“Спочатку мешканці робили все самі”: як двом ірпінським ОСББ вдалося першими в Україні відремонтувати будинки за програмою “ВідновиДІМ” 

У чому проблема?

Унаслідок російської військової агресії росії в Україні відновлення потребують майже 18,7 тис. багатоповерхових житлових будинків. Зокрема в Ірпені було пошкоджено 524 багатоквартирні житлові будинки, понад 1500 приватних домоволодінь — повністю зруйновано і ще 1500 — зазнали ушкоджень. Це майже 75% міста.

Яке рішення?

До відбудови долучилася держава й міжнародні організації, благодійні фонди, самі мешканці пошкоджених будинків. З'явилося окреме рішення і для ОСББ: в листопаді 2022 року Фонд енергоефективності України запустив програму "ВідновиДІМ". Вона передбачає фінансування робіт з відновлення житлових будівель Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), пошкоджених внаслідок військової агресії російської федерації проти України. На пілот проєкту Європейський Союз спрямував 5 мільйонів євро. 

На колажі: Будинок у "ЖК Ново-Оскольський" після влучання снаряда і після відновлення. Фото надане Оленою Саламатовою

Першими, хто відновив свої будинки за програмою "ВідновиДІМ", стали ОСББ саме з Ірпеня. Наприкінці січня 2023 року було відновлено чотири будинки ОСББ "Затишний 2020" та "ЖК Ново-Оскольський". "Рубрика" дізнавалася, що стало запорукою такого успіху і що ще треба зробити.

"23 березня 2022 року в наш будинок було пряме влучання чотирьох фугасних снарядів, які спричинили руйнацію повністю всього даху, сьомого поверху і пожежу, яка тривала два дні, — розповідає голова ОСББ "ЖК Ново-Оскольський" Олена Саламатова. — На щастя, останню літню людину, жінку, яка весь цей час перебувала у своїй квартирі, зранку вмовили все-таки перейти в укриття. 

Наслідки російського обстрілу будинку в ірпінському ЖК "Ново-Оскольський"/ Фото надано Оленою Саламатовою

У неї був, мабуть, якийсь шоковий стан. Вона не розуміла, що відбувається, чому нема світла, газу й води. Просто сиділа вдома, їй носили їжу. А тоді, коли російська армія почала відступати, були дуже сильні прильоти, вже її вмовили перейти в укриття. Вона перейшла, і через пару годин це все почалось".

Голова правління ОСББ "Затишний 2020" Олена Литвиненко пригадує, що обстріл був уранці. З усього ЖК тоді на місці лишалося 13-14 людей включно з нею, у тому числі двоє дітей. 

Один із пошкоджених будинків ЖК "Затишний 2020". Фото надане ОСББ "Затишний 2020"

У "Затишному 2020" 23 березня 2022 року було пошкоджено п'ять п'ятиповерхівок з шести: 

"Два будинки постраждали дуже, там було декілька влучань у дах. Дякувати Богу, ми не горіли, але пошкодження були дуже значні. Фасадна частина в одному будинку постраждала з двох сторін. В іншому будинку і фасадна частина постраждала, і дах. Були пошкоджені армопояси, які забезпечують стійкість будівлі", — розповідає Олена Литвиненко.

Один з будинків ЖК "Затишний" з пошкодженим армопоясом. Фото надане ОСББ "Затишний 2020"

У будинку "ЖК Ново-Оскольський" через обстріл і подальшу пожежу було повністю зруйновано 40% житлових приміщень. Горіла вся система каналізації й водопостачання, перегоріли й тріснули від високої температури міжповерхові плити. Постраждала система електропостачання. По каналізаційних і вентиляційних шахтах усе провалювалось у підвал будинку. Ті квартири, які не згоріли, дуже сильно закіптявіли, розповідає про серйозність руйнувань Олена Саламатова. 

"ЖК Ново-Оскольський" після російського обстрілу. Фото надане Оленою Саламатовою

Як це працює?

Олена Литвиненко пригадує: "Ми, звичайно, передусім стали розбирати завали, які могли, передивилися стан наших будинків, почали замовляти матеріали, щоб зробити тимчасову конструкцію на даху, щоб нас не заливало".

Коли мешканці обох ЖК стали потроху повертатися, почали говорити про відновлення. На той час ще не було ніяких програм підтримки. Тож і "Затишний 2020", і "ЖК Ново-Оскольський" багато роботи зробили коштом самих мешканців.

"Добре, що ще малий і не розуміє, що коїться в нього за спиною", — каже Олена Саламатова про це фото свого сина. Фото надане Оленою Саламатовою

Зокрема в "Затишному" відремонтували дах, армопояси, опорні конструкції.

