“Багато ромських жінок досі не мають власних телефонів”: домашнє насильство під час війни та що з ним робити
У чому проблема?
Щороку від домашнього насильства страждають тисячі жінок. Ромкам ще складніше
Загальноукраїнська статистика показує, що за перше півріччя 2022-го року Нацполіція отримала 104 295 звернень з приводу домашнього насильства, при цьому це на 27,5% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Про це свідчить звіт, підготовлений Аналітичним центром ЮрФем.
На жаль, зменшення кількості звернень не означає покращення ситуації. Причиною стали вимушене розлучення з родиною та окупація деяких територій, на яких українські правоохоронці були не в змозі фіксувати правопорушення.
Тема проблем в родинних стосунках — досі табу в українському суспільстві, а тому підрахувати точну кількість конкретних випадків домашнього насильства неможливо. Про проблему можна казати, виходячи з загальноукраїнської статистики та конкретних випадків, з якими зіштовхуються ромські організації.
Очільниця ромської жіночої організації "Голос Ромні" Анжеліка Бєлова сьогодні перебуває в Ужгороді. Там її команда працює з ВПО, а також надає психологічну допомогу дорослим жінкам, створює навчальні курси. Про прояви гендерно обумовленого насильства в спільноті вона пояснила "Жянес", що ситуація потребує втручання не тільки на рівні громадських організацій, а й національної політики.
"Сьогодні в питанні насильства в ромській спільноті ми можемо спиратись тільки на досвід конкретних осіб, які погодились розповісти про нього. Тема табуйована, тому ми не можемо робити якісь дослідження чи вивести людину на відверту розмову й відповідно не маємо статистичних даних. Як представниця ромської спільноти, я можу сказати, що це здебільшого фізичне насилля, яке завжди супроводжується психологічним та економічним".
Яке рішення?
Потрібна активніша участь держави
Багатодітні жінки, які мають дім, якийсь побут та чоловіка, намагаються зберегти "нормальне життя", а враховуючи закритість ромської спільноти, на їхні рішення нашаровується ще й недовіра до правоохоронних органів чи небажання "виносити" сварки з будинку.
Але це не вихід, тому що такий підхід лише спонукає домашніх насильників до нових злочинів. Суспільство досі думає, що жертва може легко піти від кривдника, але це не так. Чимало жінок не розуміють, що стали жертвою психологічного чи економічного насильства, деякі з них інформаційно ізольовані.
"Зараз моя діяльність зосереджена в Закарпатті. І тут я бачу, що дуже багато жінок, які приходять до нас, не мають власних телефонів. У багатьох із них немає доступу до соцмереж і ті інформаційні кампанії, які запускають активісти "онлайн", просто оминають цих людей. Тобто величезний прошарок жінок не мають доступу до інформації", — ділиться Анжеліка Бєлова.
Частина ромських жінок перебуває в інформаційному вакуумі та не завжди має уявлення про те, як мало б бути й що робити в критичних ситуаціях. Трапляється, по допомогу приходять багатодітні жінки, які є фінансово залежними від родини. Аби мати зв'язок з організацією, деякі з них дають номери телефонів своїх знайомих чи сусідок. За словами пані Анжеліки, величезна проблема, яка породжує коло залежності — це ізольованість та низький рівень освіти в дівчат.
"Дівчата часто покидають навчання до 9 класу. В принципі знання про психологічне, економічне насильство їм могли б давати психологи в старших класах. Що з цим робити? Насамперед я вважаю, що активісти можуть локально допомогти, проводячи фокус-групи, тренінги, але ці проєкти не охоплюють велику кількість людей. Дівчатам необхідна освіта й тут велику роль грає Ромська Стратегія, зокрема, її пункти про доступ до повної середньої освіти", — коментує очільниця "Голос Ромні".
Здобуваючи освіту не в сегрегованих школах, дівчата могли б мати більше розуміння про різні культури, розширити світогляд, здобути сексуальну освіту на рівні школи та в майбутньому запобігти насильству. Це також буде сприяти економічній незалежності жінок.
Бєлова пояснює, що самостійно активісти не можуть вирішити настільки глобальні проблеми в спільноті й величезну роль відіграють саме національні стратегії.
