Зробити краще, ніж було: як на Київщині реалізували зелений проєкт відновлення обстріляної російськими окупантами амбулаторії
У чому проблема?
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, від початку збройної агресії росії в Україні скоєно понад 900 атак на медичні установи. Загалом за понад 15 місяців війни окупанти пошкодили 1327 об'єктів медзакладів та ще 183 об'єкти зруйнували повністю. Найбільших втрат зазнала медична інфраструктура Харківщини, Донеччини, Миколаївщини, Київщини та Чернігівщини.
Яке рішення?
Greenpeace у співпраці з українськими ГО "Екодія", "Екоклуб" та БФ "Перемога України" реалізували пілотний проєкт "зеленого" відновлення амбулаторії в Горенці, Київська область
Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну вдалося повністю відбудувати 284 медзаклади, ще 319 об'єктів відновлено частково. Про це повідомляє пресслужба Міністерства охорони здоров'я.
Водночас в Україні прагнуть не просто перезапустити зруйновані загарбниками медзаклади. Девіз активістів: "Зробити краще, ніж було". Прикладом його практичної реалізації стала амбулаторія в Горенці, що на Київщині. Стати сучасним та екологічним сільському медзакладу допомогли міжнародна організація Greenpeace CEE (Greenpeace у Центральній та Східній Європі) у співпраці з українськими ГО "Екодія", "Екоклуб" та БФ "Перемога України".
Як це працює?
Без світла та тепла
У перші місяці повномасштабного вторгнення росії в Україну село Горенка Гостомельської громади опинилося на лінії вогню — через атаки окупантів пошкоджень зазнали близько 80% будівель населеного пункту. Постраждала й місцева амбулаторія — єдиний медичний заклад, що обслуговує саму Горенку та жителів ще кількох навколишніх сіл. Під час обстрілів один зі снарядів влучив у подвір'я медзакладу, вибив вікна та пошкодив фасад. Обвалилася стеля. Система опалення розмерзлася, прийом пацієнтів у будівлі, у якій вільно гуляли всі вітри, тимчасово припинився.
"Уже з початку березня 2022 амбулаторія не могла працювати. Ми самотужки прибрали залишки стелі, а вікна нам хлопці з тероборони просто забили чим було. Але на початку травня, як тільки потеплішало, амбулаторія відновила свою роботу. Без води, без електрики ми почали приймати пацієнтів. Робили все, що могли робити без світла — роздавали гуманітарні ліки, робили перев'язки", — розповідає завідувачка амбулаторії Олена Опанасенко.
Амбулаторія в Горенці, початок ремонту
У жовтні в амбулаторії вставили вікна й стали міняти розтріскані батареї. Наближався опалювальний сезон, коштів на повну заміну системи опалення, яка вийшла з ладу ще навесні, у медзакладу не вистачало. У громаді почали шукати шляхи для її відновлення. Олена Юзвак, керівниця КНП Первинної медико-санітарної допомоги Гостомельської громади подала заявку на модернізацію амбулаторії до Greenpeace CEE.
Від заявки до реалізації
Урешті пілотний проєкт обладнання медичної установи в Горенці екологічною системою енергозабезпечення став можливим завдяки співпраці Greenpeace CEE та громадських організацій "Екодія", "Екоклуб", БФ "Перемога України". Метою "зеленої" колаборації стало зробити амбулаторію енергоефективною і максимально незалежною від міських комунікацій.
Роботи з відновлення опалювальної системи в амбулаторії в Горенці
Для опалення будівлі вирішили використати енергію ґрунту. Для цього на подвір'ї амбулаторії встановили тепловий насос "ґрунт-вода". Наразі серед усіх інших варіантів така система — найбільш економна й екологічна у використанні. А щоб амбулаторія працювала навіть під час планових чи аварійних відключень, на даху розмістили сонячну електростанцію з 28 сонячних панелей. Також додатково встановили акумулятор — для накопичення надлишкової електроенергії. У проєкті врахували й резервний варіант: за відсутності електропостачання для опалення приміщень можуть вмикатись старі газові котли.
