У ЧОМУ ПРОБЛЕМА?
Минула зима стала неабияким випробуванням для українців. Від початку холодів росіяни здійснили 15 масованих ракетних атак та 18 атак безпілотників на енергооб'єкти України. Внаслідок цього більше 50 відсотків енергетичної інфраструктури було пошкоджено — під удари потрапила буквально кожна ТЕС, також багато руйнувань і пошкоджень було на гідроелектростанціях.
Як зазначила в ефірі національного телемарафону речниця Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, треба розуміти, що ворог не відмовиться від обстрілів критичної інфраструктури і цього опалювального сезону. Для цього росія накопичує ракети, в тому числі морського базування.
Дійсно, в ніч на 21 вересня, вперше після тривалої перерви, армія рф завдала масованого удару по українській енергетичній інфраструктурі. 38 із 44 випущених по Україні крилатих ракет вдалося збити. Але під час атаки постраждала енергетична інфраструктура у Рівному, частина мешканців тимчасово залишилась без світла. Тимчасові перебої з електропостачанням виникли ще в кількох областях України.
2 жовтня ворог завдав удару по складських приміщеннях ДТЕК в Дніпропетровській області. Було пошкоджено кабелі, трансформатори, роз'єднувачі та інше обладнання.
ЯКЕ РІШЕННЯ?
"Не треба лякатись і панікувати, ми підготовлені, адже вже пережили такий період, ми багато чого знаємо про ці атаки і вміємо. Просто треба бути напоготові і дослухатись до сигналів повітряної тривоги", — говорить речниця Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
Цьогоріч небо над Україною стало краще захищене системами ППО, та й енергетики дещо "пристосувалися" до російських ракетних обстрілів. Проте загроза нових великих атак на об'єкти критичної інфраструктури залишається, тому ми маємо бути готові до будь-яких сценаріїв.
Аби допомогти українцям вистояти, Програма "U-LEAD з Європою" опублікувала посібник для громад щодо створення, облаштування та функціонування "Пунктів незламності". Як зазначається, мета функціонування "пунктів незламності" — завчасне реагування на надзвичайні ситуації, зокрема надання допомоги населенню у разі критичних проблем з енергетикою та опаленням та створення умов для тимчасового перебування населення у разі порушення нормальних умов життєдіяльності (відсутності питного водопостачання, водовідведення, електро-, газо- і теплопостачання, мобільного зв'язку).
Практичний посібник-інструкція покроково описує процес організації пунктів незламності з точки зору українського законодавства. Наприкінці містяться приклади документу рішення, який стане в нагоді керівникам на місцях.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?
Пункти незламності, які створюються органами місцевого самоврядування — це, як правило, стаціонарні пункти, які розгортаються в приміщеннях комунальної форми власності. Підставою для їх створення є частина 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України, стаття 361 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Для організації діяльності пунктів незламності Програма "U-LEAD з Європою" рекомендує органам місцевого самоврядування, комунальним закладам, установам та підприємствам зробити такі дії:
Організаційні кроки
Нарада керівників районних військових адміністрацій та територіальних громад щодо підготовки до розгортання "Пунктів незламності", Вінниччина
1. Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій місцевої ради розробляє пропозиції до планів основних заходів з цивільного захисту на рік та планів реагування на надзвичайні ситуації в частині комплексу завдань щодо розгортання та функціонування пунктів незламності (відповідно до пункту 3 Положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій).
2. Зміни до планів основних заходів з цивільного захисту затверджує Виконавчий комітет місцевої ради.
3. Місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій на підставі пропозицій виконавчого органу (відділу, сектору тощо) з питань цивільного захисту місцевої ради обраховує потребу в кількості пунктів незламності, виходячи з показників чисельності населення, доступності, потреб маломобільних груп населення, та визначає об'єкти, де планується облаштування пунктів незламності.
4. На підставі рішень комісії виконавчий комітет місцевої ради затверджує перелік пунктів незламності, який включає інформацію про:
- площу об'єкту;
- кількість осіб, які можуть одночасно перебувати у пункті незламності;
- наявність автономного опалення та альтернативного джерела енергопостачання, пожежної сигналізації;
- можливість доступу маломобільних груп населення тощо;
- а також графік роботи пункту незламності.
5. Порядок використання приміщень комунальної форми власності, у яких можуть розгортатися відповідні пункти незламності, визначає орган, в управлінні якого знаходиться дане майно.