"Ми зробили велику роботу, але вона нам обійшлася не дуже дорого, тому що ми займалися практично всім самі. Нам казали, наприклад, що треба отакий матеріал, такої марки, такої фірми. І ми починали шукати по всіх магазинах, де які є залишки, де які акції, і дуже зекономили на матеріалах. Плюс оскільки цим не займався сам підрядник, то йому ми платили тільки за роботу. Самі мешканці підіймали матеріал, самі виносили й вивозили сміття. Так ми десь удвічі зекономили", — каже Олена Литвиненко.

Пошкодження у ЖК "Затишний 2020". Фото надане ЖК "Затишний 2020"

Олена Саламатова розповідає, що збиралися і з тими мешканцями, які були поряд, і спілкувалися через вайбер-групи: "Коли я повернулася в наш житловий комплекс, мені знадобилася доба, щоб ухвалити рішення, що наш будинок буде жити". Тож житло вирішили відновлювати, але хотіли дочекатися висновків державної комісії, яка обстежувала будинки.

Голова ОСББ "ЖК Ново-Оскольський" Олена Саламатова. Фото надане Оленою Саламатовою

"Ми отримали звіт, що в нашому будинку дах і сьомий поверх належать до четвертої категорії — "повністю зруйновано". Вся інша площа — це третя категорія — аварійний стан, проживання заборонене до відновлювальних робіт", — каже Олена Саламатова. 

Комісія дала попередній висновок, що будинок треба терміново накривати. 

"Ми й самі це розуміли. Мешканці почали розбирати завали власними силами — винесли й поскидали з будинку приблизно 90 тонн будівельного сміття. Крім даху, у нас ще була велика проблема з однією стіною, у яку влучив снаряд: вона відшарувалася від основної конструкції, була аварійна, нависала над дорогою й була небезпечною для всіх, хто поряд проходив чи проїжджав", — продовжує голова ОСББ "Ново-Оскольський".

Пошкодження будинку у "ЖК Ново-Оскольський". Фото надане Оленою Саламатовою

Потім самі мешканці почали шукати підрядників, які займалися будівництвом. Знайшли достатньо відповідального, каже Олена — він здав роботу навіть на місяць раніше. Але з кожної квартири довелося зібрати майже 40 тисяч гривень на відновлення даху, сьомого поверху й основних аварійних конструкцій.

Тамара Буренко — депутатка Ірпінської міської ради, голова депутатської комісії з питань ЖКГ, енергетики та промисловості, ініціаторка відновлення будинків за програмою "ВідновиДІМ" в Ірпені. Шукаючи, як залучити різні фонди на відбудову багатоповерхівок, вона звернулася до Фонду енергоефективності й запросила його керівництво в Ірпінь: 

"З самого початку їхнє бачення було таке, що будинкам треба давати кошти на заміну вікон. А я переконувала, що люди замінити вікна можуть і самі. А якщо будинок згорілий, то потрібно більше коштів і трошки інші заходи. Отак на моє запрошення приїхав директор Фонду Єгор Фаренюк разом зі своїми фахівцями, ми об'їздили наші серйозно ушкоджені локації, вони познайомилися з головами ОСББ. Представники Фонду походили, подивились і побачили, що тут відновленням вікон не відбудешся. Тим більше, що біля першого ж будинку, до якого ми підійшли, ми побачили, як у спеціальний контейнер вантажать побиті вікна, щоб здати їх. Тобто люди самі вже все зробили там, де були пошкоджені тільки вікна".

Руйнування у ЖК "Затишний 2020". Фото надане ЖК "Затишний 2020"

Цей візит відбувся влітку 2022 року. Голова ОСББ "Ново-Оскольський" Олена Саламатова пригадує також, що тоді представники Фонду ефективності ще не знали повного обсягу робіт за програмою й наполягали, що ЖК має накрити дах власними силами, щоб потім мати змогу доєднатися до програми.

Проте невдовзі донори-представники Європейського Союзу переформатували програму. ЄС виділив на "ВідновиДІМ" 25 мільйонів євро безповоротної допомоги, зокрема 5 мільйонів на перший пілотний етап. Максимальний розмір гранту збільшили з 6 до 7,2 мільйона гривень. 

Після всіх необхідних узгоджень програма запрацювала у листопаді минулого року.

"Звичайно, всі переживали, як це буде і хто візьметься за роботу, коли на вулиці вже фактично зима. Але першими, хто звернувся за цими коштами, були ірпінські ОСББ. Люди розказали своє бачення, як вони хочуть відновлювати будинки, скільки їм треба коштів, і вони перші почали. І перші чотири будинки, у яких повністю виконали всі роботи, були ці ірпінські будинки", — тішиться Тамара Буренко. 