Монтаж опалювальної системи в амбулаторії в Горенці
Роботи йшли з жовтня 2022 року по січень 2023 року. Найбільшою проблемою під час відбудови амбулаторії стало збільшення російських обстрілів восени минулого року та влучання в енергетичні об'єкти, через що відбувалися екстрені відключення електроенергії. Саме тому процес трохи розтягнувся в часі — безпека людей, які монтували все обладнання мала бути на першому місці.
З іншого боку, багато часу зайняло очікування на необхідне обладнання, а іноді й навіть його заміна на інше через занадто довгі терміни доставлення. Це було особливо актуальним для сонячної електростанції (СЕС) та інверторів до неї. Але й це вдалося вирішити.
Вартість реконструкції системи опалення та встановлення сонячних панелей у Горенці становила близько 56 000 євро, які виділив уряд Німеччини в рамках проєктів зеленого відновлення України. Фахівці прогнозують: нове обладнання має окупитися через 6-7 років. Загалом, робота СЕС та теплового насосу має допомогти суттєво зменшити витрати амбулаторії на опалення та електроенергію, а це особливо доцільно для сільського медичного закладу з обмеженим бюджетом.
А це точно працює?
Оновлена амбулаторія в Горенці запрацювала з 2 лютого 2023 року. Перші місяці роботи показали, що енергії від теплового насосу достатньо для опалення медзакладу в холодний період. А коли взимку на Київщині були постійні аварійні відключення електроенергії, сонячні панелі змогли забезпечити практично всі основні потреби амбулаторії. Так, у лютому сонячна станція покрила 45% потреб в електроенергії, у березні — 60%, а у квітні — вже близько 80%.
Олена Опанасенко, завідувачка амбулаторії в Горенці у відремонтованому кабінеті
"Ми дуже задоволені, тому що запуск стався прямо під час зимових блекаутів, коли часто зникала електрика, — говорить Олена Опанасенко, завідувачка та лікарка-педіатр амбулаторії в Горенці. — У нас же постійно було світло, було тепло й ми могли працювати та приймати навіть найменших наших пацієнтів у комфортних умовах. Електрики від сонячних батарей вистачало на все — від холодильників для вакцин і лабораторного обладнання до комп'ютерів, на яких працюють лікарі. Крім того, в той час до нас багато людей приходили просто підзарядити телефони".
Відбудовувати, не чекаючи завершення війни
Громадська організація "Екодія" — один із партнерів пілотного проєкту — екологічна спільнота, яка давно виступає за відмову від використання викопного палива та перехід на відновлювані джерела енергії. Ще до великої війни ГО адвокатувала малу розподілену генерацію на рівні громад — сонячні, вітрові установки, теплові насоси тощо. А з початком повномасштабного вторгнення росії й особливо з осені минулого року, коли росіяни почали свідомо обстрілювати об'єкти української енергетичної інфраструктури, тема енергетичної безпеки стала набагато зрозумілішою, і комунікувати її на рівні громад стало значно легше.
Відновлена амбулаторія в Горенці
"Ми хотіли продемонструвати приклад, як можна відбудовувати будівлі, пошкоджені чи зруйновані через бойові дії, з новими технологіями вже зараз, не чекаючи завершення війни, — говорить Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики ГО "Екодія". — Задля реалізації цієї ідеї ми звернулися до Greenpeace CEE, яка якраз розглядала можливість відбудови системи опалення однієї з пошкоджених внаслідок війни будівель. Саме так ми запартнерилися й вирішили зробити сумісний проєкт, де буде поєднання технологій — СЕС для генерації електроенергії та тепловий насос для теплозабезпечення. Ще одним партнером проєкту стала ГО «Екоклуб» — оскільки в організації вже був вдалий досвід встановлення сонячних панелей у комунальних підприємствах Звягеля та Вознесенська".
Костянтин Криницький зазначає: реалізований проєкт став дуже конкретною допомогою громаді.
