"До чогось живого"
Теплий квітневий ранок. 14-річна Діана допомагає почистити шерсть свого однолітка, гнідого коня Водограя, від порохні перед тим, як вийти з ним на верхову прогулянку.
Торік їхня родина, у якій троє доньок, рятувалася від війни у Польщі, розповідає її мама Світлана. Там жили на невеликій конефермі у пані Дороти, і дівчата дуже призвичаїлися до тварин. Ледь не щодня діти допомагали чистити їх та годувати. Найбільше прикипіла до коней Діана, тепер вона хоче пов'язати з ними своє майбутнє. Цього дня родина вперше завітала у кінний фан-клуб "Водограй" на території Київського іподрому.
"У тих, кого зачепили бойові дії, є велика потреба в реабілітації. Коні в цьому дуже допомагають. Машини — добре, місто — це чудово, але все одно тягне до чогось живого", — ділиться пані Світлана.
Проте зараз допомога потрібна і самим коням, якими опікується кінний фан-клуб "Водограй".
Чим займається "Водограй"?
Для Наталі Музиченко та її дочки Ольги Черняхової коні — родинне захоплення. До народження доньки Наталя займалася кінною виїздкою, брала участь у змаганнях, потім треба було ростити доньку.
Коли Ольга подорослішала, якось родина поїхала на екскурсію на стайню.
"Ми були волонтерами на першій конюшні: допомагали годувати коней, прибирати за ними. Коли прийшли додому, всі думали, що одного разу мені вистачить. Але я сказала: «Давайте будемо ходити до них постійно». І так мати знову почала займатися кіньми. За певний час ми почали обростати своїми конями", — пригадує Ольга.
Першим був Водограй, який і дав назву клубу. Його родина придбала з прокату, де тварину занедбали. Кінь мав травмовану холку, був худим і озлобленим. Остеопат виявив у нього зламане ребро. Нині ж це задоволена життям здорова тварина.
Загалом Наталя, Ольга та інші члени родини і їхні друзі займаються реабілітацією та тренуванням коней, що перебували в неналежних умовах, уже понад 10 років.
"Наприклад, Пуму ми реабілітували після забігів, в яких вона брала участь раніше. У неї були численні травми, серед яких розриви м'язів у шийному відділі, тварина мала знижений імунітет, кобилі ледь не відбили нирки. Ми з ветеринарами витягли та реабілітували її, і досі вона живе у нас", — каже Ольга Черняхова.
Також у кінному фан-клубі навчають поводженню з кіньми, їзді на них, пропонують прогулянки у міру можливостей тварин.
Як відгукуються відвідувачі, коні тут вільні й живі, кожен зі своїм характером. Зараз родина утримує 13 тварин: це Аждар, Імідж, Водограй, Богдан, Діалог, Гармонія, Астра, Гранд Рив'єра, Гіга, Фінлан де Віз, Орхідея, Кнеля і Пума. Частина тутешніх коней належить учням фан-клубу.
До речі, Кнеля — це скорочення від Княгині Ольги. Ця красива кобила сизої масті має справді характер повелительки: на леваді вона відвойовує територію навіть у більшої від неї за габаритами Гармонії. Є кобили, які звикли гуляти тільки разом. Наприклад, Гігу та Рив'єру вже не вдасться вивести з денника поодинці, це надто великий стрес для хвостатих подруг.
Що відбувається?
Кінний фан-клуб "Водограй" з 2018 року офіційно орендує приміщення в ДП "Київський іподром". До великої війни протягом чотирьох років справно сплачували всі комунальні послуги та орендну плату.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, родина, можна сказати, переїхала у стайні. Вони дуже хвилювалися за тварин. Весь час були з ними, щоб мати можливість порятувати коней у разі обстрілу і надати першу допомогу, якщо їм уночі стане погано. Адже один конюх самотужки не впорався б.
Київ після 24 лютого 2022 року знелюднів. Люди масово виїхали, а ті, хто лишився, без зайвої потреби не виходили надвір. Дуже багато орендодавців тоді пішли назустріч бізнесам, на кілька місяців знизивши до мінімуму, а то й геть скасувавши плату за оренду. Але ця історія — не про керівництво КП "Київський іподром".
"Водограй" мусив щомісяця так само сплачувати 60 тисяч гривень за оренду стаєнь. Але сплачувати їх було ні з чого. Киянам було не до кінних прогулянок. Понад те, дехто з власників коней, які виїхали, просто лишили їх на утримання родини. Наприклад, з початку великої війни повністю під опікою Черняхової опинилися коні Богдан та Імідж. Минулого року навіть довелося просити донати на корм для тварин, у цьому зборі допомогла Спілка "Поруч".
Коли життя у столиці трохи відновилося, з'явилися відвідувачі, відтак і кошти, тож клуб почав намагатися сплачувати за оренду й надані послуги.
За 2022 рік боргу за комунальні послуги фан-клуб не має. Від зобов'язання з орендної плати Ольга Черняхова також не відмовляється, але виплачує її в міру можливостей. Проте керівництво іподрому на це не зважає — їхні стосунки з "Водограєм" перейшли у відвертий конфлікт.
У конюшні відключили світло. Це ускладнює процес приготування їжі для тих тварин, кому її треба запарювати через проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Без електрики ветеринару важко якісно оглянути тварин, особливо, якщо необхідно провести якісь маніпуляції. Також відсутність світла унеможливлює роботу клубу (а відтак і отримання якогось заробітку) у вечірню пору, адже в конюшні тоді зовсім темно.
"Виходить замкнене коло", — скаржиться Наталя Музиченко.
Керівництво іподрому пішло далі й винесло припис про заборону для коней, що перебувають у стайні, користуватися доріжками та полями іподрому. Це при тому, що тривале перебування в денниках дуже шкодить здоров'ю коней, і на іподромі не можуть про це не знати!
"Рух для коней — це життя, — наголошує Ольга Черняхова. — Що більше вони рухаються, то краще для їхнього здоров'я. Якщо ж їм доводиться довго стояти у стайні, у них починаються проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Через накопичення енергії в них можуть з'являтися шкідливі звички — так звана ведмежа качка, провокування відрижки, тварини можуть навіть заподіяти собі каліцтво. Тобто коней обов'язково треба рухати".
Тому зараз доводиться порушувати припис, щоб не нашкодити тваринам. При цьому Ольга Черняхова отримала звинувачення від керівництва іподрому в неналежному утриманні коней. Щоб показати реальний стан справ, їй довелося записати відео з конюшні та звернутися до медіа.
Крім того, є загроза, що через борг у конюшні відімкнуть і водопостачання як одну з комунальних послуг. Це означатиме, що тваринам не буде як пити.
Подібні проблеми мають й інші орендарі приміщень іподрому, у яких виникла заборгованість перед КП. Наприклад, одному з орендарів заборонили заїжджати на територію на його власному авто, коли він хотів завезти корм для тварин, розповідає Ольга.
Чи є рішення?
"Немає такого, що я агресивно виступаю проти сплати боргу, ні, — каже Ольга. — Але тоді треба, щоб і КП «Київський іподром» виконувало взяті на себе договором зобов'язання. А за чотири роки справної плати за всі послуги тут не було жодного ремонту".
Ольга Черняхова показує іржаві труби, незаварені решітки, вікна, які не можна помити, бо вони от-от випадуть, електропроводку, за яку не хоче братися жоден електрик, крім штатного, стіни, які місцями просто осипаються.
Щоб знайти вихід із ситуації, Ольга Черняхова зверталася і до КМДА. Там запропонували реструктуризацію боргу.
"Але сума, яку я маю тоді сплачувати, непідйомна для мене. Це просто як вирок для нашого клубу, — каже Ольга. — Зрозуміло, що коли з'являються кошти, в пріоритеті у мене корм для коней".
Коні їдять шість разів на день: тричі гранули з вівса та ячменю (за день тутешня "команда" з'їдає три мішки), тричі сіно (кожна тварина споживає приблизно 10 кілограмів на день). Також є жом як додаток, кальцій, до їжі додається олія, а ще льон для тих, у кого найскладніший стан здоров'я, розповідає Наталя Музиченко. У коней постійно має бути якась їжа, щоб вони стояли й могли щось собі жувати.
"На сіно йде 30 тисяч гривень на місяць, на гранули — 9 тисяч, на підкормку — ще тисяча, на жом — 1100 гривень, машина тирси 13 6 тисяч гривень на місяць, — підраховуємо разом із Наталею. — Плюс зарплата людині, яка прибирає в денниках, це 8 тисяч. Плюс раз на місяць 400 гривень за розчистку кожного коня, і це ще дуже низька ціна за цю послугу. Щеплення робимо двічі на рік, це зараз не рахуємо".
От і виходить, що тільки на годівлю й догляд потрібно майже 60 тисяч гривень щомісячно. Плюс до цього — 60 тисяч гривень щомісячної оренди. Наразі все разом становить непіднімну суму для "Водограю".
Дехто радить Ользі продати частину коней, коли вона вже опинилася в такій кризі.
"Коні у нас з юного віку: найменший з семи місяців, є такі, що з півтора, двох, трьох років. Є кінь, який у нас уже 10 років, зараз йому 14. Є кобила, якій було 3, а зараз 11, — перераховує Ольга Черняхова. — У нашому клубі коні не міняються, це не розхідний матеріал. Це тварини, які тут з дитинства. І це одна з причин, з якої ми хочемо їх зберегти, а не продати та забути, як радять дуже багато розумників".
"Рубрика" звернулася до директора КП "Київський іподром", щоб з'ясувати його позицію в цій ситуації. Ми запитували про можливі варіанти вирішення ситуації, а також про те, чи проводилися у стайні ремонти з 2018 року. Отримали дуже коротку відповідь про те, що "комунальне підприємство «Київський іподром» не має договірних відносин із зазначеним у запиті Кінним фан-клубом «Водограй»".
Формально це так, оскільки договір укладено з Ольгою Черняховою як із фізичною особою-коневласницею. Водночас тими ж днями, коли у КП "Київський іподром" отримали наш запит, там вдалися до подальших кроків щодо "Водограю" та інших орендарів цієї стайні. Коневласникам надійшли повідомлення від керівництва іподрому про "необхідність переміщення коней, а також кормів, амуніції тощо… у зв'язку з проведенням у стайні…дезінфекційних робіт та за необхідності ремонтних робіт".
При цьому коней планують розмістити різних стайнях так, що один конюх не зможе за ними доглядати. У відповідь Ольга Черняхова та інші орендарі цієї стайні звернулися з листами до дирекції, у яких просять про розгорнуту інформаційну відповідь — чому коней планують розмістити у різних стайнях, скільки часу триватиме це переміщення тощо. На момент публікації відповідей коневласники ще не отримали.
Як допомогти?
"Наша головна зацікавленість зараз — це сплата боргу, — каже Ольга Черняхова. — Станом на кінець квітня він становить більш ніж пів мільйона гривень. Тому ми прагнемо якомога більше працювати".
У фан-клубі "Водограй" можна отримати верхову прогулянку чи повноцінне тренування. Можна просто прийти на весь день і провести час із тваринами, звикнути до них. За бажання – допомогти із доглядом (тваринам щодня треба вичісувати шерсть, розчісувати хвіст і гриву, чистити копита), пригостити смаколиками (а для конячок це яблука, морква та бублики).
Щоб замовити прогулянку чи заняття, варто за два-три дні написати про це в інстаграм чи фейсбук кінного фан-клубу "Водограй". Клуб є і в Тік-Тоці
Можна переказати кошти на картку в Монобанку за рахунком: 5375411203686626
"Мета нашої невеликої команди — згуртувати людей, які хочуть більше розуміти про коней. Тобто не просто прийти, покататись і піти, а таких, яких цікавить кінь як кінь. Є відома фраза, що хтось любить себе на коні, а хтось любить коня під собою. Ми належимо до других", — попри все усміхається Ольга.
Насправді поруч із кіньми не можна не усміхатися. Вони дійсно знімають стрес, навіть якщо ви їх тільки обережно погладите. Якщо прийдете, переконаєтесь самі.
