Історії 14:30 06 Січ 2021

Восьминіжки для немовлят: як у Львові допомагають народженим передчасно

Як окторух рятує маленькі життя

Немовлятам, які народилися передчасно, в перші місяці свого життя доводиться не просто. Ці крихітки, яких ніжно називають "поспішайками", не лише мають критично малу вагу і беззахисний зворушливий вигляд. Недоношені новонароджені, організм яких ще не встиг остаточно сформуватися, мають проблеми з чутливістю шкіри, температуратурним контролем, часто не вміють самостійно дихати і смоктати.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, у світі щорічно народжується 15 мільйонів недоношених немовлят. Для того, щоб вижити, такі малюки одразу після народження потребують особливих умов, спеціального догляду і постійного контролю. Замість перших, таких рідних і бажаних обійм мами, малеча опиняється у відділенні інтенсивної терапії.

Щоб зберегти здоров'я і життя дитині, яка народилася раніше строку, необхідне сучасне високотехнологічне обладнання та дороговартісні ліки. Крім того, успіх неможливий без високопрофесійних кадрів, і вони в Україні є. Мережа сучасних облаштованих перинатальних центрів, у яких медичну допомогу передчасно народженим малюкам надають досвідчені і самовіддані медичні працівники, кожного року тільки збільшується. А допомагають лікарям і медсестрам виходжувати малечу… українські майстрині, які в'яжуть гачком чудових і яскравих морських жителів — восьминіжок та медуз.

Цієї осені волонтери Львова запросили всіх, хто вміє гачкувати, створювати восьминіжок для передчасно народжених дітей, які перебувають у Львівському обласному перинатальному центрі.

"Тут мрії стають реальністю!"

Такий слоган обрали для себе працівники центру. Творча команда установи на чолі з директоркою, Марією Малачинською, постійно шукає нові цікаві методики та підходи в гінекології, акушерстві, анестезіології та неонатології. Особливо це стосується виходжування найменших та найслабших. Дитячі реаніматологи роблять усе можливе для ефективного виходжування недоношених малюків. Але поряд з інноваційним обладнанням, медикаментозною підтримкою тощо, в центрі активно впроваджують і інші підтримуючі методики.

Колектив відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених Львівського перинатального центру

Завідувачка відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених Вероніка Колдра розповіла, що у відділенні працює медсестра, Ірина Головіна, яка в'яже за власною ініціативою на постійній основі вовняні шапочки. Зігріваючий та подразнюючий ефект дозволяє діткам не лише підтримувати температуру тіла, але й не забувати дихати. Тож давня традиція загортання недоношених дітей у вовняну хустку, виявляється, працює і зараз. Медики кажуть: "Ми усвідомлюємо, що ми ніколи не зможемо повністю відтворити відчуття перебування в лоні матері, але ми намагаємося знайти різні способи, які можуть наблизити нас до цілі".

Тепер на допомогу маленьким "нетерплячкам" поспішають і в'язані мешканці морів і океанів.

Чому саме восьминіжки?

Усі новонароджені діти вразливі, але передчасно народжені – особливо, і питання успішної адаптації маленьких "поспішайок" до нових, поки що не дуже дружніх умов зовнішнього середовища залишається одним з основних питань не тільки в Україні.

У 2013 році одна датчанка зробила цікаве відкриття. Її донька народилася передчасно і мала довгий час перебувати у спеціальному боксі — кувезі, мама не могла знаходитися поруч, але, щоб хоч якось підтримати донечку, зв'язала для неї маленького блакитного восьминога і поклала іграшку біля маляти у кувез. Ефект був більшим, ніж хтось міг передбачити. Дівчинка перестала постійно смикати зонди та виривати їх, стала набагато спокійнішою.

Цей випадок зацікавив лікарів і подібна практика набула популярності в багатьох медичних закладах Данії, Швеції, Нідерландів, а потім, перетнувши океан, і в США. Лікарі схиляються до думки, що форма щупалець в'язаних восьминіжок схожа на пуповину, і коли дитина тримається за ці м'які щупальця, вона відчуває захищеність, яку відчувала в утробі матері. Це і допомагає таким малюкам швидше відновлюватися. А ще щупальця відволікають немовлят від усіляких трубочок і пластирів, адже діти, які буквально ними обліплені, їх частенько висмикують і порушують.

