fbpx
Сьогодні
Небайдужа 10:00 23 Лют 2021

Жінки в українській армії: які реалії служби

Що ми знаємо про гендерну рівність у збройних силах: армія США VS армія України

English version here

У 2015 році Міністр оборони США Ешлі Картер підписав указ, що дозволяє жінкам займати будь-які посади в армійській ієрархії, включаючи і службу на передовій, і в спеціальних підрозділах.

У США жінкам служба в армії дозволялася з 1991 року, але з обмеженнями. Наприклад, вони мали право брати участь у наземних операціях, але без прямого контакту з противником. За право служити нарівні з чоловіками, причому і в найгарячіших точках, американки боролися довгий час, і 6 років тому досягли результату. Жінкам-солдатам дозволили керувати танками, стріляти з мінометів і командувати солдатами на полі бою; служити в рейнджерах, «зелених беретах», «морських котиках», в морській піхоті, повітряно-десантних військах.

В Україні законодавці узаконили рівноправність в Збройних силах України для жінок і чоловіків трьома роками пізніше, у 2018 Жінок беруть в армію в добровільному порядку (за контрактом) і закликають на військову службу у військовому резерві, а також зобов'язують виконувати військовий обов'язок у запасі і дотримуватися правила військового обліку нарівні з чоловіками. Уже в жовтні 2018 року Порошенко вперше присвоїв звання генерал-майора українці, начальнику Військово-медичного управління СБУ Людмилі Шугалей. Через 2 роки, в 2020 звання генерала отримала друга жінка в Україні, Юлія Лапутіна. В обох випадках прийняті президентами рішення назвали політичними і демонстративними. Іноді можна почути і про те, що деякі жінки в українській армії опиняються там остільки, оскільки: по "династичним" причинам або, наприклад, щоб знайти чоловіка. Так чи існує рівноправність в українській армії насправді?

жінки в зсу

Чи є жінки на керівних посадах?

В рядах збройних сил США, жінки становлять одну п'яту контингенту в кожному роді військ. Виняток становить морська піхота, де на частку жінок припадає лише 8% від загального числа.

В українській армії, за інформацією Головного управління персоналу Генерального штабу ЗСУ, в жовтні 2020 року служила 31 тисяч жінок. Це 12% від загальної кількості військовослужбовців ЗСУ. Серед них 4500 офіцерок, близько 1300 прапорщиків, приблизно 24 тисячі сержанток, старшин, солдаток, і ще більше 1000 курсанток.

Як йдуть справи в нашій армії, ми вирішили з'ясувати у Надії Матейко, бійця ЗСУ, розвідниці. Вона розповіла нам про своє сприйняття гендерної рівності на українському фронті: "Рівність безумовно є. У 18 році з'явилося багато посад, на які тепер жінки можуть йти на контракт служити. Жінка може займати командну посаду в бойовому підрозділі, може бути розвідницею, снайперкою і гранатометницею", — розповідає вона.

Надія Матейко, художниця і фольклористка, пішла на війну як волонтерка-парамедик, а згодом стала бійцем ЗСУ. В дитинстві…

Posted by Пласт – український скаутинг on Monday, December 21, 2020

Інша військовослужбовиця, яка попросила не називати свого імені, коментує:

"На командних посадах багато жінок стоять формально. Займають командну посаду, щоб отримати звання, а працюють в стройовій частині: реєструють документи, займаються паперовою роботою. Раніше було неможливо вступити на офіцера-командника жінці. З 2016 року відкрили доступ на всі бойові спеціальності для жінок — напевно, і з цим пов'язано. Але з іншого боку — дуже великий відсоток жінок після того, як прослужили рік-два, йдуть в декрет. А з третього боку, як би там не говорили, дівчину будуть жаліти, давати їй менше роботи і менше відправляти у відрядження… Але на штабних посадах жінок більше".

Чи допускають жінок в штурмові загони?

Під час активних бойових дій в Сирії, жінки армії США були снайперками, вони працювали з мінометами, водили танки і БМП, проте в штурмові загони їх не допускали. В Україні участь жінок в бойових операціях допускається, і Надія цьому свідок. "Є командир розвідувального відділення, є командир бойової машини, а я — командир машини БМП-2. І так, жінки у нас воюють безпосередньо "на нулі" — на лінії зіткнення з ворогом. Там працюю я, вже не перший рік, зі мною працюють інші жінки".

Як і в США, жінки в Україні можуть управляти військовою технікою, на відміну від Великобританії, де жінкам заборонено керувати танком або субмариною, заборонено посилати жінок на бойові позиції.

Жінки в українській армії: які реалії служби

"Є жінки-стрілки, санітари, розвідники всі вони активно беруть участь в бойових діях. Є багато кухарів, зв'язківці. Вони виконують завдання нарівні з чоловіками. Так, не кожна жінка зможе носити по 30 30-кілограмових артилерійських снарядів або перезаряджати танк, що в основному робиться вручну, це реально важко. Ось тому раніше жінки не воювали. А тепер все терплять", пояснює наш співрозмовник.

Нормативи для чоловіків і для жінок — чи відрізняються вони?

