Філарет проти ПЦУ: що очікує на Православну церкву України?
Публічний конфлікт, що розгорівся між почесним патріархом Філаретом та предстоятелем Православної церкви України, митрополитом Київським Епіфанієм нещодавно вийшов на новий рівень. Днями Філарет заявив, що готується скликати собор УПЦ КП і по суті відродити колишню церковну структуру. Натомість Епіфаній, який багато років був протеже Філарета, заявив, що ініціатива «патріарха» – це розкол, що може серйозно підірвати і так ще слабкі позиції єдиної помісної церкви в Україні. Тому виникає декілька запитань: як дії Філарета вплинуть на ситуацію в Православній церкві України? Чи ускладнить це відносини з Константинополем та іншими православними церквами? Чи заручиться Філарет підтримкою?
Причини конфлікту
Зерно конфлікту криється ще у домовленостях, які передували скликанню собору 15-го грудня, коли було прийняте рішення про об'єднання УПЦ КП та Української автокефальної церкви в єдину церкву – Православну церкву України. При цьому, багаторічний патріарх УПЦ КП Філарет змушений був поступитися місцем очільника церкви, висунувши на нову посаду свого соратника та учня Епіфанія.
Однак, Філарет пішов на це лише за умови, що Епіфаній буде формальним головою ПЦУ. За домовленістю, Філарет мав зберегти вплив на життя церкви і буди де-факто її очільником, тоді як Епіфаній мав стати де-юре головою помісної церкви і представляти її у міжнародному спілкуванні.
Проте після створення ПЦУ та отримання Томосу, Епіфаній почав дистанціюватися від Філарета та керувати церквою самостійно. Філарету такий розвиток подій, очевидно, не сподобався.
На думку директора Центру релігійної безпеки, релігієзнавця Дмитра Горєвого, основна причина конфлікту в тому, що з боку Філарета не відбулося нормального транзиту влади. Філарет хоче залишитися не формальним, а повноцінним настоятелем церкви, і зберегти повноцінний контроль над ситуацією.
«Філарет не зміг віддати всю владу Епіфанію. Він досі зберігає певний вплив, наприклад фінансовий. Він не зміг піти шляхом кардинала Любомира Гузара, який свого часу добровільно віддав владу молодому очільнику церкви», – пояснює причину нинішнього конфлікту Горєвой.
14 червня в ефірі «Радіо НВ» митрополит Епіфаній погодився з тим, що розбіжності у питанні влади є основною причиною нинішнього конфлікту.
«Зараз ми бачимо, що одним єдиним бенефіціаром хоче бути одна певна постать, певним одним акціонером. Але ми хочемо, щоб ця церква в майбутньому керувалася соборно, а не одноосібно. На жаль, певні владні амбіції з боку почесного патріарха Філарета хочуть зруйнувати всі столітні надії українського народу мати свою помісну православну церкву", — сказав Епіфаній журналістам.
УПЦ КП версія 2.0
11 червня перед початком форуму «За Українську Православну Церкву! За Київський Патріархат» Філарет заявив, що 20 червня відбудеться собор Київського Патріархату, де він офіційно не визнає автокефалії ПЦУ.
"Ми скликаємо помісний собор, на якому не затвердимо рішення того собору, який був 15 грудня 2018 року. Значить, він для нас не є обов'язковим. Цим ми покажемо, що Київський патріархат був, є і буде. Собор ми скликаємо на 20 червня", – заявив Філарет.
Однак, ні юридично, ні фактично УПЦ КП більше не існує. Ще під час собору 15-го грудня Філарет розпустив УПЦ Київського патріархату. Відповідно, Філарет лукавить, що УПЦ КП досі існує. Про це, зокрема, наголошують і в прес-службі ПЦУ: «Відповідно до рішення Помісного Собору УПЦ Київського Патріархату 15.12.2018 р., що відбувся у Малій Софії перед Об'єднавчим Собором, Українська Православна Церква Київського Патріархату як окреме релігійне об'єднання припинила свою діяльність шляхом об'єднання та приєднання до утвореної єдиної Помісної Православної Церкви України. Тим самим рішенням Помісного Собору УПЦ КП припинено діяльність статутних органів об'єднання та чинність Статуту УПЦ КП».
