"Зґвалтування — це зброя". Як українка допомагає потерпілим від насилля під час війни
Війна руйнує не тільки інфраструктуру, житлові будинки, села й міста. Вона руйнує життя людей. На землі залишаються вирви після обстрілів, а в душах — розломи: від втрати рідних, домівок, від побаченого й пережитого.
Після звільнення Бучі, Ірпеня, Гостомеля нас приголомшили кадри й факти жорстокості російських загарбників. Страти, катування, обстріли. А ще — зґвалтування. Від свідчень потерпілих холоне кров навіть у тих, хто їх — ці свідчення — просто читає. А що переживають люди, які пережили насильство, — годі й уявити.
"Рубрика" продовжує публікувати серію інтерв'ю "Обличчя оборони України". Цього разу розповімо вам про проєкт "Сильні", мета якого — допомога потерпілим від сексуального насильства під час війни в Україні.
"Порівняно з тими, хто був в Україні, перший день для мене був «глухим»"
Ярина зараз у Німеччині. Саме звідти вона вже кілька тижнів координує роботу нещодавно створеного проекту "Сильні". Після почутих історій про зґвалтування вона не змогла залишитися байдужою й відкрила збір коштів на допомогу потерпілим. Миттєво ініціатива набрала обертів, і зараз проект перетворюється на благодійний фонд. Але про все по черзі.
"У перший день війни я була в Туреччині. Так склалося, що ми з хлопцем поїхали туди кататися на лижах. 24-го лютого я прокинулася десь о 4 ранку, відкрила новини й побачила сповіщення про вибухи в Україні. Про це ж мені написала мама і друзі.
Порівняно з тими, хто був в Україні, перший день для мене був «глухим». Я сиділа в готельному номері, і єдине, що могла робити, — це відстежувати новини.
Спала по 3-4 години. Організм відмовлявся відпочивати більше. Як тільки прокидалася — чимшвидше хапалася за телефон. Я не знаю навіть, що краще: бути в цей момент за кордоном чи в Україні. Можливо, вдома ми почувалися б кориснішими. Але склалося, як склалося".
"У мене є страх того, що чекає на потерпілих від зґвалтувань у майбутньому"
Протест проти зґвалтувань українок російськими окупантами перед посольством росії в столиці Естонії Таллінні
Ярина — комунікаційниця. У неї своя креативна агенція, яка спеціалізується на роботі з громадянським суспільством: громадськими організаціями, благодійними фондами. Іще вона займається популяризацією науки. У 2017/18 роках читала лекції з сексуальної освіти та науково пояснювала, що таке кохання і стосунки.
"Свого часу я знайшла віддушину у проведенні науково-популярних лекцій. Найбільш затребованою була тема «Біологія сексуальності» — погляд на стосунки й кохання з точки зору науки.
Звичайно, зґвалтування як форма злочину і сексульного насилля фігурувало в моїх лекціях завжди. Це взагалі дуже болюча тема для нашого суспільства.
Окрім існування самого явища, у нас є ще й неправильне ставлення до нього. Потерпілі від злочину стигматизуються. Відбувається віктимізація: жертву звинувачують у тому, що вона стала жертвою, на неї покладається відповідальність.
Як може бути українка винною в тому, що її зґвалтував окупант, який увірвався в її дім? Але, на жаль, у нас настільки сильна стигматизація, що навіть за таких умов багато жінок обирають промовчати.
І в мене, як у жінки, і як у людини, яка тривалий час займалася цією темою, є страх того, що чекає на потерпілих від зґвалтувань у майбутньому.
Коли я побачила, що відбувається в моїй країні, я дуже розгнівалася. Я була готова вбивати цих нелюдів. Все, що я могла, — це виплеснути емоції в допис у фейсбуці. Неочікувано для мене мої міркування знайшли відгук серед читачів. Люди ділилися своїм болем, писали мені в особисті, поширювали допис.
І так за один день у моїй голові виник проєкт «Сильні»".
"У даному випадку зґвалтування — це зброя. І вона має свої характерні риси"
Ярина почала думати, як допомогти постраждалим від насильства. Перше, що спало дівчині на думку, — допомогти фінансово.
"У даному випадку зґвалтування — це зброя. І вона має свої характерні риси.
Росіяни знущаються в основному дуже жорстоко. Це все підкріплюється пропагандою та ідеологією. Вони впевнені, що це у них така «хресна хода», що вони «вичищають» із нас нечисть. У результаті багато потерпілих мають сильну травматизацію: вибиті зуби, пошкоджені очі, втрата зору, розірвані вагінальні й анальні тканини".
Ярина відкрила збір на свої особисті рахунки. І буквально за чотири дні вдалося акумулювати близько півтора мільйона гривень.
