Часова діра: як не втратити темпу життя та організувати себе на карантині
Звідусіль нам пропонують онлайн-курси, фільми, книги, тренінги, ми складаємо списки: що зробити, вивчити, подивитися. Але всього настільки багато, що легко втратити відчуття міри, перегоріти від такої кількості “спокус” і розпилитися. Поговорили з психологом про те, як цього не допустити.
Уже тиждень країна перебуває на "домашньому" режимі. Життя більшості українців звузилося географічно до квартири чи будинку та кількох виходів у магазин або аптеку. Ці обмеження завдають незручності, проте з іншого боку, ми отримали додатковий час, — ресурс, який непогано було б інвестувати з користю та перспективою.
Для чого потрібно реально оцінювати свої можливості й часові ресурси?
Все просто: аби потім не було відчуття, що "наполеонівські плани" не вдалося реалізувати від слова "зовсім", і що час було втрачено дарма.
"Рубрика" поговорила з Анною Шийчук, психологом, психотерапевтом, автором подкастів про емоційний інтелект на Urban Space Radio та Антоніною Бондаренко, експертом по комунікаціям і плануванню цілей.
Зібрали поради, як не перегоріти під час карантину, куди подіти додатковий час та як зберегти позитивний настрій, незважаючи на кризову ситуацію.
Надмірна ефективність — неефективна
На період карантину багато хто перевів роботу в онлайн.
За словами Анни Шийчук, важливо весь вільний час не використовувати супер-ефективно. Режим домашнього карантину передбачає меншу рухливість тіла й більший стрес (від невизначеності майбутнього, обмеженої свободи, знаходження тривалого часу зі своїми родичами в одному приміщенні).
Тому необхідно в цей новий вільний час додати:
- фізичних вправ (зарядка, йога тощо),
- творчості (малювання, книги)
- нічогонеробіння (листати стрічку в інстаграмі — не рахується)
Оце останнє, нічогонеробіння — дуже корисна практика. Слід сидіти (лежати, стояти) і робити нічого. В цей момент можна прислухатися до себе й своїх бажань, можна нарешті помітити що навколо вас відбувається, і як поводяться мешканці вашого дому, можна зрозуміти, що саме вам хочеться приготувати на вечерю.
Є спокуса заповнити всі часові шпарини якимись справами, але це призведе до швидкого виснаження. Планування часу починайте з планування відпочинку.
Пишемо графік, зберігаємо режим
Планування — вкрай необхідний елемент повсякденної активності. Особливо в період ізоляції. Саме зараз відбувається психологічне переналаштування до нових обставин — ми ще до кінця не усвідомили всіх змін, що практично одномоментно відбулися в світі. Тому є спокуса проводити час по-іншому, повністю перекроївши графік.
Антоніна Бондаренко радить не переЗАВАНТАЖУВАТИ, а перевантажувати себе.
В умовах роботи вдома з'являється бажання зробити все й одразу. Наприклад, ті, хто працювали в офісі та перейшли на домашню роботу, змішують одночасно всі сфери життя: робота починає поглинати все більше часу, ви не розділяєте час на особисте життя, розвиток, бізнес, спорт, хобі тощо.
Тому в режимі індивідуального планування важливо зробити ось що:
- Не сильно змінювати свій розпорядок дня. Якщо ви звикли прокидатися до карантину о 6 ранку, слід продовжувати це робити й надалі.
- 1-2 години у своєму графіку збережіть як час для себе: ранкова кава, спільний сніданок, мрії на майбутнє. Це надасть вам відчуття відносної стабільності.
- До 2-х годин виділяємо для відповідей на листи в пошті й чатах.
- Роботу виконуємо порційно із запланованим часом на розвантаження: вийти на балкон, відкрити вікна, переключитися.
- Краще організувати для себе окреме робоче місце, зробити зонування простору. Якщо в сім'ї всі працюють, виділіть окремі зони для роботи. Можна навіть зробити таблички "Не турбувати" й ставити їх біля себе, коли ви працюєте. Звучить смішно, але правила в даний період важливі, аби зберегти психологічно здорову атмосферу.
