Екорубрика 17:55 14 Січ 2021

Активісти врятували ліс біля Києва: історія громади, якій вдалося

Парки, ліси та інші зелені зони в містах і околицях поступово забудовуються, і в багатьох випадках — всупереч закону. Розповідаємо на прикладі активістки, яка відстояла ліс біля свого будинку, як зберегти куточок дикої природи у місті

English version here

Чи вважаєте ви Київ зеленим містом? За неофіційними даними з 2005 року в Києві зникло більше 20% зелених зон і насаджень — і це тільки на території столиці. У ці 20% входять парки, а це — вже 1100 гектарів землі. Про знищення величезних площ природних і штучно висаджених лісів даних взагалі немає. Відповідаючи на питання про те, куди зникли гектари посадок, влада вміло викручується, посилаючись на те, що офіційних даних немає, занижуючи реальні цифри, а також на те, що багато будівництв припинені за рішенням судів. Це і не дивно, адже провертаючи нехитрі корупційні схеми, забудовники легко можуть відкусити ласий шматок землі, і побудувати чергову багатоквартирну висотку, навіть якщо на Генплані такої не планувалося.

Колись Київ називали "містом у лісі" і "зеленою столицею", але тепер у нас є всі шанси втратити цей титул. Виною тому не тільки забудовники — часто рішення про перекваліфікування зелених зон на зони під забудову приймаються практично на очах у жителів районів столиці та прилеглих селищ. Ці рішення згідно із законодавством України приймаються органами місцевого самоврядування, дані відкриті, і будь-хто може перевірити їх.

Ціна лісу: стеження, погрози та спалений автомобіль

"Рубрика" поспілкувалася з Валентиною Аксьоновою, активісткою, яка буквально відвоювала зелену зону у забудовників. У 2017 році мешканка села Петропавлівська Борщагівка дізналася про вирубку лісу, посадженого ще у 50-60-х роках.

Вумовський ліс, таку назву він отримав у народі, був посаджений не випадково. Він ніс у собі кілька функцій, головною з яких було збереження ландшафту. Через дощі місцевість розмивало, і якби не посадки, природний яр до нашого часу досяг би таких розмірів, що приватний сектор після чергової зливи міг бути запросто знесений потоками води.

Коли ліс почали вирубувати, Валентина стала розбиратися в документації місцевої Ради, що спричинило за собою низку наслідків і стало приводом для того, щоб місцева громада об'єдналася і спільно боролася з забудовниками. В результаті відвойований ліс коштував Валентині 2 спалених машин, загроз власному життю і навіть сину, сотні неспокійних дзвінків і стеження, в результаті чого їй навіть довелося покинути країну.

Незважаючи на погрози і тиск Валентині вдалося згуртувати людей в їх громадській ініціативі "Захисти ліс" і скасувати генплан села Петропавлівська Борщагівка, згідно з яким на місці Вумовського лісу виросло б 14 багатоповерхівок висотою від 10 до 18 поверхів (при нормі — не вище 4 поверхів).

Громада Петропавлівської Борщагівки йшла до вирішення Верховного суду 4 довгих роки і тепер є першою громадою в Україні, якій вдалося отримати рішення на свою користь у Верховному суді України. Рішення скасувало Генеральний план села на основі порушення процедури проведення громадських слухань. У випадку громади Петропавлівської Борщагівки слухань взагалі не було — вони були сфальсифіковані головою місцевої ради. Зараз громаді вдалося повернути половину всієї території лісу в комунальну власність і на три роки повністю зупинити забудову.

Примітно, що рішення Верховного суду про скасування Генерального плану села Петропавлівська Борщагівка може стати корисним і для інших громад.

"Ми створили дуже хороший прецедент, яким можуть озброїтися інші населені пункти в боротьбі за свої права. Громадськість повинна брати участь у розробленні містобудівної документації на місцевому рівні і це наше законне право, місцеві ради повинні діяти згідно процедури і інтереси громадськості повинні бути враховані, а не тільки забудовників і бізнесів наближених до керівників ОМС," — каже Аксьонова.

Чому дикий ліс краще облагородженого парку?

Саме ліс, а не парк, благотворно впливає на нашу психіку. Звичайна прогулянка по користі може навіть зрівнятися з терапією: вона може знизити артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень і концентрацію гормону стресу кортизолу в організмі. Це підтверджують дослідження Університету Чіба в Японії, опубліковані у 2010 році.Саме тому жителям Петропавлівської Борщагівки було так важливо зберегти поруч з будинком дикий ліс у тій мірі, наскільки це можливо.

І якщо для середньостатистичного міського жителя життя біля лісу здається дивиною, то у британців це, навпаки,вважається величезним плюсом при виборі житла. Погляньте на карту Лондона — у центральному районі значні території займає Рідженсі парк, парк Батерс, Гемстед Гіз, Голанд Парк, Гайд Парк, Вікторія, Берджес та інші.