6. Виконком затверджує перелік об'єктів комунальної форми власності, у приміщенні яких можуть бути відкриті пункти незламності, план заходів щодо організації їх роботи, визначає графік роботи. В перелік заходів можуть входити:
- Обстеження визначених пунктів незламності та вимоги до їх матеріально-технічного облаштування та належного санітарного стану;
- Забезпечення пунктів незламності необхідною кількістю місць для перебування, генераторами, мобільним звʼязком та Інтернетом, радіо та аптечками, а також посудом, водою та продуктами;
- Розробка графіків чергування відповідальних осіб та закріплення відповідних служб для життєзабезпечення пунктів незламності, зокрема, безпекового характеру;
- Розміщення інформаційних листівок та встановлення покажчиків напрямку руху до пунктів незламності;
- В разі настання аномально низьких температур передбачення роботи "соціальних патрулів", а у випадках обморожень та травм — забезпечення надання першої медичної допомоги, виклик бригад "швидкої медичної допомоги" та доставка постраждалих до лікарень.
Про фінансування
Питання фінансування та матеріально-технічного забезпечення пунктів незламності вирішує виконавчий орган, до повноважень якого віднесено забезпечення цивільного захисту (головний розпорядник коштів).
Є два способи фінансування та матеріально-технічного забезпечення пунктів незламності:
- Якщо в громаді є місцева програма з цивільного захисту — фінансування за рахунок місцевих програм (відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України).
- Для забезпечення термінового розгортання пунктів незламності використовуються кошти резервного фонду.
Додатково облаштування пунктів незламності (можна поєднувати і з першим, і з другим способами фінансування) U-LEAD рекомендує забезпечувати за рахунок матеріального резерву. При цьому треба виконувати норми забезпечення функціонування та списання запасів. Якщо для пунктів незламності необхідно здійснити закупівлі, то такі закупівлі рекомендується здійснювати шляхом укладення прямого договору.
Облаштовуємо приміщення
Фото ілюстративне
Основна мета пунктів незламності — надати людям можливість зігрітися, зарядити гаджети тощо.
Пріоритет у створенні таких пунктів має віддаватися приміщенням, які можуть забезпечити одночасне перебування значної кількості людей (школи, паркінги, підвали багатоповерхівок, клуби). При цьому слід враховувати використання приміщення протягом декількох місяців в умовах можливого блекауту.
Що може включати в себе облаштування пунктів незламності:
- Засоби енергоживлення та опалення: генератор, металева піч (буржуйка), запас дров або палива, подовжувачі, лампи, ліхтарі, свічки, зарядні станції, пауербанки.
- Зв'язок: Старлінк (за можливості), мобільний інтернет або дротовий інтернет від провайдера, радіоприймач, антена або підсилювач сигналу.
- Меблі та інші засоби облаштування приміщення: стільці, ліжка, лавки, вішаки для одягу, дитячі "куточки". А також електрочайники, термоси великої ємності, питна та технічна вода, одноразовий посуд, чай, кава, цукор, печиво. Мішки або урни для сміття, аптечка та вогнегасники.
Залучаємо працівників правильно
Пункт незламності у селі Чудей, Буковина
В органах місцевого самоврядування, комунальних підприємствах, установах та організаціях, у приміщеннях яких розташовані пункти незламності, роботодавець може залучати співробітників до роботи пунктів незламності, якщо в цьому є потреба. Щоб зробити навантаження рівномірним, таке залучення має бути позмінним. У U-LEAD наголошують — в залученні співробітників треба враховувати правові норми та позиції.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України "Про чергування на підприємствах і в установах" чергування полягає в обов'язку працівника знаходитися на визначеному роботодавцем робочому місці з метою вирішення невідкладних питань, не пов'язаних з трудовими обов'язками цього працівника, а також передачі інформації, наприклад, до екстрених служб, чи про якісь інші побутові потреби — відповідальним за це особам. При цьому варто звернути увагу, що чергові не повинні виконувати обов'язків щодо перевірки перепусток на вході й виході з приміщення, обов'язків сторожів, приймання пошти чи прибирання приміщень.
Графік чергування затверджується роботодавцем за погодженням з профспілковим органом. Порядок залучення працівників до чергування має визначатися в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством.
Тож якщо пункт незламності розташовано, наприклад, у приміщенні закладу культури, то до чергування можуть залучатися працівники цього закладу.
