Що робити з осіннім листям? Рішення, які вас вразять
15 жовтня — День збирання осіннього листя. В усьому світі листя використовують як добриво, десь з його допомогою опалюють будинки, а десь створюють меблі, папір та картини.
Осіннє листя — це, звісно, красиво. Проте романтика осіннього листя чарує всіх, крім тих, хто вимушений його прибирати. Щороку комунальники та садівники виходять на "поле бою" проти тонн опалого листя.
Незважаючи на заборону, люди продовжують його палити, керуючись звичкою та небажанням витрачатися на оплату вивозу побутового сезонного сміття.
Лікарі ж попереджають, що спалювання листя несе неабиякі ризики для здоров'я, адже при згорянні 100 кг рослинних залишків у повітря вивільняється біля 1 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. З тліючого без доступу кисню листя виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. З димом у повітря виходять діоксини — одні з найбільш отруйних для людини речовин. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення повітря. Наприклад, при згорянні поліетиленового пакету до наших легень потрапляє до 70 різноманітних шкідливих для людини сполук. Підраховано — дихання "осіннім димом" протягом всього однієї години скорочує життя на 3-5 днів.
В Україні спалювати листя забороняє низка законів, а Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає за це покарання у вигляді штрафу. Розмір штрафу за таке правопорушення становить від 3 до 21 тисячі гривень.
Що ж робити з опалим листям?
Фахівці радять листя не палити, а компостувати. Для цього не потрібні особливі знання, зусилля чи витрати. Якщо немає спеціального резервуару, ємністю для компостування може служити звичайна яма, куди треба помістити листя, а потім помірно його зволожувати. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки.
Опад можна використовувати як мульчу. Розкидане на вільних ділянках грунту вологе листя зупинить ріст бур'янів, вивітрювання грунту і вимивання з нього мінеральних речовин. Крім того, природна ковдра захищатиме землю від холоду і слугуватиме укриттям для всіляких комах, важливих для екосистеми.
Також опале листя є гарним матеріалом для укриття в зимовий період багаторічних рослин, які бояться морозів. А подрібнене газонокосаркою листя, залишене на газоні, дозволить траві "дихати" і, незабаром проникнувши у грунт, значно поліпшить його структуру.
До речі, до цих методів варто придивитися й нашим комунальникам, які поки що здебільшого просто прибирають опад, як звичайне сміття, і вивозять його подалі на переповнені сміттєві полігони.
А як у інших?
Натомість за кордоном — у США, Європі і розвинених азіатських країнах використовують більш відповідальний і сучасний підхід.
У більшості випадків для прибирання осіннього листя використовують потужні пилососи, які з однаковою ефективністю збирають зелену масу як з рівних твердих покриттів, так і з газонів або гравійних доріжок. Завдяки функції мульчування, пилососи подрібнюють опале листя в однорідну масу, щільність якої в 5-15 разів вища за ціле листя. Потім подрібнену масу доставляють до місця переробки чи утилізації.
Портативна машина Leafeater, яку сконструювали у Швеції, здатна впоратися з будь-яким опалим листям — сухим і мокрим, замітаючи у свій бункер, крім листя і трави, пляшки, недопалки, папірці та інше. Механічна "прибиральниця", що буксирується будь-яким садовим трактором, проста в управлінні, надійна і витривала, має невеликий радіус повороту і малу масу — близько 150 кг, завдяки чому не пошкоджує газон і не захоплює землю. Опале листя та інше сміття збирається у місткий бункер. У Швеції Leafeater використовують у міських парках, садах, зоопарках, на кладовищах, на приватних ділянках та фермах. Машини ці вже широко поширені в країні і тепер завойовують інші країни ЄС. Leafeater використовують також в Естонії, Фінляндії і в Іспанії.
У США в парках і скверах листя залишається там, де впало. А з тротуарів і доріг його здувають за допомогою повітродувних установок на газони, клумби або інші зелені ділянки. Щоб листя швидше перегнивало, його подрібнюють. Американські фахівці вважають, що залишені на газонах рослинні відходи повертають у грунт поживні речовини і захищають його від промерзання.
