Обстріли та пожежі в містах: які наслідки для міського довкілля та як з ними боротися?

Пожежа в будівлі економічного факультету Харківського національного університету імені Каразіна внаслідок обстрілу росіянами

росіяни не припиняють активно та масово обстрілювати українські міста: ракета влучила в торговельний центр у Кременчуку, унаслідок чого загинуло 18 осіб; у Дніпрі головний удар прийшовся в будівлю автотранспортного підприємства — загинуло як мінімум двоє людей; у Києві окупанти вкотре поцілили в житловий будинок, Миколаїв та Харків під обстрілами щодня; дістається Черкащині, Рівненщині, Хмельниччині, Одещині, не кажучи вже про Донбас. Кожен удар росії по населених пунктах України — це нові жертви.

росіяни масово нищать міську інфраструктуру. Українські військові експерти називають різні причини таких дій: чи то щоби перешкодити транспортуванню військової техніки, чи то бажання «дати свою відповідь» на обговорення західних лідерів про допомогу Україні на саміті G7. Так чи інакше, обстріли міст призводять до жахливих наслідків, й окрім відібраних людських життів та зруйнованих будівель ми матимемо ще багато «плодів», які приносять нам росіяни. Про що йдеться та що з цим робити — розбираємося разом.

Зруйнований міст у Стоянці на Київщині

Коли війни ведуться в містах, руйнації відбуваються не лише із житловими будинками. Через влучання снарядів пошкоджується життєво важлива інфраструктура, яка забезпечує функціонування міст. Це може призвести до відсутності безпечної питної води, електрики для живлення будинків, підприємств та лікарень.

Звіт, який підготував Червоний Хрест, показав, що під час тривалих збройних конфліктів у містах значною мірою проблеми виникають через залежність великомасштабних взаємопов'язаних інфраструктур від наявності кваліфікованого персоналу для забезпечення надання послуг:

"Важка вибухова зброя, як правило, завдає значної шкоди критичній цивільній інфраструктурі, викликаючи виснажливий «ефект доміно» на взаємопов'язаних основних службах, таких як охорона здоров'я, системи водопостачання та електропостачання", — сказано у звіті.

Ініціатор міських проєктів та голова ГО Urban crew Влад Самойленко, який зараз займається волонтерством по всій країні, пояснює:

"Під час вибухів руйнується абсолютно все. Влучивши в будівлю, снаряд розкидує осколки, знищуючи все навколо. Від руйнувань комунікацій страждають не лише об'єкти житлової інфраструктури, а й стратегічні об'єкти, які забезпечують життєдіяльність. Відповідно, виникають ситуації з постачанням води, електрики, каналізація і все інше", — пояснює експерт. 

Пошкодження інфраструктури може призвести до розповсюдження інфекцій, погіршення епідеміологічної ситуації в місті. Окопи та вибухи знищують зелені насадження, важливі для очищення повітря в містах.

"Ми виїжджали в Соледар, — продовжує Влад (зараз організація Urban crew займається волонтерством), — то побачили, що там комунальні служби взагалі не працюють, тому що у них відсутнє електро- та водопостачання, — це роблять волонтери. Там є двоє людей, які виконують функції міськради, бо виконавчої гілки влади не залишилось. Вони розвозять воду, ховають людей, привозять харчові продукти. Відповідно, коли немає комунікацій, не буде працювати нічого. Не працюють системи охолодження, не подається вода — проблеми з усім. Місто стає непридатним для життя, і з нього всі тікають. Коли знищується понад 50% критичної інфраструктури, яка забезпечує носії водопостачання та каналізацію, знаходитись в таких містах неможливо", — констатує експерт. 

Наслідки ракетного удару росії по Вінниці

Шкода від влучання ракет — не лише в руйнації інфраструктури та людських жертвах, які, на жаль, залишаються похованими під завалами або сильно травмованими. Від токсичних викидів у повітря страждають усі, хто знаходиться поряд із місцем влучання та спричиненою пожежею. Така шкода може мати довгостроковий ефект та призводити навіть до хімічних отруєнь.

Під час масштабної пожежі в ТРЦ у Кременчуку горів пластик, плавилися синтетичні будівельні матеріали, у результаті серйозно погіршилась якість повітря в місті — такий висновок зробили експерти екологічної спільноти "Чисте повітря України".

Вони спробували проаналізували цю ситуацію детальніше. Варто зазначити, що в місті Кременчук не встановлено жодної станції моніторингу якості повітря, тож прямих даних онлайн-спостережень немає, однак у 15-км зоні від міста в селищі Власівка знаходиться сучасна станція AirFreshMax від EcoCity. З наявних даних видно, що 27 червня відбулося сильне й різке погіршення якості повітря впродовж щонайменше 4 годин. Спостерігалось аномальне збільшення продуктів горіння — діоксиду азоту, чадного газу, частково аміаку.