Як змусити державу реагувати? Для цього є спеціальна стратегія
Ромська Стратегія, яку підписали у 2021 році, сьогодні не імплементується, адже не призначена для воєнного часу. Активісти пояснюють, що документ стосується дуже великої кількості проблем, яких стало ще більше під час повномасштабної війни. Зокрема, доступу до освіти, паспортизації та положення ромських жінок у спільноті.
Сьогодні в умовах війни жінки можуть тривалий час знаходитись з агресором в одному приміщенні, не маючи можливості вийти; перебувають під постійним психологічним чи фізичним тиском.
На цьому наголошував і проєктний координатор міжнародної благодійної організації Ромський жіночий фонд "Чіріклі" Юліан Кондур в інтерв'ю "Жянес":
"Питання насильства залишається гострим, коли мова йде про жінок. Насилля в різних його формах: домашнє, економічне, сексуальне, вербальне, психологічне. Я думаю, що цей феномен гендерно обумовленого насильства загострюється. Висновки поточних досліджень вказують на те, що жінки стали більше зіштовхуватись з ним й під час ковіду в умовах обмеженого простору, зараз це можуть бути бомбосховища. Інша загроза — торгівля людьми. Важливо, щоб жінки знали куди звернутись в таких випадках і який алгоритм їхніх дій".
А від домашнього насильства можна втекти?
Психологічне та фізичне насильство завжди працює в комплексі, тому дуже часто жінки починають виправдовувати свого домашнього тирана, сподіваючись, що він зміниться від скандалу до скандалу. Існує закономірність: фінансово залежні жінки страждають від домашнього насильства частіше. Вони також рідше звертаються по допомогу.
Поради для жінок, які є економічно залежними чи перебувають під постійним тиском і не можуть відкрито піти від насильника:
- Якщо ви зіштовхнулись із домашнім насильством, то перше, що необхідно зробити — якомога швидше забезпечити собі місце перебування та повідомити правоохоронців про вчинення злочину.
- Якщо у вас немає власного телефону, спробуйте скористатись ресурсами сусідів чи перехожих на вулиці й викликати допомогу.
- Попередьте своїх сусідів про можливу небезпеку, якщо не маєте можливості швидко піти від насильника, та попросіть за необхідності без запитань викликати поліцію.
- Тримайте в таємному місці "тривожну сумку" з документами, номерами телефонів, запасною сім-картою, адресами та якимись грошима.
- Якщо ви не можете піти від домашнього насильника, бо боїтесь фізичної розправи чи погроз — спробуйте повідомити батьків, подруг чи знайомих, які допоможуть вам захиститись та послабити залежність від домашнього насильника.
- Будьте постійно на зв'язку з людиною, якій довіряєте, щоб у разі чого вона змогла повідомити поліції.
- Якщо ви не маєте де перебувати після розриву стосунків — звертайтесь до Центрів соціальних служб для сім'ї дітей та молоді, які надають різну допомогу, серед якої й притулок.
Нагадаємо, що психологічне насильство є формою домашнього насильства та карається згідно з Кримінальним кодексом України громадськими роботами, арештом на строк до 6 місяців або позбавленням волі на строк до 2 років. Для запобігання повторенню насильства діє спеціальний захід — заборонний припис, який забезпечується правоохоронними органами.
Ще більше корисних рішень!
Мені потрібна допомога! До кого звернутись?
Сьогодні в Україні функціонує чимало організацій, фондів та державних органів, які займаються питаннями запобігання насильству над жінками. Якщо ви зіштовхнулися з насильством будь-якого типу — можете звертатись за поданими нижче номерами телефонів.
Гарячі лінії підтримки та запобігання домашньому насильству:
- 102 — Національна поліція України.
- 0 800 211 444 — безплатна гаряча лінія психологічної підтримки МОМ.
- 116 123 — національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству.
- 15-47 — цілодобова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства.
- 0-800-500-335 — кампанія соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього та гендерно зумовленого насильства "Розірви Коло" за підтримки Фонду ООН та уряду Великої Британії.
- +38 068 124 1808 — Voice of Romni. Психологічна допомога жінкам, які пережили домашнє насильство.
- 0-800-213-103 — інформаційна лінія центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
