічних реакцій
Перш за все варто розібратись у тому, що таке алергія і якою вона буває. Алергія – це неправильна реакція імунної системи, її надмірна "увага" і дієвість там, де реагувати не потрібно. Уявімо ситуацію: тварина з`їла певний продукт, а її імунна система (замість того, щоб дати організму спокійно усе перетравити й засвоїти) починає вважати певний білок ворожим агентом, небезпечним вірусом або навіть смертоносною бактерією. У такому випадку ми побачимо харчову алергію. Якщо ж імунну реакцію викликали речовини, які тварина не споживала, а, наприклад, вдихнула, чи контактувала з ними через шкіру, то виникне так звана нехарчова алергія, або атопія.
Харчову алергію часто плутають із харчовою непереносимістю, але причини у цих двох патологій абсолютно різні. Непереносимість не пов`язана з імунною системою, вона виникає через нестачу в організмі потрібних ферментів. Наприклад, молоко може викликати як алергію (на молочний білок казеїн), так і непереносимість (на молочний цукор лактозу).
Більшість кормів для домашніх тварин містять білки у їхньому натуральному стані, як ті, що знаходяться у яловичині, рибі або баранині. Ці білки різняться за розміром, від великих до менших. У випадку алергії на корм імунна система помилково сприймає білки певного розміру за потенційно небезпечні. Це призводить до алергічної реакції, яка може проявлятись у різний спосіб та залежати від типу алергену й індивідуальних особливостей конкретної тварини. Зазвичай це:
- Свербіж та надмірне вилизування: Захворювання, що супроводжуються свербежем, дуже поширені серед котів та становлять до 16% від загальної кількості випадків. Цікаво, що у котів та собак свербіж часто проявляється дещо інакше, ніж ми до того звикли, а тому він може залишитися непоміченим власником тварини. Наприклад, ми не завжди побачимо типове чухання, часто тварини можуть "викусувати" або вилизувати ділянку, що свербить.
- Шкірні прояви: лущення шкіри, набряклість, гіперемія (почервоніння), екземи, висипання та навіть випадіння шерсті у певних ділянках;
- Проблеми шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, закреп;
- Запалення слизових оболонок: може спостерігатись сильна сльозотеча, виділення з носа та чхання.
Алергії спричинюються певними елементами в раціоні, зокрема, білками. У котів та собак харчова алергія найчастіше виникає саме до білків тваринного походження. М'ясні та молочні продукти є поширеними алергенами як для котів, так і для собак. Однак деякі джерела вуглеводів, наприклад овочі, фрукти, зернові чи бобові культури, також можуть викликати алергічні реакції у конкретних домашніх тварин. Так, серед найпоширеніших ймовірних тригерів алергії у собак виділяють яловичину, курку, молочні продукти, ягнятину та яйця. У котів подібними найпоширенішими тригерами можуть бути риба, яловичина, курка, молочні продукти та ягнятина.
Тривала алергія може впливати на психічний стан та фізичне здоров'я улюбленця, тому вчасна діагностика та визначення алергену є першочерговими завданнями догляду за твариною.
Діагностика та лікування харчової алергії
Діагностувати харчову алергію — завдання не з простих, саме тому важливо звернутися до ветеринарного лікаря. Під час діагностики фахівці беруть до уваги симптоми та історію захворювань. На початку слід виключити можливість інших проблем, таких як паразитарні, бактеріальні, грибкові чи вірусні захворювання. Для цього проводяться різноманітні тести, включаючи зішкріб шкіри, взяття зразків шерсті, тест з липкою стрічкою, а також інші процедури, наприклад, аналіз крові чи біопсія.
На сьогодні єдиний надійний метод підтвердження або виключення харчової алергії — це застосування дієтологічного досліду (елімінаційної дієти та провокаційного тесту). Елімінаційна дієта із використанням спеціальних кормів триває протягом 6-8 тижнів, за яким слідує провокаційний тест із застосуванням попереднього раціону.
Важливо зазначити, що під час проведення елімінаційної дієти необхідно обов'язково виключити будь-які інші продукти або ласощі з раціону домашнього улюбленця. Тварині слід дозволити споживати лише рекомендовану дієту і воду, та повністю обмежити доступ до:
- Звичайної людської їжі;
- Жувальних іграшок, виготовлених з продуктів тваринного походження;
- Додаткових жирних кислот;
- Засобів від паразитів, ліків або зубних паст з доданим смаком;
- Ласощів, використовуваних для прийому ліків.
Під час провокаційного тесту, дотримуючись поступового підходу, замінюється 10-20% загального раціону на попередній корм. Якщо з'являться клінічні симптоми при годуванні таким кормом, припиніть його використання. Цей етап є вирішальним, оскільки допомагає поставити точний діагноз.
Якщо симптоми повністю зникають після зміни раціону і повертаються під час провокаційного тесту, можна стверджувати про харчову алергію. В інших випадках, коли ступінь алергічних проявів не зменшується, або ж вони взагалі не з'являються під час провокації, це може свідчити про те, що причина алергічної реакції не пов'язана із раціоном. Іноді на організм тварини може впливати кілька алергенів одночасно, особливо якщо ознаки алергії не зникають під час елімінаційної дієти та зростають під час провокаційного тесту.
Коли ветеринарний лікар підтверджує діагноз харчової алергії, правильне лікування та дієта стають неодмінною умовою забезпечення добробуту тварини. Оптимальне медикаментозне лікування та спеціалізована дієта, розроблена з урахуванням унікальних потреб вашого улюбленця — ключові елементи успішного контролю за харчовою алергією.
При виборі дієти для тварини з харчовою алергією існує два основних підходи:
- Перший – це вибір раціону зі спеціально відібраним одним джерелом білків та одним джерелом вуглеводів. Для прикладу, раціон на основі качки та тапіоки, або курки та рису можуть зменшити ризик виникнення нових алергічних проявів.
- Другий підхід – це використання так званих гідролізованих білків. Білки, або протеїни – це великі складні молекули, що складаються з окремих цеглинок – амінокислот. Виявляється, що білок подрібнений до цих самих амінокислот (олігопептидів), практично не здатний викликати харчову алергію. Тож, чим вищий ступінь гідролізу (розкладання) білка, тим менше шансів, що він спровокує алергічну реакцію.
Враховуючи різноманітність можливих алергенів, від пилу та побутової хімії до окремих компонентів корму, власники стикаються з новими викликами у догляді за своїми улюбленцями. Разом з тим, із розвитком методів діагностики з'являється можливість ефективно долати ці проблеми. Підкреслюю, що вчасне визначення алергії, разом з персоналізацією раціону тварини є критичними факторами для забезпечення фізичного здоров'я та благополуччя чотирилапих вихованців.