Шкода від ракетних обстрілів та спричинених ними пожеж колосальна та спричинена поєднанням одразу багатьох факторів:

👉🏻 Великі пожежі супроводжуються викидами дрібнодисперсного пилу.

"Коли ракетні обстріли були в Києві, станції громадського моніторингу чітко фіксували на годину-дві різкий сплеск кількості такого пилу в повітрі", — каже експерт із питань екологічного моніторингу та вимірювання Максим Сорока.

Високі концентрації такого пилу спричиняють захворювання організму або ж призводять до летальних випадків. Додамо, що забруднення повітря дрібнодисперсними зваженими частинками негативно впливає на здоров'я людини навіть за дуже низьких концентрацій.

"Велика кількість завалів, для розбирання яких потрібно чимало енергоресурсів, гуманітарна шкода та викиди хімікатів у повітря від вибухів, — особисто я вважаю це мізером у порівнянні зі збитком, який виникає внаслідок пожежі", — каже експерт.

👉🏻 Наприклад, коли під Києвом горіли склади, викиди в повітря були схожими на викиди від горіння нафтобаз: у повітря потрапляє велика кількість органічних речовин і чорного вуглецю, а також діоксид азоту.

"Якщо говорити про ТРЦ у Кременчуку, — продовжує Максим Сорока, — логічно припустити, що там була велика кількість пластику, а це — чорний вуглець, сажа, на поверхні якої абсорбовані стійкі органічні та поліциклічні сполуки, які майже всі є канцерогенними. Багато людей страждали не стільки від ураження самої ракети, а стільки від отруєння внаслідок горіння. Це не афішується, але в нас є інсайдерська інформація про те, що багато людей отруїлися — їх не встигли врятувати", — ділиться експерт.

👉🏻 Особливу небезпеку становлять "утеплені" будівлі, для утеплення яких використовувався небезпечний пінополістирол. Під час його горіння виділяється велика кількість поліциклічних сполук та хлористий ціан, тобто синильна кислота.

"Синильну кислоту за токсичними властивостями можна порівняти з ціаністим калієм. Люди задихаються зсередини. Це пекельна смерть, на яку заслуговують усі росіяни", — коментує Максим Сорока.

Коли ракета спричиняє велику пожежу, навіть людина під завалами, яка отримала другий шанс на виживання, втрачає його через відсутність кисню та отруєння продуктами горіння.

👉🏻 Варто зауважити, що ризик виникає як під час самої пожежі, оскільки в повітря виділяється велика кількість продуктів горіння, так і після неї. Максим Сорока розповів, що спостерігаючи за станціями, що вимірюють якість повітря, спеціалісти помітили, що після того, як пожежу загасили, а згарище висихає, воно перетворюється на вторинне джерело викиду попелу, у тому числі токсичного. Будь-який вітер буде знов підіймати його вгору та розвіювати в повітря.

Міста, які руйнує ворог сьогодні, Україна відбудує. Деякі спеціалісти наголошують про важливість екологічної стійкості міст — цей аспект і варто буде врахувати в майбутній відбудові. Про це йдеться в науковій статті університету Турку у Фінляндії, де стійкість міст до військових дій розглядалась на прикладі Другої Світової війни, адже вона була першою війною, у якій військові стратегії систематично мали на меті спустошення міст та масові вбивства цивільного населення.

Наслідки бойових дій у містах, окрім руйнування інфраструктури, включали голод, недоїдання, бідність, інфекційні захворювання, погіршення гігієни, появу шкідників, а також надмірну експлуатацію місцевих природних ресурсів. У деяких містах набули значення полювання та збиральництво. Люди розчищали сміттєзвалища або розбомблені місця, щоби знайти щось їстівне чи інші корисні матеріали. Деколи жителям доводилось переїжджати в сільську місцевість, щоби мати можливість знайти або вирощувати їжу. На практиці воєнна урбанізація сільської місцевості та хуторизація міст дозволили природі поступово заволодіти містами. Зрештою, деволюція міст означала повернення до витоків урбанізації — до природи.

Криза підштовхує до розвитку, тож руйнування міст у деяких випадках після Другої світової призвели до екологічного прогресу. 

