Як сортувати сміття в селі та заробляти на цьому гроші: інструкція
В українських селах повністю відсутня інфраструктура цивілізованого поводження з відходами. Ми розпитали у експерта, як організувати цей процес
Стихійне сміттєзвалище на території Новосанжарського району, Полтавська область / власник фото ГО «Еколтава»
На Facebook-сторінці «ЕкоРубрика» один з читачів спитав нас: як сортувати сміття в селах? Адже відсутність контейнерів для відходів, нульова організація вивозу сміття, стихійні звалища – все це реалії сучасних українських селищ.
Чому так і що з цим робити, «Рубрика» запитала у Миколи Рябика, голови громадської спілки «Мережа українських сортувальних ініціатив». А ще – дізналися «рецепт» економічної вигоди для громади.
🤔 УКРАЇНСЬКІ СЕЛИЩА ТА СМІТТЯ: ЩО НЕ ТАК?
– В якому стані збір та сортування сміття в українських селах?
– Питання роздільного збору відходів і, навіть, його централізованого вивозу, в українських селах знаходиться не на найвищому рівні.
Одна з головних проблем — в українських селах спочатку має налагодитися повноцінна система централізованого збору відходів. Людей для початку потрібно привчити збирати і здавати відходи, а не викидати їх у яри, балки, або просто вивозити у поля.
Якщо вже село перейшло на централізований вивіз сміття, то далі можна запроваджувати систему роздільного збору. Систему варто будувати, виходячи з індивідуальних показників кожного селища. Наприклад, десь більше викидають макулатури, десь – ПЕТ-пляшки, десь скло.
Фото з проекту впровадження централізованого збору сміття у 4 селах новосанжарського району та запровадження культури сортування відходів / власник фото ГО «Еколтава»
Ще одна серйозна проблема, як би по-філософськи вона не звучала, – це байдужість. У першу чергу, байдужість органів місцевого самоврядування. А часто – й самого населення.
Часто мешканці селища не до кінця вірять, що роздільний збір сміття взагалі можливо запровадити. Крім того, вони не до кінця розуміють, навіщо це робити. Люди не вбачають у цьому користі для власного здоров'я, збереження навколишнього середовища, яке захаращується відходами. Вони навіть не розглядають можливість економічної вигоди, яку отримує селище від сортування відходів.
При цьому це більш ніж реально. З цікавих прикладів – село Верхні Ворота Закарпатської області, де налагодили сортування сміття. У селі встановили 55 спеціальних контейнерів для скла, пластику та металу. Завдяки цьому загальний об'єм побутових відходів вдалося зменшити на 80%, а кошти виручені від продажу вторсировини, направляють на благоустрій села.
Причиною такого відношення часто є неосвіченість та недалекоглядність. Люди не ставляться до сміттєвого питання стратегічно. Часто у селах можуть запроваджувати роздільний збір сміття у навчальних або комунальних закладах, але далеко такі ініціативи не заходять. Встановлюються контейнери для роздільного збору відходів, вони наповнюються, проте зібрані ресурси не вивозяться на переробку і, в результаті, просто опиняються на сміттєзвалищі.
Має бути розуміння, що є централізований вивіз, є роздільний збір і, взагалі, раціональне поводження з відходами, яке у селі можна запровадити. Але до цього питання потрібно ставитися стратегічно, підходити з далекоглядністю.
Потрібно розуміти, що за тиждень-місяць ми високих показників не досягнемо. Проте, якщо вкладати у цю справу час і трішки ресурсів, то позитивні зрушення будуть.
♻️ ЗБІР ТА ВИВІЗ СМІТТЯ У СЕЛИЩАХ: ЯК ОРГАНІЗУВАТИ
– Який «рецепт» успішної організації збору та вивозу сміття у селищах? Можливо є цікаві світові моделі?
– Україні варто звернути увагу на досвід наших польських сусідів. У Польщі діє наступна система. У невеликих селах, селищах, містечках мешканці виставляють різного кольору пакети, які централізовано забирають на переробку. Кожний колір – це ідентифікатор вторинної сировини, яку кладуть у пакет. Чи то пластик, чи скло, чи макулатура, чи метал, чи то інші відходи – кожна сировина знаходиться у пакеті з відповідним кольором.
Фото з проекту впровадження централізованого збору сміття у 4 селах новосанжарського району та запровадження культури сортування відходів / власник фото ГО «Еколтава»
Як це працює?
1. Люди у селах виставляють різнокольорові пакети чи контейнери з попередньо розсортованою сировиною за межі своєї оселі.
2. Спеціальним автомобілем відбувається централізований збір сміття, організований органами місцевого самоврядування.