Тетяна Штейн

За словами однієї з організаторок акції, волонтерки Тетяни Штейн, яка закликала через соцмережі жінок, які вміють в'язати, приєднатися до ініціативи, на сьогоднішній день до львівського перинатального центру власні неповторні вироби надіслали більше 60 майстринь з різних куточків України, від Закарпаття до Сходу країни. Щомісячно через відділення львівського центру допомоги передчасно новонародженим проходить понад 50 малюків, тому потреба в іграшках є постійною. Згідно з суворими правилами спільноти, львівські волонтерки приймають тільки вироби з котонових ниток і холофайбером як наповнювачем – він гіпоалергенний, що дуже важливо для дітей. Вже зібрано більше 500 іграшок і всі вони різні і мають власну харизму.

"Соцмережі здатні миттєво об'єднати людей навколо ідеї і це фантастично!, — радіє пані Тетяна, — Це прояв людського тепла в чистому вигляді, який 100% допоможе малюкам швидше зміцнювати і зростати. Коли береш кожну іграшку до рук, відчуваєш неймовірну енергетику та частинку душі, яку майстриня вкладає у свою працю. Багато хто з наших в'язальниць стикнулися з проблемою недоношених діток у власному житті. Вони розповідають, що свого часу їм допомогли з виходжуванням немовляти, а тепер вони допомагають іншим. Передають своєрідну естафету добра".

Естафета добра

В усьому світі тисячі жінок приєднуються до данського Octo Project і в'яжуть восьминіжків і медузок для недоношених дітей. Потім такі оберіги відправляються у пологові будинки і лікарні, де перевіряють їх якість, стерилізують, і тільки потім передають в реанімації діткам.

У Литві амбасадором проекту гачкування для передчасно народжених малюків стала перша леді країни. "Зрештою, — наголосила вона, — кожна рання дитина може стати особливим громадянином Литви: геніальним мислителем, креативним художником, вченим або просто хорошою людиною". Чимало й інших публічних осіб виявляють у такий спосіб свою підтримку цій світлій і чуйній ініціативі.

В Україну восьминіжко-рух потрапив у 2014 році, практично ще на зорі свого існування. Перших в'язаних помічників "поспішайкам" привезла в нашу країну киянка Олександра Балясна, співзасновниця ГО "Ранні пташки".

"Ставши мамою передчасно народженої дитини, — розповідає Олександра, — я почала шукати матеріали щодо допомоги при виходжуванні немовлят. І одного разу моя сестра, що живе тривалий час у Голландії, побачила цікаву статтю і вислала її мені. То був матеріал про восьминіжки. Вона переклала статтю, а я показала її медикам. Здавалося все цікавим і незвичним. Наче і просто, але ж має допомагати! Однозначно — треба спробувати".

Олександра Балясна з донькою

За кілька місяців Олександра Балясна відвідувала свою сестру і вирішила зустрітися з голландськими майстринями, які ведуть цей проект. Поїхала у сусіднє місто, познайомилися і довго спілкувалися у магазині матеріалів для творчості. Саме там працювала одна з координаторок. Там же вона показала нитки, гачки і специфіку виробів. Зустріч пройшла дуже тепло. Найбільш зворушливим було те, що голландські майстрині приготували мішок із восьминіжками, яких хотіли подарувати українським малюкам у підтримку. Вони передали настанови, що бажано створити мережу підтримки майстринь по містах, і в жодному разі не брати кошти за роботу, адже проект має бути благодійним. У той час в Україні почалася війна, і на цьому тлі впровадження проекту Восьминіжок здавалося складним, адже пріоритети були інші.

"Голландки сказали, — згадує жінка, — що навіть якщо ніхто не схоче приєднатися до проекту через інші пріоритети – я завжди можу одна продовжувати гачкувати і допомагати діткам у виживанні. Це мене дуже підтримало і я вже не сумнівалася, що проекту бути".