• Через нестачу енергоресурсів тогочасні міста вдавались до більш економного їх використання, зокрема, знижувалась інтенсивність опалення приміщень. 
• Перехід на літній час було знову запроваджено теж для економії енергії. Більш природний добовий цикл у затемнених містах, ймовірно, був корисним як для міських жителів, так і для природи. 
• Значного поширення набули збереження, повторне використання та перероблення різноманітної сировини. 
• Зменшення використання автомобілів і збільшення використання громадського транспорту в поєднанні з їздою на велосипеді та ходьбою зробили багато міст більш активними, здоровими, чистими та тихими. 
• Збільшення використання місцевих природних ресурсів, включаючи міський ґрунт, міську фауну та флору, дощові, ґрунтові та поверхневі води, змусило людей змінити ставлення до природних осередків всередині міст. Відродження міст воєнного часу перетворило їх на такі собі "міські тваринницькі ферми". Зросла кількість членів природоохоронного руху. Ці події дають підстави називати багато міст воєнного часу екомістами.

"Склади та фабрики, побудовані в зелених зонах, що височіють над нескінченними рядами огидних будинків, відсутність громадських місць та майданчиків, церкви, сховані за залізничними арками — таким вулицям не повинно бути місця в післявоєнній Британії", — такими були перші слова пропагандистського фільму під назвою "Зразкове місто", випущеного наприкінці Другої світової війни в Британії. Послання фільму було чітким: нове типове місто мало бути зручним та безпечним для всіх мешканців.

Влад Самойленко вважає, що для того, аби створити екологічне стійке місто, а також зробити його безпечним для жителів, потрібно будувати будинки, дороги, будь-яку інфраструктуру з тих матеріалів, які менше виділяють токсичних речовин. 

"Балкон, обшитий пластиковою вагонкою чи то фасад з пластикових елементів, навіть без війни при нагріванні виділяє небезпечні елементи. Тому перевагу краще надавати природним матеріалам, а також цеглі, бетону. Тобто використовувати менше хімічних сполук, які за зміни температурних режимів виділяють токсичні речовини. По-друге, чим більше зелених насаджень, чи то без війни, чи то в її умовах, — тим краще, тому що кущ або дерево може врятувати людину від осколка, за ним можна заховатися", — вважає експерт. 

Також, за словами Влада, ще один важливий пункт, який необхідно врахувати в майбутньому — це облаштування нормальних бомбосховищ і утримання їх в належному стані. 

"Зараз у нас чимало житлових будинків, які будуються навіть без автопаркінгів. Тому потрібно дотримуватись державних норм і стандартів", — каже він. 

Проте такі дії з відбудови екологічно сталих міст вимагають часу, ресурсів та убезпечать жителів міста лише в майбутньому. Для того ж, щоби захистити себе зараз, необхідно діяти швидко. Як саме, розповідаємо в наступному розділі.

Наслідки ракетного удару росії по Києву 26 червня 2022 року

Найближчі два дні після кожної пожежі повітря буде дуже забруднене, згодом концентрація шкідливих речовин буде знижуватись упродовж 3–4 днів. На цей час, щоб убезпечити себе від токсичного впливу на організм продуктів горіння, необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

• У перший час після розгоряння пожежі — зачиніть вікна. Якщо маєте зволожувач повітря вдома — саме час його увімкнути: частинки води в повітрі "вловлюватимуть" забрудники та пил та осідатимуть на підлогу. Опісля проведіть вологе прибирання. Краще уникати прогулянок на свіжому повітрі.
• У жодному разі не можна наближатись до місця згарища — цих місць краще уникати. Продукти горіння навіть після того, як пожежу затушено, продовжують розвіюватися вітром та поширюватись у приземному шарі атмосфери — у тому шарі, де ми дихаємо.
• Турбуйтесь про чистоту вашої оселі, офісу чи приміщення, у якому ви перебуваєте. Чорний вуглець, який є продуктом горіння, є дуже токсичним та може осідати як звичайний пил на всіх поверхнях. Щоб уникнути його шкідливого впливу, необхідне вологе прибирання.
• Пийте більше води.
• Якщо ви відчуєте нездужання, не бійтесь звертатись до сімейного лікаря.

Забрудненість повітря в містах та селах вимірюють пости моніторингу якості повітря. Ступінь забрудненості повітря в місті визначає Обласний центр із гідрометеорології, працівники якого відбирають проби, визначають кислотність атмосферних опадів тощо. Інформацію про стан повітря в тому чи тому місті можна дізнатися на сайтах департаментів екології обласних державних адміністрацій.

Окрім державних постів моніторингу повітря, слідкувати за станом забруднення можна, встановивши пости громадського моніторингу, що передають інформацію цілодобово в реальному часі. Найвідоміші — EcoCity, ЛУН та SaveEcoBot (переглянути наявність постів громадського моніторингу у вашому населеному пункті можна, перевіривши карти на сайтах за посиланнями вище).

↓Читайте також

Боєприпаси та хімія: як війна шкодить ґрунтам і які є рішення?

Відходи від війни: що це таке та як із ними впоратись?

Лісові пожежі, війна і несподівані наслідки: що робити зі згарищем?