Потім представники Фонду енергоефективності й місія ЄС двічі приїжджали до Ірпеня і перевіряли повноту та якість виконання робіт.

Подати заявку на участь можуть ОСББ, що створені та діють відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29 листопада 2001 року № 2866-III, та розташовані на території Житомирської, Київської, Сумської, Чернігівської, Миколаївської та Дніпропетровської областей та м. Київ.

Що має зробити ОСББ?

ОСББ, чиї будинки пошкоджені внаслідок російської агресії, мають:

• замовити звіт з технічного обстеження, 
• на загальних зборах ухвалити рішення про участь, 
• розробити дефектний акт, проєктні рішення й кошторис (за потреби),
• пройти державну експертизу (якщо вартість проєкту — понад 1 мільйон гривень), 
• вибрати підрядників, 
• відкрити рахунок у банку-партнері
• та подати заявку до Фонду енергоефективності.

Після цього ОСББ отримує 70% гранту авансом, щоб закупити матеріали та розпочати відновлювальні роботи. Решта 30% дофінансовується після завершення робіт, пояснюють на сторінці програми.

За цією програмою ОСББ можуть відновити тільки загальнобудинкові об'єкти, тобто фасад, дах, інженерні системи та вікна. 

Скриншот зі сторінки програми "ВідновиДІМ"

Згідно з цією програмою не фінансуються витрати на виготовлення проєктно-кошторисної документації, дефектних актів, авторський та технічний нагляди. 

Власне, у "ЖК Ново-Оскольський" (дві семиповерхівки 2014 року будівництва) у межах програми відремонтували фасади, відновили зруйновані інженерні системи, замінили блоки віконних і балконних дверей, зовнішніх і внутрішніх тамбурних дверей. Один будинок ОСББ (про нього й розповідає Олена Саламатова) отримав грант у розмірі 5 млн 416 тис. гривень, другий — 1 млн 608 тис. гривень. У "Затишному 2020" на усунення руйнувань та посічень теплоізоляції зовнішніх стін, окремих віконних і дверних рам, склопакетів, отворів і тріщин у тинькуванні один будинок отримав грант у розмірі 2 млн 425 тис. гривень, другий — 3 млн 93 тис. гривень.

Голова правління ОСББ "Затишний 2020" Олена Литвиненко. Фото з архіву Олени Литвиненко

Першими в програму потрапили найбільш постраждалі будинки ЖК "Затишний 2020" — серед них і той, у якому живе сама Олена Литвиненко:

"У нас не було 70% вікон і нам їх ставили вже десь у грудні. Пам'ятаю, що було холодно, бо якраз у мене вікон не було і можливості їх поставити теж не було. Ми жили як на вулиці: спали під двома ковдрами, поки нам їх не встановили. То, звичайно, було жахіття". 

Після відновлення будинків додому повернулися майже всі мешканці ЖК "Затишний 2020"/ Фото надане ЖК "Затишний 2020"

Але після відновлення додому повернулися вже майже всі мешканці постраждалих будинків, радіє голова ОСББ.

Високі стандарти Фонду енергоефективності не дозволяють робити щось неякісне, переконана Тамара Буренко:

"Звісно, це додаткове навантаження на голів ОСББ. Треба знайти саме тих виконавців, які працюють по-білому, скажу прямо. Тих, які вже мають репутацію, які знають, що таке зробити якісно і знають, що їх будуть перевіряти технічні фахівці. Тому вони все роблять якісно. Крім того, за вимогами Фонду у відновлених будинках обов'язкова наявність пандусів".

Зруйновані будинки відновлювали з урахуванням вимог щодо доступності будівлі/ Фото надане ЖК "Затишний 2020"

До слова, архітектор Олег Гречух, аналізуючи відбудову Ірпеня, навів ще один плюс цієї програми: "люди потроху звикають до ролі відповідальних власників житла та не перекладають свою відповідальність співвласника на мера міста чи інших чиновників, які не повинні вести господарство всередині ОСББ". 

"Половина заявок, які є у Фонді енергоефективності за цією програмою, — це Ірпінь. Тобто наші ОСББ активні. З одного боку, це не дивно, тому що наше місто найбільш зруйноване. А з іншого боку, також це не дивно, тому що нашим багатоповерхівкам потрібно дуже багато коштів на відновлення", — ділиться депутатка Ірпінської міськради Тамара Буренко.

А це точно працює?

Як уже зазначалося, за програмою "ВідновиДІМ" Фонд енергоефективності дає кошти виключно на місця загального користування. Тому якщо подивитися на будинки, вони зовні красиві і якісні, а коли заходиш всередину, то в деяких залишаються згорілі квартири. 

