Коли буде контрнаступ: як Україна готується визволяти схід та південь і що потрібно для перемоги
"Якщо ми всередині нашої держави будемо залишатися міцним кулаком і якщо наші партнери залишаться об'єднаними заради нашої перемоги, додержаться своїх обіцянок — нас неминуче очікує перемога вже цього року", — заявляв у лютому президент Володимир Зеленський.
За місяць до того Україні нарешті почали надавати сучасні танки і БМП — тож не дивно, що громадяни гуглять "Коли буде контрнаступ?" і обговорюють повернення Криму.
У чому проблема: поки замість контрнаступу – важкі бої на сході
Тому очікування синьо-жовтих прапорів над Мелітополем чи Бердянськом поки контрастують з реальністю, у якій Сили оборони стримують російські атаки від Запоріжжя до Харківщини.
Епіцентром боїв став Бахмут, де окупанти вкрай повільно, але просуваються вперед. Так, втрати ворога у цій битві більші у п'ять разів, однак Україна втрачає найцінніше, що ми маємо: життя захисників.
Песимізму й критики більшає і в західних медіа: там критикують Україну за рішення обороняти Бахмут, а не зосереджувати війська для контрнаступу, говорять про слабкість ЗСУ і дедалі більший песимізм. Нібито лунають навіть сумніви: а чи буде контрнаступ.
Яке рішення?
Дізнатися стратегічні плани України на наступні місяці (звісно ж, лише публічно озвучену частину)
"Кожен день оборони міста [Бахмута] дозволяє нам виграти час для підготовки резервів і підготуватися до майбутніх наступальних операцій. У той же час у боях за цю фортецю ворог втрачає найбільш підготовлену і боєздатну частину свого війська — штурмові загони Вагнера", — пояснив командувач Сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський.
Це — одна з найпопулярніших експертних відповідей на питання "коли вже контрнаступ?". Тобто наш Генштаб, як і раніше, готується визволяти окуповані регіону сходу та півдня. Але це буде другий пункт української стратегії на 2023 рік, а поки наші армійці втілюють перший.
Зараз завдання оборонців Бахмута, Вугледара, Мар'їнки та інших районів — тримати оборону на завчасно укріплених позиціях, і розбивати там росіян, які атакуватимуть українців. Змусивши таким чином ворога виходити зі своїх фортифікацій "у поле" і підставлятися під удари.
А коли війська рф виснажаться через важкі багатомісячні штурми, уже наші військові підуть у контрнаступ на ослабленого ворога.
"Для контрнаступу потрібно, щоб у росіян були бойові порядки "жидкіє". Бахмут — це один зі способів прорідити порядки росіян, щоб туди змогли вклинитися наші механізовані підрозділи на західній бронетехніці," — вказує Іван Киричевський, військовий оглядач порталу Defence Express.
Чому не можна піти в контрнаступ вже завтра, уникнувши надвиснажливої "окопної війни" і втрат? З інтерв'ю головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного виданню The Economist якраз і випливало, що генерал ще три місяці тому був налаштований визволяти окуповані території, а не оборонятися.
Однак військова теорія вказує, що для наступу потрібна трикратна перевага над оборонцями. У нашому випадку все навпаки: у рф більше танків, гармат і БМП, ніж в України.
За оцінкою видання Foreign Policy, росіяни мають 1800 танків, 3950 бронемашин, 2700 гармат та 810 реактивних систем на зразок "Градів". Видання визнає, що окупанти погано підготовані та оснащені, однак це все ще серйозна сила.
Тому українське командування змушене поки діяти від оборони, компенсуючи цим чисельну більшість росіян. Як пояснює військовий експерт аналітичного центру American Enterprise Institute Джон Маурер, солдати, котрі обороняються, мають перевагу над ворогом: зокрема, можуть завчасно виявити нападників і підготувати відсіч (не забуваємо і про укріплення).
По-друге, зараз ЗСУ все одно не готові до масштабного прориву: потрібно дочекатися усього західного озброєння та техніки. Адже "Леопарди-2", "Бредлі" та "Челленджери-2" сильніші за російські аналоги й дадуть нашим бійцям перевагу на полі бою.
Головний редактор видання "Новинарня" Дмитро Лиховій наголошує, що єдиний інший варіант контрнаступу у наших реаліях — "пробувати брати, як [росіяни], "соледарами". Себто відправляти тисячі українських солдатів у масові лобові атаки в стилі Першої світової. Однак як і 100 років тому, такі наступи обернуться величезними втратами, особливо коли рф має більше артилерії.
