Заборонити куріння в Україні? Що є і чого немає в новому антитютюновому законопроєкті
"Тягнися до Lucky (удачі) замість солоденького" — така реклама сигарет свого часу допомогла підвищити продажі сигарет із цією назвою на 200%. Вона була орієнтована на жінок і натякала, що сигарети нібито допомагають схуднути. Це виявилося маніпуляцією, але хто ж про це задумувався.
Після такої реклами кількість дівчат 18-21 років, які курять, збільшилася втричі з 1925 до 1939 років. Ціль тютюнової компанії була досягнута.
І якщо у минулому столітті виробники тютюну активно намагалися залучити до куріння жінок, то останнім часом із появою новітніх засобів для куріння — таких як тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕНи) та електронні сигарети — маркетингові зусилля тютюнових компаній спрямовані на молодь та підлітків.
Це підтверджують і дослідження. Наприклад, вчені зі Стенфордського університету проаналізували рекламу за 2015-2018 роки одного з найбільших продавців електронних сигарет, компанії JUUL, і дійшли висновку, що вона стала "явно орієнтованою на молодь".
Тютюнові компанії придумали сигарети у вигляді стильних гаджетів із різноманітними ароматами та смаками, які подають як безпечну альтернативу курінню. Хоча це є маніпуляцією, адже на сайті ВООЗ зазначено, що "всі форми тютюну шкідливі, і немає безпечного рівня впливу тютюну".
В результаті такої кампанії кожен п'ятий підліток в Україні курить електронні сигарети.
І в дитячому садочку, і в парламентській залі, і в кабінеті міністра
Парадоксально, але якщо для традиційних сигарет в Україні діють заборони щодо куріння в громадських місцях, обмеження щодо реклами та інші заходи, які сприяють зменшенню поширеності куріння, то для новітніх сигарет таке регулювання взагалі відсутнє.
Фактично електронні сигарети не потрапляють під дію комплексного антитютюнового законодавства, прийнятого у 2012 році. Єдині зрушення — з 1 січня цього року Верховна Рада заборонила продаж електронних сигарет неповнолітнім. Однак пасивне куріння є не менш шкідливим.
Законопроєкт №4358, який мав би змінити це, зареєстрували у Верховній Раді лише наприкінці минулого року. У червні його прийняли у першому читанні.
Одна з ініціаторок законопроєкту Лада Булах підкреслює, що антитютюнове законодавство, яке зараз діє в Україні, востаннє оновлювалося майже 10 років тому.
"Останні зміни відбулися у 2012 році. На той момент вони справді були прогресивні. Ми нарешті заборонили куріння в громадських місцях. Але тоді не було новітніх тютюновмісних виробів, електронних сигарет. Тому найбільша прогалина — у відсутності регулювання цих тютюнових виробів"
Ці продукти з'явилися на ринку значно пізніше. Електронні сигарети так званого третього покоління стали активно поширюватися у 2014 році.
New technology of
"Сьогодні їх (електронні сигарети, — ред.) можна курити і в дитячому садочку, і в парламентській залі, і навіть міністр охорони здоров'я курить електронну цигарку в своєму кабінеті при відвідувачах і цього не соромиться. Є така хибна уява, що електронні пристрої – це не сигарети, вони не такі шкідливі. Але насправді це не так. Електронні сигарети випаровують дуже шкідливі речовини, які шкодять довкіллю. ВООЗ каже про те, що саме електронні пристрої для куріння виробляють побічні аерозолі, виділяючи тверді частинки, які зупиняються в слизовій оболонці і потім потрапляють у кров", — пояснює співавторка комплексного антитютюнового законопроєкту №4358 депутатка Ольга Стефанишина.
Норми, які "загубилися" дорогою до сесійної зали
Зараз документ доопрацювали у комітетах і він чекає на розгляд у другому читанні. Під час розгляду в комітетах він зазнав деяких змін під тиском тютюнових лобістів, хоча все одно залишається прогресивним.
"Якщо взяти першу версію законопроєкту, яку я реєструвала, і порівняти з фінальною, четвертою редакцією, то у законопроєкті багато речей зникли. Імплементацію деяких норм перенесли у перехідних положеннях на 2023 рік. Але це все одно краще, ніж відсутність змін взагалі", — зазначає Лада Булах.
Наприклад, у початковій версії законопроєкту була норма про те, щоб запровадити стандартизовану упаковку для тютюнових виробів. У 2012 році таке рішення прийняли в Австралії, яка стала першою країною в світі, яка запровадила стандартизовану упаковку. Досвід Австралії станом на 2020 рік перейняли ще 15 країн.
Головна ідея полягає в тому, щоб заборонити використання логотипів та різнокольорових малюнків на упаковках сигарет.
Новий формат упаковки у країнах, де це запровадили, нагадує стиль "мілітарі" непримітного оливкового кольору. Назву сигарет друкують стандартизованим шрифтом.
"Це не є вимогою Європейської директиви (Директива 2014/40/ЄС — ред.) — таким був ключовий аргумент опонентів. Де-юре, вони праві. Але низка прогресивних країн уже давно запровадили такі заходи. Я нещодавно була в Брюсселі (Бельгія, — ред.) і там скрізь продаються сигарети однакового темно-зеленого кольору, без будь-яких брендованих написів і з величезними фото наслідків куріння. Мені хотілося не йти довгим шляхом європейських країн, а одразу імплементувати, на мій погляд, хорошу практику, бо курець протягом дня до 20 разів бачить цю пачку і це спонукає хоча б думати про наслідки і шукати вихід з цієї хвороби", — каже депутатка.
Лобісти тютюнового бізнесу в процесі розгляду законопроєкту намагалися якщо не скасувати окремі норми, то суттєво відтермінувати їх впровадження. Увесь закон повинен набрати чинності тільки через вісімнадцять місяців після його прийняття. Окремі положення – через два роки.
Лада Булах наводить приклад такого відтермінування — вимогу щодо збільшення розміру медичних попереджень до 65% від розміру пачки, а на стіках до ТВЕНів — до 30% (зараз — 23%), реалізують за 2 роки після прийняття закону.
Аргументували це тим, що індустрія має перебудувати виробництво, переналаштувати обладнання.
У першій редакції законопроєкту автори пропонували зробити для упаковок бездимних тютюнових виробів (ТВЕНів) такі ж самі медичні попередження про шкоду куріння, як і для звичайних сигарет. Йшлося про збільшення розміру медичних попереджень на пачці до 65% та один з 14 варіантів написів про захворювання, до яких призводить куріння.
Але у фінальній версії документу, яка дійшла до другого читання, залишився лише один варіант попередження: "Цей тютюновий виріб шкодить вашому здоров'ю та викликає залежність". Його розмір пропонують обмежити до 30% від поверхні пачки.
"Єдина норма, яку мені вдалося відстояти від першого читання і до остаточного варіанту законопроєкту — впровадження заборони на куріння всіх видів сигарет у громадських місцях через 6 місяців після підписання закону президентом", — зазначає авторка законопроєкту.
У першій редакції документу також була норма про заборону ароматизаторів для електронних сигарет та ТВЕНів.
Тютюнові компанії спеціально використовують ароматизатори, які надають нікотиновмісним виробам приємного смаку й запаху, що залучає до куріння більше молоді. Це особливо небезпечно для підлітків, адже їм продають фактично отруту під привабливим виглядом із різноманітними смаками.
Але норму про заборону ароматизаторів для новітніх сигарет прибрали за ініціативою одного з членів комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
"Я не знаю, що відбулося, але мій колега Артем Дубнов на засіданні комітету під час розгляду правок після першого читання не погодився з цією нормою і сказав, що це несправедливо до бізнесу. Він аргументував це тим, що Директива ЄС не містить прямої вимоги заборони ароматизації електронних сигарет. Із 10 членів комітету, які тоді були на засіданні, 5 були "за", а 5 "проти". Після переголосування більшість проголосувала за так би мовити "справедливість до бізнесу", а не за справедливість до наших дітей, серед яких за останні роки вживання електронних сигарет збільшилося до 20%", — каже Лада Булах.
Депутатка додає, що рішення комітету ще не є остаточним і під час голосування цю правку можна внести прямо у сесійній залі з голосу.
"Це ще не кінець цієї війни. Під час голосування, я впевнена, хтось із моїх колег поставить на підтвердження цю правку і я дуже сподіваюся, що в залі вистачить голосів, щоб її відмінити", — зазначає депутатка.
Загалом вона відзначає активну роботу лобістів тютюнового бізнесу з різних сфер та відсутність інтересу до антитютюнового законодавства у громадянського суспільства.
"Мені дуже прикро, що на захист тютюнових індустрій на кожен комітет або напряму через депутатів, або через листи, наприклад, від Асоціації міст, Європейської бізнес-асоціації надходили листи із, м'яко кажучи, дивними пропозиціями. Наприклад, про те, що не можна приймати законопроєкт №4358, бо це зменшить продажі тютюну, а оскільки певний відсоток від акцизу залишається на місцях, то це погіршить бюджетні видатки. Такий лобізм на користь тютюнової індустрії відбувається постійно", — підкреслює Лада Булах.
Співавторка законопроєкту Оксана Дмитрієва вважає, що у фінальному варіанті документу було враховано багато важливих норм. Інші речі можна в подальшому вносити у вигляді змін до закону.
"У проєкті закону ми заборонили ароматизовані добавки для сигарет, адже це привертає увагу насамперед дітей. Але ми ще не до кінця врегулювали це питання для всіх тютюнових виробів, адже немає заборони на ароматизацію ТВЕНів, із цим потрібно щось робити. Ми не заборонили розкладку сигарет на вітринах. Але красиві упаковки також привертають увагу дітей. Це те, що ми можемо змінювати уже в наступному законі", — зазначає депутатка.
Вищий акциз — менший попит
Іншим важливим питанням, яке часто суттєво впливає на вибір людей щодо куріння — вартість сигарет. Особливо це стосується підлітків, адже чим дорожче коштуватимуть тютюнові вироби, тим менше людей молодого віку зможе їх собі дозволити.
