Школа підтримки бізнесу: як працює рішення для підприємців та ВПО в Житомирі?
У чому проблема?
З початку війни малий та середній бізнес, який на момент повномасштабного вторгнення становив більшість всього бізнесу в Україні, став тією силою, яка втримала на плаву економіку країни. Втім, останні дослідження свідчать: зараз малий та середній бізнес переживає не найкращі часи. За результатами першого півріччя 2023 року 12,8% підприємств повністю або майже повністю зупинили роботу, а серед негативних факторів, які заважають розвитку підприємницької діяльності — непрогнозованість дій держави щодо бізнесу, посилення тиску силовиків та контрольних органів, відсутність доступу до фінансового ресурсу.
Яке рішення?
Але є й хороша новина — попри війну та інші складнощі українці залишаються оптимістами. Люди дивляться у майбутнє з надією, вірять у власні сили та продовжують створювати нові бізнеси. За даними OpenDataBot зараз в Україні відкривається більше нових ФОПів, аніж закривається. Станом на початок осені в Україні офіційно працюють понад 2 млн ФОПи. Попри повномасштабну війну, кількість малих та середніх бізнесів зростає та навіть б'є довоєнні рекорди.
Відкривати новий бізнес під час війни непросто і ризиковано. Але якщо підійти до проблеми відповідально, все розрахувати й запланувати, то можна відкрити власну справу і навіть досягти успіху. На Житомирщині людям, які мають бізнес-ідеї та бажання реалізувати власну справу, у цьому допомагають житомирські інституції: громадська організація "Вдоскональ себе" та благодійний фонд "Справжні українці". За фінансової підтримки естонської ГО "Мондо" та благодійного фонду Real Ukrainians вони запровадили та реалізували освітній проєкт "Школа підтримки малого та середнього бізнесу".
Як це працює?
Від ідеї до реалізації
Сергій Трохимишин у "Школі підтримки малого та середнього бізнесу"
Як розповів керівник та ідейний натхненник освітньої ініціативи Сергій Трохимишин, проєкт "Школа підтримки малого та середнього бізнесу" був задуманий доволі давно.
"Я підприємець, волонтер, громадський діяч. Колись, у своєму першому власному бізнесі, я «успішно» прогорів, проте отримав колосальний досвід. Потім працював в агенції регіонального розвитку Житомирської області, де основним моїм напрямком був розвиток малого і середнього бізнесу. Саме тоді у мене з'явилася ідея проєкту щодо навчання молодих підприємців", — згадує Сергій Трохимишин.
Влітку 2022 року волонтери БФ "Справжні українці" багато подорожували Житомирською областю й бачили, у якій ситуації знаходиться бізнес, як багато підприємств закриваються, а людям немає де працювати. Тоді думка про те, що проєкт з підтримки бізнесу варто запустити, стала ще актуальнішою. Перші спроби знайти фінансування на проєкт були ще в серпні 2022 року. У листопаді того ж року вони увінчалися успіхами.
"Ми вирішили, що під час війни розвивати бізнес важливо як ніколи. Обрали малий бізнес, бо серед підприємців ця категорія має найнижчу спроможність. Провели переговори з NGO «Mondo» щодо фінансування проєкту, оскільки ми на той момент вже співпрацювали, а у них був подібний проєкт в Грузії. Чи важко було організовувати проєкт? Так, важко — через велику кількість різних факторів, які виникали по ходу проєкту. Ми не одразу знайшли необхідне приміщення, виникали непередбачувані обставити, а для того, щоб рухатися вперед доводилося змінюватися й адаптовуватися по ходу", — продовжує Сергій Трохимишин.
Ядром команди проєкту "Школа підтримки малого та середнього бізнесу", що стартував у лютому 2023 року, стали Сергій Трохимишин та його координаторки Олена Вижак та Мирослава Маслюківська. А викладачами школи — підприємці Житомира та області.
Чого вчать у "Школі підтримки бізнесу"?
Учасники та учасниці першого набору в "Школі підтримки малого та середнього бізнесу"
Навчання у школі безоплатне. Його проводять за модульною системою. Один модуль складається з 2 днів — суботи та неділі, перерва між модулями — 2-3 тижні, протягом яких учасники мають виконати домашні завдання, а також "перетравити" матеріали, які отримали. На базовому курсі учасники вивчають різні теми: проєктний менеджмент, бізнес-моделі, бізнес-процеси, звітування, маркетинг та багато іншого.
