"Рубрика" поспілкувалась з локалізаційною спілкою "Шлякбитраф" та відеоблогером з ютуб-каналу "Падон" Юліаном Грицевичем про труднощі перекладу, попит серед геймерів та зміни після повномасштабного вторгнення для української відеоігрової спільноти.
У чому проблема?
Ситуація до повномасштабної війни
Через вагомий вплив росії Україну відносили до регіону "СНД" і переклад ігор довгий час був лише російською. Іноді, звісно, з'являлися українські локалізації, але це були інді-ігри або українські, такі як серія Metro, Cossacks, Stalker. Але це виняток з правила. Більшість осередків великих компаній, таких як Sony, Ubisoft, Nintendo тощо, відкривали свої офіси саме у москві.
Також однією з причин відсутності української в проєктах був маленький прибуток з нашого регіону, бо з часів зародження відеоігрової індустрії в Україні розповсюджене піратство. Наприклад, за статистикою Go Globe, станом на 2020 рік Україна знаходилася на шостому місці в антирейтингу відвідуваності піратських сайтів.
Іноді українська з'являлась в проєктах завдяки фанатам, які робили неофіційні локалізації, або завдяки старанням студій локалізацій, які домовлялися з відеоігровими компаніями, щоб зробити переклад. Але вони додавалися пізніше релізу гри, тому українці грали англійською або російською мовою.
"Українська локалізація була практично недоступна гравцеві. І попри усі наші намагання й далі є великий відсоток гравців, які не знають, що у їхньої улюбленої гри з'явилась локалізація солов'їною. Оскільки для проєктів, де мова додана не в день її виходу, люди залишаються здебільшого на тих мовах, якими користувались до того", — розповідають у локалізаційній спілці "Шлякбитраф".
Що змінилось після початку повномасштабної війни
Насамперед великі компанії почали звертати увагу на українських геймерів, перестали ототожнювати їх з росіянами. Зрозуміли, що вони хочуть грати рідною мовою та готові для цього купувати й підтримувати ігри.
"За останні два роки зрушилась брила й українську почали отримувати великі проєкти, які в усіх на вустах. Почали отримувати не через рік чи два після виходу у світ, а в день виходу. Це дуже серйозний крок назустріч українізації ігрових всесвітів", — діляться у "Шлякбитраф".
За ці два роки українську мову отримали такі AAA проєкти, як "Cyberpunk 2077" та доповнення "Fantom Liberty", "Baldur's Gate III", "Alan Wake 2", "Subnautica: Below Zero". Це проєкти з величезною кількістю тексту і те, що зараз можливо пограти в них українською — великий крок вперед. Лише в одній "Baldur's Gate III" понад 2 000 000 слів. Гравці цікавляться не лише самою локалізацією, а й процесом її створення та людьми, які за нею стоять.
Звісно, навіть після повномасштабного вторгнення росії залишились гравці, яким досі комфортно грати російською. Але попит на українську зростає.
"Особисто знаю випадки, коли люди відмовлялися від української локалізації на користь російської лише тому, що в російському варіанті був повний дубляж, а українською їм довелось б читати субтитри. Проте, після початку повномасштабного вторгнення, відсоток використання української локалізації серед гравців зростає і це дуже хороша тенденція. Тож я вірю, що з часом цей попит створюватиме все більшу пропозицію", — розповідає Юліан Грицевич, відеоігровий блогер з каналу "Падон".
Скандали, пов'язані з локалізацією
Але в ігровій індустрії не могло обійтись й без скандалів. Найбільший та найгучніший з них — локалізація "Cyberpunk 2077". До цієї гри додалась українська разом з доповненням "Fantom Liberty". У росіян від цього був шок, бо в "DLC" була українська, але не було російської. Тому вони почали шукати вади в українському перекладі.
Їм начебто вдалось знайти там русофобію, тож російські геймери почали розносити це мережею та масово писати розробникам. Останні публічно попросили вибачення та пообіцяли виправити ці недоліки. Але насправді в грі було лише декілька моментів, які змінили саме локалізатори. Важливо зазначити, що в оригіналі "Cyberpunk 2077" є багато моментів, де з жорсткою сатирою згадують радянський союз та росіян.
"Насправді лише у двох випадках, які я зміг знайти, в оригіналі було щось інше. Наприклад, фраза «От не могла ця вся русня поздихати десь у Пустці?», яку говорить один з поліцейських на місці злочину. В оригіналі замість слова «русня» використовується «assholes». Але навіть тут контекст був про бандитів з банди «Сміттярів», більшість з яких — вихідці з СРСР. Аналогічно — поза у меню «як росіянин», яка в оригіналі просто була "slavic squat", де персонаж сидів як російський гопник на кортах.
Проте я розумію, чому комусь не сподобалась подібна адаптація, багато хто в цьому вбачає шароварщину та додавання реальних подій з російсько-української війни у світ гри", — зазначає блогер Юліан Грицевич з каналу "Падон".