Хоча сигарети в нашій країні коштують менше, ніж у більшості європейських країн, акцизна політика є досить жорсткою. У Податковий кодекс три роки тому були внесені зміни, відповідно до яких щороку акцизи на тютюнові вироби підвищуються на 20% впродовж семи років, доки ставки не зрівняються із тими, які діють в Європейському союзі.
Ставка акцизного податку у 2021 році складає 1456,33 грн за 1 тис. штук. Тобто 29 грн від вартості пачки сигарет складає акциз. У 2024 році акциз буде складати 2516,54 грн за 1 тис. штук — 63 грн від вартості пачки сигарет.
"Я не переглядав би ту систему підвищення акцизів, яка є в Україні. До 2025 року ми повинні зрівнятися в оподаткуванні з Європейським співтовариством. Я б жодним чином не змінював цей графік", — зазначає голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Ще одним важливим кроком стало зростання ставки акцизу для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання з січня 2021 року одразу в 4 рази.
Акциз на ТВЕНи фактично зрівнявся із акцизом на традиційні сигарети і буде продовжувати зростати до 2024 року. Також встановлена ставка податку на рідини для електронних сигарет на рівні 3000 грн за 1 літр.
"Це рішення абсолютно правильне, своєчасне і таке, що відповідає інтересам народу України. За перше півріччя цього року тільки за рахунок підвищення акцизу на ТВЕНи доходи до бюджету зросли на 5,2 млрд грн", — зазначає Данило Гетманцев.
Попри суттєві надходження до бюджету він визнає, що на жаль, це ніяк не вплинуло на поширеність куріння в Україні.
Очікувано, збільшення акцизу мало б активізувати нелегальний ринок тютюнових виробів. Однак, за словами Гетманцева, тіньового ринку новітніх сигарет в Україні немає взагалі.
"У нас немає нелегальних ТВЕНів. ТВЕНи не виробляються в Україні, їх імпортує з-за кордону поки лише один виробник — "Філіп Морріс". А нелегальний ринок сигарет з фільтром, на жаль, є, і він зростає. І це дуже негативне явище. Я тут бачу недопрацювання правоохоронних органів", — зазначає голова податкового комітету.
Система відстеження сигарет
Директива 2014/40/ЄС також вимагає впровадження системи Track & Trace, яка передбачає відстеження кожної пачки сигарет, виробленої в Україні. Ця система вже використовується в країнах ЄС і дозволяє відстежити шлях кожної пачки від виробника до кінцевого споживача.
У фінальній версії законопроєкту, яка була передана до другого читання, немає положення про систему відстежуваності пачок сигарет. Ініціаторка законопроєкту зазначає, що впровадження цієї норми могло б затягнути прийняття законопроєкту на невизначений термін.
"Така вимога є в Директиві, а в моєму законопроєкті її немає. Пізніше ми її додали, але, зрештою, все одно прибрали, бо це складна норма, вона не стосується здоров'я, а фіскальної політики, акцизних зборів, боротьби з контрафактом, контрабандою. Це вимагає побудови нової системи відстежуваності на рівні Мінфіну або Держпродспоживслужби. Тому я відмовилася від цієї норми, бо це ще більше затягнуло б час прийняття законопроєкту", — каже Лада Булах.
Вона додала, що обговорювала це питання із Данилом Гетманцевим і він запропонував запровадити цю норму окремим галузевим законопроєктом.
"Це потребує грошей, а побудувати нову електронну систему — серйозний крок, який вимагає бажання як мінімум трьох стейкхолдерів: нас, як законотворців, Мінфіну та тютюнової галузі", — підкреслює депутатка.
Довгострокові цілі антитютюнової політики
Ініціаторка антитютюнового законопроєкту вважає, що фінальною метою державної політики у сфері громадського здоров'я має бути заборона куріння.
"Будь-який уряд, який реально турбується про здоров'я громадян своєї держави, повинен заборонити куріння в принципі. І до цього деякі країни йдуть у довгостроковій перспективі, приймають стратегічні цілі щодо нульової толерантності до куріння і прирівняння куріння до нелегальних форм", — вважає ініціаторка антитютюнового законопроєкту Лада Булах.
Вона також додає, що навряд чи це може бути реалізовано в найближчі 10 років.
"У парламент повинно прийти зовсім інше покоління депутатів, які мислять не тимчасовими вигодами, а великою вигодою для людей в майбутньому", — переконана депутатка.
Головним завданням держави у боротьбі з курінням, на думку співавторки законопроєкту Оксани Дмитрієвої, має бути пропаганда здорового способу життя, обмеження реклами тютюнових виробів та роз'яснення наслідків куріння.
"Ми не можемо зробити так, щоб менше людей курили, але можемо принаймні запобігти тому, щоб їх не ставало більше. Чим більше ми будемо говорити про ускладнення від захворювань, спричинених курінням, і про здоровий спосіб життя, тим ефективніше це буде працювати. Коли ми приберемо рекламу сигарет, то люди будуть менше на це звертати увагу і, відповідно, вживати"
