У чому проблема?
Дикі птахи час від часу травмуються — випадають з гнізд, отримують травми біля доріг, травмуються через скляні будівлі, ламаючи крила — цей перелік можна продовжувати нескінченно. Не всі ветеринарні клініки готові лікувати диких птахів, і майже ніхто не готовий брати їх на реабілітацію або постійне проживання. Останнє може знадобитись, якщо після травми птах більше не зможе вижити у природі.
А крім диких птахів, нині потерпають і птахи домашні. З початком війни багато власників птахів виїхали за кордон і продовжують виїжджати досі. На жаль, не всі мають можливість взяти пернатих з собою, а знайти тих, хто прихистить тварин у себе, буває непросто.
То що робити з цими птахами?
"Рубрика" завітала до реабілітаційного центру птахів "Вільні крила", що на Львівщині, та познайомилась з орнітологом Віктором Шевлінським, який взяв на себе місію порятунку крилатих. У цьому матеріалі ми розповідаємо, як живуть "Вільні крила" та як ви можете допомогти ініціативі.
Яке рішення?
Паркани одного з дачних кооперативів на Львівщині виглядають схоже. Той, що на розі вулиці, спочатку, здається, нічим не виділяється від інших. Те, що знаходиться за сітчастою огорожею, майже неможливо розгледіти через зарості зелені, втім, якщо придивитися уважніше, можна побачити птаха, схожого на курку.
Придивляємося уважніше — це ж фазан! Саме його ми помітили першим, коли під'їхали до воріт будинку Віктора Шевлінського, власника ділянки, на якій він створив реабілітаційний центр для птахів "Вільні крила". Цьогоріч Віктор отримав зоозахисну премію від UAnimals за свою роботу.
Подвір'я Віктора Шевлінського, засновника центру реабілітації птахів "Вільні крила". Фото: "Рубрика"
Усе, що ми побачили пізніше, нагадувало дім легенд, де на кожному кроці дивує незвична скульптура, оригінально оформлена водойма з різноколірними коропами, підвішені до гілок дерев мушлі над гамаком чи, несподівано, череп якоїсь великої тварини. Враження райського саду створюють десятки пташиних голосів, до яких не одразу звикаєш. Гуляючи подвір'ям, можна раптово помітити півнів, що сидять майже на самому верхів'ї 5-метрової ялини, павича, який примостився на високому пні чи круків, що буденно вмостились на зробленому з каміння вогнищі.
Усе це Віктор збудував за 23 роки плідної праці. "Такий у мене був план, — каже Віктор. — Я про це мріяв з четвертого класу".
Віктор Шевлінський біля вольєрів для птахів. Більшість пташок мають вільний вихід на територію та навіть після реабілітації часто залишаються жити на подвір'ї Віктора, бо звикли до місцевості. Фото: "Рубрика"
Звідки стільки птахів?
Зараз у "Вільних крилах" близько 386 птахів з усієї України. Це 64 види. Вони потрапляють сюди звідусіль, за різних обставин.
"Іноді це наслідки евакуації, іноді — наслідки бойових дій. Буває, що людина їхала, зупинилась, побачила птаха й привезла його сюди. Все це дуже ситуативно", — каже Віктор.
Крук Тазік-17. Попередні 16 вже живуть у дикій природі. Фото: "Рубрика"
Наприклад, крука на прізвисько Тазік знайшла ще пташеням одна дівчина. Це, до речі, вже 17-й Тазік поспіль — попередніх 16 круків Віктор вже "поставив на крила" та випустив у дику природу.
"А це срібний фазан Микола, знайомтеся, — веде нас далі подвір'ям Віктор. Він вказує на фазана сфайнів — вид сімейства фазанових. — Тільки що Микола ходив у гості, але жінка не випустила, і він тепер закритий".
Деякі птахи потрапляють сюди з фронту. Наприклад, двох підсоколиків великих — найшвидших птахів на планеті, які під час щорічної міграції перелітають на 5,5 тисяч — привезли з Херсона з переломами німецькі журналісти.
Усі птахи на подвір'ї мають вихід з кліток на територію, можуть вільно гуляти та повертатися назад до годівничок. Ставки — для водоплавних птахів, що живуть у "Вільних крилах".
Будівля для птахів на подвір'ї Віктора Шевлінського схожа на кабінет натураліста-дослідника — пір'я, черепи різних тварин та сувеніри з усього світу. Фото: "Рубрика"
Частина птахів, що потрапляють до "Вільних крил" — уже на свободі. За минулий рік Віктор випустив 200 птахів, втім деякі "пацієнти" залишаються тут назавжди. Наприклад, обидва самці вухатих сов мають ампутоване праве крило і самостійно добувати їжу вже не зможуть. А деякі птахи просто не хочуть летіти. Тимчасове житло в центрі вони з часом починають сприймати як місце гніздівлі та залишаються тут назавжди.
Папуги в обмін на хом'яків
До центру "Рубрика" потрапила не випадково. Разом із членами Центру порятунку хом'яків ми завітали сюди, аби забрати п'ятьох червонокнижних гризунів. Раніше "Рубрика" писала про роботу Центру порятунку хом'яків — його засновник, родентолог Михайло Русін, відселяє хом'яка європейського та інших червонокнижних хом'яків якомога далі від населених пунктів, де рідкісну тварину можуть отруїти, до більш безпечних та віддалених від селищ природних місць.
Папуг у "Вільних крилах" не випускають у дику природу, тому вони є постійними резидентами центру. Фото: "Рубрика"
Жартуючи, що це "обмін", з Києва до "Вільних крил" ми привезли пару хвилястих папужок. Їх передали люди, які вирішили переїхати за кордон — вивозити разом із собою птахів не стали. Втім, до питання подальшого життя птахів вони поставились відповідально. Знаючи про існування "Вільних крил", вони передали папужок до реабілітаційного центру. Тепер київські папуги житимуть з миколаївськими, які потрапили сюди за тих же обставин.
"В ідеалі ми підберемо для них чудову сім'ю, в якій вони й далі будуть щасливо жити", — каже Віктор.
Будинок, збудований спеціально для папуг. Взимку він опалюється, тому птахи можуть жити тут цілий рік. Фото: "Рубрика"
Як допомогти центру "Вільні крила"?
Віктор має ветеринарну освіту, він оглядає птахів, але в центрі немає необхідного обладнання для проведення операцій та лікування птахів.
"Все це існує коштом допомоги інших ветеринарів. Донати нам дають, але їх вистачає лише на «інструмент» — ліки та препарати", — каже Віктор.
Усі виліковані птахи — плід благодійної праці тих, хто воліє допомогти "Вільним крилам". Допомогти Центру можете й ви — на сторінці "Вільних крил" у Фейсбуці та Інстаграм є посилання на банку для донатів.
