“Шахти не законсервували належним чином, тож тепер вони ще небезпечніші”, — як на Кіровоградщині борються з радіацією
Реалізація проєкту, спрямованого не лише на висвітлення проблеми, а й на залучення місцевих активістів до дій зі зменшення радіаційних ризиків, стала можливою завдяки фінансовій підтримці Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Про роботу проєкту "Рубриці" розповіла менеджерка проєктів ГО "Флора", заступниця виконавчого директора Ірина Мунтян.
У чому проблема?
Кіровоградська область розташовується на породах Українського кристалічного щита, на якому зосереджена більшість українських уранових родовищ. Уран тут почали виробляти ще в 1945-ому, за ці роки частина родовищ була відпрацьована, деякі шахти не розробляються або перебувають у стані консервації.
Сьогодні видобуток уранових руд відбувається на трьох шахтах і є дуже важливим питанням для країни. Особливо в контексті війни та масштабних атак армії росії на нашу енергетичну систему, адже уран є головним компонентом для виробництва ядерного палива для АЕС.
Проте з іншого боку, видобуток та переробка цінної сировини приносить жителям самої Кіровоградщини весь "букет" екологічних проблем, а також негаразди зі здоров'ям.
Дозиметр фіксує перевищення радіаційного фону біля відвалів уранової шахти на Кіровоградщині. Фото ГО "Флора"
"Вже майже 40 років прямо під вулицями міста Кропивницького, а також у Смолінській та Маловисківській громадах ведеться активний видобуток урану. Це і раніше створювало високий рівень забруднення навколишнього середовища, але війна принесла у наш регіон нові ризики, — розповідає менеджерка проєктів ГО "Флора" Ірина Мунтян. — Під час воєнного стану майже всі урановидобувні підприємства припинили роботу, але шахти не законсервували належним чином, тож тепер вони ще небезпечніші як для довкілля, так і для здоров'я людей".
Ірина Мунтян наводить цифри: за статистикою, до війни в Кіровоградській області смертність перевищувала народжуваність, а захворюваність на рак становила 426 діагностованих онкопацієнтів на 100 тисяч населення. В Кропивницькому ці цифри ще вищі — 472 на 100 тисяч, що є найбільшим показником по Україні, де середній показник становить 349,80.
За словами екоактивістки, сьогодні існує реальна загроза затоплення уранових копалень, що, відповідно, призведе до забруднення гідрографічних шарів регіону ураном і супутніми радіоактивними речовинами та зменшення кількості придатної для пиття води.
Окрім трьох уранодобувних об'єктів (шахт) Кіровоградщина має вихід радону з землі, що також впливає на здоров'я населення. Тож питання зменшення ризиків радіаційного забруднення є дійсно важливим для місцевих і потребує негайних дій.
"Ми вважаємо, що жителі області повинні не просто бути обізнаними про небезпеку, а мають активно співпрацювати з владою щодо контролю за зниженням ризиків від наслідків уранодобувної діяльності. Прикладами локальних рішень могли б бути обмеження розширення територій видобутку урану, проведення громадських слухань щодо роботи або консервації урановидобувних підприємств, створення лісозахисних смуг навколо шахт і відвалів урановидобутку, проведення регулярного (представниками влади та громади) моніторингу про діяльність або бездіяльність небезпечних об'єктів з виробництва урану", — говорить Ірина Мунтян.
Яке рішення?
Створювати екологічно безпечне середовище для людей разом із громадами
Громадську організацію "Флора" створили у 2000-ому році як дитячу екологічну організацію, щоб підтримувати дітей та молодь у їхньому прагненні змінити себе та світ на краще. На вимогу часу та відповідно до чинного законодавства, з 2015-го року організація реорганізована і на сьогодні є громадською організацією, яка опікується екологією Кіровоградщини та впроваджує на території області концепцію "Зелений простір".
Команди ГО "Флора" та ГО "Єдність села Злинка" відбирають проби води для аналізу в місцевих криницях та свердловинах. Фото ГО "Флора"
Проєкт "Небезпечні сусіди — уранові шахти. Подвійний ризик під час війни" став логічним продовженням діяльності команди ГО. Проєкт спрямований на залучення мешканців місцевих громад до дій зі зменшення радіаційних ризиків, які виникли через неробочі уранодобувні об'єкти. Крім того, у проєкті використовують успішні стратегії та уроки, отримані від європейських експертів, які працювали з серйозними проблемами уранового забруднення.
У рамках проєкту та у співпраці з міжнародними партнерами ГО оголосила конкурс мінігрантів для місцевих громад. Обирали найкращі ідеї щодо зменшення впливу радіації на здоров'я людей та довкілля.
Під час проєкту одні з грантерів відкрили подкаст-студію для широкого інформування населення. ГО "Флора" стала першою учасницею цього проєкту (друга ліворуч — Ірина Мунтян). Фото ГО "Флора"
У цьому конкурсі перемогли 11 громад Кіровоградщини, до складу команд-переможниць увійшли як жителі громад, так і представники місцевої влади. Вони досліджували проблему на місцевому рівні та втілювали власні проєкти. Проводили моніторинги якості джерел, створювали мапи, встановлювали станції моніторингу якості повітря, проводили інформаційні кампанії, виміряли радон у школах, досліджували ситуацію та розробляли план дій, з яким звертались до влади.