В житлових кварталах діє інша система. Там прибирання листя — ціла кампанія, яку проводять комунальні служби спільно з мешканцями. Жителі згрібають листя зі своїх ділянок — як із задніх дворів, так і перед будинком. Утворені купи складають у мішки і виставляють вздовж вулиць. Місцева влада сповіщає жителів, в тому числі і через соцмережі, про те, в який день робітники сміттєвозів будуть забирати пакети з листям, зібраним на присадибних ділянках. Зазвичай на цю акцію виділяють один тиждень у жовтні чи листопаді. Міські органи влади просять людей складати опале листя в біорозкладні або паперові пакети, або у відкриті контейнери. Вивіз листя відбувається в той же день, що і звичайний вивіз сміття. Потім опале листя відправляється на захоронення або на переробку у компост. Наприклад, у штаті Коннектикут сьогодні більше половини міст мають муніципальне компостування листя. Ще 10 відсотків міст пропонують жителям можливість віддавати листя приватним підприємствам з виробництва компосту.
У Німеччині за допомогою опалого листя опалюють будинки. Те, що ми вважаємо сміттям, там використовують як цінний ресурс, який може частково вирішити проблему з опаленням.
Біомейлер (Biomeiler) або "компостне опалення" — це система отримання тепла зі спеціальної компостної купи (біомаси). Під час процесу компостування аеробні бактерії перетворюють органічну речовину (опале листя, подрібнені гілки, баділля сільськогосподарських рослин) на вуглекислий газ і тепло, яке може бути використаним для опалення приміщень та нагрівання гарячої води, адже температура всередині компостної купи досягає 60 градусів за Цельсієм. Цей метод отримання тепла був розроблений французом Жаном Пейном у 1970 році. Саме цю технологію активно застосовують у Німеччині.
Біомейлер — дуже проста система. Для неї потрібні лише труби, вода і тепло компосту. Звісно, якщо мова йде тільки про листя зі свого подвір'я, 2 кубів буде недостатньо, щоб опалювати весь будинок, але для миття посуду, прання та теплого душу цього об'єму цілком достатньо.
У деяких країнах ЄС (Франції, Іспанії, Італії) з сухої трави й листя виробляють органічне добриво. Сировину переробляють на біогумус способом вермікомпостування за допомогою хробаків (зокрема компостного дощового черв'яка або червоного каліфорнійського хробака). Вермікомпостування дозволяє отримати з 1 тонни органічних відходів рослинного походження до 600 кг біогумусу та 100 кг білкової біомаси, яку використовують для виробництва тваринних кормів. Спеціалізовані дослідження свідчать, що біогумус, отриманий у процесі інтенсивного компостування опалого листя, містить комплекс необхідних органічних речовин, мікроелементів, ферментів, грунтових антибіотиків, вітамінів, гормонів росту та розвитку рослин.
Також в США, ЄС та Ізраїлі опале листя і суху траву використовують для виробництва біогазу. Їх переробляють на спеціальних заводах методом анаеробного зброджування у спеціальних герметичних ємностях — метантенках. Під час бродіння виділяється біогазова суміш, яка містить від 50 до 70% метану. За актуальними даними, вихід біогазу з 1 тонни листя становить 2,85–3 кубічних метрів. Не пропадає і дігестат, що залишається у бродильному бункері, його використовувують як ефективне добриво в сільському господарстві.
Після збагачення метану до 95–97% отриманий газ використовують в когенераційних установках, подають у загальну газотранспортну мережу, а також продають на газових заправках для автомобілів. Що важливо, з усіх видів відновлювального транспортного палива біометан, отриманий із листя, трави та інших рослинних відходів, має найменший викид парникового газу та найкращу виробничу ефективність, враховуючи весь виробничий ланцюжок.
У Великій Британії опале листя використовують для виробництва твердого палива. Ідея цих незвичайних "дров" народилася у британця Пітера Моррісона, коли він вимітав купу осіннього листя у себе вдома. Покрутивши в руках опалий листок, винахідник вирішив, що цей матеріал гідний другого життя. Після декількох експериментів з листям майбутній підприємець створив паливну таблетку, змішавши перемелений опад із воском. Ця таблетка скип'ятила літр води і надихнула Моррісона на створення власної компанії (BioFuels International) з виготовлення паливних брикетів.