Тамара Буренко говорить, що потрібні й інші рішення: "Я вже не раз зверталась і до Фонду, і до уряду із закликом відкрити додаткову програму для приватних будинків і квартир. Адже триває вже другий будівельний сезон. І люди вже другий рік не будуть жити у своїх квартирах, бо вони зруйновані. А якщо люди не живуть понад рік у своїх квартирах, то велика ймовірність, що вони вже сюди не повернуться. Зараз дуже багато квартир у різному стані виставлені на продаж". 

Вигоріла квартира у "ЖК Ново-Оскольський". Фото надане Оленою Саламатовою

Така ситуація склалася з будинком у "ЖК Ново-Оскольський". Голова ОСББ Олена Саламатова розповідає, що під час контрольних візитів представники Фонду енергоефективності та донори бачили все на власні очі. Тут були й міський голова Ірпеня, і заступник профільного міністра. 

"Ми дуже вдячні за ті роботи, що нам виконали. Але нам тепер необхідно повернути не будинок до життя, а людей в будинок, щоб вони жили. Ми продовжуємо шукати кошти, продовжуємо шукати програми, щоб відновити будинок повністю, — каже Олена Саламатова. — Люди не мають куди в'їхати, їхні квартири перегоріли в пил".

Олена сподівається, що, можливо, програму "ВідновиДІМ" можна буде скоригувати так, щоб вона фінансувала повне відновлення постраждалих осель людей. 

"Люди повернулися лише туди, на свій власний страх і ризик, куди змогли, бо нема де жити. Ремонт міжповерхових плит перекриття не входить у цю програму, а це дуже серйозне питання. Ми зараз шукаємо варіанти, як їх відновити. Щоб остаточно "поставити на ноги" наш будинок, нам треба ще близько 5 мільйонів гривень", — констатує голова ОСББ "Ново-Оскольський".

Олена Литвиненко із "Затишного 2020" також ділиться, що шукають програму, за якою можна було б провести внутрішні роботи в одному з постраждалих будинків: "Сподіваємося, що тут нам допоможе Київська обласна військова адміністрація, бо з їхнього боку такі обіцянки були".

На запитання, чому зголосилися стати головами ОСББ, обидві Олени усміхаються і кажуть, що довго розповідати.

2020 року, коли відбулася реформа житлово-комунальної сфери, компанія, яка обслуговувала ці ЖК, відмовилася від надання послуг. 

"Наша компанія, що обслуговує, сказала: «ми не будемо далі існувати й працювати». Запропонували нам нуль варіантів: «що хочете, те й робіть. Світло ми вам вимикаємо, ліфти вимикаємо, а ви далі думайте». Часу на роздуми було обмаль. Ми одразу створили ОСББ", — пригадує голова ОСББ "Ново-Оскольський" Олена Саламатова. 

Олена Литвиненко також стала головою ОСББ "Затишний 2020" у 2020 році. Вона пригадує, що на той час у ЖК вже сформувався актив мешканців. До того їм довелося боротися зі спробами забудовників прокласти дорогу біля їхнього ЖК.

До повномасштабної війни у ЖК "Затишний 2020" на свята влаштовували інсталяції та спільний відпочинок. Фото з архіву Олени Литвиненко

Коли створили ОСББ, то на початку мешканці самотужки й газони доглядали, бо не було коштів на таку послугу.

"Зараз у нас шість будинків, і в кожному будинку мешканці знають кожного. Ми до війни збиралися, влаштовували спільний відпочинок з вогнищем, музикою, глінтвейном, робили цікаві інсталяції на Гелловін, на Новий рік робили ялинку з палет і прикрашали її. Дуже красиво робили все це і злагоджено", — ділиться Олена Литвиненко.

На Новий рік у "Затишному 2020" ставили ялинку з палет. Фото з архіву Олени Литвиненко

У складний час ця згуртованість дуже допомогла. 

"Коли ми ще до появи програми "ВідновиДІМ" робили ремонт, на п'ять будинків з руйнуваннями різного ступеня треба було збирати гроші. І всі будинки, незалежно від того, яких вони ушкоджень зазнали, давали однакову суму для того, щоб допомогти іншим мешканцям повернутися додому, — каже голова ОСББ "Затишний 2020" Олена Литвиненко. — Це було дуже приємно. Дуже важливо, щоб мешканці мали спільні інтереси, бо буває і таке, що ті, хто не зазнав серйозних пошкоджень, не допомагають постраждалим".

↓Читайте також

Цифрова відбудова: як сучасні технології допоможуть зберегти архітектурну спадщину?

Екологічна відбудова: як в Україні будують житло з перероблених будівельних відходів 

Три рішення для відбудови: які законопроєкти розглядає держава і чому вони неоднозначні