Так, у Первозванівській сільській громаді Кропивницького району, на території якої розташована Інгульська шахта, тепер буде п'ять станцій моніторингу якості повітря. Одну з них безкоштовно надала ГО "Флора". Ще чотири станції громада купила за грантові кошти. Роботу станцій можна відстежувати в режимі реального часу, переходячи за посиланням в Telegram-каналі.
Перша встановлена станція моніторингу повітря у Первозванівці. Станція розміщена навпроти школи. Фото ГО "Флора"
За даними ГО "Флора", у самій Первозванівці рівень радіації в нормі. А от біля відвалів шахти дозиметр зафіксував 3,13 мікрозівертів на годину, при допустимій нормі 0,30 мікрозівертів. Це зона відчуження і вона не має огорожі або попереджувальних знаків. У ГО відзначають — у вітряну погоду пил звідси летить на обласний центр. Тут потрібна захисна лісопосадка. Її також роблять силами громади, виводячи землі з сільськогосподарських угідь, зокрема, пасовищ.
"Первозванівська громада — єдина в області, у якій роблять саме місцеву систему екологічного моніторингу, — коментує Ірина Мунтян. — Ця громада понад рік системно працює над тим, аби збирати дані про забруднення навколишнього середовища. І це досить прогресивне і, на нашу думку, життєво необхідне рішення. І ми готові й надалі підтримувати цю громаду, щоб моніторити й інші складові навколишнього середовища".
А в них точно вийшло?
У "Флорі" відзначають, що загалом в рамках проєкту проведена дуже сумлінна робота. Населення Кіровоградщини почало говорити про проблеми радіаційного забруднення та цікавитись її вирішенням. Окрім цього, ГО вдалось налагодити співпрацю між громадськістю та владою.
"Завдяки проєкту значно зріс рівень громадської активності на локальному рівні, адже фінансова підтримка є дуже важливим компонентом. Можливість самостійно планувати й впроваджувати зміни в громадах надихають локальних екоактивістів продовжувати цю діяльність та показують видимі результати. Наші партнери неабияк доклалися до інформування жителів громад щодо стану навколишнього середовища. А органи місцевого самоврядування надавали всебічну підтримку активностей проєкту, що свідчить про готовність вирішувати наявні проблеми вже зараз", — каже Ірина Мунтян.
Ще більше корисних рішень!
"Ми боремось не з шахтами, а з радіаційним забрудненням від діяльності цих шахт"
У ГО "Флора" говорять: уран — це чудово, адже це додаткові робочі місця, гроші в громаді, сировина, без якої не обійдеться жодна атомна електростанція. І якщо робити все правильно, то мінусів у діяльності уранодобувного об'єкта не знайдеш.
"Але не в нашому випадку. Тони відвалів з шахт, які лежать у відкритому доступі, які мають радіаційні елементи і які досить сильно фонять, є реальною небезпекою для нас".
Нещодавно представники ГО відвідали Чехію, а саме Ліберецький край. Там також була уранова шахта, яка несла більше шкоди, ніж переваг. Чеські активісти провели велику інформаційну кампанію, почали співпрацювати з владою та директорами шахт, розробили проєкт закриття, залучили кошти та почали вирішувати проблему. Так, на це пішло багато сил, грошей та часу, але тепер їхня шахта на шляху до повного відновлення порушеної під час видобутку урану екосистеми.
Команда ГО "Флора" на екскурсії на чеській уранодобувній шахті. Фото ГО "Флора"
"Ця поїздка стала важливим етапом в нашій боротьбі проти радіаційного забруднення. Нас запросили на екскурсію і показали всі процеси, розповідали про свій проєкт і навіть дали подивитись на кінцевий результат їхньої діяльності. Гейтман Ліберецького краю Мартін Пута подарував нам радонометр для виміру кількості концентрації радону у приміщеннях та пообіцяв інформаційну підтримку", — розповідають про результати поїздки українські екоактивісти.
Окрім того, команда ГО "Флора" побувала в Чеському інституті радіаційної безпеки, де говорили про захист від радону будівель, шкіл, садочків та житлових приміщень. А також відвідала DIAMO, державне підприємство, яке ліквідувало уранодобувну шахту і тепер займається пом'якшенням наслідків видобутку урану в Чеській республіці.
"Сьогодні ми перебуваємо тільки на початку шляху до нашої мети. Наші чеські партнери допомогли зрозуміти, якими мають бути наші першочергові кроки, — говорить менеджерка проєктів ГО "Флора" Ірина Мунтян. — Сьогодні ми докладаємо максимум зусиль, щоб зменшити онкозахворювання дітей Кіровоградщини. І розуміємо, що наше майбутнє в наших руках. І поки збройні сили України виборюють свободу для нас, ми боремось за екологічну безпеку. Адже нам тут жити, а жити ми хочемо в екологічно безпечному середовищі".
