У чому проблема?
До війни на територію України припадало 35% біорізноманіття Європи. Але разом із людьми війна не щадить і українську природу — ракетні удари, пожежі та військова техніка забруднюють повітря, воду, землю. А від бойових дій страждають тварини та рослини.
Яке рішення?
На думку екологів, відновлення природи напряму залежить від того, як саме українці будуть ставитися до неї, коли почнуть відбудовувати країну після війни. Проте починати думати про це потрібно вже зараз.
У Краснокутській громаді, що на Харківщині, на території місцевого ліцею громадська організація "Green Art Tour" спільно з ГО "Українська природоохоронна група" створила простір біорізноманіття. Він став частиною руху популяризації екологічної освіти, природоорієнтованих рішень, волонтерства та громадянської науки. А для дітей — майданчиком для спілкування з природою та джерелом нових знань про неї.
Як це працює?
Стале суспільство починається зі ставлення до довкілля
"Грін Арт Тур" — це громадська організація та команда людей, які небайдужі до свого краю та намагаються формувати власне середовище.
Серед цілей спільноти:
- популяризація, ревіталізація та збереження історико-культурної спадщини України,
- поширення ідей та впровадження практик екологічного, подієвого, зеленого та ощадливого туризму,
- практична підтримка мистецьких та екологічних ініціатив.
І головне — все це з залученням молоді та реалізацією проєктів, спрямованих на розвиток молодіжних ініціатив.
Артур Койчуренко — адміністратор проєкту "Поруч з природою: простір біорізноманіття у Краснокутську" та засновник ГО "Green Art Tour". Він розповідає, що коли почалася війна, ГО взяла на себе гуманітарний напрямок роботи — практично весь 2022 рік займалася допомогою захисникам, переселенцям, місцевим жителям. Проте згодом активісти почали повертатися до своєї основної та проєктної діяльності, в тому числі й природоохоронної.
Про природу своєї громади Артур Койчуренко розповідає з гордістю та любов'ю:
"У нас найбільша кількість об'єктів природно-заповідного фонду в Харківській області, є національний природний парк. Тут дуже гарна та насичена природа, навколо нас неймовірне розмаїття форм життя! І тому, попри надскладні умови сьогодення, ми хочемо, щоб Краснокутщина розвивалася та ставала провідною громадою України".
Артур Койчуренко зазначає, на теренах громади дуже розвинене природоохоронне волонтерство. І це дуже хороші позиції для того, щоб працювати в екологічних напрямках та підтверджувати репутацію Краснокутщини, як зеленого краю.
"Ми маємо хороших партнерів з-поміж природоохоронних організацій — державних та громадських. У нас є підтримка селищної ради. Є місцевий актив, котрий готовий працювати та долучатися. Є перспективна молодь, котра охоче приєднується до важливих спільнотних процесів. Екологічні проєкти та ініціативи, на мою думку, це дуже хороше підґрунтя для формування потужного волонтерського руху в громаді взагалі. А також — посилення науково-дослідної роботи, співпраці громади, навчальних закладів, громадських осередків та природоохоронних установ", — говорить Артур Койчуренко.
Поруч з природою
Створити в Краснокутську простір біорізноманіття — давня мрія Артура Койчуренко. Наразі такі простори, спеціально створені природні ділянки, у яких місцева флора та фауна мають достатньо власного місця для життя та розвитку, дуже популярні в Європі. У мегаполісах та невеликих населених пунктах все частіше можна зустріти газони з різнотрав'я, а "дикі" куточки, які архітектори та містопланувальники спеціально залишають під час будівництва нових районів, роблять міські простори більш гармонійними та природоорієнтованими.
Саме з цією ідеєю наприкінці 2022 року Краснокутська громада взяла участь у проєкті "Збережемо екосистеми заради клімату в сталому майбутньому" від громадської організації "Українська природоохоронна група" — UNCG і стала однією з трьох громад-переможців.
"Після цього проєкту ми продовжили нашу співпрацю та пошук можливостей, щоб втілювати наші напрацювання в життя. І вже навесні ми підготували проєкт, котрий знайшов підтримку Центру екологічних ініціатив «Екодія». Натхненням для нас були приклади світових рішень, які ми могли проаналізувати й побачити, наскільки це змінює «обличчя» міста та сприяє екологізації повсякденного життя людей", — розповідає Артур Койчуренко.
Обладнати природну локацію вирішили біля місцевого ліцею. Влітку 2023 для створення простору біорізноманіття в Краснокутському ліцеї №1 залучили фахівців-ботаніків, співробітників закладу, дітей та місцевих жителів. Для створення газону з різнотрав'я близько 50 волонтерів збирали насіння дикорослих рослин. Перевагу віддавали рослинам, які асоціюються з природною екосистемою й водночас привабливо виглядають. Потім учні висаджували насіння. Кожна з висаджених рослин має свою суперздібність, каже Артур Койчуренко. Приміром, покращує стійкість ландшафту до кліматичних змін або ж є чудовим медоносом.
Окрім різнотравного газону у просторі біорізноманіття встановили дві штучні гніздівлі для сови сірої та сови вухатої, будиночки для синиць та їжаків, облаштували водопій та "готелі для комах" — спеціальні будиночки, які забезпечують їм безпечне місце та створюють умови для проживання і розмноження.