Важливо памʼятати:
- залучення працівників до чергування частіше одного разу на місяць — не допускається;
- тривалість чергування або роботи разом із чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу;
- якщо ж працівник залучається до чергування у вихідний чи святковий день, цей день не підлягає оплаті. За нього працівникові протягом найближчих 10 днів надається відгул. Тривалість відгулу повинна дорівнювати тривалості чергування.
Також у громадах, де створена місцева пожежна охорона, можна залучати її працівників на умовах чергування. Щодо інших правових механізмів, які можна використати для забезпечення функціонування пунктів незламності, то це може бути залучення працівників комунального підприємства відповідно до їх трудових обов'язків (охоронці, прибиральники, опалювачі приміщення тощо), у тому числі й до виконання суспільно корисних робіт (порядок затверджено відповідною постановою).
Волонтерська допомога
Дитячий куточок у пункті незламності в Гостомелі
Крім того, для підтримки діяльності "пунктів незламності" та проведення певних активностей від громадських організацій (різноманітні навчання, майстер-класи та інше) органи місцевого самоврядування можуть залучати волонтерів.
Напрямки залучення волонтерів:
- координація руху людей та організація порядку довкола пунктів незламності;
- інформування людей про алгоритм дій та опитування щодо проблем;
- дрібне піклування (зробити чай, дати ковдру тощо);
- підтримка психологічного стану;
- піклування про дітей;
- допомога з обліком гуманітарної допомоги у випадку їх видачі в пункті незламності.
Для організації ефективної роботи з волонтерами органи місцевого самоврядування мають:
- провести координаційну зустріч із неприбутковими організаціями чи установами, що мають досвід залучення волонтерів;
- визначити конкретні завдання, до яких можуть долучатися волонтери;
- здійснити їх облік і за потреби — укласти договори про впровадження волонтерської діяльності;
- скласти графік чергування, провести інструктаж та надати контакти відповідальних осіб за напрямками.
Важливо: волонтери не можуть бути матеріально відповідальними особами або виконувати функції, що потребують спеціального фаху.
Ефективній діяльності добровольців допоможуть розпізнавальні елементи (контрастний жилет, бейджик, помітна стрічка на руці), які дозволяють людям зрозуміти, що це волонтер, і до нього можна звертатись з питаннями.
Інформуємо жителів
Фото ілюстративне
Інформацію про пункти незламності потрібно поширювати одразу після їх створення та відкриття. Інформаційні матеріали мають містити:
- повну та достовірну інформацію про режим роботи (цілодобово або за графіком);
- наявні можливості (інтернет, водопостачання, електропостачання тощо).
А поширювати інформацію про пункти незламності можна так:
- Розміщувати оголошення на дошках інформації біля під'їздів або в під'їздах будинків, на білбордах громади;
- Розміщувати інформаційні листівки в закладах торгівлі, лікарнях, школах, закладах культури тощо;
- Робити розсилку організаціям, підприємствам, установам, що працюють на території громади, інформації щодо роботи та місць розташування пунктів незламності з метою поширення цієї інформації серед працівників;
- Роздавати інформаційні листівки. Це можуть робити волонтери, соціальні працівники, лікарі, вчителі, працівники закладів культури;
- Інформувати представників органів самоорганізації населення;
- Розміщувати інформацію на сайті громади, в соціальних мережах, месенджерах;
- Розміщувати інформацію через місцеве радіо та телебачення;
- Інформувати співробітників Національної поліції та ДСНС для того, щоб під час служби вони могли надавати таку інформацію жителям громади.
При цьому треба комбінувати кілька шляхів розповсюдження інформації, розуміючи обмеження інформування за допомогою сайту, месенджерів та соціальних мереж через відключення електропостачання та зв'язку.
Важливо: ефективним буде зробити акцент на поширенні інформації на паперових носіях (листівки, об'яви тощо) та наявності такої інформації в усіх соціально важливих об'єктах громади.
Ще більше корисних рішень!
У Миколаєві та області, де з першого жовтня зі "сплячого режиму" вивели всі 402 пункти незламності, вирішили засекретити їхні адреси. Про це повідомила директорка департаменту соцзахисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації Оксана Єльчієва. За її словами, розміщувати всі адреси на одному ресурсі за сьогоднішніх умов надто небезпечно, тому обрали інший шлях інформування населення — через голів громад.
Досвід Миколаївщини можуть перейняти й інші громади України. Загалом керівництвам громад важливо підтримувати зв'язок з колегами та ділитися досвідом одне з одним — так виробляються спільні, ще ефективніші рішення, які допоможуть громадам зустріти зиму й дати відсіч можливим атакам ворога на енергосистему.
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