Українські локалізатори виправили неточності в перекладі, але лише в тих місцях, де вони не відповідали оригіналу. Натомість у фразі "f*cking russkies" змін не вносили, тож у грі досі пише "й*бані кацапи".
(Не)українські перекладачі
Друга проблема масштабніша — українською мовою ігри досі перекладають росіяни. Відеоігровим студіям дешевше та простіше замовити пакет перекладів замість того, щоб домовлятись зі всіма окремо.
"Щодо перекладу росіянами, то тут ситуація досить комплексна. Кількість студій, що займаються перекладом ігор, не така велика. Найбільші студії або не мають в штаті українських перекладачів, або ще не набрали. Українських же студій перекладу ігор теж мало. При цьому не варто забувати й про те, що є елемент ціни. Завжди легше обрати студію, яка за певну суму зробить ширший пакет мов, аніж шукати окремих перекладачів на кожну мову. І поки що з великих студій на переклад ігор українською звернули увагу переважно лише наші сусіди", — пояснюють у студії "Шлякбитраф".
Наприклад, ситуація з "Alan Wake 2". Пакет локалізацій для неї купили в "Keywords Localization", ірландського локалізаційного сервісу від Keywords Studios, який перекладає ігри та програмне забезпечення більш як 50 мовами. Але підрядник найняв фрилансерів, серед яких були росіяни. Тому в грі є багато кумедних неточностей.
"Українські локалізації, які створюють росіяни, апріорі не можуть бути якісними, оскільки вони не носії мови. Так, вони можуть користуватись різноманітними ШІ для перекладу і легенько їх редагувати на свій розсуд, але машинні переклади не ідеальні. У підсумку у нас замість якісної локалізації трапляються такі ситуації, як було в «Alan Wake 2», де в меню замість «титрів» у нас були «кредити» (credits), чи «чохли для НЛО» замість «замовчування інформації щодо НЛО» (UFO Cover-ups)", — зазначає Юліан Грицевич.
У таких ситуаціях важливо підіймати шум в соціальних мережах, звертатись до розробників та просити виправити помилки й більше не наймати росіян для перекладу українською. Також схожий скандал був і з "Ghostrunner 2", де також було багато проблем через машинний переклад, яким опікувалися не носії мови.
Яке рішення?
Як підтримувати українську в іграх
Для початку, купувати ігри, а не "піратити", бо так розробник бачить, що гроші витрачені на локалізацію не дарма. Піратство навпаки шкодить, бо навіть якщо ви граєте українською, розробник цього не бачить.
У більшості цифрових магазинів з іграми, таких як "Steam" або "Epic Games Store", є списки бажаного. В них ти просто маркуєш гру як таку, яку хочеш купити на релізі. Так розробник може дізнатись про зацікавленість у його проєкті в певному регіоні й задуматись про локалізацію. Мову інтерфейсу також важливо змінити на українську в таких магазинах. Це прості дії, але вони допомагають розвивати українське.
"Ігри — це бізнес. Відповідно, впровадження української локалізації — це ризикове бізнес-рішення, впровадження якого має бути аргументоване цифрами. Ці цифри беруться зі статистики, яку розробникам та видавцям надають сервіси цифрової дистрибуції, такі як «Steam». Крім того, додатково можуть проводитись так звані «дослідження ринку», коли розробники намагаються оцінити кількість гравців, яких би зацікавив цей жанр, а потім оцінити, скільки з них придбало б гру без локалізації та скільки з нею", — розповідає відеоблогер з каналу "Падон".
Можна додатково підштовхнути відеоігрові компанії для впровадження української. Наприклад, створювати обговорення на форумах, темах у "Steam", писати в соціальні мережі. Але важливо писати про бажання грати своєю мовою без агресії або булінгу певних компаній.
"Тобто, грубо кажучи, щоб української мови було більше, треба припинити «піратити» ігри, не грати російською, активно просити українську у розробників і грати українською в тих проєктах, де вона вже є", — підсумував Юліан Грицевич.
Вдалий приклад
Вдалим прикладом розвитку ринку локалізацій є Польща. Кількість населення у нас майже однакова, але кількість ігор польською вдвічі більша. Платформа "GameSensor" навела статистику платних ігор в "Steam" з українською локалізацією.
Як ми бачимо, кількість перекладів зросла, але відсоток перекладів став нижчим. Натомість у сусідів результати кращі, хоча все ще не ідеальні.
Але відсоток перекладів сягає майже 6% в порівнянні з 3% у нас.
Польським інтерфейсом в "Steam" користуються майже 2% гравців, коли український має лише 0,50%. Це вже краще, ніж до повномасштабного вторгнення, тоді відсоток становив близько 0,16.
Тому важливо купувати українське, грати в нього та підтримувати. Бо відеоігри — це один з важелів впливу на міжнародному ринку. Їх можна використовувати як soft power для донесення потрібних меседжів та лобіювання проукраїнських інтересів. Важливо пояснити закордонним компаніям, що Україна і росія — це дві різні держави. Й українці хочуть грати своєю мовою.