- Вечори — без роботи, навіть без розмов про роботу.
- Не впадати в крайнощі: щодня має бути баланс між сферами життя (спорт, хобі, робота, розвиток, сім'я, спілкування).
Трансформуйте свій звичний спосіб життя під ті умови, в яких ми зараз опинилися. Наприклад, ви любите ходити в кінотеатр. То влаштуйте кінотеатр удома: приготуйте попкорн, заплануйте сеанс, вимкніть інтернет і насолодіться фільмом.
Працюючи в команді, пам'ятайте про:
- Самодисципліну. Важливо чітко ставити і розуміти завдання. Вся команда, яка працює над одним проектом дистанційно, має розуміти, про що йде мова: терміни, мета, суть задачі.
- Теорія — в практику. До коронавірусу ми вчили і застосовували планування в лайтовому режимі. Зараз — коли члени команди знаходяться на відстані — саме чіткі плани і поставлені задачі збережуть цілісність і результативність.
- Перетин соціальних ролей. У людей, які знаходяться вдома, відбувається перетин соціальних ролей: ми і офісні працівники, і друзі, і сини/доньки/ і мами/тата. Працюючи над бізнес-задачею, доводиться суміщати й інші ролі. Це треба враховувати під час комунікації: розуміти, що у всіх є власний час, відповідь у месенджері може прийти не одразу. І ставитися до цього спокійно.
Вивчити все, або чому розпиленість — це нормально
Анна Шийчук радить не перевантажувати себе навчальними курсами, дозволити собі бути трохи не зібраними та дослухатися до свого тіла й розуму.
Ще раз про режим. Вчіть те, що справді вам корисне, цікаве і має певну мету, а не все підряд. Спробуйте відновити звичний для себе режим і лише ті частини, що точно неможливо реалізовувати — заповнюйте чимось іншим.
Наприклад, якщо в звичному режимі я мала кілька робочих зустрічей щодня, які неможливо перевести в онлайн, то лише ці години я використовую на професійне навчання. Це важливо для здоров'я нашої психіки — мати певну частину звичного режиму і в міру споживати нове.
Рутина — корисна. Певна розпиленість точно буде. Бо режим «удома» передбачає більшу розслабленість — і це нормально.
Переключитися в організований стан може допомогти щоденна рутина, яка означає початок і завершення дня. Наприклад: застелене ліжко, денний одяг, піжама — на сон, ритуали у ванній: маски-креми-гоління, режим харчування — по запланованим годинам (а не під'їдання протягом дня).
Коли день має певні функціональні відрізки часу: робота, їжа, сон, фізична активність, спілкування з рідними, тоді простіше організувати себе.
Гнучкі пріоритети. Формуйте пріоритети під потреби тіла й розуму в цей конкретний день. Зараз часто змінюються події, приходить нова й нова інформація. Ваш моральний стан і зайнятість можуть змінюватися. Тому пріоритети мають бути гнучкими.
Наприклад, на пізній вечір четверга я запланувала проштудіювати професійну книгу. Разом з цим, о 22-гій годині прийшла новина про першу смерть від коронавірусу в моєму місті. І що з моїм планом? Він провалився. Й не тому, що я неорганізована, а тому, що актуальніше стало — перевірити дані, зателефонувати рідним, запитати, як вони, а ще — зрозуміти, як я. Бо після таких новин ми завжди відчуваємо емоційні сплески (страху, гніву, вини, суму, рідше: радості чи вдячності тощо).
Відтак, мій план мусить бути гнучким.
Фото unsplash.com
Важливі статті:
Любов до себе під час коронавірусу: 10 порад
Як зробити самоізоляцію екологічною: 5 простих порад
Мама на карантині. Чим зайняти дітей вдома, щоб попрацювати
Підтримка у коронавірусний час: як в Україні гуртуються і допомагають один одному
Йога через інтернет, флешмоби та гумор: як бізнес переходить на дистанційну роботу