Зараз у Бірмінгемі працює цілий завод з випуску таких екологічних дров. Нестачі в сировині у заводу немає — тільки в цьому місті і його околицях комунальні служби щорічно збирають по 16 тисяч тонн осіннього листя.
Паливні брикети Leaf Log можуть застосовуватися в будь-якому місці, де потрібен відкритий вогонь, і не підходять лише для барбекю, адже під час горіння у них занадто високе полум'я. Британці відзначають, що згорає Leaf Log майже бездимно.
Що ще можна робити з опалого листя?
- Папір з листя. Український винахідник Валентин Фречка, ще будучи школярем, придумав спосіб переробки опалого листя у папір. Від ідеї до першої пробної партії минуло 2 роки.
Спочатку хлопець експериментував у себе вдома, подрібнюючи листя звичайним кухонним блендером. Результат виявився успішним і він почав працювати в лабораторії. У 2017 році він представив дослідницький проєкт на декількох екологічних конкурсах, а вже у 2019 році отримав патент на технологію переробки листя з подальшим виробництвом паперу.
Цьогоріч на Житомирському картонному комбінаті зробили першу партію паперових виробів з використанням опалого листя за технологією Валентина. Нові експериментальні пакети, упаковка для яблук і трубочки для напоїв складаються на 50% з макулатури і на стільки ж з листя. І що особливо тішить, перший в світі папір з опалого листя може бути перероблений до семи разів.
- Меблі з листя. Чеський дизайнер Симон Керн спробував використовувати листя у якості матеріалу для виготовлення меблів. Каркас стільця Beleaf зроблений з металу, а його сидіння — з суміші опалого листя і біологічної смоли, отриманої з відходів рослинної олії.
"Уявіть собі дерево, — каже дизайнер, — його стовбур і гілки ростуть сотні років. Нове листя росте щороку, восени воно опадає і слугує добривом для самого дерева. Уявіть, що ми можемо зробити такий самий колообіг з меблів. Є каркас стільця, зроблений таким чином, що він може проіснувати сотні років, і є сидіння, яке не таке міцне, тому через рік, якщо його буде пошкоджено, ми просто зламаємо його і покладемо під дерево, де воно розчиниться у грунті і стане добривом для нього. Потім ми знову зберемо опале листя і зробимо нове сидіння. Вам просто потрібно повірити в те, що є способи змінити цей світ".
Керн досі удосконалює процес, створюючи більш ергономічні та біорозкладні версії сидіння. Він також планує поекспериментувати з використанням матеріалу листя для інших побутових речей.
- Дрібнички для інтер'єру. Турецька дизайнерська фірма Ottan Studio запропонувала новий спосіб економії природних ресурсів — переробивши такі матеріали як шкірка фруктів, шкаралупа горіхів, опале листя та скошена трава в екологічно чисті предмети інтер'єру.
Засновниця стартапу Айсе Йилмаз прийшла до ідеї використовувати біологічні відходи в якості сировини, коли сиділа під деревом в парку і спостерігала за різнобарвними осіннім листям на землі. Її команда розробила процес переробки органічних відходів шляхом попереднього очищення, сушіння та подрібнення матеріалів, а потім змішування отриманих порошків з екологічно чистими смолами. В результаті вийшов широкий спектр "мінімалістичних, але універсальних" продуктів. Фірма виготовляє посуд, світильники, оздоблювальні матеріали для стін і навіть частини автомобільних інтер'єрів. Всі кольори отримані з природних матеріалів, тож продукція студії не містить хімічних барвників.
- Соломинки для напоїв. Листопад буває навіть у теплих країнах. Індійський професор Садж Варгезе, який викладає англійську мову, дизайн-мислення та соціальне підприємництво в Університеті Христа в Бангалорі, прогулюючись по кампусу, звернув увагу на кокосовий листок, який лежав на землі.
Скручене зів'яле листя нагадало йому коктейльну соломинку. Через три роки досліджень та експериментів цей "момент еврики" породив Sunbird Straws — першу багатошарову кокосову соломинку, яка тепер впевнено завойовує внутрішній і світовий ринок. Засновники стартапу Evlogia Eco Сare старанно слідкують за тим, щоб всі їхні соломинки були зроблені саме з опалого, а не зірваного кокосового листя.