За словами Сирського, контрнаступ "вже не за горами", але конкретну дату він не називає. Радник голови ОП Михайло Подоляк прогнозує його на травень.
Найпевніше, у Генштабі чекатимуть збігу двох факторів: ворог "видихся", а ЗСУ стали сильнішими. Зрозуміло, невідомий і напрям майбутнього українського удару, тож усі "стрілки на мапах" у бік Мелітополя чи Волновахи – лише припущення.
Цифри вказують, що стратегія виснаження працює…
Бої за Вугледар
Лютневі бої за місто Вугледар на Донеччині — відмінна ілюстрація плану українського командування. Там українські військові побудували справжній укріпрайон із мінними полями, позиціями протитанкістів і артилерійськими батареями. Аеророзвідники стежили за ворогами завдяки дронам.
Дві російські бригади морської піхоти та частини "третього армійського корпусу" рф багато разів штурмували українські позиції, кидали в наступ десятки танків і БМП, але ЗСУ грамотно підготувалися до боїв і кожного разу відбивали атаки (звідси й популярні в соцмережах відео знищених танкових колон).
Під щільним вогнем і контрударами українців окупанти втратили до 130 одиниць техніки (зокрема 36 танків), і як казав британський міністр оборони Бен Воллес, 155 бригада морської піхоти росії — "знищена".
Тепер, коли ЗСУ підуть у свій наступ, ця техніка їм не заважатиме, а війська рф на тій ділянці будуть слабшими.
У оборонців Бахмута ситуація значно складніша – місто штурмують із трьох боків – але і тут наші армійці завдають ударів ворогу. "Тори [системи ППО], Зоопарки [радари для пошуку артилерії], арта, танки — кожен день вибивається техніки на десятки та сотні мільйонів доларів", — відзначав Олександр Карплюк, волонтер і бізнесмен, відомий під псевдонімом Serg Marco.
За словами Івана Киричевського, станом на 12 березня ворог під Бахмутом втратив до 50 тисяч солдатів. Однак росіяни продовжують атакувати місто.
Загалом за період з 1 лютого по 20 березня українські Сили оборони знищили 370 гармат, 49 установок залпового вогню та 49 систем ППО. А під Лиманом лише за 7 березня наші армійці знищили 5 сучасних російських танків Т-90.
За даними Wall Street Journal, росіяни також почали ощадливіше витрачати боєприпаси, хоча до "снарядного голоду" в окупантів ще далеко.
…а 2022 рік показав, що без оборони міст перемогти неможливо
Військові експерти тим часом проводять паралель між боями навколо Бахмуту і минулорічною обороною Сєвєродонецька. Тоді українці так само захищали місто в надскладних умовах понад місяць. Зрештою, ЗСУ довелося відступити, але вони зупинили наступ росіян.
"Зараз бої на напрямках Куп'янськ, Лиман, Бахмут і околиці, Авдіївка і Вугледар — це про створення умов для нашого майбутнього (контр)наступу, під який пообіцяли зброї в січні 2023 і розгорнули програми тренування наші західні партнери", — пояснює Микола Бєлєсков, старший аналітик фонду "Повернись живим", головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, порівнюючи ситуацію з минулорічною.
З такого погляду, українські війська обороняють Бахмут не через впертість Володимира Зеленського: іншого способу зупинити ворога наразі немає. Точніше, Ставка вирішуватиме, утримувати місто далі чи відійти на "другу лінію" укріплень. Однак "не обороняти Бахмут, а готуватися до контрнаступу", як подекуди радять західні оглядачі, неможливо.
Як пояснюють експерти американського Інституту вивчення війни (ISW), якби українці просто полишили місто, російська армія пішла б далі, вглиб Донеччини.
Адже вона не постраждала б у боях, кремль прагне захопити усю область — словом, немає жодних підстав вважати, що росіяни зупинилися б. Тож ЗСУ довелося б так само обороняти свої рубежі, але вже у Краматорську чи Слов'янську.
Не забуваймо, що до Нового року оглядачі прогнозували "великий російський наступ", у якому рф намагалися б захопити всю Донецьку і Запорізьку області. Зараз українці його зривають. У ISW констатують загальну невдачу цього наступу і прогнозують: в українців скоро з'явиться нагода вдарити у відповідь.
