Хто найбільше забруднює повітря України: ТОП-10
Забруднення повітря – національна трагедія не лише Китаю чи Індії, але й України. Цей часом непомітний ворог, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, зробив нашу державу лідером за кількістю смертей від забрудненого повітря у перерахунку на 100 тисяч осіб. Брудне повітря щороку відбирає життя щонайменше 60 тисяч українців. І це попри те, що загальна кількість викидів в Україні стрімко зменшувалася останні 30 років.
Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча - №2 у ТОП-10 забруднювачів повітря України
Досі достеменно невідомо скільки небезпечних речовин виділяється у повітря в Україні. Підприємства роблять лише приблизні підрахунки викидів, а оскільки ще й змушені платити, то можуть їх свідомо занижувати. Вимірів безпосередньо на джерелах викиду (на самих трубах) – немає. Системи, яка б дала змогу чітко знати, скільки яких речовин виділяється у повітря, теж поки що немає. Україна зобов'язалася впровадити систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, однак робота над відповідним законопроектом досі триває. Експерт з кліматичної та енергетичної політики центру екологічних ініціатив «Екодія» Олег Савицький зазначає, що для повноцінного моніторингу всіх викидів Україна створити електронний реєстр викидів та переносу забруднення. «В Європі така система давно працює (E-PRTR), і ми зобов'язалися впроваджувати її згідно стандартів ЄС у себе», – зазначив Савицький.
За даними Державної служби статистики, обсяги викидів за останні 28 років суттєво зменшилися. Якщо у 1992 році Україна входила до 7-ки найбільших країн-забруднювачів у світі, викидаючи в атмосферу 15,5 млн тон забруднюючих речовин, то у 2017 році їхня кількість зменшилася до 2,58 млн тон.
33 найбільші підприємства внесли свої зусиль в цю цифру, «збагативши» повітря небезпечними сполуками на 1,7 млн тон.
В Україні, за словами координаторки по роботі з місцевими громадами «Екодії» Тамари Харчилави, відсутні незалежні лабораторії, а ті, які є, можуть подавати заангажовані звіти. «Основними підозрюваними є компанії, які належать напівдержавним компаніям, місцевим олігархам або світовим корпораціям. Ось чому ми боїмося, що будь-які дослідження, проведені нашими органами влади або місцевими лабораторіями, можуть бути заангажованими, адже в Україні зберігається високий рівень корупції», – побоюється екологиня.
Загалом, найбільшу частку всіх забруднюючих речовин в Україні виділяють енергетика та промисловість – більше 60%. Значна частка транспорту. Наприклад, у Києві саме транспортні засоби є причиною майже 90% всіх небезпечних викидів. Найбільшу роль у забрудненні повітря Києва та наявності постійного смогу відіграють приватні автомобілі, які утворюють 80% усіх небезпечних викидів у місті, 10% – всі інші види транспорту! Решта джерел забруднення повітря столиці – ТЕЦ та комунальна сфера. У масштабі країни значна частка також сільського господарства.
Тим не менш, за даними Міністерства екології та природних ресурсів, головним джерелом забруднення атмосферного повітря у масштабі країни залишаються ТЕС і ТЕЦ, значна частина з яких працює на вугіллі – одному з найбільш екологічно небезпечних енергоносіїв. Деякі ТЕС, які працюють на вугіллі, наприклад Трипільська, взагалі не мають очисного обладнання і всі небезпечні викиди потрапляють у повітря. До цього варто додати, що всі енергоблоки побудовані у радянський період та майже вичерпали свої проектні можливості. Вислів «димлять по-чорному» – саме про них.
Недарма за даними на 2017 рік, з 10 найбільших підприємств, що забруднюють атмосферне повітря, 5 підприємств – ТЕС і ТЕЦ. Також у десятці – 4 металургійних комбінати та 1 шахта.
Зелене коло – викиди зменшилися, червоне коло – викиди збільшилися. Дані за 2017 рік
Серед областей найбільшими забруднювачами довкілля є Донецька (30,4% до загальної кількості), Дніпропетровська (25,4%) та Івано-Франківська (7,7%) області. Перші – за рахунок концентрації енергетичних та металургійних підприємств, а Франківщина – через наявність Бурштинського енергетичного острову. Найменше викидів зафіксовано у Волинській – 0,2%, Чернівецькій та Закарпатській областях – по 0,1%.