"Паралельно я стала шукати людей, які працюють безпосередньо з потерпілими. Налагоджувала канали для допомоги. На мене почали виходити люди та організації, які десятки років займаються цією ж темою. Вони бачать в нас одну силу, ми бачимо в них іншу. І вже об'єднуємося".
Буквально за тиждень "Сильні" став проєктом із партнерами, командою, сценарієм розвитку на майбутнє.
Що роблять "Сильні"?
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Проєкт має чотири блоки роботи: фінансова, психологічна, юридична допомога, а також підтримка в поширенні інформації про факт насильства у ЗМІ.
"Якщо в людини є потреба у медичних послугах, які вона не має змоги отримати самостійно: не має доступу до медичного центру, фінансів, можливості доїхати, — вона може звернутися до нас.
Ми знайдемо медичний заклад, спеціаліста, і потерпілій нададуть необхідну допомогу. Оплата за це буде покладена на нас. Тобто під фінансовою допомогою мається на увазі не передача грошей готівкою потерпілим, а оплата необхідних медичних послуг.
Психологічна робота з потерпілими від зґвалтування — непроста задача. Етичне, моральне й медичне право працювати з такими пацієнтами мають винятково клінічні психологи з досвідом роботи з потерпілими від сексуального насилля. Особливо — зі спеціалізацією роботи із насиллям у воєнний час.
Тому ми як новостворена організація поки тільки працюємо над тим, щоб наші психологи пройшли відповідну підготовку. А зараз у нас є партнери, які мають власні команди психологів під супервізією спеціалістів із Америки, Ізраїлю, Великої Британії. Саме вони нам допомагатимуть у цьому напрямку.
Крім того, медичні працівники також будуть проходити інструктаж поводження з потерпілими. Усі, хто контактуватиме з ними, мають говорити й поводитися правильно.
У нас є блок і юридично-правової підтримки. Зґвалтування — це злочин, у якого немає терміну дії. Про це не всі знають у нашій країні. Навіть якщо в людини почало боліти щось знову через 10 років після зґвалтування, вона має повне право заявити на ґвалтівника в поліцію.
Надважливо, щоб потерпілі надавали свідчення про ці злочини. Це все йтиме в базу злочинів росії проти України. І далі — в Міжнародний суд з прав людини.
Якщо потерпілий або потерпіла хочуть висвітлити свою історію, ми їм допоможемо це зробити правильно, зв'язавшись із журналістами, надавши психологічну допомогу.
Є частина журналістів, які вміють працювати з цією темою, а є й такі, які не вміють. Надмірне висвітлення деталей зґвалтування може спричинити нехороші наслідки. Такого допускати не можна.
"Часто зґвалтування закінчується небажаною вагітністю"
Фото з акції протесту у Вільнюсі проти зґвалтувань українок росіянами
"Зараз ми вже надаємо допомогу. Акумульовані кошти ми ще не використовували. Всі витрати йдуть із власної кишені. Допомогу надавали силами благодійників і волонтерів. Самі історії я висвітлити наразі не можу. Але хочу подякувати клінікам, які безкоштовно надають послуги потерпілим, — у тому числі послуги з УЗД і проведення абортів.
Часто зґвалтування закінчується небажаною вагітністю. Це випадки, які вимагають оперативності, швидкості, надійності. Особливо в умовах, коли жінку оточують люди, які не знають про те, що сталося, — вона просто не хоче про це говорити.
Ми очікуємо, що основна кількість запитів від потерпілих буде надходити десь через 1,5-2 місяці. Тому зараз ми максимально акумулюємо кошти.
Зґвалтована людина, яка скоріш за все втратила рідних, дім і знаходиться в незнайомому місці, бо її евакуювали, має спершу закрити базові потреби. Це — почуття захищеності, їжа, вода, сон, житло. І тільки після цього вона починає мислити за рамками першочергових потреб. Далі вона вже буде готова отримати допомогу.
Зараз наша задача поінформувати всі категорії людей і організацій, які з потерпілими стикаються, аби вони про нас знали і направляли потерпілих за допомогою до нас".
Для зв'язку з "Сильними" є контактний номер: +380932173561. Можна писати у будь-який месенджер.
Також запити приймають на е-мейл: [email protected]. По допомогу можна звернутися і в чат-бот @strong_help_bot.
Якщо ви хочете підтримати проект фінансово, переходьте за посиланням.
"Кожен робив те, що він міг, на що він був спроможний": як лікарка з Бучі приймала пологи і допомагала пораненим в облозі
"Тобі би бронік, як у Ксени", або як активістка, що боролась за права жінок, відтепер бореться за Київ
Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора.