Що потрібно для контрнаступу: західна техніка та боєприпаси
"Зброєю перемоги" у майбутньому контрнаступі мають стати бойові машини західного зразка, як-то німецький танк "Леопард-2" чи БМП "Бредлі". У них є швидкість для різких проривів вперед, потужні гармати, аби знищувати укріплення і техніку росіян, та міцна броня – аби витримувати влучання та прикривати собою українську піхоту.
Але майже вся ця техніка офіційно ще не в Україні. Тож не дивуйтеся, що "Бредлі" та "Челленджери-2" поки не допомогли зняти облогу Бахмута.
Наприклад, Україні пообіцяли майже 300 різних БМП і 150 "Леопардів-2", але за офіційними даними поки наша армія отримала лише 14 танків із Польщі і неназвану кількість бойових машин АМХ-10 із Франції.
Тим часом у Британії українці опановують "Челенджери-2", місяць тому німці почали готувати екіпажі "Леопардів-2" та БМП "Мардер". У цій же країні американці з кінця лютого навчають цілий механізований батальйон ЗСУ, який воюватиме на БМП "Страйкер", екіпажі БМП "Бредлі" і операторів самохідних гармат. Ще 50 бойових машин піхоти і батарею гаубиць передає Швеція, але де і як готують екіпажі — не повідомляють.
Однак головне питання — коли ця бронетехніка доїде до України й опиниться на передовій. Від цього і залежить дата контрнаступу. Орієнтовну дати називали лише британці: планували привезти "Челленджери-2" до кінця березня.
Ще один "дефіцит", з яким мають допомогти союзники — боєприпаси. За даними Миколи Бєлєскова, зараз українська артилерія воює приблизно на 20% своєї бойової потужності: бійцям просто нічим стріляти (до речі, це одна з причин надскладної ситуації в Бахмуті).
А для наступу запаси амуніції тим більше потрібні. Адже артилерія — головна "ударна сила" української армії, і саме каноніри матимуть здалеку вражати російські склади, батареї та укріплення, розчищаючи дорогу піхоті та техніці.
Сполучені Штати вже пообіцяли сотні тисяч снарядів НАТОвського калібру, а зараз для України замовляють і боєприпаси радянського зразка (у Румунії та Болгарії). Більшість бригад ЗСУ досі воюють технікою made in USSR, а наша країна не виробляла снаряди для них. Якщо уся військова допомога прийде вчасно — українське військо буде у значно кращому становищі.
…і солдати та офіцери, яких зараз готують в Україні й за кордоном
Справді, для контрнаступу потрібно зібрати потужне угрупування, і водночас Україна не може просто зняти війська з білоруського кордону чи Херсонщини, де також стоїть ворог.
"Зараз наші нові мобіки [мобілізовані — прим. авт.], плюс старі частини, відведені на ротацію і відновлення, готуються на полігонах. Це NNN сотень тисяч людей. Ще N тисяч наших готуються за кордоном", — наголосив Дмитро Лиховій.
За даними з відкритих джерел, лише країни ЄС обіцяли підготувати до 50 тисяч бійців. Свою програму має й Британія. В Україні також розгортаються нові бригади.
"Наша кадрова армія, яка була на 24.02.22, і підготовлений в АТО/ООС в 2014-2021 роках резерв зазнав значних втрат — вбиті, поранені, морально і фізично виснажені після року такої війни", — відзначав Микола Бєлєсков.
Відповідно, їм на заміну приходять нові люди, котрим потрібен час на військовий вишкіл (звідси й масштабні проєкти від Британії та ЄС). Наприклад, в Армії оборони Ізраїлю лише базовий курс для бійців триває чотири місяці. Якраз належна підготовка бійців і вирішить ті проблеми, від яких застерігають західні оглядачі.
***
Українські Сили оборони відбивають агресію держави, що готувалася до війни й щороку витрачала на армію еквівалент суми у 150-200 мільярдів доларів – саме тому не слід сподіватися на швидкі та легкі перемоги. Однак допомога союзників і ретельна підготовка дають нашій країні шанс на успішний контрнаступ.
А для українців це нагадування: не слід забувати, що у країні йде війна (навіть коли вона далеко від Києва) і "перемикатися" на політичні суперечки таф планування життя "після перемоги". Слід і далі допомагати армії та цивільним, донатити волонтерам, розвивати та відбудовувати країну. Адже такий всенародний спротив рятує країну вже понад рік.
5 головних рішень тижня — корабельна коаліція та нові танки після "Рамштайну"
Навіщо росія викрадає українських дітей та що робити постраждалим?
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
