"Розумна" гуманітарка для переселенців: як не спричинити кризу від надлишку гуманітарної допомоги
У чому проблема?
З початком повномасштабної війни для мільйонів українців багато що змінилося: місце проживання, перелік речей, які потрібні першочергово, споживчі звички.
Водночас активісти зазначають, що зіткнулися з великою кількістю нових, не зовсім типових відходів. Хто б міг подумати, але величезну проблему склала гуманітарка та змарновані продукти довготривалого зберігання! З'явилася велика кількість використаного пластикового посуду, а ще з'ясувалося, що одяг, який передають переселенцям, часто потрапляє в смітник. Це зовсім не означає, що потрібно припинити допомагати тим, хто потребує допомоги. Але це привід замислитися про підхід до утилізації непотрібного та про "екологічну" гуманітарку.
Дослідження це провели та зробили відповідні висновки в організації ZeroWaste Lviv, дослідивши морфологічний склад відходів у модульному містечку у Львові, де зараз тимчасово проживають внутрішньо переміщені особи. Екологи провели експеримент: вони зачекали, поки сміттєві баки на території містечка заповняться, а потім розділили ці відходи на фракції, виміряли вагу, об'єм та їх співвідношення.
Однією з найбільш об'ємних фракцій виявились одноразові контейнери, а також, несподівано, — одяг.
Серед органічних відходів майже половину (47%) становили навіть не розпаковані продукти довготривалого зберігання — олія, сіль, цукор, консерви, кетчуп, майонез, масло.
Можна здогадатися, що такі продукти потрапили в містечко в якості гуманітарної допомоги, так само, як і одежа, яка відправилася на смітник. Спеціалісти з ZeroWaste наголошують: це стандартна ситуація, коли мова заходить про катастрофи та направлену постраждалим гумдопомогу. Це те, що благодійні організації називають "second disaster". Подібні ситуації виникають, коли донори мають хибні уявлення про потреби або надсилають допомогу без попереднього узгодження, і в результаті волонтери мають вирішувати нові проблеми: як оптимізувати, де зберігати та як утилізувати неактуальні речі.
Яке рішення?
Допомагати вдумливо. Важлива будь-яка допомога, але ключове — те, щоб вона була потрібною. Екологи радять дотримуватися кількох простих принципів у поширенні гуманітарної допомоги — щоб вона допомагала своїм адресатам та при цьому не шкодила довкіллю.
Уникайте пластикових контейнерів
Щоб запобігти утворенню такої величезної кількості відходів, в організації ZeroWaste закупили й надали в безкоштовне користування рестораторам, які забезпечують безплатне харчування для ВПО, волонтерів, ЗСУ, Тероборони тощо багаторазові гастроємності з вакуумними кришками (марміти). Це дозволило суттєво зменшити щоденні видатки на одноразовий посуд, у якому доставляли їжу раніше. Як наслідок — уникнути накопичення відходів (використаного одноразового посуду), зменшити обсяги вивезення сміття й кількість рейсів для здійснення цього вивозу. За усередненими розрахунками, один такий марміт окуповується за 12 днів.
Вилучайте, використовуйте, переробляйте та повертайте у вжиток
Одна з цілей сталого розвитку ООН — це створення циркулярної економіки, яка передбачає повторне використання та переробку речей. Застосовуючи ці принципи, ми можемо суттєво зменшити навантаження на природні ресурси та вилучати їх у значно меншій мірі. Це стосується не лише переробки пластику та скла, а також і правильної утилізації одягу. Окрім цього, для того, щоб зменшити навантаження на комунальну інфраструктуру, ми маємо також менше використовувати ті предмети, які не піддаються повторній переробці. Наприклад, одноразовий посуд: його не можна віддавати на переробку, оскільки він залишається брудним після використання, навіть якщо зроблений з бумаги.
Надавайте гуманітарну допомогу правильно
Коли волонтери отримують одежу, продукти та інші предмети вжитку пакунками, її важливо відсортувати. Деякі речі виявляються непридатними, тож перед тим, як передавати гуманітарну допомогу, спробуйте відповісти на декілька запитань:
- Чи будуть ці речі актуальні зараз?
Те, що люди втратили все, ще не означає, що їм потрібно все й відразу — це ключовий принцип, про який не варто забувати, особливо якщо ви плануєте передавати вживані речі. Наприклад, якщо ви розбираєте гардероб восени, не варто передавати переселенцям непотрібні літні речі: взимку вони нікому не потрібні, тож їх доведеться десь зберігати, а для цього не завжди є відповідні можливості.
- Чи придатні ці речі до повторного використання?
Одяг і взуття мають бути чистими й зручними, побутові речі й техніка – справними та готовими до вживання. Передавайте лише ті речі, які хотіли б отримати самі. Гуманітарна допомога — не спосіб позбавитись непотрібного та звільнити місце в шафі. Допомога речами важлива, але ще важливіше — допомогти постраждалим зберегти відчуття власної гідності.
Порада: іноді гроші будуть корисніші за речі. Допомога речами чи продуктами незамінна, коли немає можливості придбати потрібне на місці. Але іноді краще закупити необхідні речі через місцеві організації. Так придбані продукти чи засоби будуть свіжі, куплені в потрібних кількостях та швидко доставлені. А головне — вони будуть актуальні для людей, яким потрібні, адже волонтерські організації на місці знають, у чому є потреба. Ще такі локальні закупівлі підтримують місцевих підприємців, що в довгостроковій перспективі зміцнює місцеву економіку.
Ще більше корисних рішень!
Те, що вам більше не потрібно, — у повторний вжиток або на утилізацію
- Віддайте старі речі на сировину для плетіння маскувальних сіток для військової техніки. Дізнайтесь у міських штабах, волонтерів вашого міста, чи приймають вони "сировину" та передайте їм. Можливо, ваша футболка з Йодою може врятувати чиєсь життя.
- Запропонуйте свої речі комусь у соціальних мережах. Ви можете роздати їх безкоштовно або продати, адже такий секонд хенд також є повторним використанням речей.
- Утилізуйте речі правильно. Якщо ви подивитесь на склад речі, у яку зараз вдягнені, навряд чи знайдете напис, що вона на 100% складається з якогось окремого матеріалу. Найімовірніше, ви побачите суміш. "Не чисті" матеріали не піддаються повторній переробці, але становлять велику частку відходів, як ми бачимо на прикладі досліджень ZeroWaste. Вихід є — якщо річ не можна переробити, її можна правильно утилізувати, спаливши. Але! Це можна зробити лише в спеціальних пічках з дуже високою температурою. Зробити це можна, здавши непотрібні речі до організації "Україна без сміття" в Києві. Їх можна принести самостійно або відправити поштою.