Коли ми з командою їздили до Польщі вивчати їхній досвід, бачили як у невеликому населеному пункті ось ці кольорові жовті та сині пакети чи контейнери стоять по всьому селищу вздовж дороги.
3. Раз на місяць (чи інший термін), приїжджає великий автомобіль, який забирає великогабаритні предмети.
Для того, щоб успішно запровадити у селі культуру раціонального поводження з відходами, на перших етапах потрібно весь час заохочувати мешканців. Це варто робити, щоб показати, як має працювати система, що для цього потрібно робити, довести, що від цієї практики є користь і для навколишнього середовища, і для населеного пункту.
Наприклад, коли я працював з полтавською командою ГО «Еколтава» у Нових Санжарах Полтавської області, ми запроваджували різні конкурси, програми, розігрували контейнери для розподільного збору сміття. У мешканців з'явився ентузіазм, вони почали розуміти, як працює ця система і навіщо це треба робити.
Якщо вже селище, громада або ж об'єднання громад хочуть перейти на вищий рівень, але бачать, що навколо них немає жодної інфраструктури для цього, то потрібно кооперуватися. Є приклади громад, які закуповують сортувальні лінії для того, щоб досортовувати вторинну сировину. І, як показує практика, це стає для них економічно вигідно.
☝️ ЗАКОНОДАВЧА БАЗА
– Як законодавчо регулюється робота галузі відходів?
– Наразі в Україні законодавча база щодо впорядкування сміття ще вибудовується. Має бути прийнята низка важливих законопроектів по різним типам відходів.
Але, наприклад, якщо справа стосується побутових відходів, то ми постійно чули, що з 1 січня 2018 року відходи мають захоронятися тільки у випадку, якщо їх обробляють. Тобто захоронення необроблених відходів (в нашому випадку обробка – це сортування) не має відбуватися взагалі.
Це регулюється Законом України про відходи. Правки у нього були внесені ще у 2012 році, але 6 років до січня 2018 року, за суттю, нічого не робилося для того, щоб Закон почав діяти на практиці. Саме тому наразі маємо значне відставання у цій галузі.
Загалом же галузь трансформується і, сподіваюся, що впродовж наступних років вона ставатиме більш цілісною.
Фото взяте з порадника Еколтави «Село без сміття»
– На вашу думку, які наслідки матиме об'єднання Міністерства екології та природних ресурсів з Міністерством енергетики та вугільної промисловості?
– Чітку відповідь на це питання дати складно. Тому що спрогнозувати, як це буде – неможливо. Ми маємо постійно слідкувати за тим, як розвиваються події, і відповідно реагувати на них.
На мою думку, якщо у цих об'єднаних міністерствах на перше місце навіть у самій назві поставили Міністерство енергетики та вугільної промисловості, то ми маємо розуміти, на що робиться акцент.
Дивлячись на склад нового міністерства, і на спеціалізацію його очільника (новий міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель – експерт у сфері паливно-енергетичного комплексу – ред.), є підозри, що на перше місце ставлять саме енергетику.
А в Україні та світі розвивається ситуація з енергетикою? У світі ставиться акцент на відновлювальні джерела енергії, а в нашій країні, наразі, ще лобіюють питання вугільної промисловості, природних копалин. Їхнє використання та спалювання прискорює зміну клімату.
Варто більше комунікувати, вести діалог з новоствореним міністерством, тому що це може вплинути і на економічні, і на екологічні фактори розвитку нашої країни.
Загалом, я не можу оцінити, чи це «погано», чи це «добре», але це 100% зміни.
✅ З ЧОГО ПОЧАТИ ВИРІШЕННЯ «СМІТТЄВОЇ» ПРОБЛЕМИ: ПОРАДИ МЕШКАНЦЯМ СЕЛИЩ
– З чого почати мешканцю чи групі мешканців селища, щоб успішно організувати збір та вивіз сміття у своєму селищі? Який алгоритм дій?
– Перше. Вступити у діалог з органами місцевого самоврядування.
Активним мешканцям невеликих населених пунктів потрібно вести діалог з органами місцевого самоврядування. У будь-якому випадку, щоб ви не ініціювали (будь-то громадська ініціатива чи пропозиції бізнесу), все одно ми маємо комунікувати з владою.
Друге. Збір інформації.
Перед тим, як почати щось робити, необхідно зібрати інформацію. Те, що ви собі заплануєте в голові (наприклад, стратегію впровадження збору відходів чи логістичний лист) може бути відкореговане відповідно до того, чи вже прийняті якісь документи. Це може бути вже затверджена стратегія поводження з відходами чи якийсь план запровадження тих чи інших ідей у даному населеному пункті. Від усіх цих факторів залежить впровадження змін.