Відкриваючи школу, її ініціатори вирішили, що викладачі будуть відходити від класичної моделі викладання і зроблять акцент на різних темах, які знадобляться людям практично щодня. Це робота з податковою, менеджмент, маркетинг, питання з підбору кадрів — як шукати людей, як проводити співбесіди. Які є типові помилки в бізнесі, фінансовий менеджмент, тема особистих фінансів — як їх планувати, як розділяти власну справу й особисті фінанси. Також у школі проводяться бізнес-тренування. А крім того, говорять про психологію, особливо про те, що стосується лідерства в бізнесі. 4-й навчальний модуль проєкту "Школа підтримки малого та середнього бізнесу" присвячений особливостям написання бізнес-проєктів на основі ідей учасників.
Є ідея? Зроби хоча б крок у її напрямку!
Кожну вільну хвилину учасники школи використовують для спілкування та обміну ідеями
Головна мета "Школи підтримки бізнесу" — інтеграція людей зі статусом ВПО в життя міста. Саме тому під час відбору учасників пріоритет віддавали вимушеним переселенцям. Також до участі у проєкті запрошували підприємців-початківців, які тільки роблять перші кроки у власній справі. Під час реалізації проєкту основну ставку організатори школи зробили на взаємодії учасників всередині групи — для того, щоб переселенці отримали зв'язки й потенційних друзів у новому регіоні, підприємці-початківці — новий досвід, а діючі підприємці — поглибили власні знання.
"У людей, що приїхали до нас в місто, дуже часто немає знайомих і друзів, у яких банально можна було б щось запитати. Ми ж поставили собі за мету створити таке середовище, де люди зможуть знайти однодумців, нових знайомих, розуміння та бачення чим займатися, а також справу, яка дозволить їм працювати на себе", — говорить Сергій Трохимишин.
За його словами, головними умовами для зарахування до школи були дві складові: ідея та якийсь рух до цієї ідеї.
"Це означає, що якщо людина написала в анкеті, що в неї є тільки бізнес-ідея, але вона нічого не робила для її реалізації, то в неї не було ніяких шансів потрапити у проєкт. Натомість якщо людина вказувала, наприклад, що вчилася на курсах, по вечорах саджає рослини й хоче відкрити бізнес з вирощування мікрогріну — то тут рішення позитивне. Тому що це людина не лише з думкою; вона має технологію, бачення бізнесу і готова розвиватися", — пояснює керівник проєкту.
А в них точно вийшло?
Майже половина учасників Школи — це люди зі статусом ВПО.
На перший наш набір школа отримала 95 заявок на 25 місць. Серед 25 учасників п'ятеро, що мали найкращі бізнес-плани, виграли гранти від NGO "Mondo". Серед переможців — відновлення виробництва власного бренду одягу, студія предметної фотозйомки, встановлення систем безпеки та відеоспостереження, переобладнання магазину роздрібної торгівлі, вдосконалення ферми з вирощування мікрогріну.
На другий потік у школі сформували вже 2 групи — з-поміж 150 заявок від охочих навчатись відібрали 50 найцікавіших та спроможних бізнес-ідей. По закінченню навчання 18 підприємців успішно презентували свої проєкти. А грантову допомогу на купівлю обладнання, інструментів та інших речей для старту або підтримки своєї справи, отримали 6 учасників. Серед ідей переселенців — екоферма, відшивання капсульного гардероба, лазерна косметологія. Офіцер ЗСУ у відставці житомирянин Олексій Пилипенко вирішив відкрити власну студію 3-D друку. У Бердичеві зʼявиться кафе з ексклюзивним інтер'єром, а в Житомирі — нове виробництво дитячого та дорослого текстилю та магазин виробів з льону.
"Сумарно ми видали 15,5 тисяч євро на гранти, а навчання у нашому проєкті вже пройшли 75 учасників. Але варто зазначити, що сертифікати отримали не всі, оскільки є умови програми, які необхідно виконати, щоб його отримати — відвідування не менше 80% занять та виконання не менше 80% домашніх завдань", — додає Сергій Трохимишин.
Проте навчання, написання бізнес-проєкту та отримання грошової допомоги — це тільки початок шляху для молодих підприємців.
"Думаєте, легко тим, хто переміг? Переможцям найскладніше, адже завтра до тих завдань, що вони собі поставили, додається тягар моральної відповідальності — виправдати очікування, — зауважує тренер школи Павло Дукач, який вів блоки про фінансову грамотність для підприємців та бізнес-моделі. — Так, вони сьогодні отримали грант та долю оплесків. Але це не результат, а свисток на перерву у матчі, який триває. Завтра буде не менш бентежним. У світлі софітів ми — мить, і завжди — самі із собою. Я бачив і бачу багато людей, які мають потенціал. Потенційним можна бути дуже довго. Такий себе приємний статус, що тішить самолюбство. Але вміння подивитись себе з боку проводить свій безапеляційний вододіл. Це вміння ставить перед нами вибір — залишатися у теплій ванні чи орати так, що ні в кого не залишиться сумнівів у гідності результату".