Природний оазис в самому центрі селища виконує не лише декоративну функцію:
- це еколого-освітній простір для інтерактивного навчання за залучення молоді до пізнання природного різноманіття рідного краю;
- нова та наснажлива екскурсійна локація Краснокутська;
- нове природоорієнтоване рішення, котре додасть різноманіття в міський простір та буде наочним прикладом впровадження сталих кліматичних рішень;
- а також рішення для залучення фахівців у напрямку природоохоронної справи, ботаніків та зоологів до спільної роботи в громаді.
Відкриття простору біорізноманіття відбулося в листопаді. Для учнів Краснокутського ліцею провели екскурсію, діти брали участь у різних іграх, навчалися вгадувати емоції їжака, вирізняти шум мурашника, скрекіт коника в траві, а також спробували на слух упізнати сову й сича.
Активні роботи над простором будуть продовжуватися вже навесні. Але навіть зимою робота над проєктом не припиняється. Зараз відвідувачі можуть ознайомитися з інформаційними матеріалами, а також конструкціями — сов'ятниками, синичниками, будиночками для їжаків та наповненими природними матеріалами "готелями" для комах.
Водночас учні Краснокутського ліцею проводять власні дослідження та моніторинги — вивчають насіння, рослини, ґрунт, вплив змін клімату, пишуть учнівські наукові роботи, готуючись до МАН. Завдяки природоохоронцям з НПП "Слобожанський" знайомляться зі світом під мікроскопом, відкривають для себе багато цікавого про природу, навколишній світ та різноманіття форм життя.
Навіщо це під час війни?
Фахівці кажуть, розуміння дітьми важливості різноманіття рослин, тварин та їхнього середовища сприятиме формуванню поваги до природи та бажанню її захищати.
"В умовах сьогодення, коли освітні процеси є порушеними, цей напрям роботи є вкрай важливим, — вважає Артур Койчуренко. — Відвідуючи подібні локації, люди бачитимуть різноманіття нашої місцевої природи, новітні рішення в облаштуванні міських просторів. Дуже важливим процесом проєкту є саме соціальна дія людей, спрямована на формування суспільного блага".
Керівник ГО розповідає, що наразі організація працює ще над декількома проєктами, які також пов'язані зі створенням молодіжних та екологоосвітніх просторів, локальною культурою та просвітою. Він зауважує, що думки про "навіщо" будуть завжди, особливо в умовах невеликої громади. Але стосовно проєкту "Простору біорізноманіття" він з цим не стикався. Люди розуміють, як важливо давати молоді можливість для навчання, розвитку та пошуку себе в цих складних умовах.
Екоактивіст додає, що створення простору біорізноманіття вже зараз сприяє багатьом важливим процесам та перетворюється у велику кількість ідей для подальшого розвитку. До прикладу, у співпраці з національним природним парком "Слобожанський" у громаді розпочав роботу новий Екологічний дослідницький пункт, в рамках якого будуть проводити спільну роботу місцевих жителів і науковців, екологоосвітні заходи, "зелений клас", волонтерські та інші природоохоронні заходи. На додаток, у процесі спілкування науковців, освітян та молоді виникла ідея продовжити активний розвиток природничого напрямку в ліцеї та створити на її базі біологічну дослідницьку школу.
Ще більше корисних рішень!
У "Green Art Tour" тішаться, що простір біорізноманіття став рушієм активної та постійної взаємодії учнів, викладачів та адміністрації з професійними науковцями, природоохоронцями та фахівцями природничих наук.
"Існує багато способів впроваджувати екологоосвітні та природоорієнтовані рішення. Можна змінювати паркові зони, створювати природні локації в міському просторі, екологічні стежки та зелені зони, зберігати лісосмуги тощо", — розвиває ідею Артур Койчуренко і каже, що жителі Краснокутська готові ділитися з іншими громадами власним досвідом та напрацюваннями.
А тим, хто хотів би спробувати створити куточок первинної природи у своєму місті чи селищі, але не знає з чого почати, Артур Койчуренко радить:
- Знайти партнера серед природоохоронних та екологічних організацій, котрі допоможуть здійснити планування, вибудувати комунікацію з зацікавленими сторонами й створити цілісний проєкт. В Україні є екологічні організації, які мають досвід та знання щодо методик впровадження таких проєктів в громадах. Є громади, де це вже здійснюється.
- Навчальні заклади села, селища або міста можуть створювати ініціативні групи та цілеспрямовано працювати над пошуком інформації, партнерів, експертної та ресурсної підтримки.
- Можна і треба активно залучати та пропонувати власні ініціативи локальним громадським організаціям. Пропонувати ці рішення місцевій владі, комунікувати з жителями. Демонструвати їм ефективність ідеї, потенційні результати та зміни.
- Важливо знайти та залучити людей на місцях — освітян, майстрів, громадських активістів, природоохоронців та всіх, хто бажає співпрацювати як волонтери чи учасники команди. Запрошувати молодь, вчителів, представників ОМС та активістів до спільної роботи.