Якщо ви володієте цією інформацією, вже легше буде апелювати до органів місцевого самоврядування. Наприклад, сказати: «Ви ж це прийняли? Так давайте вже діяти».
Фото з проекту впровадження централізованого збору сміття у 4 селах новосанжарського району та запровадження культури сортування відходів / власник фото ГО «Еколтава»
Третє. Формування логістичної карти.
Якщо встановлений контакт з органами місцевого самоврядування, то потрібно відпрацьовувати логістичний маршрут, за яким відбуватиметься процес збору та вивозу, і мати розуміння, куди це сміття піде далі.
Для цього необхідно зрозуміти морфологію відходів населеного пункту. Тобто знати, яких видів відходів більше, на які фракції поділити сміття. Чи то ми будемо одразу сортувати на десять фракцій, чи почнемо з двох, наприклад, макулатури та пластику.
Якщо ж говорити про органіку, то в селах, зазвичай, з цим проблем немає. Органічні відходи можуть компостувати та використовувати як добриво. Але тут також важливо пояснити, що ми не збираємо органіку у загальні відходи.
Коли це відпрацьовується, паралельно потрібно працювати з логістикою. Хто конкретно збиратиме відсортовану сировину, куди вона вивозиться.
У даному випадку, якщо контакти у нас є, то, відповідно, органи місцевого самоврядування мають надати можливості для вивозу. Коли централізовано вивозиться загальні відходи, так само має відбуватися діалог стосовного того, щоб окремий автомобіль збирав вторинну сировину чи щоб відкрили сортувальну станцію тощо. Це залежить від географії населеного пункту: чи він великий, чи середній чи малий.
Також треба визначити, де буде складуватися вторсировина, і куди вона їхатиме на переробку. Для цього потрібно знайти ту людину-переробника, яка буде приїздити до селища, забирати сировину та відвозити на переробні потужності.
З власного досвіду можу розповісти про роботу з селом Бутенки Кобеляцького району, що на Полтавщині. Вони почали з маленьких контейнерів у навчальних закладах. Потім вони розвивались. Встановили контакт з перевізником, який їздив за оговореною кількістю сировини, та збирав її за відповідною ціною.
Фото з проекту впровадження централізованого збору сміття у 4 селах новосанжарського району та запровадження культури сортування відходів / власник фото ГО «Еколтава»
Четверте. Постійне просвітництво
Якщо ми щось розпочинаємо, то ми маємо людям пояснювати кожен крок, маємо пояснювати, до чого все це дійде. Не просто поставили різнокольорові контейнери з маркуванням, а пропрацьовуємо зміст нововведень з цільовою аудиторією (дошкільні заклади, школи, робота з пенсіонерами, громадянами працездатного віку).
Охопити треба усі вікові групи, і акцент починати робити на навчальні заклади. Як показує практика, це – найдієвіша аудиторія. Діти з цікавістю слухають про проблеми сміття на заняттях, особливо на інтерактивних. Далі вони це транслюють вдома, розповідають інформацію родичам, і в результаті вона швидко поширюється у невеликому населеному пункті.
У вільному доступі існує ціла інформаційно-просвітницька програма «Чисте місто», яка реалізується екологічними активістами спільно з Львівською міською радою. Алгоритм наступний:
– формується робоча група;
– напрацьовується річний план просвітницьких заходів (лекції, тренінги, фестивалі, відеоролики, роздаткові матеріали тощо);
– виділяються кошти і програма реалізується.
Ознайомитись детальніше з нею можна за посиланням.
Головне, щоб органи міського самоврядування та активісти поєднали свої зусилля. Для реалізації програми активістом потрібно надати ресурси: і технічні, і матеріальні.
📌 «ІДЕАЛЬНИЙ ПРИКЛАД» ЩЕ ПОТРІБНО СТВОРИТИ
– Чи існує вже серед українських селищ еталонний приклад організації збору, сортування та переробки сміття?
– Ситуація постійно змінюється. Я можу назвати вам кілька невеликих населених пунктів, де доволі успішно впроваджується культура поводження з відходами.
Місто Коломия Івано-Франківської області, де їздять по місту та збирають вторинну сировину.
Миргород на Полтавщині, який один з перших в Україні почав запроваджувати сортування відходів і встановлювати контейнери.
Так само можна звернути увагу на досвіт Нових Санжар Полтавської області, де все починалося з впровадження загального централізованого вивозу відходів.
Але такого ідеального прикладу, який можна поширювати по всій країні, взяти за модель впровадження, наразі, не існує. Його ще потрібно створити.
* «Село без сміття», порадник ГО «Еколтава» з проведення інформаційних кампаній щодо питань поводження з відходами
* Завантажити порадник ГО «Еколтава» «Село без сміття» можна за посиланням.