Наступна зупинка для Evlogia — виробництво герметичних коробок для їжі на виніс, зроблених з листів ареки, і стаканчиків з бананового волокна, причому всі вони спрямовані на заміну пластика і підтримку сільської економіки. Крім того, одна з основних цілей компанії — надати роботу жінкам у сільській місцевості, що є значним кроком на шляху до розширення прав і можливостей індійських жінок під час COVID-19.
- Фарби з листя. Фінські дослідники працюють над тим, щоб перетворити осіннє листя на натуральні барвники.
У Центрі технічних досліджень Фінляндії VTT виявили, що листя отримує свій колір від помаранчевих і жовтих каротиноїдів і червоних антоціанів. Крім пігментів, осіннє листя містить безліч корисних сполук, таких як феноли, лігнін, вуглеводи і білок. Фіни розробили процес, у якому опале листя збирають, сушать і подрібнюють, а потім витягують з них необхідні пігменти.
Барвники та іншу корисну сировину з осіннього листя можна використовувати в харчовій промисловості, а також у кормах, косметиці і текстилі. Крім того, натуральні пігменти можуть навіть мати оздоровчий ефект і використовуватися в якості нутрицевтиків.
Осіннє листя і творчість
Підприємці з Longal Craft Company (Китай) дають нове життя опалому листю, перетворюючи його на вишукані твори мистецтва.
Використовуючи спеціальні інструменти, художники вирізають зі старого листя приголомшливі портрети і картини. Найбільш поширеним матеріалом, використовуваним для вирізання листя, є лист дерева Чинар, що росте в Індії, Пакистані та Китаї; воно дуже схоже на листя клена.
Процес створення шедевру дуже непростий і розтягнутий у часі. Він починається зі збору листя восени. Тоді його сушать в тіні близько 10 місяців, а перед початком роботи з різьблення листя кип'ятять у воді близько 5 годин — це гарантує йому особливу структуру і те, що всі шкідники та бактерії будуть знищені.
Потім частина поверхні листа видаляється вручну тонким інструментом і стає схожою на мереживо. По завершенні роботи лист обробляють воском — тепер цей твір мистецтва можна зберігати десятиліттями.
Крісті Ботковелі і Бека Зарідзе з Грузії теж завжди з нетерпінням чекають на осінь. Для реалізації своїх творчих ідей вони використовують опале листя в якості полотна. Художникам-самоучкам, закоханим один в одного, ідея такого незвичайного виду творчості прийшла під час однієї з романтичних прогулянок парком. Тепер молоді люди вдвох створюють чарівні і містичні твори мистецтва. Свої роботи пара об'єднала в проєкт під назвою 24 Fallen Leaves. 24 — їхнє улюблене число: саме в цей день вони познайомилися.
Осіннє листя надихає і архітекторів. Незвичайний будинок Будинок листя (Leaf House) побудували в Австралії. Це оригінальна споруда на узбережжі Сіднею швидше не будинок, а павільйон для відпочинку на природі і спостереження за нею, чому, власне, і сприяє його екологічно орієнтована конструкція.
Leaf House спроектований австралійським архітектурним бюро Undercurrent Architects, він дозволяє своїм мешканцям перебувати одночасно в саду і всередині будівлі. Будинок акуратно вписаний у довкілля і відображає особливості ландшафту, а його викривлений дах нагадує опале листя.
В Японії опале листя стало об'єктом стріт-арту. Цей вид мистецтва називається "очіба" (ochiba або fallen leaf art), ним можна зайнятися і у нас.
Ідея складати малюнки і візерунки з опалого листя — пречудова. Нудні сірі тротуари японці перетворюють на картини. Мистецтво очіба споглядальне — до першого пориву вітру. Але це і є сенс життя в мудрому східному розумінні — створити щось і милуватися, поки не прийде пора руйнування. Все тимчасове в цьому світі, і японці знають це дуже добре. Ніхто не сумує, коли кольорові картини з листя розлітаються — це лише означає, що пора розпочинати новий етап творення.
Зате жителі Японії радо викладають свої картини і скульптури з опалого листя у соцмережі, щоб поділитися з людьми дивовижними витворами сучасного мистецтва.