У ПЦУ заявили, що такі дії Філарета будуть розколом, що матиме свої юридичні та канонічні наслідки: «Самовільне та позастатутне проведення зборів невизначеної групи не уповноважених осіб з присвоєнням цим зборам назви «Собору» означатиме церковне розділення та відділення організаторів та учасників таких зборів від Православної Церкви України з усіма канонічними та юридичними наслідками».
За словами Горєвого, почесний патріарх ПЦУ Філарет не змирився з переходом влади і буде продовжувати за неї боротися. Один із варіантів, як отримати цю владу – це відновити УПЦ КП.
«Він зараз розуміє, що йому не очолити ПЦУ, – вважає релігієзнавець, – тому він проголошує необхідність відновити Київський патріархат, щоб бути там патріархом. Як влучно сказав один із журналістів, Філарет настільки хотів стати патріархом, що йому не дуже важливо патріархом чого саме він буде».
Однак, процес цей не простий. По-перше, УПЦ КП дійсно була ліквідована і знята з державної реєстрації у Міністерстві культури. По-друге, собор скликається не лише патріархом, але і членами синоду, якого немає. По-третє, відсутній статут церкви, а отже немає процедури, яка б визначала як саме має проводитися собор.
«Щоб Філарету легітимно провести собор, спочатку треба зареєструвати статут, потім згідно з ним оголосити про намір скликати собор, обрати делегатів із єпархій», – пояснює процес Горєвой.
Релігієзнавець Людмила Филипович вважає, що спроби відродити Київський патріархат свідчать про те, що у Філарета практично відсутня підтримка у ПЦУ. Більш того, переконана Филипович, майже весь єпископат нині на боці Епіфанія.
Горєвой вважає, що кількість церковних ієрархів, які готові підтримати Філарета невелика. Серед них – декілька єпископів з РФ та настоятель Володимирського собору (м. Київ), в якому служить Філарет, протоієрей Борис Табачик.
Що буде після розколу?
Ситуація, що склалася, змушує поставити декілька питань, зокрема, що буде з ПЦУ і як на ці події відреагує патріарх Константинопольський Варфоломій, що буде з тими ієрархами, які підтримають Філарета і які будуть довгострокові наслідки для єдності помісної церкви та її визнання у православному світі?
Експерти, щоправда, не схильні драматизувати. Зокрема, на думку Дмитра Горєвого, конфлікт з Філаретом не вплине на підтримку ПЦУ у Константинополі і точно не стане причиною для відкликання Томосу. Навпаки, Горєвой вважає, що дії Епіфанія та керівництва помісної церкви можуть посилити позиції Православної церкви в Україні.
«ПЦУ не порушує умови Томосу. У відносинах ПЦУ із Константинополем нічого не зміниться. Навпаки стосунки певним чином загартуються в період криз», – відзначає релігієзнавець.
Якщо новостворена церква якимось чином дистанціюється від Філарета, це навіт може пришвидшити процес її визнання у православному світі.
«Філарет є токсичною фігурою для світового православ'я. Якщо ПЦУ позбавиться від Філарета у добровільний спосіб, процес визнання може піти швидше. По-друге, парафії УПЦ МП, для яких Філарет є також токсичний, захочуть приєднатися до ПЦУ. Тому насправді немає нічого катастрофічного для ПЦУ», – пояснює Дмитро Горєвой.
Схожої думки і Людмила Филипович. Релігієзнавець заявила, що Константинополь не буде відкликати Томос, тому що дії Філарета в ПЦУ не підтримують, а отже немає причин. При цьому, на її думку, ідея Філарета про створення повноцінної патріархії – це майбутній етап розвитку помісної церкви в Україні.