Матч, який триває
Випуск другого потоку "Школи підтримки малого та середнього бізнесу"
За результатами моніторингу першого набору організатори "Школи підтримки малого та середнього бізнесу" виявили: багато учасників зазначають, що їхня справа розвивається тепер краще, ніж за попередні декілька років. У середньому доходи учасників зросли на 30%, а шість бізнесів або з'явилися з нуля, або розширились. Наприклад, житомирянка Юлія Савенок, яка дуже хотіла виготовляти тістечка, відкрила кафе "Dreams come true", Юлія Солдатенко, ВПО із Краматорська — власний фітнес-зал "Ufit", Андрій Шиш став власником компанії "BEZ.PRO" і займається встановленням систем відеоспостереження, а Ващенко Аврора й Аня Ліпецька — подруги, яким на момент старту проєкту було по 15 років, продовжують успішно розвивати власний бренд одягу "ADVA".
За словами засновника компанії "BEZ.PRO" Андрія Шиша, "Школа підтримки бізнесу" принесла нові корисні знайомства та особисто йому дала поштовх до активніших дій. Якщо до навчання бізнес "більше нагадував самозайнятість", зараз Андрій займається масштабуванням, обробляє нові замовлення та набирає нових працівників, аби мати можливість виконувати масштабніші проєкти.
"Завдяки отриманим у школі знанням, я маю більшу впевненість в тому, що зроблю значно менше помилок. Вважаю, що такі проєкти дуже важливі, тому що багато людей мають ідеї, але через невпевненість у собі чи відсутність досвіду, не можуть наважитись на створення бізнесу", — говорить Андрій Шиш.
Заняття в фітнес-клубі UFit Юлії Солдатенко
А для Юлії Солдатенко створення фітнес-клубу — взагалі перша спроба в бізнесі:
"До цього я працювала в лабораторії, репетитором з хімії та тренеркою з фітнесу в Краматорську. Відправляючи заявку у школу, найближчим часом відкривати свою фітнес-студію не планувала, але вже по закінченню навчання я зрозуміла, що можу і хочу відкрити власний фітнес-клуб і розвивати його саме зараз і саме в Житомирі".
Уже два місяці клуб працює — завдяки навчанню Юлії у школі та отриманому гранту від Дії. Підприємиця додає:
"Кожен раз, коли мене питають, на що це тобі та ще й під час війни, я відповідаю: я живу своєю справою і саме робота допомагає мені відволікатися. Тим паче моя справа приносить користь і іншим людям: тренування, масаж, піклування про своє здоровʼя — це саме те, що треба, щоб продовжувати жити. Що б я порадила тим, хто тільки задумується про власний бізнес? Порада в мене одна: якщо ти дійсно чогось хочеш і реально оцінюєш свої можливості, то не сумнівайся! Пробуй!"
Ще більше корисних рішень!
За фінансової підтримки естонської ГО "Мондо" житомирська "Школа підтримки малого та середнього бізнесу" зробила вже два випуски майбутніх бізнесменів. Але й далі ГО "Вдоскональ себе" та БФ "Справжні українці" будуть продовжувати створювати освітнє середовище для підприємців.
"Зараз, якщо переглянути програми розвитку для бізнесу в Житомирі чи на рівні області, можна побачити, що вони існують тільки на папері. Фінансування на них не виділяється, або ж ті суми, що виділяються, занадто малі, щоб змінити ситуацію. Хоча під час війни розвивати підприємницьку діяльність потрібно, як ніколи. На зиму ми плануємо набрати ще одну групу і з нею відпрацювати, а вже на весняний період я буду займатися пошуком фінансування, щоб створити центр, де зможе навчатися декілька груп одночасно", — ділиться планами Сергій Трохимишин.
Керівник проєкту додає, що особисто він буде продовжувати цю справу навіть без грантової підтримки, до моменту "поки горять очі в підприємців, і вони готові ризикувати, вкладати час і енергію в новий бізнес, розвиватися та рухатися вперед". І наголошує, для нього кожен проєкт — це насамперед його учасники, і чим більше учасники вкладаються в проєкт, тим більше хочеться їм допомагати.