Тут слід пояснити: у Великобританії парками називають по суті рукотворні ліси, а звичні в нашому розумінні парки, облагороджені, з доріжками і лавками для британців — сади. Парки є дикі екосистеми, до яких майже не втручається людина: там не збирають листя, не спилюють старі дерева. Звичайно, там не встановлюють ларьки і кафе і не переводять лісопарки під забудову.

Лондон

Таке дбайливе ставлення до лісу пояснюється тим, що британцям вже довелося пережити промислову революцію. Води в лондонській Темзі були забруднені настільки, що купання в них могло привести навіть до смерті, вулиці — закопчені настільки, що будівлі покривалися чорним шаром гару. Саме ця історична пам'ять не дає тепер англійцям зневажливо ставитися до куточків живої природи.

Тому ж прикладу можемо слідувати і ми, якщо почнемо перетворювати занедбані і недоглянуті лісопосадки і ліси столиці. Це не важко, адже збереження практично не вимагає ніяких активних дій. Важливо обмежити антропологічний вплив на екосистему, щоб зберегти природу в первозданному вигляді.

Єдиним втручанням людини в екосистему Вумовського лісу стало створення квіткових килимів. З ініціативи місцевих жителів восени там були висаджені цибулини квітів — не в формі клумб, а, знову ж таки, за прикладом Лондонських парків, так, ніби квіти розсіялися самостійно. Поки що це тільки 600 крокусів, але якщо навесні вони проростуть і досвід буде вдалим, у 2021 році будуть створені цілі квіткові килими: підсніжники, проліски, конвалії повинні засіяти поділ лісу. Тільки уявіть, наскільки чарівним він стане!

"Такого парку ще немає в столичному регіоні. Наш досвід можуть взяти собі на озброєння інші громади," — вірить Валентина Аксьонова.

Важливо відзначити, що крокуси цієї осені громада висадила самостійно. За свої ж кошти жителі Петропавлівської Борщагівки закупили цибулини, а посадили квіти на звичайному суботнику — це зайняло один день і практично нічого не коштувало. Валентина зазначила, що такі речі можливо робити, не чекаючи ініціативи від держави.

Як вплинути на долю зелених зон у вашому населеному пункті?

1. В першу чергу необхідно зробити витяг з Держгеокадастра. Для цього потрібно просто мати банківську карту. У витягу ви побачите всю інформацію про зелену зону, її цільове призначення, а також кому належить земля зараз і хто був попереднім власником.

2. На підставі отриманого витягу ви зможете простежити за ланцюжком змін власників і змін призначення землі. Отримавши ці дані, можна робити запити до місцевої ради з проханням отримати рішення про зміну цільового призначення землі та власників. Також варто запросити генплан і детальний план території. Важливо уважно розглянути саме детальний план, адже в деяких випадках він кардинально відрізняється від генплану, хоча по суті, повинен лише уточнювати його. Валентина пояснює, що такі відмінності — результат махінацій місцевої влади та забудовників.

У випадку Валентини з'ясувалося, що у 2012 році був прийнятий генплан, у розробці якого, всупереч закону, місцева громада не брала участь, у результаті чого змінився і власник, і призначення території, де знаходиться Вумовській ліс, а будинки місцевих жителів були визнані аварійними, щоб у разі їх руйнування через зсув, спровокований вирубкою лісів, або ж в слідстві забивання паль, що призвело б до руйнування прилеглих будинків, забудовник міг уникнути компенсаційних виплат місцевим жителям, які втратили б житла.

3. Найголовніше, як розповідає Валентина, — об'єднання зусиль: "Хтось може прочитати документацію, хтось — написати позов до суду, хтось може розробити інформаційну кампанію, розносити листівки, вести Facebook-сторінки… Для цього потрібно постійно спілкуватися, комунікувати і вибудовувати зв'язки. Цінна кожна людина, яка прийде на збори, і чим більше людей залучено до процесу — тим краще".

4. Цікавтеся, як приймаються рішення у вашій місцевій раді. Цей процес повинен бути прозорим, а ви як громадянин маєте право відвідувати сесії. Звичайно, це не гарантує того, що рішення не будуть оформлені заднім числом, але таке соціальний тиск і завзяте бажання місцевих жителів брати участь у плануванні майбутнього свого міста або села дасть зрозуміти владі, що їх контролюють.

Після розмови з активісткою ми розуміємо, що боротися із забудовниками нелегко — це вимагає величезних зусиль і часу. Але це того варте, адже якщо закон на вашому боці, як це було у випадку пані Аксьонової, шанс зберегти ліс або парк біля вашого будинку все ж є.