Сама Олександра в'язати добре ще не вміла, тому потрібно було знайти однодумців і майстринь, які б могли адаптувати схеми, перекласти і пояснити іншим, як правильно виготовляти такий виріб. Першою майстринею-помічницею стала Поліна Заглада. Жінки зустрілися, і Поліна теж загорілася ідеєю допомогти із восьминіжками українським малюкам. Відбулися не один десяток зустрічей, майстер-класів і спільнота почала впевнено рости і розвиватися. Поступово з'явилися схеми, відеоматеріали, інструкції, якими тепер користуються майстрині не лише в Україні, а і на всьому пострадянському просторі.

Майстриня Юлія Жерліцина проводить майстер-клас з плетіння восьминіжок

Більш того, вийшло так, що в'язання кольорових чудо-восьминіжок для маленьких "нетерплячок" зіграло роль своєрідного каталізатора для створення іншого, більш масштабного проекту — громадської організації "Ранні пташки", першої всеукраїнської асоціації батьків передчасно народжених дітей в Україні, яка захищає інтереси недоношених немовлят та їхні родини, і головою якої стала Олександра Балясна.

Що каже медицина

Українські лікарі неонатальних відділень сприймають ідею переважно схвально. Наприклад, у вищезгаданому Львівському обласному перинатальному центрі восьминіжок роблять повністю індивідуальними для кожного малюка. Недоношена дитинка спочатку прикладається до мами за методом кенгуру, добре запам'ятовує мамин запах. Потім вже іграшка прикладається до тіла мами для набуття рідного запаху. І тільки після цього восьминіжку кладуть до кувезу, де малюк, розпізнаючи мамин запах, починає триматися за щупальці неначе за пуповину в лоні. Крім того, лікарі відзначають, що позитивно на маленьких пацієнтів діє і яскравий колір чудодійних іграшок — він привертає їх увагу і не дає впадати в сонне безпам'ятство, допомагає вчитися фокусуватися і збуджує інтерес до навколишнього світу. Після виписки восьминіжка залишається з дитиною як перша іграшка і як талісман для подальшого життя. Дитина може рости з ним, бавитися та спати. А мама може зберігати бірочку з пологового та іграшку на згадку про моменти, проведені в перинатальному центрі.

Деякі лікарі відділень для новонароджених навіть самі вирішили виготовляти іграшки. Наприклад, у Чернівцях Анастасія Бабінцева, лікар-неонатолог за фахом, приєдналася до окто-руху і вже кілька років поспіль виготовляє восьминіжок для немовлят відділення.

Тільки поодинокі медики і відділення ставляться до проекту як до чогось геть несерйозного і вважають, що восьминіжки нічим не можуть допомогти. "Проте, моє особисте переконання, — наголошує Олександра Балясна, — що віра батьків, турбота і іграшки, що дарують надію, можуть суттєво підтримати як малечу, так і їхніх батьків під час виходжування і лікування. Часом телефонують чи приходять батьки діток, які народилися вчасно, але мають низьку вагу або складні діагнози, і питають, чи є в нас в наявності терапевтичні восьминіжки, які здатні врятувати життя. Ці батьки сповнені віри, що восьминіжки можуть допомогти. І ми їх не переконуємо в іншому".

Восьминіжка став першим другом для покинутого у пологовому будинку малюка

Наразі "Ранніми пташками" безкоштовно передано понад 6 тисяч восьминіжок в десятки клиник в різних куточках України. Активно створюються локальні спільноти. Багато жінок продовжують виготовляти і передавати іграшки автономно напряму лікарям по містах. Це дуже надихає, коли проект, попри відсутність адміністративного фінансування, продовжує жити і допомагати.

Для передчасно народжених дітей України восьминіжок плетуть десятки майстринь зі всієї країни. Іграшок завжди не вистачає, адже в Україні кількість дітей, які з'явилися на світ раніше 37 тижня вагітності, становить близько 20 тисяч, тобто кожна 15 дитина. Тож організатори не припиняють закликати всіх, хто вміє володіти в'язальним гачком — приєднуйтеся! Кожний восьминіжка — це підтримка родини, яка виходжує передчасно народженого малюка.