Талони на харчування у країнах світу: як це працює за кордоном?

Вікторія Губарева

В Україні стрімко зростають ціни на все: комунальні послуги, електроенергія, вода та продукти дорожчають — усе це спровоковано різким зростанням ціни на газ. У зв'язку з інфляцією, що прийде в новому році, радник президента України Олег Устенко передбачив збільшення цін на продовольчі товари ще на 10-20% — для деяких верств населення сума, що витрачається лишень на продукти, може стати непіднімною. 

Фінансово підтримати населення вирішили, використовуючи старе рішення, яке пам'ятають ще з радянських часів, — «продуктові чеки». Устенко заявив, що таким чином держава хоче підтримати найуразливіші верстви населення. Також можуть запровадити додаткові виплати, які компенсують зростання цін на продукти, але поки що в основному фокусі уваги — «талони на їжу». 

Пропонована Устенком система працюватиме аналогічно програмі «єПідтримка», але точна форма продуктових чеків поки що не зрозуміла. Це можуть бути й додаткові виплати для компенсації зростання цін, і запровадження food stamps у системі «Дія». 

Насправді система з талонами на їжу, хоч і виглядає як радянський пережиток минулого, є рішенням, яке використовується в багатьох країнах світу. Але якщо в радянських республіках картки були однією з систем розподілу товарів, то в сучасних капіталістичних країнах вони є формою пільгової підтримки населення. 

• Як це працює у США?

У США людям із низьким прибутком видають талони, які еквівалентні грошам. За них можна купити продукцію у місцевих фермерів. На таку програму в Штатах щорічно витрачають 80 млрд доларів: у такому вигляді Supplemental Nutrition Assistance Program існує з 50-х років минулого століття: перші «експериментальні» талони з'явилися там ще 1939 року. Щомісяця учасникам програми на електронну картку надходить певна сума грошей, яку можна витратити на придбання харчових продуктів. Ваучери не можна використовувати на алкоголь, сигарети або товари для дому, їх не можна перевести в готівку або витратити в ресторанах швидкого харчування.

На місяць, в середньому, по талонах можна придбати продуктів приблизно на 188$ на одну особу. 

• Як це працює в Бельгії?

За допомогою пільгових талонів влада також може мотивувати людей купувати певні групи товарів. У Бельгії доступні так звані ековаучери, якими роботодавець може заохотити працівника. На ці талони бельгійці купують енергозберігальні лампочки, обладнання для економії споживання води, проїзні квитки на громадський транспорт, папір із вторинної сировини та інше. 

• Як це працює у Франції?

У Франції роботодавці отримують соціальні картки та роздають їх своїм працівникам. Ті можуть витратити такі ваучери на обід у їдальні або якомусь закладі громадського харчування, що бере участь у програмі, — отоварити такий талон можна практично будь-де. При цьому роботодавець звільняється від виплати соціального податку на дотації на харчування, а кошти, що звільнилися, може використовувати на свій розсуд. 

• Як це працює у Бразилії? 

Дещо складніша ситуація в Бразилії, де продовольчі картки отримують переселенці з Венесуели, в якій погіршення політичних та економічних умов, гіперінфляція та гостра нестача фінансових засобів для доступу до харчових продуктів та ліків сприяли припливу мігрантів до країни.

За даними Регіональної міжвідомчої координаційної платформи для біженців і мігрантів з Венесуели (R4V), у Бразилії ховаються понад 250 тисяч венесуельців, багато з яких, як і раніше, потребують продовольчої допомоги.

Уряд вирішив розв'язати цю проблему й у 2018 році створив програму, за якою переселені венесуельці можуть отримувати ваучери, призначені для задоволення приблизно 75% щомісячних потреб у харчових продуктах. Обміняти ваучери на товари можна на місцевих ринках. Крім того, окреме відомство проводить просвітницьку кампанію: надає брошури іспанською мовою з інформацією про недороге планування корисного харчування та різноманітність місцевих продуктів, які можуть бути незнайомі венесуельцям.

• Як це працюватиме в Україні? 

В Україні передбачені талони або чеки (поки що невідомо) діятимуть не на всі продукти, а лише на «соціально значущі». До такого переліку відносяться:

• гречка;
• цукор;
• макарони;
• пшеничне борошно;
• молоко пастеризоване 2,5%;
• пшеничний батон;
• хліб житньо-пшеничний;
• курячі яйця;
• м'ясо птиці;
• вода мінеральна негазована;
• масло вершкове 75,3%;
• олія соняшникова.

Критерії отримання продуктових карток влада також поки що не назвала. Відомо, що талони призначаються для малозабезпечених. За різними підрахунками, в Україні зараз налічується від 20% до 50% бідного населення.

Нагадаємо, що комунальну субсидію в Україні одержують 2,5 мільйона домогосподарств. Тому очікується, що і продуктові картки отримають мільйони українців. Деякі експерти припускають, що перш  за все картки видадуть пенсіонерам із мінімальною пенсією.

За оцінками експертів, для запровадження продуктових талонів доведеться витратити 50 мільярдів гривень. Сума чимала, тому інші соціальні програми, можливо, доведеться скоротити. Ініціатива найсильніше вдарить по працездатному населенню — платниках податків. Економіст Олексій Кущ розкритикував ідею, вказавши на приховану ваду запропонованого заходу:

«Держава нібито допоможе найбіднішим, але внаслідок зростання цін, спровокованого такою допомогою, постраждає ще 40-50 відсотків людей, які перебувають у зоні так званої буферної бідності і яким ніхто не допомагатиме», — пояснив він.

Така система також має корупційні ризики. Наприклад, у США були випадки, коли громадяни, які беруть участь у програмі, починали приховувати свої додаткові доходи, щоб, як і раніше, отримувати державну допомогу. Попри заборону обміну продовольчих талонів на готівку, одержувачі талонів вступали в змову з продавцями та продавали їм талони з дисконтом: наприклад, 400$ талон продається за 200$. Це вигідно й одержувачу талонів — він отримує не продукти, а живі гроші, і продавцю — він отримує з бюджету компенсацію повну вартість талону. Результатом є значна криміналізація сфери обігу талонів на харчування.

З переваг такої системи — стимулювання економіки та можливість держави надавати пряму підтримку тим учасникам ринку, які потребують цього найбільше, наприклад, як це відбувається у Бельгії. Позитивний приклад показала Франція, державна скарбниця якої після запровадження талонів поповнилася майже на 300 мільйонів євро. 

Чи буде введена така система в Україні, поки що невідомо — уряд більше схиляється до того, щоб врегулювати ціни на газ і не допустити інфляції, ніж до радикального кроку — запровадження продуктових талонів на харчування. 

↓Читайте також

Какао без цукру і гречка без солі: що (не) так з новим шкільним меню?

Податок на неофіційні доходи українців: що варто зробити вже зараз?