Монтаж сонячних панелей на дах амбулаторії в Горенці
"Це щось намацальне, щось таке, що одразу приносить користь і ти бачиш результат роботи. Крім того, я вважаю, що такого роду проєкти-пілоти можна використати для адвокації більш системних рішень на рівні держави. Громадські організації не зможуть допомогти відбудові всіх пошкоджених чи зруйнованих будівель в Україні — для цього повинні бути спеціальні державні програми та допомога міжнародних партнерів. Але ми можемо показати приклади, як можна відбудовувати за новими стандартами та з новими технологіями — більш енергоефективно й без використання викопного палива — вугілля, нафти чи газу", — каже Костянтин Криницький.
А Юлія Гузій, комунікаційниця громадської організації "Екоклуб" додає:
"Українські громади, не чекаючи перемоги, вже розпочинають відбудову і роблять внесок у власну енергонезалежність. Наше завдання — допомогти громадам у підготовці до цієї відбудови, зробити її зеленою, сталою та безпечною для кожного з нас. «Екоклубу» важливо робити внесок в енергетичний розвиток та незалежність громад. Адже ми всі хочемо жити у країні, яка стане кращою, ніж була до війни: із сильними спроможними громадами, які будуть комфортними для людей і матимуть усі можливості для свого розвитку".
Юлія Гузій відзначає, що ГО "Екоклуб", як і інші природоохоронні організації в Україні, працює над тим, щоб зробити українські громади екологічними та енергонезалежними. Тому, коли росія почала обстрілювати об'єкти критичної інфраструктури, які потерпали від перебоїв в електропостачанні, команда ГО разом із закордонними партнерами започаткувала проєкт Solar Aid For Ukraine. Його мета — забезпечити лікарні та водоканали резервними та безпечними для довкілля джерелами енергії.
Зараз "Екоклуб" працює над 10-ма об'єктами, які знаходяться на різних етапах реалізації. Найближчий об'єкт — сонячна електростанція для Сумської лікарні, там на початку червня вже почали встановлювати енергопанелі. На черзі — монтаж СЕС у лікарні в Житомирі, а також водоканали у Львівській та Житомирській областях.
Ще більше корисних рішень!
Минулого року Україна отримала статус країни-кандидатки на членство в ЄС, де одна з основних політик — це відмова від викопного палива задля боротьби із кліматичною кризою, це так званий Європейський зелений курс. Рухаючись у цьому напрямку, маємо вже зараз не відбудовувати "як було", а впроваджувати нові, європейські стандарти.
Віцеканцлер Німеччини зустрівся з українськими ГО та анонсував мільйон євро підтримки на зелені проєкти відновлення
Маленькі приклади вже починають працювати — і це надихає. Так, використовуючи приклад Горенки, німецький віцеканцлер та міністр економіки та захисту клімату Німеччини Роберт Габек анонсував проєкт допомоги зеленої відбудови українських громад на один мільйон євро.
Наразі низка українських та міжнародних громадських організацій пропонує допомогу громадам із проєктами, подібними тому, що було втілено в Горенці. Наприклад, Greenpeace CEE планує й надалі робити схожі проєкти. Зацікавлені громади можуть заповнити спеціальну форму. ГО "Екоклуб" відбирає громади, яким допоможе з технічною документацією для встановлення СЕС. Благодійний фонд Energy Act for Ukraine також запустив дві кампанії — 100 сонячних шкіл та 50 сонячних лікарень.
Усе це — лише перші кроки для того, щоб Україна стала по-справжньому "зеленою". Кілька пілотних проєктів — це дуже добре, це допомагає конкретним громадам та людям. Але це не системний підхід. Саме тому "Екодія" та інші громадські екоорганізації України зараз активно адвокатують запровадження нових будівельних стандартів для всіх нових будівель. Щоб вони одразу будувалися з найвищим рівнем енергоефективності, із встановленням СЕС та теплових насосів.
Фото до публікації надані ГО "Екодія" та Оленою Опанасенко
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