У деяких професіях зовсім неважливо, жінка ти чи чоловік. Наприклад, серед американських пожежників є норматив: якщо ти можеш підняти 40 кг і бігти з ними по сходах вгору — ти підходиш. В армії США фізичні нормативи для жінок і чоловіків відрізняються. Наприклад, згідно з нормативами морських піхотинців, біг на дистанцію 4827 метрів (3 милі) чоловіки в залежності від віку повинні долати за 28-33 хвилини, а жінки — за 31-36 хвилин. Замість підтягувань, жінки здають вис на зігнутих ліктях на час, крім того трохи відрізняються допустимі показники жирової маси тіла. 

В Україні нормативи для чоловіків і жінок відрізняються, крім того, показники залежать від категорії, до якої належить військовий і вікової групи. Всі вони визначені Наказом Генерального штабу ЗСУ №35 від 11.02.2014 року. Так, наприклад, замість підтягувань жінки здають згинання та розгинання рук в упорі лежачи, звільнені від бігу на 3 км.

 

"Фізичні нормативи дуже легкі як для чоловіків, так і для жінок, каже джерело "Рубрики". Все це через великий недобір. Можна подивитися на деяких солдатів: хтось важить 140 кілограмів, можуть бути і "хлюпики" – ці люди об'єктивно не можуть здати фізо", коментує інша героїня.

Як чоловіки ставляться до жінок-товаришок по службі?

Культурно склалося так, що чоловіки навіть на підсвідомому рівні готові захищати жінок і піклується про них. Наприклад, дослідження, проведені в Ізраїлі, продемонстрували, що поранення жінки-товариша по службі викликає у солдатів-чоловіків складну реакцію: ними стає складніше управляти, вони менше схильні підкорятися наказам і поспішають помститися.

В Україні такі дослідження не проводилися. Але Надія каже: "Коли були якісь ситуації в місті, наприклад, хлопці заступилися за нас (за жінок — ред.). Вони нас оберігають. Це виховання, і це нормальна поведінка в суспільстві, — вважає боєць".

домогання в армії зсу

Чоловіки в українській армії сприймають жінок так, як це прийнято в нашому суспільстві. Якщо потрібно донести коробки з боєприпасами вони обов'язково допоможуть, відкриють двері перед колегою, пропустять першою:

"Напевно, те, що жінки є в колективі це спонукає чоловіків робити кращі умови. Наприклад, приміщення, де можна помитися жінка привносить в частину затишок. Звичайно, через неї можуть бути конфлікти, але якщо це нормальна, адекватна жінка все буде нормально", говорить інша військовослужбовиця.

Чи існує в українській армії харасмент?

Обидві наші героїні підтвердили, що все залежить від поведінки жінок в армії. Але відкритих сексуальних домагань на їхньому досвіді не було:

"На навчанні ти або в військах, коли ти туди потрапляєш ти вже потенційний об'єкт уваги. Все залежить від того, як ти себе поставиш. Якщо як фахівець не буде ніяких домагань, але якщо покажеш "слабину" це вже хрест на всій репутації. У військових силах всі один одного знають і плітки розповсюджуються дуже швидко. Що стосується харасменту кажуть, такі випадки є. З мого досвіду, і досвіду моїх близьких друзів неконтрольованих посягань не було, їх всі можна зупинити. Можна вирішити такі ситуації, звернувшись до керівництва", – вважає одна із співрозмовниць.

У ситуацію, коли довелося попросити про допомогу начальство потрапила розвідниця Надія Матейко:

"Був випадок на КМБ, — каже Надія. — За нами закріпили сержанта з іншого навчального центру, який повинен був готувати нас для присяги. Цей сержант дозволяв собі дуже грубі натяки. Коли такі натяки він дозволив собі відпустити в свою сторону, я зателефонувала командиру своєї роти і поскаржилася. Розповіла йому цю ситуацію, що є такі випадки, і що мені вони не подобаються. Я не знаю, що зробив командир, але цей сержант дуже швидко звільнився після цього. Тобто, навіть на відстані мій командир допоміг мені в такій ситуації ".

Була й інша ситуація, також на КМБ, на навчаннях з кидання гранат:

"Коли я метнула гранату через бруствер, присіла, почула, що вона вибухнула, встала і збиралася виконувати наступне завдання, і в цей момент у мене під ногами відбувається ще один вибух. Виявляється, інструктор вирішив пожартувати і закотив за бруствер ще одну гранату. Він відштовхнув мене, але все одно я отримала акубаротравму (пошкодження вуха, наслідок контузії — ред.). Як потім він сам пояснив, він хотів "подивитися, що дівчинка скаже, якщо біля неї вибухне граната"… Він хотів так пожартувати. Поки я доїхала з полігону в свою частину, цього інструктора вже усунули. Так що можу сказати, що коли командування дізнається про такі випадки, вони відразу ж присікаються".

Подібні прецеденти порушення кордонів — швидше виняток з правил і відбуваються через нестачу виховання і усвідомлення своїх дій у окремих індивідуумів.

Теж цікавий матеріал: Жінки – лідери змін у Східній Європі

42364

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: