У чому проблема?
"Зелені легені" нашої країни опаленні війною. За даними Державного агентства лісових ресурсів України, наданими UWEC Work Group, станом на червень 2024 року через російську агресію в Україні постраждало 708,9 тисячі гектарів лісів. Повністю знищеними визнано 893,9 гектара. Війна безпосередньо вплинула і на лісосмуги, які й до повномасштабного вторгнення перебували у критичному стані. На лінії фронту лісосмуги перетворюються на згарища, а ті, що знаходяться далеко від бойових дій, продовжують зникати через відсутність фахового догляду, природне старіння дерев та безконтрольне вирубування.
Яке рішення?
Втрата лісосмуг — це не лише екологічна проблема, а й загроза для сільського господарства. Без них швидше виснажуються ґрунти, посилюється ерозія, знижується врожайність.
Ще у 2019 році Благодійний фонд Peli can live започаткував ініціативу з відновлення та створення нових лісосмуг. Сьогодні проєкт "Лісосмуги Життя" є ще більш актуальним — необхідно не лише рятувати деградовані насадження, але й відновлювати ті, що постраждали від війни. Це шанс не просто зберегти Україну зеленою, а й зміцнити економічну спроможність країни.
Як це працює?
Лісосмуги життя
Полезахисна лісосмуга. Фото з архіву проєкту
"Займаючись природоохоронними проєктами, доводиться багато подорожувати. Спостерігаючи за природою, прийшло усвідомлення, що ніби є земля, але на ній немає місця для дикої флори і фауни, адже все зайнято аграрними монокультурами", — ділиться співзасновниця та виконавча директорка благодійного фонду Яна Боброва.
Екоактивістка додає, високий рівень розораності земель загрожує також і дотриманню принципів сталого землекористування. Лінійні насадження, зокрема полезахисні лісосмуги — шлях до стійкого сільського господарства, проте їхня кількість і стан, на жаль, не відповідають сучасним викликам.
Стан лісосмуги в районі, постраждалому від війни. Фото: Сергій Луценко
Так у 2019 році виникла ідея проєкту "Лісосмуги Життя". Його основні завдання — підвищення обізнаності про роль лісосмуг, їх відновлення шляхом висадки адаптованих дерев і адвокація змін у законодавстві для ефективного управління та збереження. Так проєкт став такою собі сполучною ланкою між громадами, аграріями та науковцями, і спрямований на створення ефективної співпраці для відновлення полезахисних лісових смуг.
Навіщо нам лісосмуги
Придорожні лісосмуги у Франції. Фото з архіву проєкту
"Полезахисні лісосмуги — це більше, ніж просто дерева між полями", — пояснює Олександр Соваков — учасник проєкту та доцент кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій Національного університету біоресурсів і природокористування. Ці штучні насадження не лише збагачують ландшафт, а й виконують низку важливих функцій:
- регулюють мікроклімат, знижуючи швидкість вітру, підвищуючи вологість повітря та захищаючи ґрунт від перегрівання;
- допомагають запобігати стихійним лихам і зменшують пошкодження сільськогосподарських культур;
- створюють умови для життя птахів, запилювачів та інших тварин, сприяючи збереженню біорізноманіття;
- зменшують поширення шкідників і хвороб завдяки більшій екологічній стійкості агроландшафтів;
- захищають ґрунти від водної ерозії, фільтрують поверхневий стік та утримують вологу.
- створення системи полезахисних лісових смуг підвищує еколого-економічний потенціал територій. Доведено, що зелені насадження збільшують врожайність земель до 30%, а у посушливі роки й більше.
Втім, в Україні ніколи не було достатньої кількості лісосмуг, щоб захистити всі сільськогосподарські поля від водної та вітрової ерозії. Проєктний менеджер БФ "Пелі кен лів", кандидат біологічних наук Юрій Іваненко наводить статистику: ще у 2012 році в Україні налічувалося 446,1 тис. га полезахисних лісових смуг, що становило 1,3% ріллі в межах України. Відповідно до наукових досліджень необхідна їхня кількість мала б бути в середньому по державі — від 3-3,5%. Тобто для забезпечення максимального захисту полів від несприятливих природних явищ, необхідно створити ще не менше 500 тис. га.
"В Україні немає альтернативних інструментів захисту ґрунтів на полях, поліпшення мікроклімату, захисту від пилових бур. За даними WORLD BANK GROUP, рівень розораності земель в України становить близько 57%, а в країнах ЄС середній показник розораності — 25%. Але попри це, різницю у кліматі та інші аграрні практики там також існують розвинені системи лісосмуг, і взагалі активно розвивається агролісівництво", — говорить Юрій Іваненко.
Науковець відзначає, що частина проблеми полягає в ставленні до лісосмуг в Україні. Часто їх сприймають як щось, що "займає корисну площу поля", на якій потенційно могла б вирости агропродукція. Не кожен фермер готовий виділити цю територію та займатися доглядом за нею — виключно з економічних причин.
"В таких випадках потрібно шукати баланс між короткостроковими вигодами та довгостроковими інвестиціями, і тими благами, до яких вони ведуть.
Проте в Україні, зважаючи на масштаби сільськогосподарських земель, виділення 3% під створення захисних насаджень не є критичним. Це є здоровою інвестицією не лише в продовольчу безпеку, а й у захист довкілля", — вважає експерт.
"Особисто для мене, першою та головною ідеєю проєкту була можливість за допомогою лісосмуг відвоювати трохи місця для дикої природи, адже не секрет, що рівень розораності землі в деяких районах сягає 80-95%", — додає Яна Боброва.
А це точно працює?
Перші результати "Лісосмуги Життя" принесли ще у 2021 році — тоді у Пирятинській громаді Полтавської області відновили першу лісосмугу. Зробили це спільно із Пирятинською ОТГ та Національним природним парком "Пирятинський", а фінансово допомогла Winner Group Ukraine. Для відновлення використали жолуді дуба звичайного, саджанці груш, яблунь, абрикос, вишень, слив, а також кущів: калини, глоду, свидини й шипшини.
Того ж року спільно із Томашівською ОТГ та ГО "Екодія" відновили лісосмугу в Томашівській ОТГ. Використали саджанці ясена, кленів гостролистого й польового, клена-явора, граба, в'яза, свидини та шипшини, якими з проєктом поділилися Національний ботанічний сад імені Гришка та Сирецький Дендропарк.
Відновлення лісосмуги в Пирятинській громаді, 2021 рік. Фото з архіву проєкту
З початком повномасштабного вторгнення проєкт "Лісосмуги Життя" довелося призупинити. Та в середині 2024 у фонді вирішили — роботи в цьому напрямку мають бути продовжені.
"Прийшло усвідомлення того, що значні площі сільськогосподарських земель опинилися під окупацією або були забруднені вибухонебезпечними речовинами, а лісосмуги на цих територіях часто знищені внаслідок бойових дій, що робить ці землі непридатними для використання до моменту гуманітарного розмінування. І питання, яке і до війни було дуже гострим, стало ще більш болючим та складним", — пояснює Яна Боброва.
За словами директорки БФ, додатковим фактором стала висока зацікавленість ОТГ, адже у громадах не було відповідних навичок та досвіду щодо створення насаджень. Також люди не мали змоги звернутися до профільних інституцій.
Звісно, такі масштабні проєкти потребують фінансування. Підтримку проєкту запропонував давній партнер фонду — ING Bank Ukraine, завдяки якому Peli can live активно підтримує соціальний напрямок своєї діяльності, зокрема "Місто Добра" в Чернівцях (про цей благодійний проєкт ми "Рубрика" теж неодноразово розповідала).
"Якщо чесно, враховуючи напрямок нашої співпраці з Банком за роки повномасштабної війни, для мене його рішення підтримати проєкт висадки дерев було неочікуваним. Але це дуже хороший сигнал", — відзначає керівниця проєкту.
Новою учасницею відновленого проєкту стала Гірська громада Київської області. Ініціаторкою та головною рушійною силою відновлення лісосмуги у громаді стала місцева активістка Наталія Капля. Вона ж зібрала навколо цієї події всю громаду.
Восени 2024 команда фонду, науковці НУБіП України, громада та волонтери за допомогою Гірської сільської ради та місцевих фермерів за три дні створили 1,2 км трирядної полезахисної смуги. Саджанці для нової лісосмуги знайшли в розсаднику кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій ННІ ЛіСПГ НУБіП України, Сирецькому Дендропарку, Київському Розсаднику садових рослин, а Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України поділився ними безплатно — всього висадили 2200 рослин, які представлені 11 видами.
Саджанці для Гірської громади. Фото з архіву проєкту
За даними БФ Peli can live, лісосмуга, яку висадили у Гірській громаді, стала першою лісосмугою, яку висадили в Україні після початку повномасштабної війни. І для залучених учасників проєкту цей факт став великою мотивацією рухатися далі.
"В нашій громаді востаннє створювались лісосмуги в 50-х роках минулого століття, і сподіваємось, що ця посадка лісосмуги стане поштовхом для масштабного озеленення громади. А те, що реалізація проєкту відбувається під час повномасштабного вторгнення вселяє віру в нашу Перемогу", — коментує Наталія Капля.
Активістка додає, що тепер в планах громади та Peli can live — навесні висадити лісосмугу і з другої частини дороги.
Інспектування висадженої лісосмуги в Пирятинській громаді. Фото з архіву проєкту
Що стосується перших лісосмуг проєкту у Пирятинській та Томашівській громадах, які були висаджені майже чотири роки тому, то про них теж не забувають. Зокрема в липні 2024 року експерти проєкту "Лісосмуги Життя" разом із працівниками НПП "Пирятинський" вирушили на обстеження висадженої лісосмуги та повернулися з добрими новинами. Попри недостатній через проблеми воєнного часу догляд, більша частина молодих дубків прижилася. Досить складна ситуація на крайній частині смуги, де жолуді тільки проростають і вимушені конкурувати з сухостоєм та травами. Тому в проєкті вирішили додатково доглядати лісосмугу протягом вегетаційного періоду вже цьогоріч — проріджувати, маркувати молоді дубки, обкошувати траву навколо дерев, вносити добрива та полив.
Ще більше корисних рішень!
Пожежна команда Гірської громади поливає висаджені рослини. Фото з архіву проєкту
Цієї весни проєкт "Лісосмуги Життя" планує розпочати відновлення лісосмуг у трьох територіальних громадах та на території одного сільськогосподарського підприємства.
Процес створення і догляду за лісосмугами — це довготривала робота і надалі потребує значної праці та терпіння. Водночас як зазначають у проєкті, це — важлива інвестиція в наше майбутнє. Але для того, щоб робота з відновлення лісосмуг була ефективнішою, без безпосередньої участі державних органів не обійтися.
Наприклад, більшість рекомендацій щодо створення захисних насаджень були розроблені в середині минулого сторіччя, і зараз деякі їхні аспекти не відповідають сучасним проблемам полезахисного лісорозведення в Україні. Але на думку Юрія Іваненка, головною проблемою у цьому питанні є недоліки в нормативно-правовій базі, які ускладнюють ефективне управління та збереження лісосмуг, про які вже згадувалось вище.
"Хоча в Україні й існують різні ініціативи на рівні органів місцевої влади, проте відсутня національна програма/стратегія відновлення лісосмуг. Наявність такої програми дозволила б не лише забезпечити фінансування щодо масштабного відновлення, а й легітимізувати ці процеси, спонукати до участі державні органи та приватний сектор, визначити механізми ефективного відновлення та догляду за полезахисними насадженнями", — каже експерт проєкту.
Фото з архіву проєкту
Як стати учасником проєкту?
Фото з архіву проєкту
Алгоритм, за яким працює проєкт, є досить простим.
- Все розпочинається з оголошення конкурсу для зацікавлених стейкхолдерів (переважно серед громад). Для цього використовують соціальні мережі, а саме фейсбук-сторінку проєкту "Лісосмуги Життя", яка вже зібрала навколо багато однодумців, та Instagram-сторінку БФ Peli can live.
- Після прийому заявок та інтерв'ю з представниками громад визначаються потенційні кандидати на участь у проєкті.
- Далі — етап підбору ділянок під створення лісосмуги на території громади-кандидата.
- Разом із залученими експертами-науковцями проводиться обстеження та надаються рекомендації щодо підготовки ділянки для висадки дерев — це своєрідне "домашнє завдання", яке громада має виконати перед початком основних робіт.
- У цей час команда проєкту займається підбором, розробкою схеми змішування та пошуком рослин. Особлива увага приділяється використанню районованого садивного матеріалу, перевага віддається місцевими видам дерев та чагарників, які найкраще підходять для конкретної місцевості.
З 2024 року у проєкті ввели практику підписання меморандумів з приймальними сторонами: після створення лісосмуги громади, комунальні підприємства або інші землекористувачі, на території яких була створена лісосмуга, зобов'язані проводити необхідний догляд за нею протягом щонайменше 7 років з моменту її висадження та до часу, коли відбудеться зімкнення крон. Такий догляд включає як полив, так і боротьбу з бур'янами, розпушення ґрунту, внесення добрив (за потребою), проведення доповнення випавших із насадження дерев.
Але громади не залишаються наодинці з цими питаннями. На всіх етапах команда забезпечує процес моніторингу за створеними лісосмугами, надає рекомендації щодо проведення доглядів та забезпечує науковий супровід.
"З одного боку це допомагає стейкхолдерам ухвалювати обґрунтовані рішення, а з іншого — гарантує успішний результат нашої роботи. Підтримка громад і волонтерів надихає нас продовжувати реалізовувати цей проєкт", — зазначає Яна Боброва.
Посадка рослин. Фото з архіву проєкту
Стати учасниками проєкту може будь-яка українська громада. Для цього потрібно зв'язатися з командою проєкту. Це можна зробити через:
- офіційну пошту фонду ([email protected]);
- або через фейсбук-сторінку "Лісосмуги Життя";
- У Фонду є також свій волонтерський канал в телеграм.
Проєкт відкритий до партнерства, і кожний охочий також може приєднатися як волонтер на заходах ініціативи (наприклад, у відновлені лісосмуги у Гірській громаді брала участь волонтерська спільнота UAnimals). У фонді попереджають, ви маєте бути готові до серйозної роботи, адже висадка дерев — це складний і фізично вимогливий процес.
Середня собівартість рослин (включаючи видатки з організації їх посадки, закупівлі інвентарю для громад за доглядом лісосмуги у майбутньому) восени 2024 року становила 200 грн. Якщо ви хочете долучитись фінансово у весняну посадку, то ви можете підтримати проєкт, зробивши благодійний внесок на рахунок проєкту за реквізитами.
Якщо ж ви компанія і хочете стати донором проєкту, також можете написати сюди. Команда ініціативи готова зустрітися й обговорити можливості співпраці.
"Цей проєкт — є нашим особистим внеском у збереження довкілля. Ми прагнемо поширювати нашу місію і заохочення людей до участі у цій важливій справі. Питання відновлення лісосмуг в Україні часто сприймається як безнадійна справа, але проблеми, які виникають і розростаються через їх відсутність, на жаль, не вирішуються.
Хтось має розпочинати такі проєкти, адже неможливо постійно закривати очі на складні питання, коли є інструменти для їх вирішення", — резюмує Яна Боброва.
В команді проєкту сподіваються, що їхня ініціатива, як і багато інших, стане поштовхом до більш глобальних процесів і призведе до позитивних змін у масштабах всієї країни.
